Рішення № 12331805, 08.11.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

08.11.2010Справа №2-18/270-2010 За позовом - Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь (вул. Гайдара, 3-а, м. Сімферополь, 95026) в особі Євпаторійської філії Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Євпаторія (вул. Лінейна, 10, м. Євпаторія, 97400)

До відповідача – Громадської організації «Берег моря», м. Євпаторія (вул. Чапаєва, 87, м. Євпаторія, 97420, поштова адреса: проїзд Советський, 7, кв. 16, м. Євпаторія, 97407)

Про стягнення 9827,59 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – Павленко І.А. – голова ради.

Суть спору: Орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго», м. Євпаторія – позивач, звернулося до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Громадської організації «Берег моря», м. Євпаторія - відповідача, в якої просить стягнути з відповідача на користь позивача 9827,59 грн., з яких 8873,70 грн. – сума основного боргу, 622,23 грн. - сума пені, 331,66 грн. - сума 3% річних.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 525, 526 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 01.03.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 736 купівлі-продажу теплової енергії. Згідно з Договором, позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов'язався проводити оплату за спожиту теплову енергію. Порушуючи умови Договору, відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, у зв'язку з чим, за період з 01.06.2007р. по 01.11.2009р. за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 8873,70 грн., що і стало підставою звернення позивача до суду.

08.02.2010р. у судовому засіданні від учасників судового процесу заявлено клопотання відповідно до ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання та продовжив строк розгляду справи.

23.03.2010р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що в приміщеннях відповідача, які розташовані за адресою: м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 87, знаходяться три прилади опалення – батареї центрального опалення, при наступних розрахунках позивач виставляв рахунки, походячи з норми в 0,36 Гкал щомісячно, а значить 13,956 кВТ – щодня. Походячи з вищезазначеного, відповідач не згоден з сумою заборгованості, яку вказав позивач, у зв’язку з чим просить призначити технічну експертизу фактичної тепловіддачі приладів опалення – батарей центрального опалення.

Ухвалою господарського суду від 23.03.2010р. суд, з власної ініціативи, призначив по справі комплексну судово-технічну та судово-економічну експертизу, проведення якої доручив Кримському науково–дослідному інституту судових експертиз, у зв’язку з чим провадження у справі було зупинено.

14.04.2010р. до суду надійшли копії матеріалів справи з супровідним листом, в якому було зазначено, що ухвала господарського суду від 23.03.2010р. про призначення у справі комплексної судово-технічної та судово-економічної експертизи залишена без виконання, у зв’язку з тим, що в Кримському науково–дослідному інституту судових експертиз відсутні спеціалісти, які володіють такими спеціальними знаннями, тому зазначений вид експертизи не проводиться.

23.04.2010р. ухвалою господарського суду провадження у справі було поновлено, а також, суд доручив проведення комплексної судово-технічної та судово-економічної експертизи Київському науково–дослідному інституту судових експертиз, в зв’язку з чим провадження у дійсній справі було зупинено.

01.06.2010р. до суду надійшли копії матеріалів справи з супровідним листом, в якому було зазначено, що питання, які були поставлені в ухвалі господарського суду від 23.04.2010р. про призначення у справі комплексної судово-технічної та судово-економічної експертизи не можуть бути вирішені у зв’язку з відсутністю проектно-лабораторної бази.

18.06.2010р. ухвалою господарського суду провадження у справі було поновлено, а також, суд доручив проведення комплексної судово-технічної та судово-економічної експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса, в зв’язку з чим провадження у дійсній справі було зупинено.

28.09.2010р. до господарського суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса надійшли копії матеріалів справи та лист, в якому повідомляється про неможливість проведення судової будівельно-технічної експертизи у зв’язку з тим, що в Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз відсутні спеціалісти з теплопостачання та відповідна випробувальна лабораторія.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 06.10.2010р. провадження у справі було поновлено.

04.11.2010 року від позивача надійшов розрахунок заборгованості за договором № 736 від 01.11.2008 року відповідно до якого заборгованість розраховується за період з 01.03.2009 року по 01.11.2009 року та становить 1831,33 грн., пеня розраховується за період з 01.05.2009 року по 01.11.2009 року та становить 201,52 грн. та 3% річних розраховуються за період з 01.04.2009 року по 01.11.2009 року та становлять 31,53 грн.

Також 04.11.2010 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк у зв’язку з зайнятістю представника у іншому судовому засіданні.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв’язку з наступним.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка у судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 року у справі № 2-7/10608-2008.

Оскільки позивач надав суду розрахунок суми заборгованості, який було у нього витребувано ухвалою від 19.10.2010 року, то суд приходить до висновку, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини і підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Слухання справи відкладалося у порядку, передбаченому статтею 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського Кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу та перегріту воду (далі-енергію) споживачеві, який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч.2 ст. 275 Господарського Кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

01.03.2009 року між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» та Громадською організацією «Берег моря» укладено договір № 736 купівлі-продажу теплової енергії.

Відповідно пункту 1.1 договору позивач зобов’язується продати відповідачу тепловою енергією у вигляді гарячої води, вентиляції та таке інше, а відповідач відповідно прийняти і оплатити її по встановленим тарифам.

Згідно з пунктом 2.1 договору, теплова енергія надається покупцю на опалення 81,92 кв.м.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію оплачуються щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Несплата відповідачем коштів за спожиту теплову енергію і стала підставою для звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію у сумі 8873,7 грн. за період з 01.06.2007 року по 01.11.2009 року.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У процесі вирішення спору судом встановлено, що договірні відносини між сторонам, а, як наслідок, і зобов’язання сторін, виникли між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» та Громадською організацією «Берег моря» з моменту укладення договору купівлі-продажу № 736, тобто з 01.03.2009 року, у зв’язку із чим суд ухвалою від 19.10.2010 року зобов’язав позивача надати суду повний та обґрунтований розрахунок суми заборгованості.

04.11.2010 року від позивача надійшов розрахунок заборгованості за договором № 736 від 01.11.2008 року відповідно до якого заборгованість розраховується за період з 01.03.2009 року по 01.11.2009 року та становить 1831,33 грн.

Перевіривши такий розрахунок, суд знаходить його вірним.

В порушення умов договору, відповідач вчасно та у повному об’ємі за спожиту теплову енергію з позивачем не розраховувалася, у зв’язку із чим за період з 01.03.2009 року по 01.11.2009 року за ним виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 1831,33 грн.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідач доказів оплати суми боргу у розмірі 1831,33 грн. суду не представив.

За вказаних обставин позовні вимоги у частині стягнення заборгованості підлягають задоволенню лише у сумі 1831,33 грн. за період з 01.03.2009 року по 01.11.2009 року.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання їм грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3 % (три відсотки) річних від простроченої суми.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути 3% річних у сумі 331,66 грн. за період з 01.07.2007 року по 01.11.2009 року.

А вже у своїх розрахунках, які надійшли на адресу суду 04.11.2010 року, позивач розраховує 3% річних за період з 01.04.2009 року по 01.11.2009 року.

Перевіривши розрахунки 3% річних, які додані позивачем до позовної заяви та надані суду 04.11.2010 року, суд приходить до висновку, що вони підлягають перерахуванню, а сума 3% річних – зменшенню, у зв’язку з наступним.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію оплачуються щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Приймаючи до уваги пункт 6.1 договору, за розрахунками суду 3% річних розраховуються за період з 21.04.2009 року по 01.11.2009 року (як просить позивач) та становлять 28,97 грн.

У зв’язку із чим позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню у сумі лише 28,97 грн. за період з 21.04.2009 року по 01.11.2009 року.

Позивач у своїй позовній заяві також просить стягнути з відповідача пеню у сумі 622,23 грн. за період з 01.10.2008 року по 01.11.2009 року. А у своїх розрахунках, які надійшли на адресу суду 04.11.2010 року, позивач вказує суму пені у розмірі 201,52 грн., розраховуючи пеню за період з 01.05.2009 року по 01.11.2009 року. Суд звертає увагу, що при цьому позивач не зменшує розмір позовних вимог.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до Закону України “ Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543.96 ВР, винна сторона сплачує пеню в розмірі не більш ніж 2-а облікова ставка НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 7.2.1 договору передбачено, що за несвоєчасні розрахунки, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

Приймаючи до уваги пункт 6.1 договору купівлі-продажу теплової енергії № 736 від 01.03.2009 року, за розрахунками суду, пеня підлягає нарахуванню за період з 21.04.2009 року і по 01.11.2009 року (як просить позивач) та становить 211,75 грн.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 1831,33 грн. за період з 01.03.2009 року по 01.11.2009 року, 3% річних у сумі 28,97 грн. за період з 21.04.2009 року по 01.11.2009 року та пені у сумі 211,75 грн. за період з 21.04.2009 року по 01.11.2009 року, оскільки саме такі суми підтверджені матеріалами справи та не суперечать вимогам чинного законодавства.

У частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 7042,37 грн., 3% річних у сумі 302,69 грн. та пені у сумі 410,48 грн. суд у позові відмовляє у зв’язку з безпідставним нарахуванням таких сум.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

08.11.2010р. у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.11.2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Громадської організації «Берег моря», м. Євпаторія (вул. Чапаєва, 87, м. Євпаторія, 97420; код ЄДПРОУ 24401270) на користь Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м. Сімферополь (вул. Гайдара, 3а, м. Сімферополь, 95000; код ЄДРПОУ 03358593) в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго», м. Євпаторія (вул. Лінейна, 10, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400; р/р 2600911058 в ВАТ Банк «Морський», МФО 324742, код ЄДРПОУ 26178681) 1831,33 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, 3% річних у розмірі 28,97 грн., пеню у розмірі 211,75 грн.; 21,51 грн. державного мита та 49,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          У частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості у сумі 7042,37 грн., 3% річних у сумі 302,69 грн. та пені у сумі 410,48 грн. у позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.