Ухвала суду № 12328843, 04.12.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ,

суддів ,

,

секретар судового засідання

за участю представників сторін:

позивача: Бойкова Ольга Володимирівна, довіреність №б/н від 01.07.08;

Климачова Людмила Сергіївна, довіреність №б/н від 06.10.05;

відповідача: Гайдамака Олена Олегівна, довіреність №14572/10/10-0 від 03.11.08;

Миронюк Тетяна Іванівна, довіреність №7803/10/10-0 від 12.06.08;

Никонорова Валентина Михайлівна, довіреність №6103/10/10-0 від 08.05.08;

Крішталь Олена Ігорівна, довіреність №4377/10/10-0 від 28.03.08;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 02 липня 2008 року у справі № 2-26/7187-2007А

за позовом державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" (вул. Кірова, 28, Керч, 98312)

до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко, 40, Керч, 98300)

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Керченський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в місті Керч, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0002512301\3 від 04.05.2007 року в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 2906654,00грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій у розмірі 1453327,00грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.07.2007, провадження у справі зупинялось у зв’язку з призначенням судово-бухгалтерської експертизи.

В процесі розгляду справи, позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив суд вирішити питання про повернення сплаченої портом вартості експертизи у сумі 14000,00 грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Медведчук О.Л.) від 02 липня 2008 року у справі № 2-26/7187-2007А позов задоволено.

Постанова суду мотивована тим, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" суперечать матеріалам справи та не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні 04.11.2008 року представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечували та просили залишити без змін постанову суду першої інстанції.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.11.2008 року.

Слухання справи відкладалось ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду на 02.12.2008 року.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 02.12.2008 року у зв’язку з відпусткою у складі колегії було замінено суддю Черткову І.В. на суддю Гоголя Ю.М.

Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Державною податковою інспекцією в місті Керч проведено виїзну планову перевірку державного підприємства "Керченський морський торговельний порт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року, про що складений акт від 20.10.2006 року за № 667/23-1/01125554.

За результатами вказаної перевірки, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.05.2007 року № 0002512301/3, яким донараховано зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2910818,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 1455409,00грн.

Донараховану суму з податку на додану вартість та штрафних санкцій на підставі вказаного рішення позивачем було визнано частково у розмірі 4164,00 грн. та у розмірі 2082,00 грн. відповідно.

В іншій частині донарахованого податку на додану вартість у сумі 2906654,00 грн. та фінансових санкцій у сумі 1453327,00 грн. податкове повідомлення-рішення від 04.05.2007 року №0002512301/3 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, однак скарги були залишені без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, виходячи з наступного.

Підставою для винесення зазначеного податкового повідомлення-рішення стало порушення Державним підприємством “Керченський морський торговельний порт” підпункту 7.4.3., підпункту 7.4.1, підпункту 7.3.1 статті 7 та пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість", яке полягає у тому, що порт не залишає в сумі податкового кредиту частку податку на додану вартість, що припадає на долю оподаткованих операцій, а виключає із суми всього придбаного податку на додану вартість частку, що відповідає лише неповній частині неоподатковуваних операцій, а не повністю всій долі неоподатковуваних операцій; внаслідок заниження портом вартості квитків по перевезенню пасажирів виявлено заниження валових доходів та заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість; в серпні 2005 року до складу податкового кредиту необґрунтовано включено суму податку на додану вартість у розмірі 17520 грн. по податковій накладній №16/9 від 28.02.2005 року отриманої від товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерклуб ЛТД” за рятувальні роботи, які не призначались для господарської діяльності порту; у жовтні 2005 року до складу податкового кредиту необґрунтовано включені сума податку на додану вартість у розмірі 4164 грн. по податковій накладній №53 від 25.01.2005 року отриманої від малого приватного підприємства “Сіуч” за роботи, які не були фактично виконані та їх вартість виключена зі складу валових витрат методом “сторно”, отже не призначались і не використовувались в господарській діяльності порту.

Відповідно до підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Згідно листа Державної податкової адміністрації України від 18.05.1999 № 7141/7/16-1220-26 та листа Державної податкової адміністрації України від 01.12.1999 №18043/7/16-1220-16, найбільш прийнятний та застосовуваний спосіб, згідно якому розподіл сум податку на додану вартість відбувається по коефіцієнту, який визначається, як відношення об'єму оподатковуваних операцій до загального об'єму операцій звітного періоду: “...у випадку придбання товарів (робіт, послуг), які будуть використані в оподатковуваних операціях, що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування, підприємство повинне відразу проводити відповідний розподіл сум вхідного податку на додану вартість... пропорційно об'єму оподатковуваних та неоподатковуваних операцій".

Згідно Порядку заповнення і подачі податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженому наказом Державної податковій адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 15 червня 2005 року №213), при визначенні загального об'єму оподатковуваної операції звітного періоду враховуються об'єми операцій, оподатковуваних податком за ставкою 20% (окрім імпорту товарів), оподатковуваних по нульовій ставці і операцій, звільнених від оподаткування (статті 5, 11 Закону “Про податок на додану вартість”, інші нормативні акти).

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, затверджена форма податкової декларації з податку на додану вартість. Згідно затвердженій формі в рядку 5.1 декларацій повинен відбиватися загальний об'єм оподатковуваних операцій звітного періоду, який включає суму рядків: рядок1 (оподатковувані по ставці 20%) + рядок 2.1 (експертні операції по ставці 0%) + рядок 2.2 (інші операції по ставці 0 %) + рядок 4 (операції, які звільнені від оподаткування по статті 5, 11 Закону “Про податок на додану вартість” і іншим нормативним актам).

Як вбачається з висновку експерта по судово-економічній експертизі призначеної в рамках даної справи, сума податку на додану вартість, що підлягає включенню до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду, за період липень 2005 року - червень 2006 року, за даними Державної податкової інспекції (додаток № 2) склала 3492238 грн. Розбіжність даних експертизи з даними Державної податкової інспекції складає суму - 4171873грн. (7664111- 3492238) і пояснюється методикою обчислення. Державною податковою інспекцією в місті Керч, в акті перевірки № 667/23-1/01125554 від 20.10.2006 не враховані вимоги наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, яким затверджено форму податкової декларації по ПДВ і порядок розрахунку рядка 5.1 декларацій, при розрахунку об'єму оподатковуваних операцій періоду, що перевіряється, не враховані суми, відображені в рядку 5.1 декларацій, що спричинило донарахування частини сплаченого (нарахованого) податкового кредиту по використанню товарів, робіт, послуг в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях відповідно до пункту 7.4. за період липень 2005 року - червень 2006 року.

Внаслідок чого, висновки зазначені в акті перевірки Державної податкової інспекції в місті Керч №667/23-1/01125554 від 20.10.2006 в частині нарахування податку на додану вартість у сумі 2871697,00грн. та штрафних санкцій у розмірі 1435848,50 грн. не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку Державного підприємства “Керченський морський торговельний порт”.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про податок на додану вартість”, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Згідно підпункту 1.20.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Відповідно до підпункту 1.20.2 цього Закону, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

З аналізу наведеної норми, судова колегія робить висновок про те, що при постачанні одного і того ж товару, умови постачання можуть бути різні, тому звичайна ціна одного і того ж товару (робіт, послуг) залежно від об'єктивних факторів, вказаних в підпункті 1.20.2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, може бути різною, але повинна бути обґрунтована.

Державним підприємством "Керченський морський торговий порт" ціна реалізації квитків для працівників підприємства обґрунтована калькуляцією вартості перевезення пасажирів т/х “АРГУС” на базу відпочинку “Два моря” на 2005 рік, наказом №417-а від 06.06.2005, затвердженим начальником державного підприємства "Керченський морський торговельний порт", а також колективним договором.

Підпунктом 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

В акті перевірки не міститься інформації про проведення даної процедури.

Згідно підпункту 1.20.10 вказаного Закону, донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Підпунктом 4.3.5 пункту 4.5 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Доказів заниження позивачем вартості квитків до матеріалів справи не надано, у зв’язку з чим судова колегія погоджується з висновком експерта стосовно того, що Державною податковою інспекцією у місті Керч не враховано положення підпункту 1.20.8, підпункту 1.20.10 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” та підпункту 4.3.1, 4.3.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, внаслідок чого донарахування зобов’язань з податку на додану вартість в сумі 17437 грн. здійснено при недотриманні встановленого порядку.

Також, судова колегія вважає необґрунтованими висновки акту перевірки стосовно того, що портом безпідставно включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 17520 грн. за податковою накладною №16/9 від 28.02.2005 отриманої від товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерклуб ЛТД” за рятувальні роботи, які не призначались для господарської діяльності порту, оскільки державне підприємство "Керченський морський торговельний порт", при проведенні вказаних рятувальних робіт в рамках господарської діяльності, отримало від Риболовецького колгоспу “імені Першого Травня” на підставі договору №145/ПФ/04 від 25.11.2004 про забезпечення послугами портового флоту 82205,28грн., а заплатило товариству з обмеженою відповідальністю “Інтерклуб-ЛТД” за використання буксиру “Криптон” для виконання рятувальних робіт 105120,00 грн., тобто отримало збиток.

Відповідно до висновків Вищого господарського суду України наведених у постановах від 22.06.2004 у справі №28/532, від 05.10.2004 у справі № 42/158-04, від 03.08.2005 у справі №32/585, безумовне отримання доходу не є визначальним критерієм здійснення господарської діяльності.

Таким чином, сума податку на додану вартість у розмірі 17520 грн., включена до складу податкового кредиту по податковій накладній №16/9 від 28.02.2005 отриманою від товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерклуб ЛТД” за рятувальні роботи, пов'язана з господарською діяльністю позивача.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція вважає, що постанову господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, при повно з'ясованих обставинах справи, у зв'язку з чим вона підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 липня 2008 року у справі № 2-26/7187-2007А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді