Ухвала суду № 12328269, 11.11.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

06 листопада 2008 року Справа № 2-29/2989-2008А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В. ,

суддів                                                                      Голика В.С. ,

                                                                                          Черткової І.В. ,

секретар судового засідання                     Дікан Л.І.

за участю представників сторін:

позивача: Ібрагімов Рустем Недімович, довіреність №б/н від 03.11.08;

відповідача 1: Дешенчук Тетяна Борисівна, довіреність №722/9/10-0 від 22.03.07;

відповідача 2: Гайдамака Олена Олегівна, довіреність №2463/9/10-209 від 08.09.08;

розглянувши матеріали справи за апеляційними скаргами Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим та Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 11 липня 2008 року у справі №2-29/2989-2008А

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Озенбаш" (вул. Нова, 37, Укромне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97536)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Бєлова, 2, Мирне, Сімферопольський р-н, АР Крим, 97503)

Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим (вул. Р. Люксембург, 29, м.Сімферополь, 95000)

про визнання незаконною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю "Озенбаш" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів -Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі та Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим про визнання незаконною бездіяльності щодо неприйняття певних заходів по відновленню реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість та зобов’язання відповідачів поновити в реєстрі платників податку на додану вартість Державної податкової адміністрації України, платником даного податку товариство з обмеженою відповідальністю "Озенбаш" за номером його свідоцтва, що був йому раніше привласнений, а саме № 723559.

          В процесі розгляду справи, позивач змінив предмет позову та просив суд зобов'язати відповідачів здійснити певні дії, а саме, поновити в реєстрі платників податку на додану вартість Державної податкової адміністрації України платником податку на додану вартість товариство з обмеженою відповідальністю "Озенбаш", вул. Нова, 37, село Укромне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, код ЄДРПОУ 33254580, за номером його свідоцтва, що був йому раніше привласнений, а саме за №723559.

          Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 11 липня 2008 року у справі №2-29/2989-2008А позов задоволено.

          Постанову суду мотивовано тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Озенбаш" незаконно виключено з реєстру платників податку на додану вартість, а бездіяльність відповідачів перешкоджає позивачу планувати та здійснювати в повному обсязі фінансову-господарську діяльність, в тому числі зовнішньоекономічну.

          Не погодившись з постановою суду, Державна податкова адміністрація в Автономній Республіці Крим та Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

                    Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі посилається на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме на те, що судом не враховано, що товариство з обмеженою відповідальністю "Озенбаш" подавало податковому органу декларації з податку на додану вартість за період з липня 2006 року по липень 2007 року, які свідчать про відсутність оподатковуваних операцій за ставкою 20%. Відповідач також посилається на те, що позивач не надав податковому органу, належним чином завірених копій декларацій або інших документів, що підтверджують існування оподаткованих операцій за вказаний період.

                    Державна податкова адміністрація в Автономній Республіці Крим, вважає рішення господарського суду прийнятим з порушенням норм законодавства на підставі того, що товариство з обмеженою відповідальністю "Озенбаш" надав декларації по ПДВ за період з червня по жовтень 2006 року та з грудня 2006 року по травень 2007 року з відсутністю оподатковуваних поставок.

                    Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 04.11.2008 року у зв’язку з зайнятістю судді в іншому процесі у складі колегії було замінено суддю Гоголя Ю.М. на суддю Голика В.С.

                    У судовому засіданні 04.11.2008 року представники відповідачів підтримали вимоги апеляційних скарг, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

                    У судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.11.2008 року.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

          Актом Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим від 27.08.2007 року за №14/15-02, була анульована реєстрація позивача в якості платника на додану вартість. Даний акт затверджений начальником Державної податкової інспекції Брагіним В.П. 29.08.2007 року.

