Постанова № 12333180, 28.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2010                                                                                           № 51/49

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сотнікова С.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Оніщенко Є.М. (дов. № 1 від 11.01.2010р.),

від відповідача - Ковальчук С.М. (дов. від 09.10.2009р.),

від третьої особи-1 – не з’явився,

від третьої особи-2 – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.07.2010

у справі № 51/49 ( )

за позовом                               Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин №832"

третя особа           1. Комунальне підприємство "Господар"           2. Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація

про                                                   звільнення приміщення

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство “Дирекція з управління та обслуговування не житлового фонду” Дарницького району м. Києва звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Магазин № 832” про зобов’язання звільнити нежитлове приміщення загальною площею 790,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 14.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2010р. у справі № 51/49 в позові відмовлено. Рішення обґрунтовано відсутністю порушення прав позивача, оскільки останнім не надано доказів на підтвердження наявності у нього речового права на спірне нежитлове приміщення. Також місцевим господарським судом зазначено, що згідно договору оренди відповідачу було передано нежитлове приміщення загальною площею 490,5 кв.м, в той час як позивачем заявлено вимоги про звільнення приміщення загальною площею 790,5 кв.м, проте, згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд не має права виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати і припинити провадження у справі з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи. На думку апелянта, судом першої інстанції не з’ясовано, що згідно статуту КП “Дирекція з управління та обслуговування не житлового фонду” Дарницького району м. Києва майно підприємства належить до комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва і закріплене за ним на праві повного господарського відання, а житловий і не житловий фонд на праві оперативного управління. Таким чином, позивач має право на звернення до суду за захистом свого майнового права згідно ст. 137 Господарського кодексу України та ст. 391 Цивільного кодексу України.

Позивачем надано пояснення, у яких він зазначив, що у тексті позовної заяви була допущена технічна помилка щодо площі спірного приміщення, у зв’язку з чим уточнив вимоги апеляційної скарги та просив зобов’язати відповідача звільнити не житлове приміщення загальною площею 490,5 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 14.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Відповідачем надано відзив, у якому він заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін, зазначивши, що відповідач користується спірним приміщенням на законних підставах, оскільки договір оренди був пролонгований на новий строк після 01.03.2008р.

Треті особи в судове засідання представників не направили, відзиву на апеляційну скаргу не надали.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги (повідомлення про вручення поштового відправлення), колегія вважає за можливе здійснити перевірку судового рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 листопада 2002 року між Комунальним підприємством “Господар” (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Магазин № 832” (орендар) було укладено договір № 87 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що є об’єктом комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва (далі – Договір № 87 від 01.11.2002р.), за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження Дарницької районної у м. Києві адміністрації № 726 від 06.11.02 р. та № 156 від 04.03.02 р. зобов’язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нерухоме майно (будівлю, споруду, приміщення) загальною площею 490,5 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Поліська, 14 для використання під продовольчий магазин та кафе.

Як було зазначено вище, позивач звернувся з позовом до відповідача про зобов’язання звільнити нежитлове приміщення загальною площею 790,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 14

Колегія суддів вважає, що предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність підстав для виселення відповідача з приміщення загальною площею 490,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 14, переданого йому за Договором № 87 від 01.11.2002р., а не приміщення загальною площею 790,5 кв.м, як помилково зазначив позивач у позовній заяві, оскільки підставою для звернення до господарського суду позивачем визначено закінчення строку дії договору оренди, предметом якого є приміщення загальною площею 490,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 14.

Орендоване приміщення було передано у користування відповідача за Актом приймання-передачі основних засобів від 01.11.2002р. (т. 1, а.с. 81).

Пунктом 11.1. Договору № 87 від 01.11.2002р. визначено термін його дії – з 01.11.2002 р. до 01.03.2003 р., строком на 4 місяці.

01.03.2003р. КП “Господар” та ТОВ “Магазин № 832” уклали Угоду про внесення змін до Договору оренди № 87 від 01.11.2002р., якою виклали п. 11.1. Договору № 87 від 01.11.2002р. у наступній редакції: “Цей договір діє з 01.03.2003р. до 01.03.2004р. строком на один рік”.

Статтею 263 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 2 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Сторонами не заперечується, що Договір № 87 від 01.11.2002р. був пролонгований до 01.03.2008р. відповідно до ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Листами від 03.03.2008 р. № 510, від 11.03.2008 р. № 566, від 17.03.2008 р. № 605, від 24.03.2008 р. № 673 КП “Господар” повідомило відповідача про закінчення 01.03.2008р. строку дії Договору оренди № 87 від 01.11.2002 р. та про те, що вказаний правочин на новий термін продовжений не буде, а також запропонувала звільнити приміщення за адресою: вул. Поліська, 14 і здати його по акту прийому-передачі. Направлення зазначених листів підтверджується фіскальними чеками відділення поштового зв’язку про направлення рекомендованої кореспонденції, повідомленням про вручення телеграми (т. 1, а.с. 75, 78-80).

Крім того, у газеті Урядовий кур’єр № 57 від 27.03.2008р. було надруковано оголошення про закінчення строку дії Договору оренди № 87 від 01.11.2002 р. та необхідність орендарю терміново звільнити орендоване приміщення (т. 1, а.с. 82).

