СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
05 листопада 2008 року Справа № 2-5/18052-2007А Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: Левінцова Оксана Вагінаківна, довіреність № 50/07-14 від 18.08.2008,
відповідача: Лаврентьєва Тетяна Артемівна, довіреність № 03/136 від 17.03.2008,
розглянувши апеляційну скаргу Риболовецького колгоспу "Перлина моря" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 10.07.2008 у справі №2-5/18052-2007А
за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим (шосе Героїв Сталінграду, 60/1, місто Керч, 98312)
до Риболовецького колгоспу "Перлина моря" (вул. Зябрева, 3, місто Керч, 98324)
про стягнення 951982,36 грн.
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Риболовецького колгоспу “Перлина моря” про стягнення заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 611568,36 грн. (з урахуванням клопотання про зменшення позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив у встановлені законом строки самостійно обчислену суму страхових внесків, у зв’язку з чим має певну заборгованість перед Пенсійним фондом.
Постановою господарського суду Автономної республіки Крим від 10 липня 2008 року (суддя Гаврилюк М.П.) у справі №2-5/18052-2007А позов задоволено.
Стягнуто з Риболовецького колгоспу “Перлина моря” на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Керч 611568,36 грн. заборгованості по страхових внесках.
Суд першої інстанції виходив з положень статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 та зазначив, що відповідачем не було надано суду доказів сплати заборгованості по страховим внескам, а тому вимоги Пенсійного фонду України повністю обґрунтовані.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, у задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні всіх обставин справи.
Так, відповідач зазначає, що позивач вже скористувався своїм правом примусового стягнення спірної суми заборгованості, яка є предметом спору у даній справі.
Риболовецький колгосп "Перлина моря" посилається на наявні у матеріалах справи копії постанов Державної виконавчої служби, які, на думку відповідача, вказують на те, що стягнення спірної суми вже відбувається у примусовому порядку і звернення пенсійного фонду до суду фактично є вимогою стягнути двічі одні й ті ж суми, що є порушенням Конституції України.
Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.10.2008 змінено склад судової колегії, суддю Заплава Л.М. замінено на суддю Антонову І.В.
Судове засідання було відкладеним з 08.10.2008 на 05.11.2008.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.11.2008 змінено склад судової колегії, суддю Котлярову О.Л. замінено на суддю Маслову З.Д.
Розглянувши справу у порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга риболовецького колгоспу "Перлина моря" підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Риболовецький колгосп “Перлина моря” зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, номер реєстрації 04100033.
Відповідно зі статтею 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Процедура нарахування та сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання та фізичними особами, нарахування та сплата фінансовий санкцій та пені, надання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України районах, містах та районах у містах визначається Інструкцією про порядок нарахування і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування в ПФУ, розробленою у відповідності з Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 та Законом України „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” № 402/97-ВР від 26.06.1997, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 17 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 та пункту 11.11 частини 11 Інструкції про порядок числення і сплати підприємствами, установами, організаціями і громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходжень до Пенсійного фонду України від 19.12.2004 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України16.01.2004 № 63/8663, платники подають в орган Пенсійного фонду для реєстрації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, розрахунок зобов'язання по сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування незалежно від того, виникло в звітному періоді у платника зобов'язання чи ні.
Базовим звітнім періодом є календарний місяць.
Судом встановлено, що Риболовецький колгосп “Перлина моря” самостійно обчислив суму страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за період квітень 2006 - березень 2007 року.
Згідно з пунктом 6 статті 20 та частини 2 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів зі дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та не сплачені страхувальниками у вказані строки вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків –недоїмкою.
Пунктом 6 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 передбачений прямий обов’язок відповідача сплатити у повному об’ємі зазначені внесення.
На підставі частини 3 статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 на суму недоїмки відповідачу виставлялися вимоги про сплату боргу, які отримані платником, про що свідчать поштові повідомлення.
