Постанова № 12328573, 25.11.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

24 листопада 2008 року Справа № 2-15/5230-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

представник позивача - Вахрушев Віктор Євгенович, довіреність № 1 від 03.01.08 - товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-2000";

представник відповідача - не з'явився - мале приватне підприємство фірма "Дакос";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-2000" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 07.10.2008 у справі №2-15/5230-2008

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-2000" (вул. Глінки, 68, Сімферополь, 95000)

до           малого приватного підприємства фірма "Дакос" (вул. Федотова, 23, Сімферополь, 95017); (Сімферополь, вул. Заліська, 80, кв. 98)

про стягнення 80000,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноторг-2000" звернулося з позовом до господарського суду Автономної Республіки Крим до фірми "Дакос" про стягнення 80000,00грн. заборгованості.

                    Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань щодо постачання позивачу комплектуючих матеріалів та автошин, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 80000,00грн., що і стало приводом для звернення позивача з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2008 (суддя Іщенко І.А.) у справі № 2-15/5230-2008 у позові відмовлено.

                    Не погодившись з цим судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Заявник апеляційної скарги посилається на порушення господарським судом норм матеріального права.

                    Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

                    Так, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, господарський суд керувався статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а саме тим, що позивач не представив суду доказів домовленості між сторонами про поставку товару та не довів існування домовленості між сторонами по оплаті і поставці товару певними доказами.

                    Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані суду платіжні доручення про переказ відповідачу 80000,00грн. за товари (виписки за рахунками від 25.04.2005 і платіжне доручення №227 від 22.04.2005 на суму 32000,00грн. за комплектуючі матеріали (а.с.13, 54), виписки за рахунками від 26.04.2005 і платіжне доручення №236 від 26.04.2005 на суму 48000,00грн. за автошини (а.с. 12, 55).          

                    Крім цього, позивачем було представлено господарському суду копії актів комплексної документальної перевірки державної податкової адміністрації Автономній Республіці Крим, господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-2000" (Акт № 743/23-1/31173594 від 19.08.2005; Акт № 2618/23-2/311735945 від 28.04.2007; Акт №2658/23-2/31173594 від 17.04.2008) в яких відображені відомості про наявність дебіторської заборгованості фірми "ДАКОС".

                    В матеріалах справи також існують           претензія до фірми "ДАКОС", докази відправлення претензії відповідачу і докази отримання відповідачем претензії (а.с.8-11).

                    Враховуючи вищевисловлене, судова колегія вважає, що позивачем, відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України були представлені суду докази переказу відповідачу 80000грн. Доведено до суду підстави переказу вказаної суми як передоплата за товари і неотримання товарів від відповідача. Суду було також доведено про пред'явлення відповідачу претензії і залишення відповідачем претензії без відповіді і розгляду, що є порушенням зі сторони боржника вимог статей 7, 8 Господарського процесуального кодексу України.

                    Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

                    Згідно пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

                    Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

                    Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

                    Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (частина 2,3 статті 612 Цивільного кодексу України).

                    У зв'язку зі спливом довгого часу невиконання зобов'язання відповідачем по відпустці товару, фірма "ДАКОС" вважається боржником, що прострочив зобов'язання і зобов'язаний повернути отриману ним суму грошей від товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-2000" як передоплату у сумі 80000грн., оскільки внаслідок прострочення боржником виконання зобов'язання, тобто поставка товару втратила інтерес для кредитора, кредитор може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Збитки в даному випадку - втрата перерахованої суми грошей –80000грн., вартість втраченого товару, тобто неотриманого.

                    Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (стаття 693 Цивільного кодексу України).

                    На підставі викладеного, судова колегія вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-2000" про стягнення 80000грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

           Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Рішення суду першої інстанції цим вимогам не відповідає.

                    При таких обставинах, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду підлягає скасуванню.

                    Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

                    Керуючись статтями 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-2000" задовольнити.

                    Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.10.2008 у справі №2-15/5230-2008 скасувати.

                    Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

                    Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-2000" задовольнити.

                    Стягнути з малого приватного підприємства фірма "Дакос" (вул. Федотова, 23, Сімферополь, 95017); (Сімферополь, вул. Заліська, 80, кв. 98; р/р 260050130929 ЗАТ "Комерційний банк НРБ-Україна", МФО 320627, ЗКПО 23439081) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-2000" (вул. Глінки, 68, Сімферополь, 95000; р/р 26008000008501 у ВАТ "Сведбанк" Сімферополь, МФО 384908, ЗКПО 31173594) 80000,00грн.

                    Стягнути з малого приватного підприємства фірма "Дакос" (вул. Федотова, 23, Сімферополь, 95017); (Сімферополь, вул. Заліська, 80, кв. 98; р/р 260050130929 ЗАТ "Комерційний банк НРБ-Україна", МФО 320627, ЗКПО 23439081) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Техноторг-2000" (вул. Глінки, 68, Сімферополь, 95000; р/р 26008000008501 у ВАТ "Сведбанк" Сімферополь, МФО 384908, ЗКПО 31173594) 800грн. - державного мита та 118грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Господарському суду Автономної Республіки Крим видати відповідні накази.                                                  

Головуючий суддя                                                  

Судді