Рішення № 12335582, 03.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2010 р. Справа № 45/224-10

вх. № 8515/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Чугай В.І., довіреність № 18 від 12.07.2010 року

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ

до ДП "Лозівський кінний завод № 124", с. Кінне

про стягнення 285688,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованість в розмірі 285688,23 грн. мотивуючи порушенням з боку відповідача домовленостей, що були досягнуті та викладені сторонами в мировій угоді, укладеній між позивачем та відповідачем та затвердженій ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 21/79-09 від 15 червня 2009 року. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 29 вересня 2010 року про порушення провадження у справі розгляд справи № 45/224-10 було призначено на 13 жовтня 2010 року.

В судове засідання 13 жовтня 2010 року представник позивача з’явився, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач в призначене судове засідання не з’явився, витребуваних судом доказів по справі не надав, про причини неявки суду не повідомив.

У зв’язку з вищевикладеним, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача та необхідність надання сторонами витребуваних доказів, розгляд справи було відкладено на 03 листопада 2010 року.

В засіданні суду 03 листопада 2010 року позивач позов підтримує, надав додаткові докази, які залучено судом до матеріалів справи.

Відповідач в засідання суду не з’явився, свого повноважного представника не направив, про дату та час був повідомлений належним чином, але відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено, ухвалою господарського суду Харківської області у справі № 21/79-09 від 15 червня 2009 року господарським судом затверджено мирову угоду, яка була укладена між сторонами.

Згідно даної мирової угоди, судом був затверджений графік погашення відповідачем заборгованості, відповідач зобов’язався погасити існуючу заборгованість в розмірі 295188,23 грн. до 15.12.2009 р. поетапно: до 15.07.2009 р. -5000,0 грн., до 15.08.2009 р. - 15000,0 грн., до 15.09.2009 р. - 50000,0 грн., до 15.10.2009 р. - 50000,00 грн., до 15.11.2009 р. - 75000,0 грн., до 15.12.2009 р.- 100188,23 грн. Проте відповідач не сплатив на користь позивача необхідної суми, частково перерахувавши на користь позивача 9500 грн., про що свідчить платіжні доручення та копія виписки банку.

Таким чином відповідач не виконав умови мирової угоди в повному обсязі.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Дво - чи багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочини відрізняються від інших юридичних фактів тим, що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни регулятивних цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків.

Тобто, правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації тощо правовідносин, так і водночас і підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.

Отже, укладена та затверджена господарським судом Харківської області мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому є таким правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.

У даній мировій угоді сторони погодились (домовились) як про предмет угоди (зобов’язання відповідача передати позивачу певну грошову суму), так і щодо строків її виконання - до 15 грудня 2009 р., тому з моменту затвердження судом мирової угоди припиняються зобов'язання за одними правовідносинами та виникають зобов’язання, що випливають за мировою угодою.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 2856,88 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Лозівський кінний завод № 124", 64681, Харківська область, Лозівський район, с. Кінне, вул. Кравченка, 2 (код ЗКПО 00846412) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", 03038, м. Київ, вул. Ямська, 32 (р/р 26000301035992 в Першому Київському відділенні АКБ "Форум", МФО 322948, код ЗКПО 30518866) 285688,23 грн. боргу, 2856,88 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення по справі № 45/224-10 підписано 03 листопада 2010 року.