Рішення № 12335325, 15.09.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2010 р. Справа № 8/085-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Балик О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Південне управління механізації», ідентифікаційний код: 01388265, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «ХОТТЕЙ УКРАЇНА», ідентифікаційний код: 34842252, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 42, кв. 39

про стягнення 42 164,89 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Іващенка М.М., що діє на підставі довіреності №5-д від 28 липня 2010 року;

від відповідача: не з’явився,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20 серпня 2010 року публічне акціонерне товариство «Південне управління механізації», (ідентифікаційний код: 01388265, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5) (надалі за текстом «Позивач») звернулося до господарського суду Київської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ХОТТЕЙ УКРАЇНА»(ідентифікаційний код: 34842252, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 42, кв. 39) (надалі за текстом «Відповідач») про стягнення заборгованості за Договором оренди нежитлових приміщень №1/08 від 12 травня 2008 року в розмірі 36 421,77 (Тридцять шість тисяч чотириста двадцять одна гривня 77 коп.) грн., 3 642,18 (Три тисячі шістсот сорок дві гривні 18 коп.) грн. штрафу за прострочення оплати, 2 100,94 (Дві тисячі сто гривень 94 коп.) грн. інфляційних витрат, 421,65 (Чотириста двадцять одна гривні 65 коп.) грн. держмита, 236,00 (Двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (що разом становить 42 164,89 (Сорок дві тисячі сто шістдесят чотири гривні 89 коп.) грн.), посилаючись на ст. 193, 216, 218, 229, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 14, 525, 526, 546, 549, 550, 552, 610, 611 ( п. 3), 612, 625, 692 Цивільного кодексу України.

Позовну заяву мотивовано наступним: на підставі Договору оренди нежитлових приміщень №1/08 від 12 травня 2008 року зі змінами станом на дату подачі позовної заяви (надалі за текстом «Договір») Відповідач орендував приміщення (два офісних приміщення площею 45 м2 та 33, 6 м2 відповідно (надалі за текстом «Приміщення 1», «Приміщення 2»відповідно), а також неопалювальне складське приміщення площею 283 м2 з розташованим на його території опалювальним підсобним приміщенням площею 17 м2, де загальна площа складського приміщення складає 300 м2 (надалі за текстом –«Приміщення 3») (Приміщення 1, 2, 3 разом іменуються «Приміщення»)), що належать Позивачу та отримував додаткові послуги, згідно з Договором, що підтверджено рахунками-Фактурами та актами здачі-прийняття робіт, підписаними Відповідачем. На дату подачі позовної заяви Відповідачем не сплачено в повному обсязі за період з грудня 2009 року по березень 2010 року включно орендну плату за користування орендованим Приміщенням за виставленими рахунками фактури №№ 000000522 від 23 листопада 2009 року, № Ю-583 від 21 грудня 2009 року, №Ю-605 від 20 січня 2010 року, № Ю-654 від 19 лютого 2010 року та не оплачено в повному обсязі витрати за витрачену електроенергію (за обліковими даними і цінами, що представляються Позивачу Київенерго»), на теплопостачання, витрати на утримання електрообладнання за березень 2010 році, а саме в сумі 36 421,77 (Тридцять шість тисяч чотириста двадцять одна гривня 77 коп.) грн.

Позивач наголошує, що станом на 16 квітня 2010 року між Позивачем та Відповідачем було складено та підписано Акт звірки заборгованості по бух. рахунку 361 за період з 23 листопада 2009 року по 05 травня 2010 року, згідно якого Відповідачем було підтверджено наявність заборгованості перед Позивачем за казаний період за Договором у сумі 37 191,77 (Тридцять сім тисяч сто дев’яносто одна гривня 77 коп.) грн. 21 квітня 2010 року та 29 квітня 2010 року Відповідачем частково було погашено визнану заборгованість за Договором у сумах 400,00 (Чотириста гривень 00 коп.) грн. та 370,00 (Триста сімдесят гривень 00 коп.) грн. відповідно.

На дату подачі позовної заяви, заборгованість Відповідача перед Позивачем з позиції Позивача за Договором становить 36421,77 (Тридцять шість тисяч чотириста двадцять одна гривня 77 коп.) грн., яку Позивач просить стягнути з Відповідача керуючись ст. 193 Господарського кодексу України.

