Рішення № 12334086, 09.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/34009.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю м’ясокомбінат “Ювілейний” Дніпропетровської області

до 1. Державного підприємства “Ресурспостач” м. Києва, 2. Державного комітету України з державного матеріального резерву

про зобов’язання виконати умови договору,

зустрічним позовом Державного комітету України з державного матеріального резерву

до Товариства з обмеженою відповідальністю м’ясокомбінат “Ювілейний”

про повернення майна державного резерву, стягнення неустойки, ціна позову 35660141,14 грн.

за участю прокуратури міста Києва

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Гусак О.Л.,

від відповідачів 1. не з’явився, 2. Михайлець О.В.,

від прокуратури Греськів І.І.

СУТЬ СПОРУ:

у червні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю м’ясокомбінат “Ювілейний” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та Державним комітетом України з державного матеріального резерву (далі-відповідач 2.) в особі повіреного Державного підприємства “Ресурспостач” (далі-відповідач 1.) договору № 1-2057 від 18 квітня 2008 р., додаткових угод та додатків до цього договору, останній після одержання попередньої оплати у розмірі 58995852,78 грн. грн. частково виконав прийняте зобов’язання та передав йому матеріальні цінності державного резерву 2616968,10 кг м'яса свинини охолодженого 2-ї категорії у напівтушах загальною вартістю 48360673,59 грн.

Повноваження відповідача 1. на укладення спірного договору від імені відповідача 2. були визначені договором доручення № 45юр-2008 від 12 квітня 2009 р.

Всупереч умов п. 4.2, 4.3 договору відповідачі безпідставно не передали йому розпорядження на відпуск 561920,3 кг м’яса свинини охолодженого 2-ї категорії у напівтушах вартістю 10635179,19 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов та зобов’язати відповідачів передати йому 561920,3 кг м’яса свинини охолодженого 2-ї категорії у напівтушах вартістю 10635179,19 грн. шляхом видачі на нього накладних та розпоряджень на відпуск цього товару.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач 1. у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, його представник у судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Відповідач 2. у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на неналежне виконання позивачем зобов’язання за спірним договором щодо здійснення 100 % попередньої оплати вартості придбаних матеріальних цінностей. Також зазначав, що дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2008 р. № 592-р, відповідно до якого реалізація запасів м’яса здійснювалася через ДП “Ресурспостач”, зупинялася.

У процесі розгляду справи відповідач 2. заявив зустрічний позов.

Вказував, що на відповідальне зберігання позивача були закладені матеріальні цінності державного матеріального резерву, а саме, 6359299 кг м’яса свинини охолодженого 2-ї категорії у напівтушах вартістю 15040387,70 грн.

Всупереч вимог Закону України “Про державний матеріальний резерв” позивач самовільно відчужив цінності, що знаходилися у нього на зберіганні.

З урахуванням наведеного на підставі ст.ст. 548, 936, 937, 938 ЦК України, ст. 231 ГК України, ст. 14 Закону України “Про державний матеріальний резерв” просив задовольнити позов, зобов’язати відповідача повернути до державного резерву 6359299 кг м’яса свинини охолодженого 2-ї категорії у напівтушах вартістю 15040387,70 грн., стягнути з позивача на свою користь 15040387,70 грн. штрафу та 5579365,74 грн. пені.

З цих підстав просив задовольнити зустрічний позов.

У судовому засіданні представник відповідача 2. підтримав зустрічні позовні вимоги.

Позивач у відзиві на зустрічну позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти зустрічного позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, перебіг строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом в частині стягнення неустойки.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача 1. за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові до Державного підприємства “Ресурспостач” слід відмовити, позов до Державного комітету України з державного матеріального резерву підлягає задоволенню, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та Державним комітетом України з державного матеріального резерву в особі Державного підприємства “Ресурспостач” укладений договір № 1-2057 від 18 квітня 2008 р., згодом додаткові угоди та додатки до цього договору, згідно з якими відповідач 2. зобов’язався продати позивачу матеріальні цінності державного резерву для їх подальшої переробки на умовах EXW “Франко-склад” відповідно до Інкотермс-2000 за ціною, в кількості та за номенклатурою, вказаними в додатках до договору, а позивач прийняти та на умовах попередньої оплати оплатити придбані матеріальні цінності.

Порядок здійснення розрахунків та умови поставки матеріальних цінностей за договором визначені розділами 3, 4 договору.

Зокрема, п.п. 3.1, 3.2 договору передбачено, що покупець зобов’язується протягом 3 банківських днів з дати надання продавцем шляхом факсового зв’язку рахунку-фактури здійснити 100 % попередню оплату вартості матеріальних цінностей та/або її частини, вказаної в рахунку-фактурі. Продавець може надати покупцю рахунок-фактуру для сплати грошових коштів у якості забезпечення виконання договору на суму, що не перевищує 25 % загальної вартості матеріальних цінностей за договором, який підлягає оплаті протягом 3 банківських днів з дати його надання.

Згідно з умовами п.п. 4.2-4.4 договору протягом 5 робочих днів з дати отримання продавцем грошових коштів на умовах і в розмірі вказаному в п.п. 2.1, 3.1, 3.2 договору, продацеь передає покупцю розпорядження Держкомрезерву України на відпуск матеріальних цінностей державного резерву (далі-розпорядження). Зобов’язання продавця щодо поставки матеріальних цінностей вважаються виконаними з моменту передачі покупцю розпорядження. Право власності на матеріальні цінності, а також ризик їх випадкової втрати чи пошкодження переходять до покупця з моменту передачі йому розпорядження.

Строк дії договору встановлений з дати його підписання до 29 серпня 2008 року.

На виконання умов спірного договору позивач в рахунок попередньої оплати за частину придбаних цінностей згідно виставлених продацем рахунків-фактур перерахував відповідачу 1. грошові кошти у загальному розмірі 58995852,78 грн., що підтверджується поясненнями представників сторін, копіями поданих позивачем банківських виписок, реєстру платіжних доручень,актом звірки між позивачем та відповідачем 1.

Поясненнями позивача, які не заперечені відповідачами, актом звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем 1. від 8 квітня 2009 р. стверджується факт передачі останнім позивачу на підставі видаткових накладних та розпоряджень відповідача 2. 2616968,10 кг м'яса свинини охолодженого 2-ї категорії у напівтушах вартістю 48360673,59 грн.

Доказів передачі товару за договором на всю суму попередньої оплати суду не надано.

Залишок оплаченого позивачем товару (561920,3 кг м’яса свинини охолоджене 2-ї категорії у напівтушах вартістю 10635179,19 грн.) було передано знаходиться в останнього на зберігання на підставі договору № 17зб відповідального зберігання від 24 квітня 2008 р. Це підтверджується поясненнями сторін, наявними у матеріалах справи вищевказаним договором, приймальними актами форми Р-16.

Повноваження відповідача 1. на укладення спірного договору від імені відповідача 2. були визначені договором доручення між ними № 45юр-2008 від 12 квітня 2009 р.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1000 ЦК України правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

Таким чином, укладенням спірного договору купівлі-продажу № 1-2057 від 18 квітня 2008 р. відповідач 1 створив відповідні права і обов’язки продавця матеріальних цінностей Державному комітету України з державного матеріального резерву.

Права й обов’язки сторін у зв’язку з встановленням договором купівлі-продажу обов’язку покупця здійснити попередню оплату визначені ст. 693 ЦК України.

Згідно з вимогами ч. 2 указаної статі Закону якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи, що позивач заявив про передання йому товару, ці вимоги підлягають задоволенню в частині, що стосується виконання цього обов’язку Державним комітетом України з державного матеріального резерву.

Оскільки Державне підприємство “Ресурспостач” самостійних обов’язків перед позивачем на підставі договору № 1-2057 від 18 квітня 2008 р. не набуло, у позові до нього слід відмовити.

Доводи відповідача 2. з приводу неналежного виконання позивачем обов’язку щодо оплати товару за договором купівлі-продажу є необгрунтованими, оскільки суперечать зібраним у справі доказам та встановленим у справі обставинам.

З банківських виписок та реєстру платіжних доручень грошові кошти за придбаний товар у повному обсязі перераховувалися позивачем відповідачу 1., якому відповідач 2. доручив вчинення відповідних дій (розділ 2 договору доручення).

У силу вимог чинного законодавства та умов договору купівлі-продажу виконання обов’язку продавця передати товар покупцю не поставлене в залежність від стану виконання повіреним обов’язку передати довірителеві всього одержаного у зв’язку з виконанням доручення.

Умовами п. 3.1 договору купівлі-продажу встановлений обов’язок покупця оплатити попередньо вартість всіх передбачених цим договором матеріальних цінностей або їх частини (партії). Тому правомірне виконання позивачем обов’язку з попередньої оплати частини матеріальних цінностей тягне виникнення у відповідача 2. зустрічного обов’язку з передачі оплаченої кількості товару.

Доводи цього приводу суперечать вимогам ст.ст. 538, 693 ЦК України.

Судом також встановлено, що матеріальні цінності державного матеріального резерву, які підлягали продажу на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу, знаходилися на відповідальному зберіганні позивача на підставі договору № 17 зб відповідального зберігання від 24 квітня 2008 р.

Закладення матеріальних цінностей до державного резерву проводилося на підставі приймальних актів форми р-16.

Згідно поясненнями сторін, наявними у справі службовими записками директора департаменту зберігання державного резерву відповідача 2. від 21 квітня 2009 р. № 203/0.65, 13 травня 2010 р. № 0.65/219, актом звірки розрахунків між позивачем та ДП “Ресурспостач” від 1 квітня 2009 р. протягом строку дії цього договору на зберігання позивачу було передано 3178,8884 т м’яса свинини різної номенклатури. Фактично реалізовано (відповідно до розпоряджень-нарядів) 2616,9681 т м’яса.

Суду не надано достовірних доказів передачі позивачу на зберігання та відпуску матеріальних цінностей і іншому обсязі, тому суд критично оцінює дані акту перевірки наявності, якісного стану, обліку та звітності, складеного контрольно-ревізійним відділом Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України від 27 жовтня 2008 р., згідно з якими на зберігання позивачу було передано3118,7223 т, а відпущено –2238,0245 т м’яса.

Зустрічні позовні вимоги фактично стосуються 561,9203 т м’яса свинини, які на підставі договору купівлі-продажу були придбані позивачем у відповідача 2. і на які останній безпідставно не видав позивачу товарно-супровідних документів (видаткових накладних та розпоряджень на відпуск цього товару).

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України відповідачем 2. не надано доказів незабезпечення позивачем збереження матеріальних цінностей, які він згодом продав останньому на підставі договору купівлі-продажу і одержав за цей товар належну оплату.

За таких обставин у зустрічному позові відповідно до вимог ст. 949 ЦК України, ст.ст. 12, 14 ЦК України слід відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 2., понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю м’ясокомбінат “Ювілейний” Дніпропетровської області задовольнити частково.

Зобов’язати Державний комітет України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) передати Товариству з обмеженою відповідальністю м’ясокомбінат “Ювілейний” (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Мічуріна, 5, код 24615640) 561920,3 кг м'яса свинини охолодженого 2-ї категорії у напівтушах вартістю 10635179,19 грн. шляхом видачі видаткових накладних та розпоряджень на відпуск цього товару з державного резерву.

Стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю м’ясокомбінат “Ювілейний” (52005, Дніпропетровська область, смт. Ювілейне, вул. Мічуріна, 5, код 24615640) 25500 витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

У зустрічному позові Державного комітету України з державного матеріального резерву відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар