Постанова № 12333093, 27.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2010 № 40/440-36/80

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гарник Л.Л.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача: Конта М. Р. (дов. № 44 від 26.06.2007р.);

від відповідача 1: представник не зявився;

від відповідача 2: представник не зявився;

від третьої особи: представник не зявився;

від прокуратури Голосіївського району м. Києва: Кульба М. В. прокурор (посв. № 4794 від 03.09.2010р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.07.2010

у справі № 40/440-36/80 ( .....)

за позовом Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Веретено-Текстиль"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал-Сервіс"

третя особа позивача Відкрите акціонерне товариство "Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості"

третя особа відповідача

про розірвання договору, повернення пакету акцій, стягнення пені та штрафу

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського cуду міста Києва передані вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про розірвання договору купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості” за конкурсом № 110 від 22.07.2002р., укладеного між позивачем та відповідачем у справі, про зобовязання відповідача повернути позивачу за актом приймання-передачі пакету акцій Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості”, придбаних за договором № 110 від 22.07.2002р. в кількості 75210 штук, про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 23200 грн. та штрафу в розмірі 85000 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Веретено текстиль” був поданий зустрічний позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву щодо нарахування пені за невиконання зобовязань по внесенню коштів по договору купівлі-продажу акцій № 110 від 22.07.2004р. незаконними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2007р. у справі № 40/440 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задоволено повністю. Суд розірвав договір № 110 від 22.07.2002р. купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості” за конкурсом, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Веретено текстиль”. Суд зобовязав Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Веретено текстиль” повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву за актом приймання-передачі пакет акцій Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості” в кількості 75210 штук, придбаний за договором № 110 від 22.07.2002р. Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Веретено текстиль” на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву пеню у розмірі 399 200 грн., штраф в розмірі 86500 грн., державне мито в розмірі 4857 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Веретено текстиль” до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву суд відмовив.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2007р. рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2007р. у справі № 40/440 залишено без змін.

Ухвалою Вищого Господарського суду України від 22.10.2007р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Веретено текстиль” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2007р. у справі № 40/440 повернуто скаржнику.

Постановою Вищого Господарського суду України від 19.12.2007р. рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2007р. у справі № 40/440 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Під час нового розгляду в суді першої інстанції представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд:

- розірвати договір купівлі-продажу пакету акцій Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості” за конкурсом № 110 від 22.07.2002р.;

- зобовязати Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Веретено текстиль” повернути у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву пакет акцій Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості”, придбаних за договором № 110 від 22.07.2002р. в кількості 75210 штук;

- зобовязати Закрите акціонерне товариство “Національний реєстр” внести зміни до реєстру акціонерів Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості”, код 00311444, а саме з особистого рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Веретено текстиль” списати на особистий рахунок акціонера - Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, пакет акцій Відкритого акціонерного товариства “Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості” в кількості 75210 штук, номінальна вартість однієї акції 0,25 грн., номінальна вартість пакету акцій 18802,50 грн.;

- зобовязати Закрите акціонерне товариство “Національний реєстр” надати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву Сертифікат акцій або Тимчасове свідоцтво на іменні цінні папери на сумарну номінальну вартість акцій акціонерного товариства, що належить державі, в кількості 75210 штук внаслідок переходу права власності на цінні папери;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Веретено текстиль”на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву пеню у розмірі 0,1% невнесених інвестицій згідно розрахунку 399200,00 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Веретено текстиль”в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 10% загального обсягу інвестицій згідно розрахунку 86500,00 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.07.2010р. у справі № 40/440-36/80 в задоволенні первісного позову було відмовлено повністю, в задоволенні зустрічного позову було відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позову регіонального відділення ФДМУ по м. Києву та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, що є підставами для скасування судового рішення

В апеляційній скарзі Позивач зазначає, що суд першої інстанції безпідставно посилається на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 18.07.2003, як на підставу звільнення Покупця від відповідальності за порушення умов договору.

Прокурор Голосіївського району м. Києва в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу Позивача, просив її задовольнити, а рішення господарського суду м. Києва від 21.07.2010р. у справі № 40/440-36/80 скасувати.

В судове засідання представники Відповідача1, 2 та Третьої особи, незважаючи на те, що про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, в судове засідання, так і не з”явилися, не повідомивши суд про причини своєї неявки, у зв”язку з чим апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаних представників.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2002р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (позивачем за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веретено текстиль" (відповідачем за первісним позовом) був укладений договір № 110 купівлі-продажу пакету акцій ВАТ "Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості" за конкурсом (далі Договір № 110).

Договір 22.07.2002р. було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сікорським А.А.

Згідно з п.1, п.2 Договір № 110 позивач за первісним позовом зобов'язався передати у власність відповідача за первісним позовом пакет акцій ВАТ “УкрНДІТП” в кількості 75210 штук номінальної вартістю пакета акцій 18802,5 грн., а відповідач зобов'язався сплатити за вказаний пакет ціну продажу, прийняти цей пакет акцій і виконати умови, передбачені цим Договором.

Згідно з п. 2 Договору пакет акцій продано за 25000,00 грн.

Передачу пакета акцій згідно з п.7, п.8 Договору було оформлено Актом приймання-передачі № 289 від 17.09.2002р.

Відповідач за первісним позовом відповідно до п. 3, п. 4 Договір № 110 був зобов'язаний розрахуватися за придбаний пакет акцій протягом 60 днів з дати нотаріального посвідчення Договору в сумі 25000,00 грн. Розрахунки за придбаний пакет акцій здійснюються таким чином: кошти в сумі 1880,25 грн. перераховані як конкурсна гарантія (застава) для участі в конкурсі, кошти в сумі 12500 грн. перераховуються протягом 30 календарних днів з дати нотаріального посвідчення Договір № 110, кошти в сумі 10619,75 грн. сплачуються не пізніше 60 календарних днів з дати нотаріального посвідчення договору.

Вказані кошти були сплачені ТОВ “ТД “Веретено текстиль” в повному обсязі.

Крім того, згідно з п. 12.1 Договір № 110 відповідач за первісним позовом був зобов'язаний протягом двох років з дати підписання Договір № 110 внести інвестиції в сумі 865000 грн. за таким графіком: 550000 грн. на розвиток і технічне переозброєння експериментального виробництва інституту (перший рік - 300000 грн., другий рік - 250000 грн.); 200000 грн. на переоснащення випробувальної лабораторії (по 100000 грн. в рік); 100000 грн. на реконструкцію науково-дослідних лабораторій (по 50000 грн. в рік); 15000 грн. на погашення кредиторської заборгованості протягом 60 днів з дати підписання Договір № 110.

Згідно з п. 12.2, 12.3 Договір № 110 відповідач за первісним позовом протягом п'яти років з дати підписання Договору був зобов'язаний в межах корпоративних прав сприяти збереженню напрямку діяльності інституту та збереженню наявних робочих місць; виконувати вимоги антимонопольного законодавства України.

28.07.2004р. комісією у складі органу приватизації (продавця за Договором), покупця за Договором та ВАТ “УкрНДІТП” було проведено поточну перевірку виконання умов договору купівлі-продажу пакету акцій ВАТ “УкрНДІТП”, за результатами якої складено Акт про невиконання покупцем умов Договору № 110 в частині інвестиційних зобов'язань.

З Акту перевірки, що підписаний представниками Регіонального відділення ФДМ України по місту Києву, ТОВ “ТД “Веретено текстиль” та ВАТ “УкрНДІТП”, вбачається, що відповідачем за первісним позовом станом на 27.06.2004р. не було внесено інвестицій на суму 850000 грн.

Згідно статті 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

З врахуванням встановлених порушень умов Договору № 110, позивач надіслав відповідачу пропозицію № 30-03/4923 від 03.09.2004р. про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення пені та штрафу, а також повернення пакету акцій у державну власність.

Але відповідач у визначений законом строк відповіді на пропозицію не надав.

27.09.2006р. Регіональним відділенням ФДМ України по місту Києву було вдруге проведено поточну перевірку виконання умов Договору купівлі-продажу № 110, за результатами якої встановлено невиконання покупцем 12.2. Договору № 110.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила Цивільного кодексу України щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Згідно з ст.ст. 4, 151 Цивільного кодексу Української РСР між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 14, 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” та пункту 8 статті 23 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору та сплата неустойки.

Згідно ч. 5 ст. 27 Закону України “Про приватизацію державного майна” на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.

Крім того, відповідно до п. 34 Договору Договір № 110 у разі невиконання однією із сторін умов цього Договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням господарського суду з поверненням пакета акцій продавцю за актом приймання-передачі протягом 3-х робочих днів з дати набрання законної сили рішенням суду.

03.09.2004р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання Договору Договір № 110, але відповіді у визначені законом строки отримано не було, що не заперечується відповідачем за первісним позовом.

Безпідставними є заперечення відповідача за первісним позовом проти розірвання договору з посиланням на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 18.07.2003р. у справі за позовом громадянина ОСОБА_1 до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та ТОВ “Торговий дім “Веретено текстиль” про заборону вчиняти будь-які дії щодо виконання п. 12.1, п. 22 Договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ “УкрНДІЛП” від 22.07.2002р. № 110, в тому числі щодо внесення інвестиційних зобов'язань (сплати грошових внесків) та нарахування пені за невиконання зобов'язань по внесенню коштів, оскільки такі обставини не звільняють покупця за договором від відповідальності за порушення умов договору.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Проте, Відповідачем-1 не було надано обґрунтованих доводів щодо звільнення його від господарської відповідальності.

Зокрема, ухвалу про забезпечення позову було винесено 18.07.2003р., тобто за чотири календарні дні до граничного строку внесення інвестицій (до 22.07.2003р.).

Ухвалу про забезпечення позову Голосіївського районного суду м. Києва від 18.07.2003 скасовано рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18.10.2006 у справі № 2/2516/16, але і після цього свої інвестиційні зобовязання Відповідач не виконав.

Також варто звернути увагу на той факт, що Відповідач 1 не звернувся до Голосіївського районного суду із заявою про заміну обраного способу забезпечення позову (в порядку ст.154 ЦПК України) шляхом внесення в депозит позовної суми (інвестиційних зобов'язань, також, Відповідач 1 не оскаржив у встановленому порядку ухвалу від 18.07.2003р.

За таких обставин, колегія суддів констатує, що Позивачем надано достатньо беззаперечних доказів на підтвердження невиконання відповідачем за первісним позовом умов договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ “УкрНДІТП” № 110, а отже позовні вимоги Регіонального відділення ФДМ України по місту Києву про розірвання цього договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки договір купівлі-продажу підлягає розірванню, то пакет акцій, який було продано за Договором № 110, згідно п. 34 цього Договору підлягає поверненню на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

Що ж стосується зобовязання ЗАТ «Національний реєстр» внести зміни до реєстру акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості», код 00311444, а саме з особистого рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веретено текстиль» списати на особистий рахунок акціонера - Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, пакет акцій Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості» в кількості 75 210 штук, номінальна вартість однієї акції 0,25 грн., номінальна вартість пакету акцій 18 802,50 грн., то в цій частині в позові має бути відмовлено, оскільки ЗАТ «Національний реєстр» не є стороною у справі і, відповідно, не приймав участь у судовому засіданні.

Згідно з ч. 5 ст. 29 Закону України “Про приватизацію державного майна” при повному або частковому невиконанні умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців: у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення; у разі розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням умов договору щодо внесення інвестицій внесені частково інвестиції не повертаються, а в разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору покупець сплачує штраф у розмірі 10 відсотків загального обсягу інвестицій.

Аналогічна відповідальність ТОВ “ТД “Веретено текстиль” за невиконання п. 12.1 Договору № 110 встановлена також у п. 22, 24.

З огляду на те, що відповідач за первісним позовом взятих на себе зобов'язань в частині внесення інвестицій не виконав, з нього підлягає стягненню пеня в розмірі 0,1% від вартості невнесених інвестицій (прострочка за інвестицією в сумі 400000 грн. становить 998 днів починаючи з 22.07.2004р.), що за розрахунком позивача за первісним позовом станом на 16.04.2007 складає 399200,00 грн.

Крім того, за прострочення відповідачем внесення інвестицій в сумі 865000 грн., з останнього підлягає також стягненню штраф в розмірі 10% від розміру таких інвестицій, що становить 86500,00 грн. (п. 24 Договору).

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Веретено текстиль”до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву суперечать способам захисту цивільних прав та інтересів, оскільки такі вимоги не призводять до поновлення порушеного права і не можуть бути самостійним предметом позову, а тому у зустрічному позові слід відмовити з огляду на наступне.

Спір у справі за зустрічним позовом виник у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Веретено текстиль” вважає дії Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву щодо нарахування пені за невиконання ним зобовязань по внесенню коштів по договору купівлі-продажу акцій № 110 від 22.07.2004р. незаконними.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, серед переліку наведених норм чинного законодавства України відсутні такі способи захисту права як визнання дій Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву щодо нарахування пені за невиконання зобовязань по внесенню коштів по договору купівлі-продажу акцій незаконними, відсутній також механізм виконання такого рішення суду.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення, ця вимога повинна спиратись на підставу позову.

Як вбачається з Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13, господарський суд встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

З урахуванням наведеного у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції правомірно відмовив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неповному зясуванні обставин, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п.1, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційна скарга Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву підлягає задоволенню частково, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню в частині відмови в задоволенні первісних позовних вимог з прийняттям нового рішення про задоволення первісного позову в повному обсязі, в іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2010р. у справі № 40/440-36/80 залишити без змін.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду м. Києва від 21.07.2010р. у справі № 40/440-36/80 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції

«1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №110 від 22.07.2002 купівлі-продажу пакета акцій Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості" за конкурсом, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веретено текстиль".

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веретено текстиль" (03022, м. Київ, вул. Козача,122, р/р 260071917 в 5-й філії АППБ "Аваль" м. Києва, МФО 322614, код 31027022) повернути у державну власність в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка,50-г, р/р 37184501900001, УДК у м. Києві, МФО 820019, код 19030825) за актом приймання-передачі пакет акцій Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут текстильної промисловості" в кількості 75210 штук, придбаний за договором №110 від 22.07.2002.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веретено текстиль" (03022, м. Київ, вул. Козача, 122, р/р 260071917 в 5-й філії АППБ "Аваль" м. Києва, МФО 322614, код 31027022), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Регіонального відділення Фонду державного майна по місту Києву (01032, м. Київ, б-р Шевченка,50-Г, р/р 37184501900001 в Управлінні Державного казначейства у м. Києві, МФО 820019, код 19030825) пеню у розмірі 399200 (триста дев'яносто дев'ять тисяч двісті) гри. 00 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веретено текстиль" (03022, м. Київ, вул. Козача, 122, р/р 260071917 в 5-й філії АППБ "Аваль" м. Києва, МФО 322614, код 31027022), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Державного бюджету України штраф у розмірі 86500 (вісімдесят шість тисяч п'ятсот) грн. 00 коп., державне мито в розмірі 4857 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

7.В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веретено текстиль" відмовити повністю»/.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

5. Матеріали справи № 40/440-36/80 повернути Господарському суду м. Києва

Головуючий суддя

Судді