          З вказаного акту вбачається, що комісія, яка створена відповідно до наказу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі №332 від 17 серпня 2007 року, встановила, що позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Озенбаш", надавав податковому органу декларації по ПДВ з червня 2006 року по липень 2007 року, які свідчать про відсутність поставок, які оподатковуються податками, що підтверджено даними особового рахунку платника, ПК "Бест-Звіт" та наданими підприємством деклараціями.

                    Позивач, не погодившись з вказаним актом та діями Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, оскаржив їх шляхом звернення з відповідною скаргою в порядку, передбаченому підпунктами 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" до голови Державної податкової адміністрації Автономній Республіці Крим.

          Відповідно до підпункту "г" пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", анулювання реєстрації проводиться в випадку, якщо зареєстрована в якості платника податку на додану вартість, особа обирає відповідно цього Закону спеціальний режим оподаткування по іншим ставкам, ніж вказані в статті 6 та 8 даного Закону.

          Судовою колегією встановлено, що позивач не обирав спеціальний режимів оподаткування по іншим ставкам.

          Декларації з податку на додану вартість, що надані товариством з обмеженою відповідальністю "Озенбаш" свідчать про наявність проведених ним фінансових операцій, що підлягають оподаткуванню за станом на листопад 2006 року. В деклараціях відображені як операції по придбанню товарів та послуг, так їх продажу.

          Звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.

          Податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

          Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно х цим Законом.

          Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. (підпункти 1.5 - 1.3. пункту 1 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість").

          Згідно абзацу "а" підпункту 7.7.11 пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів та не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.

          Вказані норми прямо забороняють позивачу звертатися до податкових органів із заявою про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, в випадку, якщо він звернеться до них із заявою про нову реєстрацію його платником податку на додану вартість, в сенсі даного Закону. На нього буде розповсюджуватися вимоги вказаної вищи норми, тому що відповідачі не здійснили певних дії для відновлення позивача в реєстрі Державної податкової адміністрації як платника податку на додану вартість за саме тим номером свідоцтва 723559, який йому був привласнений під час первісної реєстрації таким платником.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судовою колегією, позивач експортував насіння еспарцету (кормової культури), яке купувало на території України, здійснювало його очищення, обробку, пакування та експорт.

          Відповідно до підпункту 3.1.3. пункту 3.1. статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", експортні операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

          Таким чином, у цей період позивач здійснював операції, які є об'єктом оподаткування.

          У 2006 році на території України була засуха (що є загальновідомим фактом) в наслідку чого врожай еспарцету був знищений.

          У зв'язку з цім, у жовтні 2006 року (коли стало відомо, що у 2006-2007 роках не буде можливості експортувати насіння) товариством були продані залишки паперових мішків, які були на складі товариства. При цьому була видана податкова накладна № 38 від 27.10.2006 року (а.с.32) у якої були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 80 грн.

          Вказана операція є операцією по постачанню товарів та згідно підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

          В декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2006 року ця сума податкових зобов'язань помилково не була включена. Однак, в грудні 2006 року позивачем був наданий до Державної податкової інспекції у Сімферопольському районі "Розрахунок коригування сум ПДВ" Додаток № 1 до декларації з податку на додану вартість, у якому ця сума була відображена (а.с.38).

          Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позивач своєчасно, дозволеним та врегульованим законодавством способом заявив контролюючому органу про суму податкових зобов'язань, що виникла у нього.

          Отже, у період з липня 2006 по липень 2007 року позивач здійснював операції, що оподатковуються податкому на додану вартість, та контролюючий орган про наявність таких операцій своєчасно повідомлений.

          Посилання відповідача, на те що в акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вказаний період з липня 2006 року по липень 2007 року, а товариство з обмеженою відповідальністю "Озенбаш" у адміністративному позові стверджує про наявність в нього операцій, що оподатковуються станом на листопад 2006 року, а також посилання на те, що позивач не надав завірених копій декларацій до Державної податкової інспекції, відхиляються судовою колегією, виходячи з наступного.