Суд першої інстанції погодився з правильністю розрахунку суми позову наданий Пенсійним фондом і зазначив, що за відповідачем за період квітень 2006 року - березень 2007 року склалась заборгованість по внескам на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 951982,36 грн. В якості доказів, що обґрунтовують вказану суму місцевий господарський суд навів розрахунок сум страхових внесків по формі 23 за квітень 2006 року - березень 2007 року, прийняв до уваги корінці вимог з повідомленням та представлений акт звірки від 16.10.2006. У зв’язку з наданням позивачем клопотання № 4416/075 про зменшення позовних вимог, суд задовольнив позовні вимоги на суму 611568,36 грн.
Однак, судова колегія не може погодитися з правомірністю такого висновку.
Так, судова колегія взагалі не вбачає у матеріалах справи обґрунтованого розрахунку суми позову зробленого позивачем і який був задоволений місцевим судом.
За таких обставин, слід звернути увагу на представлений відповідачем контррозрахунок (том 1, а. с. 38 - 39). З цього документу вбачається, що за 2006 рік платнику нараховувалися певні суми, які підлягають сплаті в порядку статті 106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Слід зазначити, що суд апеляційної інстанції приймає вищенаведений доказ в якості належного, оскільки вказані у ньому суми обґрунтовані доданими додатковими документами, зокрема копіями постанов державної виконавчої служби, а також суми у контррозрахунку відповідають сумам вказаним у розрахунках зобов’язань за формою 23 (том 1, а. с. 7 - 15).
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач заявив клопотання про зменшення суми позовних вимог, чим фактично погодився з правильністю розрахунків, наведених у контррозрахунку відповідача (том 1, а. с. 38 - 39). Більш того, остання сума позовних вимог співпадає з розміром суми боргу, з якою погодився відповідач і яка платником зазначена в контррозрахунку.
Апеляційна інстанція вважає необхідним зазначити, що предметом позову у справі є заборгованість Риболовецького колгоспу “Перлина моря” за лютий, березень, грудень 2006 року та січень, лютий, березень 2007 року.
Однак, для вірного з'ясування розміру боргу та обґрунтованості позовних вимог, належить встановити повністю суми нараховані відповідачу протягом 2006 року та по березень місяць 2007 року включно.
Так, за січень, лютий, серпень та листопад 2006 року відповідачу нараховано внесків на суму 331318,80 грн. (37769,31 грн. + 62210,27 грн. + 106167,40 грн. + 125171,82 грн.).
Ці суми належить розглянути разом, тому що вони були частково сплачені відповідачем одним платіжним дорученням № 163 від 31.01.2007 (том 1, а. с. 40). Вказане платіжне доручення складається із декількох сум в загальному розмірі 329590,41 грн. Така сума, згідно розшифровці призначення платежу, складається із: 71082,09 грн. + 28519,10 грн. + 125171,82 грн. + 104817,40 грн.
Де: 125171,82 грн. – повна оплата суми, яка нарахована за листопад 2006 року; 104817,40 грн. –часткова оплата суми, яка нарахована за серпень 2006 року.
(71082,09 грн. + 28519,10 грн.) –сума часткової оплати заборгованості за січень та лютий 2006 року. При цьому, суд приймає до уваги пояснення відповідача (розшифровку на платіжному дорученні № 163 від 31.01.2007 (том 1, а. с. 40), згідно з якою за лютий місяць 2006 року була сплачена сума у розмірі 54728,50 грн., за січень місяць 2006 року була повністю сплачена сума у розмірі 37769,31 грн. Таким чином, виходить, що за лютий місяць відповідачем було недосплачене суму у розмірі 7481,77 грн., про що зазначено також у контррозрахунку. Яким чином були здійснені платежі за серпень місяць 2006 року у розмірі 1350,00 грн., які відповідачем зазначені в якості „мелкие платежи” у контррозрахунку із матеріалів справи неможливо встановити, проте, враховуючі факт зменшення позовних вимог Управлінням Пенсійного фонду України в місті Керч Автономної Республіки Крим, слід вважати, що позивач погодився з фактом оплати цієї суми і до позовних вимог у даній справі така сума не включена. Також, судова колегія вбачає розбіжності в письмових поясненнях відповідача щодо суми сплаченої за січень місяць 2006 року. Так, у контррозрахунку відповідач зазначив, що ним було оплачено 39969,31 грн. за січень місяць 2006 року, тоді як на платіжному дорученні № 163 від 31.01.2007 вказано 37769,31 грн. Оцінюючі вищенаведені документи, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що за січень, лютий, серпень та листопад 2006 року відповідачу нараховано внесків на суму 331318,80 грн., при тому, що згідно платіжному дорученню № 163 від 31.01.2007 сплачено 329590,41 грн. Різниця складає 1728,39 грн., однак, оскільки відповідач не надав детальне пояснення сплачених сум та визнав суму боргу у розмірі 7481,77 грн. за лютий місяць 2006 року, і позивач з цим погодився, судова колегія приймає саме цю суму в якості наявної заборгованості за лютий місяць. Борг за серпень та листопад, у зв’язку з вищенаведеним, вважається оплаченим.
