Рішення № 12334119, 16.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/56016.11.10 За позовомвідкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких міських електричних мереж допідприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»

простягнення 85448,53 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Стініч М.М. (довіреність №238 від 01.10.2010 року) від відповідача:представник Сінцов А.О. (довіреність від 15.11.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго»в особі Запорізьких міських електричних мереж звернулось до Господарського суду міста Запорізької області з позовом про стягнення з підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»54 986,75 грн. пені; 8035,64 грн. штрафу; 4519,46 грн. трьох процентів річних; 13387,22 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов’язання по оплаті не облікованої електричної енергії.

Позов обґрунтований тим, що Відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті електричної енергії у розмірі 114794,89 гривень.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.10.2010 року справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2010 року порушено провадження у справі №23/560 та призначено її розгляд на 16.11.2010 року.

Представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позовних вимог заперечував, вважаючи їх необґрунтованими.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 16.11.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва 03.02.2010 року по справі №52/584, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 25.08.2010 року №52/584, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 114794,89 грн. вартості самовільно спожитої електричної енергії.

Під час розгляду справи №52/584 Господарським судом міста Києва встановлено, факт спричинення Відповідачем шкоди Позивачеві шляхом самовільного підключення до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії та споживання необлікованої енергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Винесення судового рішення про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов’язання та припинення нарахування відповідних штрафних санкцій та компенсацій. У зв’язку із простроченням виконання зобов’язання щодо оплати вартості самовільно спожитої електричної енергії Позивач звернувся із вимогою про стягнення з Відповідача пені, штрафу, трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 09.04.2010 року по 07.09.2010 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, законом чітко встановлений обов’язок боржника, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора відшкодувати інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України не заперечують можливість звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, суми на яку заборгованість за грошовим зобов’язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов’язання після винесення рішення суду про стягнення основної заборгованості, а також за період, що утворився після прийняття судом відповідного рішення. Законодавство не обмежує позивача захистити своє право на грошову компенсацію в окремому судовому провадженні після винесення судового рішення про стягнення основної суми боргу.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у розмірі 12283,05 грн., оскільки Позивачем невірно визначено середній індекс інфляції, який становить 1.107 замість 111,66 у розрахунку Позивача.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ

09.04.2009 - 07.09.2010114794.891.10712 283.05 Суд перевірив нарахування трьох процентів річних та встановив, що Позивач має право на стягнення 4878,00 гривень. Оскільки суду не надано право виходити за межі позовних вимог, то до стягнення підлягає 4519,46 грн. заявлених Позивачем

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Позивач заявив позовну вимогу про стягнення пені у розмірі 54 986,75 грн. та штрафу у розмірі 8035,64 грн. на підставі частини другої статті 231 Господарського кодексу України.

Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України встановлено розмір штрафних санкцій, які застосовуються до порушника господарського зобов’язання (за умови, коли хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту) у випадку поставки товарів (виконання робіт чи послуг) неналежної якості (комплектності) та порушення строків виконання зобов'язання (виконання робіт чи послуг). Розмір штрафних санкцій за порушення грошового зобов’язання частиною другою статті 231 Господарського кодексу України не встановлено.

За таких обставин, вимоги Позивача про стягнення пені у розмірі 54 986,75 грн. та штрафу у розмірі 8035,64 грн. на підставі частини другої статті 231 Господарського кодексу України є безпідставними.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з підприємства із 100% іноземним капіталом «ААЗ Трейдінг Ко»(03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 30; ідентифікаційний код 21622958) на користь відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»(69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14; ідентифікаційний код 00130926) 4519,46 грн. (чотири тисячі п’ятсот дев’ятнадцять гривень 46 копійок) трьох процентів річних; 12283,05 грн. (дванадцять тисяч двісті вісімдесят три гривні 05 копійок) інфляційних втрат; 168,02 грн. (сто шістдесят вісім гривень 02 копійки) державного мита та 46,41 грн. (сорок шість гривень 41 копійку) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частні позову відмовити.

4. Видати наказ.

Суддя Т.Ю.Кирилюк

Повне рішення складено: 17.11.2010 року.