Рішення № 12334118, 16.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/55916.11.10 За позовомПолтавського обласного комунальне виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Дуже смачно»

простягнення 68887,46 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Данілова Н.Н. (довіреність №19/3234 від 10.11.2010 року) від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго»звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Дуже смачно»заборгованості за договорами №371 від 03.01.2007 року та №371 від 15.10.2009 року про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на суму 68887,46 грн. (у тому числі 33809,67 грн. основного боргу; 33403,08 грн. пені; 1392,71 грн. інфляційних втрат та 282,00 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену йому теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.06.2010 року порушено провадження у справі №22/72 та призначено її розгляд на 13.07.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 14.10.2010 року справу направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2010 року порушено провадження у справі №23/559 та призначено її розгляд на 16.11.2010 року.

Представник Позивача у судовому засіданні 16.11.2010 року надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Відповідач частково погасив заборгованість за надані послуги у розмірі 1000,00 грн., решту позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвала про порушення провадження у справі була відправлена за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.11.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договори №371 від 03.01.2007 року та №371 від 15.10.2009 року про постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 1 договорів №371 від 03.01.2007 року та №371 від 15.10.2009 року Позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та гарячого водопостачання. Відповідач згідно пункту 18 договорів №371 від 03.01.2007 року та №371 від 15.10.2009 року зобов’язався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Договори №371 від 03.01.2007 року та №371 від 15.10.2009 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договорами енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За період з 01.09.2009 року по 30.04.2010 року Відповідач несвоєчасно розраховувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 33809,67 гривень.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідно до пункту 18 договорів №371 від 03.01.2007 року та №371 від 15.10.2009 року Відповідач зобов’язався до 30 числа звітного місяця сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Доказів проведення оплати у повному обсязі суду не надано.

Після порушення провадження у справі Відповідач частково погасив заборгованість у розмірі 1000,00 грн. Таким чином, на момент розгляду справи судом заборгованість Відповідача зменшилась та становить 32809,67 гривень.

Враховуючи наведене, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення суми основного боргу у розмірі 32809,67 грн. підлягає задоволенню.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 18 договорів №371 від 03.01.2007 року та №371 від 15.10.2009 року передбачено,що у випадку неоплати у встановлені строки Відповідач сплачує пеню у розмірі 1% за кожен день прострочки платежу, але не більше 100% боргу.

Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що до стягнення підлягає сума у розмірі заявленому Позивачем за період з 01.12.2009 року по 11.05.2010 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних, суд встановив, що до стягнення підлягає сума у розмірі заявленому Позивачем.

Судом проведено перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що до стягнення підлягає 964,73 грн., оскільки Позивачем нарахування проводились на заборгованість, яка не відповідає даним наведеним у розрахунку заборгованості за послуги теплопостачання.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІ

01.10.2009 - 31.10.2009118.561.0091.07

01.11.2009 - 30.11.20093167.821.01134.85

01.12.2009 - 28.12.20099083.921.00981.76

29.12.2009 - 31.12.20098083.921.0000.00

01.01.2010 - 31.01.201013792.541.018248.27

01.02.2010 - 28.02.201019530.801.019371.09

01.03.2010 - 31.03.201025298.701.009227.69

964,73 Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дуже смачно»(01033, м. Київ, вул. Володимирська, 89/91, кв. 22; ідентифікаційний код 34714511) на користь Полтавського обласного комунальне виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2А; ідентифікаційний код 03338030) 32809,67 грн. (тридцять дві тисячі вісімсот дев’ять гривень 67 копійок) основного боргу; 33403,08 грн. (тридцять три тисячі чотириста три гривні 08 копійок) пені; 282,00 грн. (двісті вісімдесят дві гривні 00 копійок) трьох процентів річних; 964,73 грн. (дев’ятсот шістдесят чотири гривні 73 копійки) інфляційних втрат; 684,59 грн. (шістсот вісімдесят чотири гривні 59 копійок) державного мита та 234,53 грн. (двісті тридцять чотири гривні 53 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 17.11.2010 року.