Постанова № 12328941, 08.12.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

04 грудня 2008 року Справа № 2-7/7665-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача Рижков Сергій Владиславович , довіреність від 25.06.2008, сільськогосподарський виробничий кооператив "Докучаєвський"

розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 06.10.2008 у справі №2-7/7665-2008

за позовом           закритого акціонерного товариства "Кримська фруктова компанія" (Петрівка, Красногвардійський р-н,97012)

до           сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" (вул. Центральна, 2,Гришине, Первомайський р-н,96324)

про стягнення 1584011,98 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

По уточненим позовним вимогам закрите акціонерне товариство "Кримська фруктова компанія" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" пені у розмірі 90962,74 грн. , індексу інфляції у розмірі 218070,47 грн. та 3% річних у розмірі 27554,90 грн. (а.с. 50-51), за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті послуг, наданих на підставі договору ; 538 від 20.03.2007 року.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2008 року у справі № 2-7/7665-2008 (суддя Дворний І.І.) позов задоволено, стягнуто з відповідача 77215,18 грн. пені, 207411,44 грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 23572,80 грн., а також віднесено на відповідача судові витрати у відповідності до розміру задоволених позовних вимог.

При прийнятті судового рішення, господарський суд Автономної Республіки Крим виходив із того, що позивачем виконані договірні зобов'язання за договором № 538 від 20.03.2007 , що підтверджується відповідними актами надання послуг. Однак, дані акти виконаних робіт містять посилку на інші дати та номери договорів, що розцінено судом першої інстанції як технічна помилка.

Позовні вимоги про стягнення пені , збитків від інфляції та 3 % річних, судом визнані такими , що підлягають задоволенню на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України.

Не погодившись з рішення суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, а також неправильним застосуванням норм процесуального права.

Так, на думку відповідача, висновки суду першої інстанції про те, що в актах приймання - передачі є посилки на інші договорі - технічна помилка, не відповідають дійсності, оскільки між сторонами були укладені ще й другі договори , а саме: договір № 523 від 22.03.2007, договір від 20.03.2007, договір б/н від 01.05.2007, договір № 01/05 від 01.05.2007, яким відповідають дані акти.

Відповідач стверджує, що акти виконаних робіт, прийнятих судом у якості доказів, не відносяться до договору № 538 від 20.03.2007. Так, акт № 3141 від 31.05.2007 року відноситься до договору № 523 від 22.05.2007 , акт № 3512 від 30.06.2007 року відноситься до договору від 01.05.2007 , акт № 3 від 31.07.2007 року відноситься до договору від 01.05.2007 , акт № 4 від 31.08.2007 року відноситься до договору від 01.05.2007 та акт № 1 від 30.04.2008 відноситься до договору від 01.05.2007 року.

Також, заявник апеляційній скарги вважає, що згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, позивач не довів сам факт виконання робіт за договором № 538 та факт прострочення оплати.

Доводи позивача мотивовані також іншими підставами, викладеними у апеляційній скарзі, що не мають суттєвого значення для розгляду справи.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 27 листопада 2008 року у складі судової колегії була проведена заміна судді Борисової Ю.В. на суддю Гоголя Ю.М.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 04 грудня 2008 року у складі судової колегії була проведена заміна судді Волкова К.В. на суддю Борисову Ю.В.

У судове засідання, яке відбулося 04 грудня 2008 року, після перерви, яка оголошена 27 листопада 2008 року, представник позивача не з'явився.

Судова колегія вважає матеріали справи достатніми та знаходить можливим розглянути справу за відсутністю представника позивача.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2007 року між сільськогосподарським виробничим кооперативом "Докучаєвський" (замовник) та закритим акціонерним товариством "Кримська фруктова компанія" (виконавець) був укладений договір № 538 на виконання робіт, згідно розділом 1 якого замовник надає завдання , а виконавець зобов'язується його виконати - обробка грунту та внесення мінеральних добрив сільськогосподарською технікою. (а.с. 24-25)

Відповідно до пункту 3.1 договору № 538 оплата наданих послуг здійснюється за фактом виконаних робіт відповідно до підписаних сторонами актів виконаних робіт/наданих послуг.

Відмова відповідача сплатити заборгованість у розмірі 1275812,56 грн., стала підставою для звернення закритого акціонерного товариства "Кримська фруктова компанія" з позовом .

Однак, враховуючи те, що сума основного боргу була сплачена відповідачем після подання позову до суду, позивач просив суд стягнути пеню, інфляційні витрати та 3% річних.

Судова колегія розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції таким, що підлягає скасуванню із прийняттям нового судового рішення про відмову у позові у зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, виходячи із наступного.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, обставини, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, наряду з іншими, підтверджуються письмовими доказами.

Обов'язок щодо доказування обставин справи покладено на сторони (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Письмовими доказами, згідно частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом даного спору є стягнення пені, індексу інфляції та 3 % річних за договором № 538 від 20.03.2007 рокуна виконання робіт відповідно до наданих позивачем актів виконаних робіт.

Однак, в наданих позивачем актах немає жодного акту приймання-передачі виконаних робіт в рамках договору № 538 від 20.03.2007 року, які підтверджували факт виконання будь-яких робіт за цим договором. Цей факт не дає підстав позивачу для нарахування та стягнення неустойки (пені) по ньому .

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, за договором № 538 від 20.03.2007 року неможливо визнати термін, протягом якого сільськогосподарський виробничий кооператив „Докучаєвський” був зобов’язаний сплатити виконані роботи, тому неможливо нарахування індексу інфляції і 3% річних. Таким чином неможливо встановити не тільки час прострочення платежу, але і сам факт прострочення.

Відповідно до пункту 2.2. договору № 538 від 20.03.2007 року оплата повинна проводитися не пізніше п’яти банківських днів з дати підписання акту.

Докази надання суду актів виконаних робіт по договору № 538 суду не надані.

Крім того, судова колегія не може розцінити посилку у наданих позивачем актах виконаних робіт на інші дати та номери договорів як технічну помилку, оскільки у матеріалах справи містяться інші договори, укладені між тими же сторонами, а саме: договір № 523 від 22.03.2007 року, договір від 20.03.2007, договір від 01.06.2007 року , договір № 01/05 від 01.05.2007.

З огляду на вищевикладене, висновки суду першої інстанції про те, що відповідач зобов’язаний сплатити пеню, індекс інфляції та 3% річних за прострочку виконання грошового зобов'язання , за договором № 538 від 20.03.2007 року є безпідставними.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Судова колегія також вважає за необхідним зазначити, що судом першої інстанції не правильно встановлені обставини справи, оскільки позивачем заявлені вимоги про стягнення 90962,74 грн. пені, 218070,47 грн. збитків від інфляції та 27554,90 грн.- 3% річних, а не 77215,18 грн. пені, 207411,44 грн. збитків від інфляції та 23572,80 грн. - 3 % річних, як зазначено у рішенні суду та про що задоволені позовні вимоги.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без перевірки всіх обставин справи, у зв’язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального           кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" - задовольнити .

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2008 у

справі № 2-7/7665-2008 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

У позові закритому акціонерному товариству "Кримська фруктова компанія" -

відмовити.

4. Стягнути із закритого акціонерного товариства "Кримська фруктова

компанія" (97012, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський район, с. Петрівка, р/р 26009301539879 в ТОБО "Кримське" філії "Иллічівського ГВ ПІБ в місті Маріуполі Донецької області, ЄДРПОУ 32644372) на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" (96324, Автономна Республіка Крим, Первомайський район, с.Грішине, вулиця Центарльна,2, ЄДРПОУ 30639043) - 1541,00 грн. державного мита.

5. Стягнути із сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" (96324, Автономна Республіка Крим, Первомайський район, с.Грішине, вулиця Центарльна,2, ЄДРПОУ 30639043) на користь закритого акціонерного товариства "Кримська фруктова компанія" (97012, Автономна Республіка Крим, Красногвардійський район, с. Петрівка, р/р 26009301539879 в ТОБО "Кримське" філії "Иллічівського ГВ ПІБ в місті Маріуполі Донецької області, ЄДРПОУ 32644372) - 12458,12 грн. державного мита.

6. Видачу наказу доручити господарському суду Автономної Республіки Крим.

Головуючий суддя                                                  

Судді                                                                                

З оригіналом згідно

Помічник судді М.Є. Пекарнікова