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 2 статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що вони не визначають обов’язку для орендодавця процедуру припинення договору оренди, а регулюють наслідки відсутності волевиявлення орендодавця протягом обумовленого терміну. При цьому відповідне волевиявлення орендодавця може бути висловлено ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Договір № 87 від 01.11.2002 р. припинив свою дію у зв’язку із закінченням строку на який його було укладено, тобто з 01.03.2008 р.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлений обов’язок наймача у разі припинення договору негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Станом на дату подачі позову до господарського суду відповідач продовжував користуватись об’єктом оренди, який був йому переданий відповідно до умов Договору № 87 від 01.11.2002 р., що підтверджується доказами, які надані відповідачем (т. 2, а.с. 54-66).

Статтею 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, законодавець передбачив право підприємств, установ, організацій та інших юридичних осіб звертатися до господарського суду лише за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до рішення Київської міської ради “Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва” від 27.12.2001р. № 208/1642 (додаток 3 “Перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва”) власником спірного нежитлового приміщення, що знаходиться по вул. Поліській, 14 у м. Києві є територіальна громада Дарницького району м. Києва в особі Дарницької районної в місті Києві ради.

Розпорядженням виконавчого органу Дарницької районної в місті Києві ради (Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації) “Про діяльність комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду” Дарницького району м. Києва від 11.02.2008 р. № 105 вирішено передати з балансу комунальних підприємств “Управління житлового господарства”, “Господар” на баланс новоствореного комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду” Дарницького району м. Києва нежитловий фонд (будівлі, споруди, вбудовані та прибудовані приміщення) станом на 01.03.2008 р., в установленому законом порядку; делегувати комунальному підприємству “Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду” Дарницького району м. Києва функції орендодавця з 01.03.2008 р.

Розпорядженням виконавчого органу Дарницької районної в місті Києві ради (Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації) “Про внесення змін та доповнень до розпорядження від 11.02.2008 № 105 “Про діяльність комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду” Дарницького району м. Києва” від 17.03.2008 р. № 274, зокрема доповнено розпорядження пунктами такого змісту: “2.1. Комунальним підприємствам: “Управління житлового господарства” Дарницького району м. Києва, “Господар” передати комунальному підприємству “Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду” Дарницького району м. Києва технічну документацію (технічні паспорти, інвентарні справи) на нежитлові будівлі та приміщення, а також всю необхідну інформацію та документацію про орендарів (копії договорів оренди з додатками до них, експертні оцінки, документи, на підставі яких укладалися договори оренди, та інше), оформити акти приймання-передачі в установленому порядку. п. 2.2. Комунальному підприємству “Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду” Дарницького району м. Києва переукласти діючі договори оренди нежитлових приміщень станом на 01.03.2008 р. в установленому чинним законодавством України порядку.

Згідно Акта приймання-передачі від 01.04.2008р., затвердженого Головою Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, позивач прийняв на баланс нежитловий фонд станом на 01.03.2008р., в тому числі і спірне нежитлове приміщення, що знаходиться по вул. Поліській, 14 у м. Києві (т. 2, а.с. 15-20).

Таким чином, власник спірного приміщення – третя особа-2 делегував свої права орендодавця позивачу, які полягають у розпорядженні таким приміщенням у орендних правовідносинах із третіми особами, в тому числі і з відповідачем.

Орендар-відповідач в результаті припинення договору оренди відповідно до п. 4 ст. 291 Господарського кодексу України та ст. 785 Цивільного кодексу України зобов'язаний негайно повернути орендодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, але відповідач продовжує користуватися орендованим майном, чим порушує права позивача як орендодавця, які передані йому власником цього майна.

Колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції безпідставно не досліджено обставин справи щодо делегування позивачу власником спірного орендованого майна прав орендодавця, що призвело до помилкового висновку про відсутність порушеного права позивача та права на звернення до суду за його захистом.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а отже неправомірно відмовив у їх задоволенні.

Крім того, як було зазначено вище, предметом спору у даній справі є наявність чи відсутність підстав для виселення відповідача з приміщення загальною площею 490,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 14, переданого йому за Договором № 87 від 01.11.2002р., а не приміщення загальною площею 790,5 кв.м, як помилково зазначено позивачем у позовній заяві.

Отже, безпідставними є посилання місцевого господарського суду на ст. 83 ГПК України, яким передбачено право господарського суду за клопотанням позивача вийти за межі позовних вимог, оскільки позивачем було заявлено вимоги про звільнення нежитлового приміщення більшої площі, ніж те, на яке він має права орендодавця, що є підставою для відмови у позові в цій частині.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено належними та допустимими доказами порушення його прав, що полягає у безпідставному користуванні відповідачем об’єктом оренди, який є предметом Договору № 87 від 01.11.2002р. загальною площею 490,5 кв.м.

Колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення спору та є беззаперечною підставою для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду з одночасним ухваленням нового у відповідності до вимог чинного законодавства про часткове задоволення позову з викладених у даній постанові підстав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за розгляд справи у суді першої інстанції та апеляційному господарському суді підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 363,50 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування не житлового фонду” Дарницького району м. Києва задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 12.07.2010р. у справі № 51/49 скасувати. 3.          Прийняти нове рішення.

4.          Позов задовольнити частково.

5.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Магазин № 832” (02093, м. Київ, вул. Поліська, 14, код 19026019) звільнити нежитлове приміщення загальною площею 490,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Поліська, 14.

6.          В іншій частині в позові відмовити.

7.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Магазин № 832” (02093, м. Київ, вул. Поліська, 14, код 19026019) на користь Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування не житлового фонду” Дарницького району м. Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, 32, код 35660296) 363 (триста шістдесят три) грн. 50 коп. судових витрат. 8.          Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.

9. Матеріали справи № 51/49 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді