Постанова № 12335706, 28.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2010                                                                                           № 45/113

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Сидоренко М.В.,

Шумлянський В.І.,

від відповідача - Марчук О.Л.,

Грибенюк Ю.Г

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення Господарського суду м.Києва від 08.07.2010

у справі № 45/113 ( .....)

за позовом                               Спільного Українсько-Французького підприємства з іноземними інвестиціями "Основа-Солсиф" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до                                                   Державного підприємства "Культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 25366949,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Національний культурно – мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» (далі - відповідач) про стягнення 25366 949,90 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи на підставі договору генерального підряду від 03.12.2008 року № 132/12-б-ДБ/08.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.07.2010 року у задоволенні позовних вимог Спільному українсько-французькому підприємству з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Спільне українсько-французьке підприємство з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 08.07.2010 року по справі № 45/113 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача, з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з’ясування обставин, що мають значення, для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які господарський м. Києва визнав встановленими.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2010 року апеляційну скаргу Спільного українсько-французького підприємства з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 21.09.2010 року.

Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 17.09.2010 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 21.09.2010 року на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву на 28.09.2010 року.

Від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 23.09.2010 року надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів.

У судове засідання 28.09.2010 року з’явилися представники позивача та відповідача.

Відповідно до положень ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2010 року між Державним підприємством «Культурно – мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» (замовник) та Спільним українсько – французьким підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа – Солсиф» (генеральний підрядник) укладено договір № 56/06-б-ДБ/08 (а.с. 6-12 т. 2).

За умовами договору від 27.06.2008 року № 56/06-б-ДБ/08 генеральний підрядник зобов’язується власними та (або) залученими силами та засобами виконати комплекс першочергових протиаварійних та відновлювальних робіт та передати в установлений строк замовнику виконані роботи.

Сторони узгодили, що загальна сума договору становить 97470 540,40 грн. з джерелом фінансування – Державний бюджет України на суму 77770 540,40 грн. та місцевий бюджет м. Києва на суму 19700 000,00 грн. (п. 1.1., 3.1., 3.3. договору від 27.06.2008 року № 56/06-б-ДБ/08 із змінами внесеними додатковими угодами № 3 від 04.02.2009 року та № 1 від 17.10.2008 року до вказаного договору, а.с. 13-14, а.с. 17-18 т. 2).

03.12.2008 року між Державним підприємством «Культурно – мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» (замовник) та Спільним українсько – французьким підприємством з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Основа – Солсиф» (генеральний підрядник) укладено договір № 132/12-б-ДБ/08 (а.с. 17 -23 т. 1).

Згідно договору, генеральний підрядник зобов’язується власними та (або) залученими силами та засобами виконати комплекс першочергових протиаварійних та відновлювальних робіт та передати в установлений строк замовнику виконані роботи. Роботи виконуються з січня 2009 року по грудень 2009 року. Загальна сума договору становить 48623 394,00 грн. з джерелом фінансування – Державний бюджет України (за умови виділення коштів), інші джерела (п. 1.1., 2.1., 3.1., 3.3. договору від 03.12.2008 року № 132/12-б-ДБ/08 із змінами внесеними додатковими угодами № 1 від 16.12.2008 року та № 2 від 04.02.2009 року до вказаного договору а.с. 26, 27-28 т. 1).

У пункті 4.2. договору № 132/12-б-ДБ/08 зазначено, що генеральний підрядник 30 (тридцятого числа) кожного місяця, надає замовнику чотири примірники акту виконаних робіт (форма КБ-2в) і чотири примірники довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Положеннями статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи за період з березня по грудень 2009 року позивач виконав підрядні роботи на суму 25366 949,90 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями довідок за формою № КБ-3, актів за формою № КБ-2в та актом звірки взаємних розрахунків на 01.01.2010 року між сторонами спору по договору від 03.12.2008 року № 132/12-б-ДБ/08, які містяться в матеріалах справи (а.с. 30-130 т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи, умовами укладеного сторонами договору підряду не визначений строк виконання зобов'язання щодо оплати виконаних будівельних робіт.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що позивач надіслав відповідачеві лист-вимогу від 06.08.2009 року, в якому зазначив, що позивач виконав робіт по договору від 27.06.2008 року № 56/06-б-ДБ/08 на суму 95368 704, 64 грн., з яких оплачено 93464 506,33 грн., а по договору від 03.12.2008 року № 132/12-б-ДБ/08 на суму 21009 412,00 грн., які оплачені не були.