В свою чергу, посилаючись на п. 6.1. Договору, згідно якого при порушенні термінів оплати, Орендар зобов’язаний сплатити Орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу, Позивач вимагає від Відповідача сплатити 3642,18 (Три тисячі шістсот сорок дві гривні 18 коп.) грн. штрафу, нарахованого у відповідно з п. 6.1. Договору.

Керуючись нормами ст. ст. 229 Господарського кодексу України, ст. 625 Цивільного кодексу України, Позивач вимагає стягнути з Відповідача 2 100,94 (Дві тисячі сто гривень 94 коп.) грн. інфляційних витрат, нарахованих за період з грудня 2009 року по березень 2010 року.

Поряд з цим Позивач просить стягнути з Відповідача 421,65 (Чотириста двадцять одна гривня 65 коп.) грн. держмита та 236,00 (Двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20 серпня 2010 року порушено провадження у справі № 8/085-10 та призначено останню до розгляду на 03 вересня 2010 року.

Від Відповідача 02 вересня 2010 року надійшло клопотання № 62 від 01 вересня 2010 року про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю прибуття представника Відповідача в судове засідання у зв’язку з терміновим відрядженням за межі Києва.

03 вересня 2010 року Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву, витребуваних судом документів суду не надав. (факт одержання Відповідачем ухвали про порушення провадження у справі підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, направленого Відповідачу судом 25 серпня 2010 року, врученого - 31 серпня 2010 року (Київ 32 Р 01032 2468507 0)).

Ухвалою господарського суду Київської області від 03 вересня 2010 року розгляд справи було відкладено до 15 вересня 2010 року в порядку передбаченого п.п.1, 2 ст.77 Господарського процесуального кодексу України. Учасників провадження повторно зобов’язано подати суду документи, які не було надано на виконання ухвали господарського суду Київської області про порушення провадження у справі від 20 серпня 2010 року. (факт одержання Відповідачем ухвали від 03 вересня 2010 року підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, направленого судом Відповідачу 07 вересня 2010 року, врученого Відповідачу - 09 вересня 2010 року (Київ 32 Р 01032 2561600 4)).

В судовому засіданні 15 вересня 2010 року представник Відповідача не з’явився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконано в повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження та дослідивши подані докази, суд, –

ВСТАНОВИВ:

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Пунктом 1. ст. 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до абз. 2 п.1 ст. 193 Господарського кодексу визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

12 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Південне управління механізації»(ідентифікаційний код: 01388265, який після зміни назви є публічним акціонерним товариством «Південне управління механізації»(ідентифікаційний код: 01388265, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5)) (надалі за текстом «Позивач»/«Орендодавець») та товариством з обмеженою відповідальністю «ХОТТЕЙ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код: 34842252, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 42, кв. 39) (надалі за текстом «Відповідач»/«Орендар») було укладено Договір оренди нежитлових приміщень № 1/08 (Договір). В період з моменту укладення Договору до 28 липня 2010 року до Договору № 1/08 від 12 травня 2008 року укладено 5 додаткових угод щодо внесення змін та доповнень до Договору.

Згідно п.п. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності; до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як передбачено п.п. 1, 2, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

П.п. 1, 3 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі.

Згідно п. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

В свою чергу, підпунктом 1.1. Договору (в редакції від 11 травня 2009 року) сторонами встановлено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування нежитлові приміщення (в подальшому - «орендовані приміщення»), які є власністю Орендодавця:

- офісне приміщення площею 45 м2;

- офісне приміщення площею33,6 м2;

- неопалювальне складське приміщення площею 283 м2, з розташованим на його території опалювальним підсобним приміщенням для завідуючого складом, площею 17 м2, загальна площа складського приміщення –300 м2.

Згідно п.п. 3.1. Договору (в редакції від 11 травня 2009 року), орендна плата за даним Договором складає:

- офісне приміщення загальною площею 45 м2: в місяць за 1 м2: 47,80 грн. без ПДВ;

- офісне приміщення площею 33,6 м2: в місяць за 1 м2: 47,80 грн. без ПДВ;

- неопалювальне складське приміщення площею 283 м2, з розташованим на його території опалювальним підсобним приміщенням для завідуючого складом, площею 17 м2, загальна площа складського приміщення –300 м2 в місць за 1 м2: 16,67 грн. без ПДВ.

