Постанова № 12328260, 11.11.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

06 листопада 2008 року Справа № 2-18/8554-2008

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Керченський завод будівельної кераміки "Сармат" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Курапова З.І.) від 16 вересня 2008 року у справі №2-18/8554-2008

за позовом           приватного підприємства "Ялатив" (вул. Горького, 50,Павлоград, Дніпропетровська обл.,51400)

до           закритого акціонерного товариства "Керченський завод будівельної кераміки "Сармат" (вул. Котовського, 3,Керч,Автономна Республіка Крим,98305)

про стягнення 127379,07 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2008 року у справі № 2-14/10147-2007 (суддя Крапова З.І.) позов приватного підприємства "Ялатив" до закритого акціонерного товариства Керченський завод будівельної кераміки "Сармат" задоволено частково. Суд стягнув з закритого акціонерного товариства Керченський завод будівельної кераміки "Сармат" на користь приватного підприємства "Ялатив" 40843,20 грн. заборгованості, 2782,78 грн. пені, 11006,82 грн. індексу інфляції. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив із того, що позивач, за договором № 03/04-07 від 04.04.2007 року, поставив відповідачу вугільну продукцію на загальну суму 51193,20 грн. Факт одержання відповідачем продукції, на думку суду першої інстанції, підтверджується накладними, актом прийому-передачі вугілля та не заперечується відповідачем.

Господарським судом Автономної Республіки Крим також встановлено, що відповідач здійснив розрахунки за отриману продукцію у сумі 10350 грн.

Таким чином, на думку суду першої інстанції за відповідачем значиться борг у сумі 40843,20 грн., який підлягає стягненню, а також підлягає стягненню пеня та індекс інфляції на підставі статті 551, 626 Цивільного кодексу України .

Відповідач оскаржує рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у з'вязку з порушенням судом норм матеріального права, просить рішення суду змінити у частини стягнення пені .

          Апеляційна скарга мотивована тим, що у судовому засіданні був присутній засновник приватного підприємства "Ялатив", який надав суду відмову від стягнення нарахованої пені у повному обсязі, яка не була прийнята до уваги судом першої інстанції.

Доводи відповідача також мотивовані іншими підставами, викладеними безпосередньо у апеляційній скарзі.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. у складі судової колегії була проведена заміна судді Гоголя Ю.М. на суддю Борисову Ю.В.

У судове засідання 06 листопада 2008 року сторони не з'явились, про місце і час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що явка представників сторін не визнавалась обов’язковою та є правом, а не обов’язком учасників судового процесу, а також те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги, судова колегія ухвалила можливим розглянути справу за відсутністю учасників судового процесу, які не з’явились у судове засідання, за наявними в матеріалах справи доказами.

          Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

          04 квітня 2007 року приватне підприємство "Ялатив" (продавець) та закрите акціонерне товариство Керченський завод будівельної кераміки "Сармат" (покупець) уклали договір № 03/04-07, відповідно до якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію, зазначену у специфікації (а.с.10-11).

Продавцем у період з 06.05.2007 до 07.06.2007 за накладними було поставлено вугілля у кількості 182,9 тон на загальну суму 51193,20 грн.

Згідно накладним, залізничним накладним та актам прийому-передачі вугілля , підписаним директором відповідача та директором позивача і засвідченого печатками сторін, підтверджується одержання відповідачем товару на суму 51193,20 грн.

Крім того, договором від 04.04.2007 року № 03/04-07 передбачено порядок розрахунків відповідача за одержаний товар, згідно якого покупець зобов'язаний здійснити оплату за партію товару протягом 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач платіжним дорученням погасив частину заборгованості в сумі 10350,00 грн.

Таким чином, заборгованість становить 40843,20 грн., доказів її оплати відповідач не надав.

          Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду зміні у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права, з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1,2 статті 172 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк.

          Як зазначено вище, наявність боргу в сумі 40843,20 грн. підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

          Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на приписи вищезазначеної статті та відповідно до листа Верховного суду України № 62-97 від 03.04.1997 року "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" судова колегія також вважає обґрунтованим висновок та вірним розрахунок суду першої інстанції стосовно стягнення з відповідача індексу інфляції за період з червня по грудень 2007 року; з січня по квітень 2008 року; з травня по червень 2008 року; з липня 2007 року по червень 2008 року, в сумі 11006,82 грн.

Як вбачається з пункту 6.2. договору купівлі-продажу № 03/04-07 від 04.04.2007, передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату товару у виді пені у розмірі 0,5 % від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення .

Однак, позивач до розгляду спору по суті, заявив відмову від стягнення нарахованої пені , у порядку пункту 4 статті 80 господарського процесуального кодексу України. (а.с.59).

Крім того, згідно пункту 3.4., 4.1. договору купівлі-продажу від 04.04.2007 року, покупець зобов'язаний здійснити оплату по залізничним накладним від 06.05.2007 в строк до 21.05.2007 року та по залізничній накладній від 07.06.2007 в строк до 21.06.2007 року.

Згідно зі статтею 258 Цивільного кодексу України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується , зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки вимоги позивача про стягнення пені заявлені 09.07.2008 року, строк позовної давності позивачем пропущений.

Тому у частині стягнення пені за несвоєчасну оплату товару позов не підлягає задоволенню, оскільки пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не підлягають задоволенню.

З врахуванням вищенаведеного, апеляційна інстанція вважає, що оскаржене рішення господарського суду першої інстанції прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні .                     

          Керуючись статтями 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства Керченський завод будівельної кераміки "Сармат" задовольнити .

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2008 року у справі № 2-28/8554-2008 змінити , виклавши резолютивну частину рішення у наступний редакції:

2.1. Стягнути з закритого акціонерного товариства Керченський завод будівельної кераміки "Сармат", місто Керч, вулиця Косовського, 3 (р/р 26004500389425 у КРФ АКБ "Укрсоцбанк" в місті Керч, МФО 324010, ЗКПО 30697351) на користь приватного підприємства "Ялатив", Дніпропетровська обл., місто Павлоград, вулиця Горкого,50 (р/р 26006003036001 у ВАТ КБ "Причерномор'я", місто Дніпропетровськ, МФО 306759,ЄКПО 31770086) 40 843,20 грн. заборгованості, 11006,82 грн. індексу інфляції, 549,83 грн. державного мита та 50,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2.2. У частини стягнення пені в сумі 2782,78 грн. провадження у справі припинити.

2.3. Пункт 3,4,5 резолютивної частини рішення суду залишити в силі.           

Головуючий суддя                                                  

Судді                                                                                

                                                                                І.В. Черткова

З оригіналом згідно

Помічник судді М.Є. Пекарнікова