В цьому ж листі позивач вимагав оплати виконаних підрядних робіт по договору від 27.06.2008 року № 56/06-б-ДБ/08 на суму 1904 153,12 грн., а по договору від 03.12.2008 року № 132/12-б-ДБ/08 на суму 21009 412,00 грн. Вказаний лист отримано відповідачем 10.08.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 06.08.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав відповідачеві претензію від 04.12.2009 року, в якій вимагав оплати виконаних підрядних робіт в сумі 24715 082,40 грн. в семиденний строк з дня отримання вказаної претензії. Зазначена претензія була отримана відповідачем 14.12.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № від 07.12.2009 року.

Враховуючи викладене колегія судів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що оскільки роботи передбачені технічними завданнями виконані належним чином, що підтверджується актами та довідками про їх вартість, підписаними і скріпленими печатками сторін і спір щодо обсягів строків виконання та якості робіт відсутній, позивач вправі вимагати оплату за виконані роботи з огляду на частину 2 статті 530 ЦК України.

Відповідно до пп. 11.2.2. договору замовник зобов’язаний прийняти по акту виконану роботу відповідно до умов договору та оплатити її або надати мотивовану відмову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що згідно зі ст. 854 ЦК України після остаточної здачі роботи, яку виконано належним чином і в погоджений строк, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів. Оскільки договором № 132/12-б-ДБ/08 передбачено етапи виконання робіт, оплату авансу та порядок розрахунків.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що замовник керуючись чинним законодавством, надає генеральному підряднику аванс у розмірі 30 % на закупівлю матеріалів, які необхідні для виконання робіт.

Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником. Виконання робіт може бути закінчено достроково тільки за згодою замовника (п. 2.4. договору).

Отже, враховуючи вищезазначені положення договору можна дійти висновку, що сторонами у договорі передбачені, як кінцеві розрахунки за роботи на підставі кінцевого акту прийняття виконаних робіт, так і оплата прийнятої роботи по акту.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що судом першої інстанції не надано оцінки пункту 9 загальних умов, яким встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість; документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику; замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх; після підписання документів замовник зобов’язаний оплатити виконані роботи.

Згідно п. п. 2, 3 ст. 104 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року у справі № 45/113 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення з підстав недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, оскільки це призвело до постановлення необґрунтованого рішення, а апеляційна скарга – задоволенню.

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги судом покладаються на підставі ст. 49 ГПК України на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 101, п.п. 2,3 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спільного українсько – французького підприємства з іноземними інвестиціями «Основа – Солсиф» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року скасувати і прийняти нове.

Позов задовольнити повністю. Стягнути з Державного підприємства «Культурно – музейний комплекс «Мистецький Арсенал» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 28, код ЄДРПОУ 33403498, р/р № 35231002004500 в УДК у Печерському района ГУДКУ у м. Києві, МФО 820019)) на користь Спільного українсько – французького підприємства з іноземними інвестиціями «Основа – Солсиф» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 17, р/р 2600100036900 в «Каліон Банк Україна», МФО 300379, код ЄДРПОУ 20057315) 25366949,90 грн. (двадцять п’ять мільйонів триста шістдесят шість тисяч дев’ятсот сорок дев’ять гривень 90 коп.) основного боргу; 25500,00 грн. (двадцять п’ять тисяч гривень 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 12500,00 грн. (дванадцять тисяч п’ятсот гривень 00 коп.) державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 45/113 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді