Ухвала суду № 12333408, 28.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 6/581 (2-а-7071/08) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Борисюк Л.П.,

Суддів: Ключковича В.Ю.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі:Леонтовичі М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2009 року у справі за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ДП з ІІ «Сантрейд»звернулось з позовом до ДПІ у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення (форма В1) від 22.11.2007 року № 0010252308/0 на суму 1139467,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.2009 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та допущені порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тому просив скасувати оскаржувану постанову з ухваленням нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та письмових заперечень проти неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що ДПІ у Печерському районі м. Києва провела невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період вересень, листопад, грудень 2006 року, березень, квітень 2007 року, за результатами якої складений акт перевірки від 09.11.2007 року № 663/23-08/25394566. Висновками вказаного акту перевірки зафіксовано порушення вимог податкового законодавства постачальниками ДП з II «Сантрейд»по ланцюгах поставки, що призвело до неправомірного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем за серпень 2006 року в сумі 360 000,00 грн., за жовтень 2006 року в сумі 112 353,00 грн., за листопад 2006 року в сумі 211 116,00 грн., березень 2007 року в сумі 455 998,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2007 року за № 0010252308/0, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування на загальну суму 1 139 467,00 грн., з яких за вересень 2006 року 360 000,00 грн., за березень 2007 року 196 559,00 грн., за квітень 2007 року 582 908,00 грн.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів вважає за можливе погодитись з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, між позивачем та Приватним підприємством «Агропрод»були укладені договори поставки № ТИП6-Е077.0 від 11.10.2006 року, № ТИП6-Е081.Я від 25.10.2006 року, № ТИП6-Е083.0 від 26.10.2006 року, № ТИП6-Е086.0 від 11.11.2006 року та № ТИП6-Е106.П від 13.03.2007 року, згідно яких ПП «Агропрод»(Продавець, Постачальник) зобовязаний продати та поставити ДП з II «Сантрейд»(Покупець) пшеницю.

За період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року постачальниками ПП «Агропрод»були: ТОВ «Ерматекс»(код 32553398); ПП «Корал і К»(код 30856628); ПП «Парфум еліт»(код 323478); ТОВ «Геркулес та компанія»(код 32961689); ТОВ «Агро холдінг «Зерно постачання»(код 33154149); ТОВ «Техностар 2005»(код 33293462), які припинили діяльність на підставі рішення суду або зняті з обліку (реєстрації) за рішенням суду. Відносно посадових осіб ПП «Агропрод»було порушено кримінальну справу. 17.09.2007 року винесено постанову № 11 про відмову в порушенні кримінальної справи, а прокуратурою АР Крим 28.09.2007 року вказану постанову про відмову у порушені кримінальної справи скасовано і матеріали перевірки направлено для доопрацювання.

Так, колегією суддів встановлено, що ПП «Парфум-еліт»не звітує до податкового органу {останній звіт було подано за І кв. 2004 року), актом від 25.11.2005 року № 717 було анульоване свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 38288060 (ПП «Парфум-Еліт»), згідно довідки № 167 фактичного місцезнаходження ПП «Парфум- Еліт»не встановлено.

ТОВ «Техностар 2005»останній звіт з податку на прибуток поданий за І півріччя 2005 року, останній звіт з ПДВ поданий за липень 2005 року. Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Техностар 2005»№ 36106766 анульовано згідно акту № 584 від 05.03.2007 року, датою анулювання реєстрації є 11.02.2005 року. Постановою Соломянського районного суду м. Києва від 29.11.2006 року у справі № 2-а-284-1/06, яка набрала законної сили 09.12.2006 року, було задоволено позовні вимоги ДПА у м. Києві до ОСОБА_4 і ТОВ «Техностар 2005», визнано недійсними статут ТОВ «Техностар 2005»з моменту державної реєстрації, а саме з 30.11.2004 року та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36106766 з моменту внесення в реєстр платників ПДВ від 11.02.2005 року.