          Листопад 2006 року входить в період з липня 2006 року по липень 2007 року. Стосовно завірених копій декларацій, то оригінали декларацій кожен місяць подаються позивачем до Державної податкової інспекції.

          Згідно довідки Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим від 11.07.2008 № 1651/9/10-0 (а.с.87), відділом податкового контролю юридичних осіб була проведена перевірка щодо підтвердження суми коректування податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Озенбаш", ЕДРПОУ 33254580 по декларації за листопад 2006 року у розмірі 80 грн.

          Листом від 06.06.2008 року (вх. № 2805/10), товариством з обмеженою відповідальністю "Озенбаш" на адресу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі надані документи, що підтверджують здійснення коректування податкових зобов'язань за жовтень 2006 року на суму 80грн., а саме завірену копію реєстру виписаних податкових накладних за жовтень 2006 року та податкову накладну від 27.10.2006 року №38 на загальну суму 480грн., в тому числі податок на додану вартість 80грн., виписану приватним підприємством фірма "Старий Плюс", ЕДРПОУ 31009438, ИНН 310094301247 за придбані мішки паперові у кількості 300 шт.

          З метою підтвердження здійсненої операції, відділом податкового контролю юридичних осіб направлений запит "Про надання документів" на адресу приватного підприємства фірма "Старий Плюс" від 04.07.2008 року № 3164/10/23-02.

          На запит Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі, приватним підприємством фірма "Старий Плюс" надані документи, що підтверджують операцію з продажу мішків паперових у жовтні 2006 року (вих. №16 від 07.07.2008 року, вх. № ДПІ 3249/10 від 07.07.2008 року), а саме: витратна накладна №38 від 27.10.2006 року; податкова накладна №38 від 27.10.2006 року; виписка банку від 30.10.2006 року; реєстр отриманих податкових накладних за жовтень 2006 року.

          На підставі наданих документів, судовою колегією встановлено, що приватне підприємство фірма "Старий Плюс" у жовтні 2006 року, отримала від товариства з обмеженою відповідальністю "Озенбаш" мішки паперові по витратній накладній № 38 від 27.10.2006 року, оплата за поставлений товар здійснена 30.10.2006 року, що підтверджує виписка банку за відповідний день. На відвантажену партію товару товариством з обмеженою відповідальністю "Озенбаш" виписана податкова накладна від 27.10.2006 року № 38 на загальну суму 480грн., в т.ч. податок на додану вартість 80грн.

          Фактичною датою виникнення суми податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Озенбаш", згідно наданих документів є 27.10.2006 року, тобто дата відвантаження товару. Сума податкових зобов'язань товариства з обмеженою відповідальністю "Озенбаш" за жовтень 2006 року, згідно поданої декларації за жовтень 2006 року склала 0грн. Сума податку на додану вартість по вказаній операції відбита в декларації за листопад 2006 року в графі 8 "Коректування на основі попередніх податкових періодів" і в графі 9 "Податкові зобов'язання".

          При таких обставинах, судова колегія вважає, що сума коректування податку на додану вартість у розмірі 80грн. включена товариством з обмеженою відповідальністю "Озенбаш" в графу 8 декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 року, правомірно.

          Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

          Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

                    Відповідачі не довили судовій колегії обґрунтованість своєї бездіяльності, більш того встановлені судовою колегією обставини та матеріали справи свідчать про те, що позивач необґрунтовано був виключений з реєстру платників податку на додану вартість, та відповідно єдиним способом відновлення порушеного права позивача є його поновлення в реєстрі платників податку на додану вартість.

                    При таких обставинах, апеляційна інстанція погоджується з висновком господарського суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Вказаний висновок господарського суду є законним, обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, а доводи апеляційних скарг його не спростовують.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

                    2. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

                    3. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 11 липня 2008 року у справі №2-29/2989-2008А залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

                    Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            

Судді                                                                                          

                                                                                          І.В. Черткова