Постанова № 12335220, 30.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 листопада 2009 року           15:50           № 2а-9199/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого - судді Степанюка А.Г. при секретарі Федоровій О.В., розглянувши справу

за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Крамар Рісайклінг»

до          Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві

про          скасування рішення №63 від 16.07.2009р. про застосування до ТОВ «Крамар Рісайклінг»економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в загальній сумі 4648978,65 грн., припису №74 від 16.07.2009р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін та претензію від 16.07.2009р. на суму 4648978,65 грн.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що Відповідач порушив вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»№877-V від 05.04.2007р. (надалі –Закон № 877) при проведенні перевірки Позивача.

Вважає, що нормативно-правові акти якими керувався Відповідач при проведенні перевірки та винесені рішення № 63 від 16.07.2009р. (надалі –оскаржуваного рішення) про застосування до нього економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в загальній сумі 4648978,65 грн., не мають відношення до державних фіксованих цін (тарифів), а регламентують права споживачів комунальних послуг, порядок укладення договору та формування тарифів на вивезення побутових відходів.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову та повноважний представник в судовому засіданні повідомив, що проти позову заперечує. При цьому зазначає, що Позивач порушив п.4 та п.5 Постанови КМ України №1010 від 26.07.2006р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів»та п.14 Постанови КМ України №1070 від 10.12.2008р. «Про затвердження правил надання послуг з вивезення побутових відходів»щодо дотримання державної дисципліни цін при наданні житлово-комунальних послуг з вивезення побутових відходів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамар Рісайклінг»зареєстровано Солом’янською районною у м. Києві державною адміністрацією 24.01.2008р. та присвоєно код юридичної особи 32068819.

Позивач зазначає, що 14.05.2009р. ним отримано повідомлення про заплановану перевірку дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги.

На проведення перевірки уповноваженими особами Інспекції було пред’явлено посвідчення № 356 від 04.06.2009 р.

Посадові особи Відповідача розпочали перевірку 10.06.2009р.

Як зазначає Позивач 30.06.2009р., по факсу, йому було направлено повідомлення №152-07/4-1516 про призупинення перевірки з 30.06.2009р. у зв’язку із службовою необхідністю. Поштою зазначене повідомлення не направлялось.

Позивач також стверджує, що після направлення повідомлення про призупинення перевірки, Відповідач проведення перевірки не відновив, на підприємство Позивача не з’явилися і не ознайомив його з актом перевірки, складеним ним 10.07.09 р. № 137.

16.07.09 р. Відповідач надіслав Позивачу рішення № 63 від 16.07.09 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, припис № 74 від 16.07.09 р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін та претензію № 152-07/4-1687 від 16.07.09 р.

Зі змісту вказаного рішення № 63 від 16.07.09 р. випливає, що Позивачем було допущено порушення вимог: п. 5 ст. 20 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 р.; п. 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.2006 р. №1010 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів»; п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 р. «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів»; Розпорядження Київської міської державної адміністрації («КМДА») №1796 від 29.12.2007 р. «Про погодження тарифів на послуги з вивезення побутових відходів»; Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1723 від 11.12.2008 р. «Про встановлення та погодження тарифів на послуги і вивезення побутових відходів»; п.7 Наказу Державного комітету будівництва, архітектури ти житлової політики України від 21.03.2000 р. №54 «Про затвердження Правил надання послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 р. за №457/4678 (втратив чинність згідно наказу №391 від 18.12.2008 року).

На підставі ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990 р. №507-ХІІ (надалі –Закон № 507) Відповідач вирішив: вилучити у Позивача в дохід державного бюджету 1549 659,55 грн.; стягнути в дохід державного бюджету штраф в сумі 3099 319,10 грн.

Позивач не погоджується з зазначеними рішенням про застосування до нього фінансових санкцій на суму 4648978,65 грн. та просить суд їх скасувати.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Приписи ч.2 ст.19 Конституції України закріплюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов’язки та відповідальність суб’єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до п.4 ст. 4 Закону № 877 виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) усфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно п.7 вищевказаної статті у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов’язків суб’єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб’єкта господарювання.

При винесенні оскаржуваного Рішення № 63 від 16.07.2009р. про застосування до Позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 4648978,65 грн. Відповідач керувався розпорядженнями Київської міської державної адміністрації № 1796 «Про погодження тарифів на послуги з вивезення побутових відходів»та № 1723 від 11.12.2008р. «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з вивезення побутових відходів».

Стаття 191 ГК України визначає, що державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Законом може бути передбачено встановлення комунальних цін на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами.

Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва, зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону №507 Кабінет Міністрів України визначає, що Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій.

Пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 зазначено, що Київська міська державна адміністрація регулює (встановлює) тарифи, надбавки, нормативи рентабельності на певний, виключний, перелік товарів та послуг, серед яких немає такого виду послуг, як вивезення побутових відходів. Отже, державне регулювання цін на послуги з вивезення побутових відходів чинним законодавством України не встановлено.

Згідно зі статтями 6,7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»від 9 квітня 1999 року №586-ХІУ розпорядження голови місцевої адміністрації видаються на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади і лише в межах повноважень. Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня.

Судом враховується, що Кабінетом Міністрів України не було надано КМДА повновавжень щодо затвердження державних фінансових та регульованих цін і тарифів на послуги з вивезення побутових відходів і в прийнятих КМДА на виконання власних повноважень розпорядженнях йдеться не про обмеження тарифів, а навпаки, про встановлення їх з метою недопущення збитковості діяльності субєктів господарювання, що надають послуги з вивезення побутових відходів. Отже Позивачем не було допущено порушення державної дисципліни цін.

Крім того, статями 7, 10 Закону № 877 передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт з встановленими в Законі №877 реквізитами, в якому зазначає стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Стаття 10 Закону №877 відносить до переліку прав суб'єкта господарювання одержання та ознайомлення з актами державного нагляду (контролю).

Необхідність складати Акти за результатами перевірки і надавати їх уповноваженим особам суб'єкта господарювання передбачена і п. п. 3.2., 3.3. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 р. №298/519.

Як зазначає Позивач, акт на підписання уповноваженим особам Позивача не надавався, отже, Позивача було позбавлено можливості ознайомитися з матеріалами перевірки і надати свої пояснення та заперечення до Акту.

Таким чином, Відповідачем було допущено порушення порядку проведення перевірки, який передбачений Законом № 877.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що Позивачем доведено протиправність оскаржуваного рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 16.07.09 р. № 63 та Припису Відповідача № 74 від 16.07.09 р. про виконання законних вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, а отже їх необхідно скасувати.

В частині позовних вимог про скасування претензії від 16.07.09 р. на суму 4648978,65 грн. суд вважає за необхідне відмовити, оскільки така претензія виставлена Відповідачем на підставі рішення № 63 від 16.07.09 р., яке суд визнає протиправним та скасовує.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Визнати протиправним та скасувати Рішення №63 від 16.07.2009р. та Припис №74 від 16.07.2009р. Державної інспекції з контролю за цінами у м. Києві.

3.          В решті позову відмовити.

          Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                             А. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено11.12.09р.