Постанова № 12333129, 07.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2010                                                                                           № 40/76

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Перший заступник прокурора Печерського району м. Києва

на рішення Господарського суду м.Києва від 06.07.2010

у справі № 40/76 ( .....)

за позовом                               Заступник прокурора Печерського району м.Києва

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробнича фірма "Аполлон"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   зобов"язання звільнити земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 06.7.2010 у справі №40/76 відмовлено у задоволенні позову Заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ „ВФ „Аполлон” про зобов’язання звільнити земельну ділянку

Не погоджуючись з рішенням, прокурор звернувся з апеляційним поданням, посилаючись на неповне з’ясування всіх обставин, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Представник позивача, підтримав вимоги прокурора, вважає що рішення суду підлягає скасуванню

Представник відповідача в судовому засіданні, проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду - без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, на підставі рішення Печерської районної у м. Києві ради від 19.07.2007 № 53 між Печерської райрадою та відповідачем укладений договір оренди земельної ділянки, площею 40,7 кв.м. по вул. Хрещатик 15/4 м. Києва, для розміщення сезонного тротуарного майданчика з накриттям, строком на один рік.

03.08.2009 інспекцією по використанню та охороні земель м. Києва, у відповідності до вимог Земельного кодексу проведена перевірка, в ході якої складений акт № 878/06.

Прокурор звернувся з позовом, обґрунтовуючи його тим, що в ході перевірки встановлено, що у відповідача відсутні правоустановчих документи на право використання земельної ділянки, а саме 40,7 кв.м. використовує зі спливом строку оренди, на який укладався договір, а 29кв.м. займає самовільно. Таким чином, відповідач повинен привести земельну ділянку у належний стан та звільнити її.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що у відповідача є дозвіл на тимчасове розміщення споруди; після закінчення строку, на який укладено договір, орендар має переважне право на поновлення договору, відповідачем сплачувався податок на землю та орендні платежі; при проведенні перевірки та під час складання актів було порушено вимоги щодо змісту та порядку їх складання: у відсутністю особи що перевіряється, без підпису відповідача чи свідків.

Заперечуючи проти рішення, прокурор наполягає на позовних вимогах.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, а відповідно до ч.2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Частиною 3 ст. 16 Закону України "Про оренду землі" визначено, що сторони укладають договір оренди землі лише у разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

У той же час, ст.120 Земельного кодексу України, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

За ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Зі змісту ч.3 цієї статті вбачається, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарський суд не звернув уваги на те, що договір укладений строком на один рік( п.3 договору). Пунктом 11 передбачено, що зміні та доповнення до договору вносяться за згодою сторін, у разі поновлення договору відповідач не пізніше 3-х місяців до закінчення строку дії договору повинен звернутися до орендодавця.

Між тим, не звернув уваги на те, що Печерська райрада повідомила відповідача про необхідність звернення до Київської міськради щодо розгляду питання про передачу земельної ділянки в оренди, проте Київська міськрада не приймала рішення про передачу у власність чи користування відповідачеві земельної ділянки.

На даний час у відповідача відсутні документи що посвідчують право власності чи користування самовільно зайнятою земельною ділянкою, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

За ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 6 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що "ставки земельного податку... встановлюються у відсотках від їх грошової оцінки...". Закон України "Про оренду землі" оперує поняттям "розмір орендної плати", а не "ставка орендної плати"

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про плату за землю" грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.

Зокрема, помилково посилаючись на ст. 14 Закону України "Про плату за землю", якою врегульовано порядок та строки сплати земельного податку і орендної плати, відповідач безпідставно ототожнює земельний податок і орендну плату, хоча підстави їх сплати та суб'єкти є різними. Адже, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 2 Закону України "Про плату за землю" земельний податок сплачують власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Крім того, суд не звернув увагу на те, що орендна плата вноситися відповідачем з розрахунку вартості, визначеної у 2008 році.

Щодо складання акту, то колегія суддів вважає висновки господарського суду безпідставними з огляду на наступне.

Акт обстеження земельної ділянки судами визнано належним доказом у справі, оскільки він складений посадовими особами відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель управління земельних відносин інспектором ГК земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації відповідно до статей 187, 189 Земельного кодексу України та ст..12 Закону України "Про охорону земель" для здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності.

Акт складений у присутності головного бухгалтера, крім того, матеріали справи містять акт № 613/30 від 06.05.10 ( а.с.104) що підтверджує самовільне зайняття земельної ділянки, акт складався у присутності адміністратора відповідача.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Самовільне зайняття земельних ділянок визначено у статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

З огляду на такі обставини, зокрема, відсутність укладення договору оренди спірної земельної ділянки, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову, визнавши вимоги прокурора обґрунтованими та доведеними відповідними доказами.

За таких обставин апеляційне подання прокурора є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню, а ухвалене судове рішення не може вважатися законними і обґрунтованими, тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

. Апеляційне подання Заступника прокурора Печерського району м. Києва задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 06.07.2010 року у справі № 40/76- скасувати.

Прийняти нове рішення. Позов задовольнити. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Аполлон” звільнити земельну ділянку площею 70 кв.м. за адресою М. Київ вул. Хрещатик 15/4.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Аполлон” привести земельну ділянку, площею 70кв.м. по вул. Хрещатик 15/4 у м. Києві у придатний стан, шляхом знесення самовільно розміщених споруд.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Аполлон” (01001 м. Київ вул. Хрещатик 15/4, ідент. код 13692749) в доход державі державне мито в розмірі 127,50 грн. (сто двадцять сім грн..50коп.), 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

14.09.10 (відправлено)