Орендар зобов’язаний перераховувати орендну плату на розрахунковий рахунок Орендодавця шляхом попередньої оплати до 20 (двадцятого) числа місяця, що передує оплачуваному.

Підпунктом 3.2. Договору (в редакції від 11 травня 2009 року) передбачено, що Орендар додатково до орендної плати Орендар оплачує щомісячно:

- вартість електроенергії, що витрачається, у тому числі реактивної за обліковими даними і за цінами, що пред’являються Орендодавцю «Київенерго», а також витрати за утримання кабельних мереж, убслуговуванню і утриманню трансформаторної підстанції, регулюючих пристроїв –у розмірі 20% від суми вартості електричної енергії, що споживається за місяць. У разі виникнення інших додаткових витрат, пов’язаних з перевитратою ліміту електроенергії, Орендар сплачує на користь Орендодавця вартість цих витратах у процентному співвідношенні до спожитої електроенергії. Орендар також зобов’язаний сплатити на користь Орендодавця витрати, пов’язані з усуненням пошкоджень або заміною кабельних мереж в аварійному порядку, якщо вони сталися з вини Орендаря. Для ведення обліку електроенергії, що споживається, встановлений електролічильник.

Згідно п.п. 3.3. Договору, Орендар зобов’язаний сплачувати вартість додаткових послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця до 10 (десятого) числа місяця, наступного за оплачуваним.

Підпунктом 4.1.3. розділу 4 «Права та обов’язки сторін»Договору встановлено обов’язок Орендаря своєчасно і в повному об’ємі вносити Орендодавцю орендну плату.

Підпунктом 4.1.5. розділу 4 «Права та обов’язки сторін»Договору передбачено обов’язок Орендаря неси витрати по експлуатації орендованих приміщень.

Положеннями пунктів 1, 2, 4 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п.п. 7.1. Договору (в редакції від 12 лютого 2010 року), протягом оспорюваного періоду Договір був чинним та діяв до 05 березня 2010 року.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом не встановлено, що Договір оренди нежитлових приміщень №1/08 від 12 травня 2008 року суперечить вимогам законодавства чи моральним засадам суспільства, укладаючи договір сторони діяли на підставі власного волевиявлення, спрямованого на реальне настання правових наслідків, ним обумовлених та в інтересах юридичних осіб, що є сторонами у ньому.

Пунктами 1, 2 ст. 795 Цивільного кодексу України встановлено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Факт передачі Приміщення в користування за Договором підтверджується Актом прийому-передачі приміщень від 16 травня 2008 року (Приміщення 1, 2) та актом прийому-передачі приміщень від 01 червня 2009 року (Приміщення 3), згідно яких Приміщення були передані від Орендодавця Орендарю в користування та в оспорюваний період Приміщння були в користуванні Відповідачем.

Згідно п. 8 ст. 193 Господарського кодексу України, управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Факт фактичного користування Орендарем Приміщеннями за оспорюваний період підтверджено:

1) актом здачі-прийому приміщень від 05 березня 2010 року до Договору, згідно якого Приміщення були повернуті Орендарем Орендодавцю 05 березня 2010 року;

2) затвердженими Позивачем та Відповідачем актами:

-          актом №РН-0001239 здачі-прийняття, згідно якого Відповідачем підтверджено факт оренди офісних приміщень площею 45 м2 та 33,6 м2, складського приміщення - 300 м2 - згідно рахунку №000000522 від 23 листопада 2009 року –за грудень місяць 2009 року;

-          актом №РН-0001264 здачі-прийняття, згідно якого Відповідачем підтверджено факт оренди офісних приміщень площею 45 м2 та 33,6 м2, складського приміщення - 300 м2 - згідно рахунку №Ю-583 від 21 грудня 2009 року –за січень місяць 2010 року;

-          актом №РН-0001322 здачі-прийняття, згідно якого Відповідачем підтверджено факт оренди офісних приміщень площею 45 м2 та 33,6 м2, складського приміщення - 300 м2 - згідно рахунку №Ю-605 від 20 січня 2010 року –за лютий місяць 2010 року;

-          актом №РН-0001375 здачі-прийняття, згідно якого Відповідачем підтверджено факт оренди офісних приміщень площею 45 м2 та 33,6 м2, складського приміщення - 300 м2 - згідно рахунку №Ю-654 від 19 лютого 2010 року –за березень місяць 2010 року.

Факт фактичного споживання Відповідачем електроенергії, підтвердження витрат утримання електрообладнання, теплопостачання у березні місяці 2010 року Відповідачем підтверджено актом № РН-0001394 здачі-приймання - згідно рахунку №Ю-686 від 05 березня 2010 року, затвердженого Позивачем та Відповідачем.

Відповідно до поданих Позивачем документів - актів здачі-приймання наданих послуг оренди та споживання електроенергії, витрат на утримання електрообладнання, теплопостачання, які були письмово погоджені Позивачем і Відповідачем, та виставлених Позивачем рахунків-фактури Відповідачеві, загальна сума нарахувань до сплати Позивачем за період з грудня 2009 року по березень 2010 року включно складає 38199,09 грн.

Станом на 16 квітня 2010 року між Позивачем та Відповідачем проведено звірку заборгованості по бух. рахунку 361 та в її результаті складено акт звірки заборгованості за період з 23 листопада 2009 року по 05 березня 2010 року, згідно якого заборгованість Відповідача перед Позивачем на вказану дату (16 квітня 2010 року) складала 37191,77 грн. Після цього, Відповідачем 21 квітня 2010 року та 29 квітня 2010 року було сплачено в рахунок погашення заборгованості перед Позивачем 400,00 грн. та 370,00 грн., що підтверджено виписками по рахунку Позивача № 26000262402157, відкритого в ПАТ «ВіАйБіБанк», МФО 380537 за період з 21 квітня 2010 року по 21 квітня 2010 року (номер документу 151, призначення платежу: «за надані послуги з оренди у грудні 2009 року у т.ч. ПДВ», сума 400,00 грн.), та з 29 квітня 2010 року по 29 квітня 2010 року (номер документу 160, сума 370,00 грн.).

Згідно поданих Позивачем документів –перелічених вище актів здачі-приймання, які були письмово погоджені Позивачем і Відповідачем, виставлених Позивачем рахунків-фактури Відповідачеві, акту звірки заборгованості по бух. рахунку 361 за період з 23 листопада 2009 року по 05 березня 2010 року, -

несплачена Відповідачем заборгованість перед Позивачем за Договором по сплаті орендної плати та по оплаті вартості електроенергії, витрат утримання електрообладнання, витрат на теплопостачання - за період з грудня 2009 року по березень 2010 року становить 36421,77 (Тридцять шість тисяч чотириста двадцять одна гривня 77 коп.) грн. в тому числі ПДВ.

Причиною виникнення спору між сторонами є несплата Відповідачем у встановлені Договором строки платежів Позивачу, встановлених Договором.

Згідно з абз. 1 п.п. 1, п.п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтєю 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктами 1, 2, 4 ст. 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Відповідно до п.п. 1, 4 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

В свою чергу згідно з п.п. 3 п. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У п.п. 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Цивільний кодекс України у ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.п. 3.1., 3.3. Договору, Орендар зобов’язаний перераховувати орендну плату на розрахунковий рахунок Орендодавця шляхом попередньої оплати до 20 (двадцятого) числа місяця, що передує оплачуваному; Орендар зобов’язаний сплачувати вартість додаткових послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця до 10 (десятого) числа місяця, наступного за оплачуваним.

Пунктом 6.1. Договору передбачено: «при порушенні термінів оплати, встановлених в розділі 3 даного Договору, Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу …».

Як свідчать матеріали справи, порушення умов Договору, що регламентують порядок сплати орендної плати та інших передбачених Договором платежів є порушенням у сфері господарювання та є підставою для застосування господарсько-правової відповідальності Відповідача.

Судом встановлено, що Відповідач не приступив до виконання покладених на нього Договором обов’язків по оплаті за Договором по сплаті орендної плати та по оплаті (компенсації) вартості електроенергії, витрат утримання електрообладнання, витрат на теплопостачання - за період з грудня 2009 року по березень 2010 року у сумі 36 421,77 (Тридцять шість тисяч чотириста двадцять одна гривня 77 коп.) грн. в тому числі ПДВ і є таким, що прострочив виконання зобов’язання за Договором; наявні підстави для застосування до Відповідача господарських санкцій, в тому числі штрафних санкцій - штрафу.

Пунктами 1, 2. ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач не надав відзив на позовну заяву, витребувані судом документи та не надав жодних доказів, які доводять відсутність своєї вини у вищезазначених порушеннях Договору.

Відповідно до п. 3 ст. 193 Господарського кодексу України, застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно п. 1 ст. 552 Цивільного кодексу України, сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Як передбачено ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Дане положення, серед іншого, означає й покладення на суб’єта господарювання ризиків, п’язаних із негативними майновими наслідками його діяльності та відповідальності за результати такої діяльності.

Статтєю 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.».

За період з грудня 2009 року по березень 2010 року нараховано інфляційних втрат у розмірі 2100,94 (Дві тисячі сто гривень 94 коп.) грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновків:

- Відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті орендної плати та сплати витрат за споживання електроенергії, утримання електрообладнання, компенсації витрат на забезпечення теплопостачання, чим самим порушив умови Договору оренди нежитлових приміщень № 1/08, в зв’язку з чим, Позивач має право:

- на стягнення заборгованості Відповідача перед позивачем по Договору оренди нежитлових приміщень № 1/08 від 12 травня 2008 року в повному обсязі;

- на стягнення штрафу у повному обсязі, визначеного Договором оренди нежитлових приміщень № 1/08 від 12 травня 2008 року;

- на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення;

- на покладення на Відповідача господарських витрат у вигляді державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у повному обсязі.

Статтєю 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх заперечень.

В даному випадку, Позивачем у справі доведено факт порушення Відповідачем Договору оренди нежитлових приміщень № 1/08 від 12 травня 2008 року, при цьому даний факт безпосередньо визнаний Відповідачем в акті звірки заборгованості по бух. рахунку 361 за період з 23 листопада 2009 року по 05 травня 2010 року, складеного станом на 16 квітня 2010 року між Позивачем та Відповідачем. Відповідачем жодних заперечень не заявлено, відзив не надано, в судові засідання Відповідач не з’явився.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтвердженими іншими засобами доказування.

З урахуванням вищенаведеного, за результатом оцінки доказів у їх сукупності, поданих сторонами господарського процесу, суд доходить висновку про обґрунтованість Позивачем вимог та їх відповідність чинному законодавству, у зв’язку з чим, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Договором оренди нежитлових приміщень № 1/08 від 12 травня 2008 року в розмірі 36 421,77 (Тридцять шість тисяч чотириста двадцять одна гривня 77 коп.) грн., штрафу у розмірі 10% від суми простроченого платежу за Договором оренди нежитлових приміщень № 1/08 від 12 травня 2008 року за період з грудня 2009 року по березень 2010 року у сумі 3 642,18 (Три тисячі шістсот сорок дві гривні 18 коп.) грн., 2 100,94 (Дві тисячі сто гривень 94 коп.) грн., нарахованих інфляційних втрат, 421,65 (Чотириста двадцять одна гривна 65 коп.) грн. витрат на державне мито, 236,00 (Двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають задоволенню, внаслідок чого, позов Позивача підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ХОТТЕЙ УКРАЇНА»(ідентифікаційний код: 34842252, місцезнаходження: 08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Декабристів, буд. 42, кв. 39) на користь публічного акціонерного товариства «Південне управління механізації», (ідентифікаційний код: 01388265, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5) суму заборгованості по орендним платежам та по оплаті витрат за споживання електроенергії, витрат на утримання електрообладнання, на забезпечення теплопостачання за Договором оренди нежитлових приміщень № 1/08 від 12 травня 2008 року в сумі 36 421,77 (Тридцять шість тисяч чотириста двадцять одна гривня 77 коп.) грн., штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу за Договором оренди нежитлових приміщень № 1/08 від 12 травня 2008 року у сумі 3 642,18 (Три тисячі шістсот сорок дві гривні 18 коп.) грн., 2 100,94 (Дві тисячі сто гривень 94 коп.) грн. нарахованих інфляційних втрат, 421,65 (Чотириста двадцять одна гривні 65 коп.) грн. державного мита, 236,00 (Двісті тридцять шість гривень 00 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф.Скутельника