Постанова № 12328129, 04.11.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

03 листопада 2008 року Справа № 2-7/9058-2007                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача:          не з'явився;

відповідача: Киричевської Надії Володимирівни (повноваження перевірені), паспорт ЕС 466240 від 17.10.97, директор закритого акціонерного товариства "Джаліта";

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Джаліта" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 02.09.2008 у справі №2-7/9058-2007

за позовом           Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" (вул. Кривошти, 27,Ялта,98612)

до закритого акціонерного товариства "Джаліта" (вул. Дзержинського, 5,Ялта,98612)

про стягнення 45963,82 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.09.2008 у справі № 2-7/9058-2007 позов задоволено частково.

Стягнуто з закритого акціонерного товариства „Джаліта” на користь Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства південного берегу Криму” суму заборгованості у розмірі 19685,02 грн., пеню у сумі 1674,56 грн., 213,60 грн. державного мита, 55,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 534,70 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з закритого акціонерного товариства „Джаліта” на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз 1219,92 грн. витрат пов'язаних з проведенням судової експертизи.

Суд першої інстанції застосував загальні норми господарського та цивільного права, передбачені статтями 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України, якими врегульовані договірні зобов’язальні відносини сторін.

При цьому, місцевий суд прийняв до уваги висновок судової експертизи та виходив із приведеного експертами розрахунку, у зв’язку з чим задовольнив позовні вимоги лише частково.

Крім того, судом були застосовані наслідки спливу строку позовної давності та норми статей 546, 548, 611 Цивільного кодексу України, якими передбачена відповідальність особи у вигляді неустойки.

Не погодившись з цим судовим актом, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати частково, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" задовольнити частково на суму 8620,52 грн. і пені в розмірі 772,86 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, при неповному з’ясуванні обставин справи, які мають значення для правомірного вирішення спору по суті.

Так, відповідач вважає, що суд порушив норму статті 599 Цивільного кодексу України, оскільки не врахував положення пункту 2.4. Договору про надання розстрочки № 13 від 23.07.2007, що, фактично, повторно зобов’язує відповідача сплатити одну й ту ж суму боргу.

Крім того, заявник апеляційної скарги зазначає, що позивачем були помилково включені до розрахунку заборгованості суми послуг за житловий фонд і туалет по пер. Ломоносова, 11, оскільки закрите акціонерне товариство "Джаліта" не має відношення до цих об’єктів, тому що не є користувачем, розпорядником або власником вказаного майна.

Позивач у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача за наявними документами в матеріалах справи.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.11.2008 суддю Борисову Ю. В. замінено на суддю Волкова К. В.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга закритого акціонерного товариства "Джаліта" підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 17.08.2004 та 14.12.2005 між виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму та закритим акціонерним товариством "Джаліта" були укладені договори № 1770 про надання послуг з водопостачання і водовідведення строком дії до 31.12.2005 та до 31.12.2006, відповідно, а в частині грошових зобов'язань - до їх повного виконання.

Предметом укладених сторонами Договорів є надання Водоканалом Споживачу послуг з водопостачання та водовідведення, а також послуг з прийняття стоків до комунальної каналізації, і зобов'язання Абонента своєчасно здійснювати оплату отриманих ним комунальних послуг.

Розрахунки за надані послуги, порядок яких передбачений Сторонами у пункті 3 Договорів, здійснюються за встановленими тарифами відповідно рахунків Водоканалу у розмірах:

-          за умовами договору №1770 від 17.08.2004 за воду - 4,32 грн. за 1 куб. м., за стоки - 3,12 грн. за 1 куб м., враховуючи ПДВ;

-          за умовами договору № 1770 від 14.12.2005 за воду - 4,86 грн. за 1 куб. м., за стоки - 3,66 грн. за 1 куб м., враховуючи ПДВ.

Розрахунковим періодом оплати послуг з водопостачання та водовідведення у договорах сторонами встановлено один місяць.

Умовами договорів передбачено, що рахунки підлягають оплаті протягом 5 банківських днів.

Судом встановлено, що на виконання вимог вказаних договорів позивачем надавалися послуги з водопостачання та водовідведення, на сплату яких виставлялися відповідні рахунки із зазначенням обсягу наданих послуг, тарифів та загальної суми, що підлягає сплаті.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Статтею 530 Цивільною кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Апеляційна інстанція вважає, що для вірного розрахунку суми заборгованості відповідача перед Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" слід звернути увагу на висновок проведеної судової експертизи.

Так, у висновку експертизи зазначено, що у суму 189421,91 грн. - нарахованих до сплати комунальних послуг (за даними рахунків позивача, пред'явлених відповідачеві у дослідженому періоді) включені грошові вимоги водоканалу до закритого акціонерного товариства „Джаліта” за скидання зливових вод у 3 і 4 кварталах 2004 року повністю за липень, серпень, вересень 2004 року (а не тільки з 17.08.2004 –моменту укладення договору № 1770) з площі 15000 кв. м. - території Ялтинського пивзаводу відповідно акту обстеження № 5 від 12.09.1989.

Однак, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, суму заборгованості за скидання стічних вод належить розраховувати виходячи із площі території, що займає споживач.

Даний висновок ґрунтується на нормі, передбаченої п. п. а) п.15.9 статті 15 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 липня 1994 року за №165/374, відповідно до якої - додаткову кількість стічних вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, при загально сплавній системі каналізації підприємства оплачують відповідно до території, що займає підприємство, та даними гідрометеослужби.

У матеріалах справи є акт перевірки Водоканалу з питання виконання закритим акціонерним товариством „Джаліта” правил користування системами водовідведення і місцевих правил прийому стічних вод в міську каналізацію від 09.03.2005, яким встановлений факт попадання зливових вод в міську каналізацію з площі водозабору, яка складає 1000 кв. м. Цей документ підписано посадовими особами сторін і скріплено печатками. Отже, такий доказ є належним, у зв’язку з чим, суму заборгованості за скидання стічних вод належить розраховувати виходячи із площі території у 1000 кв. м.

За довідкою № 10 Морської гідрометеорологічної станції „Ялта” ім. В.Н.Дмитрієва кількість атмосферних опадів, що випали у місті Ялта за період з 17.08.2004 (моменту укладення сторонами договору № 1770 від 17.08.2004) по 30.09.2004, складає 77,2 мм.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за скидання зливових вод у період з 17.08.2004 по 30.09.2004 складає 240,87 грн., враховуючи ПДВ (77,2 мм опадів х 1000 кв. м. : 1000 = 77,2 куб. м. х 3,12 грн.).

Також, суд першої інстанції вірно розрахував заборгованість відповідача перед позивачем за скидання зливових вод у період з 01.10.2004 по 31.12.2004, яка склала 431,50 грн., враховуючи ПДВ (138,3 мм опадів х 1000 кв. м. : 1000 = 138,3 куб. м. х 3,12 грн.).

Відшкодуванню підлягає сума:

- за 3 квартал 2004 року у розмірі 10744,65 грн. (240,87 грн. - 10985,52 грн.);

- за 4 квартал 2004 року у розмірі 6042,50 грн. (431,50 грн. - 6474,00 грн.).

Загальна сума нарахованої до сплати заборгованості відповідача перед позивачем за спожиті ним у дослідженому періоді комунальні послуги складає 172634,76 грн. (189421,91 грн. - 10744,65 грн. - 6042,50 грн.).

Проте, колегія суддів вважає, що господарський суд Автономної Республіки Крим помилково в повному обсязі погодився з висновком судової експертизи. Так, місцевий суд необґрунтовано залишив поза увагою доводи відповідача, стосовного того, що позивач порушив свої обов’язки по договору про надання розстрочки № 13 від 23.07.2007 (том 1, а. с. 39).

Згідно пункту 2.4. цього договору „Постачальник” зобов’язується вивести суму, вказану у дійсному договорі, із облікового рахунку „Споживача”, і, у випадку погашення заборгованості згідно графіку, не проводити на указану суму нарахування пені та інших штрафних санкцій.

У пункті 1.4. договору про надання розстрочки № 13 від 23.07.2007 вказаний узгоджений сторонами графік розстрочки заборгованості. В загалом сума розстрочки складає 10539,50 грн. Даний факт також підтверджується листом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму" від 17.06.2008 за № 33 (том 2, а. с. 37). Обставини справи вказують на те, що позивач свої обов’язки не виконав та не вивів суму у розмірі 10539,50 грн. із облікового рахунку відповідача.

Таким чином, залишивши вказані обставини поза увагою, суд першої інстанції неправомірно вирішив стягнути вказану суму, фактично, повторно.

Згідно статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того, судом помилково були не прийняті до уваги доводи відповідача про необґрунтоване включення позивачем у рахунки за послуги, надані за період з вересня по листопад місяці 2004 року, щомісячної суми 175,00 грн. за житловий фонд і туалет по пер. Ломоносова, 11.

Акт прийому-передачі внеску у статутний фонд закритого акціонерного товариства "Джаліта" нерухомого майна від 14.05.2004 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.10.2004 свідчать про те, що відповідач взагалі не мав права володіння, користування або розпорядження вищенаведеними об’єктами нерухомості.

Таким чином, в частині стягнення оплати комунальних послуг за житловий фонд і туалет по пер. Ломоносова, 11 в сумі 525,00 грн. належить відмовити.

Виходячи із вищевикладеного, сума наданих послуг позивачем за період 17.08.2004 по 31.12.2007 складає 161570,26 грн.

Судом встановлено, що відповідачем за отримані від позивача комунальні послуги за період з 17.08.2004 по 31.12.2007 було сплачено безготівкових грошових коштів шляхом перерахування їх на поточний банківський рахунок Водоканалу у загальному розмірі 152949,74 грн.

Отже, заборгованість закритого акціонерного товариства „Джаліта” перед Кримським республіканським підприємством „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму” по оплаті вартості наданих послуг за договорами № 1770 від 17.08.2004 та № 1770 від 14.12.2005 складає 8620,52 грн. (161570,26 грн. –152949,74 грн.), яка підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку.

Крім того, в позовній заяві Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму” міститься вимога про стягнення з відповідача пені у сумі 3194,88 грн.

Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно частині 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частини 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Суд першої інстанції також вірно зазначив, що згідно з умовами договорів від 17.08.2004 та 14.12.2005 за № 1770, відповідач зобов'язаний у випадку порушення строків оплати виставлених рахунків сплатити на користь Водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Однак, враховуючи те, що господарським судом Автономної Республіки Крим невірно була визначена основна сума заборгованості, місцевий суд помилково погодився з розрахунком суми пені наведеної у висновку експерта.

Розрахувавши суму пені згідно вищенаведеним нормам матеріального права, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача суму пені у розмірі 772,86 грн.

Що стосується пені у розмірі 2734,05 грн. за порушення строків погашення заборгованості за договором про розстрочку боргу від 10.12.2004, то у її стягненні місцевий суд обґрунтовано відмовив, оскільки у матеріалах справи є заява відповідача про застосування строку позовної давності.

Державне мито, витрати пов’язані з проведенням судової експертизи та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню зі сторін пропорційно задоволеним вимогам відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, колегія суддів вважає необхідним навести розрахунок суми витрат за проведення судової експертизи.

Так, згідно калькуляції вартості виробництва судової експертизи (том 2, а. с. 2) –вартість послуг експертів склала 3753,60 грн.

Листом від 11.06.2008 за № 01-14/3842 Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суд першої інстанції про те, що позивачем було сплачено аванс за експертизу в розмірі 2533,68 грн. (том 2, а. с. 24).

Доказів оплати сторонами останньої суми матеріали справи не містять.

Виходячи з принципу пропорційності судових витрат, позивачу загалом належить сплатити за судову експертизу суму в розмірі 2771,80 грн., а з урахуванням вже здійсненого платежу, позивачу належить доплатити 238,12 грн. (2771,80 грн. –2533,68 грн.).

З урахуванням викладеного, відповідачу належить сплатити на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз суму у розмірі 981,80 грн.

Отже, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Автономної Республіки Крим прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає зміні.

Керуючись статтями 49, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Джаліта" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.09.2008 у справі №2-7/9058-2007 змінити.

3. Викласти пункти 2 і 4 у наступній редакції:

„2. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Джаліта” (98612, м. Ялта, вул. Дзержинського, 5, ідентифікаційний код 32935287) на користь Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства південного берегу Криму” (98612, м. Ялта, вул. Кривошти, 27, ідентифікаційний код 03348005) суму заборгованості у розмірі 8620,52 грн., пеню у сумі 772,86 грн., 93,93 грн. державного мита, 30,86 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з закритого акціонерного товариства „Джаліта” (98612, м. Ялта, вул. Дзержинського, 5, ідентифікаційний код 32935287) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а, ідентифікаційний код 26225794, р/р 35224001000218, банк УДК в АРК, МФО 824026, одержувач - КримНДІСЕ) 981,80 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.”

4. Доповнити рішення пунктом 5 наступного змісту:

„5. Стягнути з Кримського республіканського підприємства „Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства південного берегу Криму” (98612, м. Ялта, вул. Кривошти, 27, ідентифікаційний код 03348005) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, м. Сімферополь, вул. Чехова, 55а, ідентифікаційний код 26225794, р/р 35224001000218, банк УДК в АРК, МФО 824026, одержувач - КримНДІСЕ) 238,12 грн. витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи.”

5. В інший частині рішення залишити без змін.

6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.

Головуючий суддя                                                  

Судді