Для вірного вирішення спору по суті слід звернути увагу на те, що нарахована сума за лютий місяць 2006 року у розмірі 62210,27 грн. з’явилася підставою для відкриття виконавчого провадження, на що вказує копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2007 (том 1, а. с. 80). Виконавчою службою у цьому документі не було враховано платіж, здійснений відповідачем платіжним дорученням № 163 від 31.01.2007. Платник має право оскаржити постанову про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2007, проте, на цей час такий документ є чинним. Як вже було встановлено судом апеляційної інстанції, сума, яка визнається відповідачем у розмірі 7481,77 грн. увійшла до постанови про відкриття виконавчого провадження від 08.02.2007, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенні не підлягають.
Стосовно нарахованих внесків за березень 2006 року колегія суддів зазначає наступне.
Вказана сума визнана відповідачем у представленому контррозрахунку, однак, вона з’явилася підставою відкриття виконавчого провадження, про що свідчить відповідна постанова (том 1, а. с. 78). Таким чином, у позові в цій частині також належить відмовити.
Нараховані внески за квітень та травень місяці 2006 року з’явилися підставою для звернення позивача до господарського суду і вказана сума була стягнута у примусовому порядку на підставі наказу суду № 2-11/11753-2006.
Такі обставини Пенсійним фондом не заперечуються, оскільки позивач погодився з таким посиланням відповідача у контррозрахунку.
Нараховані внески за червень та липень місяці 2006 року оплачені відповідачем у повному обсязі згідно з платіжним дорученням № 165 від 31.01.2007 (том 1, а. с. 69). Ці суми є оплатою заборгованості, встановленої судом під час провадження у справі № 2-11/19015-2006А, про що зазначено у призначенні платежу вказаного платіжного доручення. З цим також фактично погодився позивач.
Суми внесків нараховані за вересень та жовтень 2006 року (127639,04 грн. та 106663,34 грн. відповідно) сплачені Риболовецьким колгоспом "Перлина моря" у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1214 від 23.10.2007 на суму 27639,04 грн. (том 1, а. с. 72), платіжним дорученням № 1028 від 30.08.2007 на суму 50000,00 грн. (том 1, а. с. 75), платіжним дорученням № 1027 від 30.08.2007 на суму 15000,00 грн. (том 1, а. с. 74), платіжним дорученням № 1029 від 31.08.2007 на суму 35000,00 грн. (том 1, а. с. 73), платіжним дорученням № 1223 від 24.10.2007 на суму 16533,98 грн. (том 1, а. с. 65), платіжним дорученням № 1238 від 26.10.2007 на суму 10000,00 грн. (том 1, а. с. 64), платіжним дорученням № 1238 від 29.10.2007 на суму 100000,00 грн. (том 1, а. с. 68)(слід зазначити, що в цьому платіжному дорученні сума, яка підлягає віднесенню до сплати з призначенням платежу „за жовтень місяць” становить 80129,36 грн.). Вказане позивачем також фактично не було оскаржене, оскільки Пенсійний фонд під час провадження у справі зменшив суму позовних вимог з урахуванням контррозрахунку.
За грудень місяць відповідачем було перераховано заборгованість частково на суму 63870,64 грн., що підтверджується наступними документами: платіжним дорученням № 1238 від 29.10.2007 на суму 100000,00 грн. (том 1, а. с. 68) (за грудень місяць сплачено 19870,64 грн. (100000,00 грн. - 80129,36 грн.); платіжним дорученням № 1278 від 02.11.2007 на суму 34000,00 грн. (том 1 , а. с. 66); платіжним дорученням № 1275 на суму 10000,00 грн. (том 1, а. с. 67).
Обставини справи вказують на те, що за грудень місяць відповідачу було нараховано 132113,52 грн. і платник згоден з боргом на суму 68242,88 грн. (132113,52 грн. - 63870,64 грн.). Про це також зазначено у контррозрахунку.
Позивач фактично погодився з цим, зменшивши суму позовних вимог.
Таким чином, позовні вимоги Пенсійного фонду за 2006 рік складаються з суми боргу за лютий, березень, грудень місяці.
Судовою колегією було встановлено, що позовні вимоги за лютий та березень місяць неправомірні, тому що фактично заявлені у другий раз.
Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Вимога позивача сплатити суму боргу за грудень місяць у розмірі 68242,88 грн. є обґрунтованою, оскільки відповідачем не надано суду доказів сплати цієї суми, а також не представлено доказів відкриття виконавчого провадження по цій сумі.
Матеріали справи також свідчать про те, що Пенсійний фонд України в місті Керч Автономної Республіки Крим просив стягнути суму боргу по страховим внескам за січень, лютий та березень місяці 2007 року. При цьому, позивач погодився із сумами вказаними у контррозрахунку.
Так, колегія суддів вважає, що позовні вимоги за період січень, лютий місяці задоволенню не підлягають, тому що відповідачем були надані суду копії постанов державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження (том 1, а. с. 100, 98), куди увійшли суми 144940,40 грн. і 82708,05 грн. відповідно.
Належних доказів сплати суми боргу за березень місяць 2007 року відповідачем не представлено, доказів відкриття виконавчого провадження по цій сумі не представлено.
Таким чином, позов в частині вимог за березень місяць 2007 року в розмірі 176848,96 грн. підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції вищенаведені обставини справи не врахував, норму передбачену статтею 61 Конституції України залишив поза увагою.
При таких обставинах адміністративний позов підлягає задоволенню частково в розмірі 245091,84 грн. (68242,88 грн. + 176848,96 грн.).
Доводи відповідача про те, що неправомірно були прийняті постанови Державною виконавчою службою про відкриття виконавчого провадження на підставі однієї і тієї ж суми (заборгованості) судом відхиляються, оскільки не стосуються предмету спору і можуть бути розглянуті на підставі відповідної скарги (позову) у встановленому законом порядку.
Судовою колегією не приймається до уваги акт звірки від 04.11.2008 у зв'язку з поясненням сторін, що у складі вказаної суми містяться також суми, які вже знаходяться на виконанні у Державній виконавчій службі на підставі відповідної вимоги.
Отже, судова колегія вважає, що постанова господарського суду Автономної Республіки Крим прийнята з порушенням норм матеріального права, при неповному з’ясуванні всіх обставин справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 195, 196, 198 (пункт 3), 202, 205 (частина 2), 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Риболовецького колгоспу "Перлина моря" задовольнити.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.07.2008 у справі №2-5/18052-2007А скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Риболовецького колгоспу “Перлина моря” (98300, м. Керч, вул. Зябрева, 3, ЄДРПОУ 03889089, р/р 26006259592001 у КФ КБ "Приватбанк, МФО 324731) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Керч (98329, м. Керч, шосе Героїв Сталінграду, 60/1, р/р 25603010045601 в КРУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 324805, ОКПО 22300406) 245091,84 грн. заборгованості по страхових внесках.
В інший частині позову відмовити.
Господарському суду Автономної Республіки Крим видати виконавчий лист.
Суд апеляційної інстанції роз`яснює сторонам у справі, що відповідно до пункту 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.
Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя підпис
Судді підпис
підпис
Судове рішення № 12328034, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 28.10.2008. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-5/18052-2007а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: