Постанова № 12328948, 09.12.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

02 грудня 2008 року Справа № 2-3/125-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КОБЛ-Інвест" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 08.04.2008 у справі №2-3/125-2008

за позовом           підприємства "ДІМ" (вул. Козлова, 45,Сімферополь,95000)

до товариства з обмеженою відповідальністю "КОБЛ-Інвест" (вул. Севастопольська, 41,Сімферополь,95013)

про спонукання до виконання обов'язків в натурі та стягнення 85802,54грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Підприємство "ДІМ" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "КОБЛ-Інвест" 59370,02 грн. неустойки та спонукання відповідача виконати умови договору, закінчити будівництво та передати позивачу згідно затвердженої специфікації ( проекту) та узгодженого паспорту обробки нежитлове приміщення в 1 і 3 блоці на 1-му поверсі загальною площею 220 кв.м., з наданням всіх необхідних документів.

                    Позивач заявою від 29.02.2008 року №4 збільшив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки до 85802,54 грн.

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Соколова І.О.) від 08.04.2008 у справі №2-3/125-2008 позов задоволено.

                    Рішення суду першої інстанції мотивоване доведеністю порушення з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору стосовно строків його виконання. Посилаючись на статті 525, 526, 552, 620 Цивільного кодексу України суд зобов’язав відповідача виконати обов’язки в натурі; на підставі пункту 4.2. вказаного договору з відповідача стягнута неустойка у вигляді пені.

                    Не погодившись з рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю "КОБЛ-Інвест" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі припинити.

                    Заявник апеляційної скарги стверджує, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи та з порушенням вимог норм матеріального та процесуального права.

                    Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 травня 2008 року у справі №2-3/125-2008, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КОБЛ-Інвест" задоволено частково. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.04.2008 у справі №2-3/125-2008 змінено. Позов задоволено частково.

                    Постановою Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2008 року, касаційну скаргу підприємства "ДІМ" задоволено частково. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.05.2008 скасовано, справу передано на розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.

                    Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 02.12.2008 року у складі колегії було замінено суддів Латиніна О.А. та Черткову І.В. на суддів Гонтаря В.І. та Голика В.С.

                    В судове засідання, призначене на 02.12.2008 року, представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

                    Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

Розглянувши повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.01.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "КОБЛ-Інвест" (пайовик-1) і підприємством "ДІМ" (пайовик-2) був укладений договір №23, згідно умовам якого товариство з обмеженою відповідальністю "КОБЛ-Інвест" прийняло підприємство "ДІМ" у пайове будівництво житлового комплексу з офісними приміщеннями, розташованого за адресою: м. Феодосія, вул. Кримська/Чкалова (аркуші справи 6-12).

Будівництво житлового комплексу з офісними приміщеннями повинно було здійснюватися відповідно до рішення виконкому міської ради міста Феодосії від 17.06.2005 №784, договором оренди земельної ділянки від 27.11.2003, реєстр №000401900704 від 14.04.2004, укладеного з міською радою міста Феодосії.

Пунктом 1.2. договору встановлений плановий строк закінчення будівництва і здачі житлового комплексу в експлуатацію - 01.03.2007.

Протягом 30 днів після завершення будівництва житлового комплексу з офісними приміщеннями та здачі його в експлуатацію, товариство з обмеженою відповідальністю "КОБЛ-Інвест" зобов’язалося отримати від підрядника і передати підприємству "ДІМ", згідно затвердженої специфікації (проекту) і узгодженого паспорту обробки, нежитлове приміщення у 1 і 3 блоках на 1-му поверсі, загальною площею 220 кв.м., з наданням всіх необхідних документів ( пункт 1.3. договору) .

Позивач у встановленому договором порядку і терміни виконав прийняті зобов’язанні з фінансування пайового будівництва, що підтверджується перерахуванням платіжними дорученнями у листопаді 2006 року на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "КОБЛ-Інвест" встановленої договором суми у розмірі 555500,00 грн. (аркуші справи 4-5).

Відповідач відповідно до пункту 3.1.1 договору зобов’язався в строк до 01.04.2007 передати підприємству "ДІМ", згідно затвердженої специфікації (проекту) і узгодженого паспорту обробки (додаток № 1), нежитлове приміщення в 1 і 3 блоках на 1 поверсі , загальною площею 220 кв.м. ( додаток № 2) з наданням всіх необхідних документів.

Однак, відповідач не завершив будівництво житлового комплексу з офісними приміщеннями, розташованого за адресою: м. Феодосія, вул. Кримська /Чкалова у встановлені договором строки та у порушення вимог статті 530 Цивільного кодексу України, в строк до 01 квітня 2007 року, не передав підприємству "ДІМ" нежитлове приміщення в 1 і 3 блоці на 1 поверсі площею 220 кв.м., як це було передбачено п. 3.1.2. і 3.1.3 договору.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, у зв’язку з наступним.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 620 Цивільного кодексу України у разі невиконання боржником обов’язку передати кредиторові у власність або в користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника і вимагати її передачі згідно умовам зобов’язання.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно правомірності вимог позивача про спонукання відповідача виконати умови договору від 10.01.2006 №23, а саме: завершити будівництво житлового комплексу з офісними приміщеннями за адресою: м. Феодосія, вул. Кримська/Чкалова, здати його в експлуатацію та передати підприємству "ДІМ", згідно затвердженої специфікації (проекту) і узгодженого паспорту обробки, нежитлове приміщення загальною площею 220 кв.м. в 1 і 3 блоці на 1-му поверсі з наданням всіх необхідних документів.

При цьому судова колегія звертає увагу на те, що порушення строків виконання цього зобов’язання відповідачем не оспорюється.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача пені у сумі 85802,54 грн., судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з пункту 4.2. договору, відповідач за прострочення передачі приміщення позивачу, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожний день прострочення.

Разом з тим, правилами частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

А згідно частині 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

При цьому з договору №23 від 10.01.2006, укладеного між сторонами, вбачається, що грошове зобов’язання –сплата суми, покладається на підприємство "ДІМ" (позивача у справі).

У зв’язку з викладеним судова колегія дійшла висновку, що у товариства з обмеженою відповідальністю "КОБЛ-Інвест" виникають лише зобов’язання немайнового характеру –вчинення певних дій, а саме: виконання робіт з будівництва та здачі в експлуатацію житлового комплексу з офісними приміщеннями по вул. Кримська/Чкалова у м. Феодосія, оскільки стягнення з відповідача неустойки у вигляді пені суперечить наведеним нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, у зв’язку з чим вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Таким чином, задовольняючи позовні вимоги підприємства "ДІМ" у частині стягнення неустойки, господарський суд першої інстанції порушив вимоги матеріального права, що є підставою для зміни рішення.

Судова колегія також звертає увагу на те, що підстави для задоволення апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "КОБЛ-Інвест" відсутні оскільки її вимоги стосуються скасування рішення суду та припинення провадження у справі, які, на думку колегії, не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 5 статті 49 Кодексу визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” ставки державного мита із заяв до господарських судів встановлюються в таких розмірах:

а) із заяв майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

б) із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство –5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому як вбачається з матеріалів справи позивачем під час звернення до господарського суду Автономної Республіки Крим було заявлено вимоги майнового та немайнового характеру, а державне мито було сплачено лише за вимоги майнового характеру.

Частиною 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Таким чином, державне мито в сумі 85,00 грн. підлягає стягненню з підприємства "ДІМ" у доход державного бюджету України.

Керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КОБЛ-Інвест" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.04.2008 у справі №2-3/125-2008 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю "КОБЛ-Інвест" (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41, код ЕДРПОУ 32224377) виконати умови договору від 10.01.2006 №23, а саме: завершити будівництво житлового комплексу з офісними приміщеннями за адресою: м. Феодосія, вул. Кримська/Чкалова та здати його в експлуатацію та передати підприємству "ДІМ" згідно затвердженої специфікації (проекту) і узгодженого паспорту обробки, нежитлове приміщення загальною площею 220 кв.м. в 1 і 3 блоці на 1–му поверсі з наданням всіх необхідних документів.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "КОБЛ-Інвест" (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 41, код ЕДРПОУ 32224377, р/р 260060103090 в КРФ АТ "Кредит Банк (Україна)", МФО 324913) на користь підприємства "ДІМ" (м. Сімферополь, вул. Козлова, 45, ЕДРПОУ 30933218, р/р 260093013290 в КРУ "Ощадбанк України", м. Сімферополь, МФО 324805) 85,00 грн. державного мита та 10,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з підприємства "ДІМ" (м. Сімферополь, вул. Козлова, 45, ЕДРПОУ 30933218, р/р 260093013290 в КРУ "Ощадбанк України", м. Сімферополь, МФО 324805) в доход державного бюджету України 85,00 грн. державного мита.

5. В решті у позові відмовити."

                    3. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя                                                            

Судді