За період з 17.11.2004 року по 19.12.2006 року податкова звітність ТОВ «Агро-Холдінг «Зернопостач»подавалась без відображення фінансово-господарської діяльності (з нульовими показниками). Останній звіт надано 19.12.2006 року. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 36379760 анульовано згідно акту від 07.11.2006 року, за неподання до податкового органу декларацій з ПДВ протягом дванадцяти послідовних місяців. За юридичною адресою ТОВ «Агро-Холдінг «Зернопостач»не знаходиться. 27.02.2007 року о/у в ОДС ГУБОЗ МВС України в м. Києві Новиковим О.О. було проведено виїмку юридичної та звітної частини ТОВ «Агро-Холдінг «Зернопостач». Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26.12.2006 року у справі № 2-3693 установчі документи ТОВ «Агро-Холдінг «Зернопостач»було визнано недійсними з моменту реєстрації.

Крім того, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Ерматекс»№ 37065837 було анульовано згідно з актом № 5116/29-203 від 28.07.2006 року. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04.08.2005 року у справі № 2-2196 задоволено позовні вимоги ДПА у м. Києві до ОСОБА_3 та ТОВ «Ерматекс»про визнання недійсними установчих документів, а саме: визнано недійсними статут та установчий договір ТОВ «Ерматекс»з моменту їх реєстрації 01.08.2003 року та визнано недійсним свідоцтво № 37065837 про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «Ерматекс»з моменту внесення в реєстр платників ПДВ від 13.08.2003 року.

З наявних матеріалів справи вбачається, що контрагент позивача ПП «Агропрод»у спірний період часу мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Ерматекс», ПП «Корал і К», ПП «Парфум Еліт»та ТОВ «Геркулес і компанія». Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11.07.2006 року у справі № 2-329/6 ПП «Корал і К» визнано недійсним з моменту втрати печатки підприємства, тобто з 28.01.2005 року, а також встановлено, що за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року фактично фінансово-господарську діяльність ПП «Корал і К»не вело. Також свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Геркулес і компанія», у звязку з неподанням до податкового органу декларацій з ПДВ протягом дванадцяти послідовних місяців, анульовано з 22.06.2006 року. В свою чергу, свідоцтво платника ПДВ контрагента позивача ПП «Агропрод» було анульовано, згідно з актом від 27.02.2009 року № 09/15-02, у звязку з ненаданням податковому органу декларацій з ПДВ протягом дванадцяти податкових місяців.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Вимогами п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є обєктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Положенням ст. 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно з абз. 1 п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Відповідно до п. 6.2 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року за № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Абзацем 1 п. 5 цього ж Порядку передбачено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, ніж особою, вказаною у п. 2 даного Порядку.

Положенням п. 2 вказаного Порядку передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі, якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Вимогами ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За таких умов, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що господарські операції між позивачем та ПП «Агропрод»оформлені лише документально, так як апелянтом не надано належно допустимих доказів, які-б підтвержували дійсне виконання договорів, проведення розрахунків між сторонами та переміщення товару від продавця до покупця, а наявність лише первинних документів не можна вважати підставою для визнання господарської операції товарною, тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ ДП з ІІ «Сантрейд»за вересень, листопад, грудень 2006 року, березень та квітень 2007 року на загальну суму 1 139 467,00 грн.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши норми чинного податкового законодавства, доводи апеляційної скарги та письмових заперечень проти неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до однозначного висновку, що приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення за № 0010252308/0 від 22.11.2007 року ДПІ у Печерському районі м. Києва діяла на підставі, у межах та у спосіб, передбачений податковим законодавством України, оскільки в наявних матеріалах справи не вбачається доказів того, що позивач правильно визначив суму податкового кредиту з ПДВ за серпень, жовтень, листопад 2006 року та березень 2007 року внаслідок виконання договорів поставки між ДП з II «Сантрейд»та ПП «Агропрод», чим порушив вимоги п.п. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому підстав для визнання неправомірним зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ позивачу за спірний період часу у апеляційного суду немає.

Вимогами ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно зясував обставини справи, які підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією «Сантрейд»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий суддя: ___Л.П. Борисюк

Судді:___В.Ю. Ключкович

___Н.М. Літвіна

Повний текст рішення виготовлено 02 листопада 2010 року