Рішення № 12335322, 08.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2010 р. Справа № 8/115-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Балик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НІЛЄ-ГРУП», ідентифікаційний код: 36173342, місцезнаходження: 03115, м. Київ, пр-кт Перемоги, 136, к. 34,

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція», ідентифікаційний код: 20025232, місцезнаходження: 07800, Київська область, Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Заводська, 23,

про стягнення 5854,01 грн.

за участю представників сторін

від позивача: Заворотнюк М.С., який діє на підставі довіреності від 22.10.2009 року;

від відповідача: не з’явився, -

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІЛЄ-ГРУП»звернулося до господарського суду Київської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція»про стягнення заборгованості за договором поставки та надання послуг № 09/06 від 09.03.2006 року в сумі 5854,01 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 01.10.2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2010 року розгляд справи було відкладено до 08.10.2010 року в порядку п.п.1, 2 ст.77 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту: ГПК України), в зв»язку з тим, що в судове засідання не з»явився представник відповідача. В судовому засіданні 01.10.2010 року був присутнів представник позавача, який позов підтримав та просив задовільнити повністю.

Позивач в судовому засіданні 08.10.2010 року позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 08.10.2010 року не з’явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов’язань за договором поставки та надання послуг № 09/06 від 09.03.2006 року, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 5854,01 грн.

Разом з тим, відповідно до поданого разом із позовної заявою розрахунку суми позову, станом на 22.09.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 5854,01 грн.

Відповідач жодного разу у судові засідання не з’явився, відзив на позов не надіслав, вимог ухвал від 22.09.2010 року та від 01.10.2010 року не виконав, про причини неявки у судові засідання не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судових засідань.

У судовому засіданні від 08.10.2010 року позивач заявив клопотання про повернення із державного бюджету надмірно сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з платіжним дорученням №309 від 30.10.2009 року.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2006 року між позивачем і відповідачем був укладений договір поставки та надання послуг № 09/06 (далі по тексту: договір), за умовами якого позивач зобов’язується поставити товар відповідачу, а відповідач зобов’язується прийняти цей товар та своєчасно його оплатити на умовах даного договору.

На підставі укладених договорів Постачальник постачав на користь Покупця Товари та послуги.

24.04.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Вулкан-Сервіс»та товариством з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція»було підписано акт звірки взаєморозрахунків № б/н у відповідності до якого позитивне сальдо на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вулкан-Сервіс»становило 5854,01 грн.

Таким чином, відповідач визнав заборгованість в розмірі 5854,01 грн.

24.04.2009 року було укладено договір відступлення права вимоги № 12 між товариством з обмеженою відповідальністю «Вулкан-Сервіс»та товариством з обмеженою відповідальністю «Нілє-Груп», у відповідності до якого вказаний борг було передано товариству з обмеженою відповідальністю «Нілє-Груп». Про проведену поступку права вимоги було повідомлено шляхом надання відповідачу Повідомлення від 24.04.2009 року про поступку права вимоги та копію Договору № 12 про поступку права вимоги.

З огляду на те, що відповідачем не було виконано зобов’язання щодо погашення заборгованості на адресу нового кредитора, то на його адресу було надіслано вимога від 04.12.2009 року про погашення заборгованості.

Таким чином, відповідач зобов’язаний був погасити заборгованість до 20.12.2009 року.

Станом на 20.12.2009 року заборгованість відповідачем на була погашена.

Господарський кодекс України в ст. 193 передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Цей же Кодекс в ст. 530 встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, складає 5854,01 грн.

Відповідно до приписів ст.32 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту: ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вищезазначені копії договорів № 12 від 24.04.2009 року, № 09/06 від 09.03.2006 року, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № РН-0001762 від 23.07.2008 року, довіреності ЯПК № 641753 від 15.07.2008 року, видаткової накладної № РН-0002644 від 06.11.2008 року, довіреності ЯОЧ № 563849 від 06.10.2008 року, акту звірки від 24.04.2009 року, повідомлення про відступлення права вимоги від 24.04.2009 року, вимоги про сплату коштів та документу про оплату вимоги можуть вважатися письмовим доказом неналежного виконання відповідачем зобов’язання, взятого ним, відповідно до договору № 09/06 від 09.03.2006 року.

У судовому засіданні, надані позивачем докази, спростовані не були.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед позивачем.

Враховуючи те, що відповідач у судові засідання не з’являвся, відзиву на позовну заяву не подав, доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, відповідач протилежного не довів, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Разом із позовною заявою позивач надав суду оригінал платіжного доручення №309 від 30.10.2009 року, яке підтверджує сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судове засідання від 08.10.2010 року позивач надав платіжне доручення № 331 від 07.10.2010 року, яке підтверджує сплату останнім витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у повному обсязі вдруге.

У зв’язку з цим, у судове засідання від 08.10.2010 року позивач заявив клопотання про повернення із державного бюджету надмірно сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Декрет Кабінету Міністрів у України «Про державне мито»від 21.01.1993 року № 7-93 у ст. 8 передбачає повернення державного мита у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

Розглянувши клопотання та керуючись п. 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»від 21.12.2005 року № 1258 та ст.8 декрету Кабінету Міністрів у України «Про державне мито»від 21.01.1993 року № 7-93 суд вирішив задовольнити клопотання позивача у повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язань за договором поставки та надання послуг № 09/06 від 09.03.2006 року, у розмірі 5854,01 грн. (п»ять тисяч вісімсот п»ятдесят чотири гривні 01 коп.), підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, відповідачем спростовані не були в установленому порядку, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трансфорт-Експедиція», ідентифікаційний код: 20025232, місцезнаходження: 07800, Київська область, Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Заводська, 23, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НІЛЄ-ГРУП», ідентифікаційний код: 36173342, місцезнаходження: 03115, м. Київ, пр-кт Перемоги, 136, к. 34, суму основного боргу в розмірі 5854,01 грн. (п»ять тисяч вісімсот п»ятдесят чотири гривні 01 коп.), державне мито в сумі 102 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Клопотання позивача про повернення із державного бюджету надмірно сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу задовольнити повністю.

5.          Видати довідку для повернення з державного бюджету України витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф.Скутельник