Постанова № 12328053, 29.10.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

28 жовтня 2008 року Справа № 5020-11/268                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Волошина Юлія Валеріївна, довіреність № б/н від 23.10.2008,

третьої особи: Волошина Юлія Валеріївна, довіреність № б/н від 21.01.2008,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 17.07.2008 у справі №5020-11/268

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс" (вул. Собінова, 1, місто Дніпропетровськ, 49083)

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" (Фіолентовське шосе, 1/1, місто Севастополь, 99053)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпласт" (вул. Хрустальова 6, місто Севастополь, 99040)

про стягнення суми заборгованості в розмірі 206 345,61 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.07.2008 у справі №5020-11/268 позов задоволено частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс" 157 670 грн основної заборгованості, 46 898, 82 грн штрафних санкцій за користування товарним кредитом, 7 511, 67 грн пені, а також 2 120, 80 грн державного мита та 118 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпласт" перед позивачем у сумі 157 670 грн підтверджується матеріалами справи, а тому на підставі статей 543, 553 Цивільного кодексу України та договору поруки позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" 157 670 грн основної заборгованості та 46 898, 82 грн штрафних санкцій за користування товарним кредитом, а також прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в частині, що оскаржується.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції щодо наявності заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Стройпласт" перед позивачем є помилковими, оскільки борг за договором поставки погашений третьою особою.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, який мотивований ненаданням відповідачем на підтвердження своїх доводів будь-яких доказів, що свідчать про законність судового рішення.

У судовому засіданні 23.09.2008 представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду –без змін.

Третя особа у судовому засіданні просила апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду - скасувати.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 суддю Плута В.М. замінено на суддю Гоголя Ю.М. Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.10.2008 суддю Волкова К.В. замінено на суддю Голика В.С.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

01.02.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Стройпласт" (покупець) укладено договір поставки № 200-ОП (а. с. 10), згідно з пунктом 2.1 якого постачальник зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити продукцію, іменовану в подальшому товар у кількості, асортименті, за ціною та в строки відповідно до умов даного договору та додаткам до нього, які є його невід’ємною частиною та іменуються специфікаціями.

Пунктом 5.1 вказаного договору визначено, що товар за даним договором продається з відстрочкою платежу і на умовах надання постачальником покупцю товарного кредиту. Під товарним кредитом сторони розуміють товар, який передається постачальником у власність покупця на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк. Строк товарного кредиту становить 21 календарний день. Право власності на товар переходить до покупця в момент одержання ним товару і супровідних документів (пункт 6.1 договору).

Виконання покупцем взятих на себе зобов’язань за договором № 200-ОП від 01.02.2008, а саме: оплата товарного кредиту та відсотків за його користування, оплата неустойки у разі прострочення оплати товару забезпечено сторонами договором поруки № 200-ПОР від 01.02.2008 (а. с. 9), відповідно до якого поручителем є товариство з обмеженою відповідальністю "ОКСІ".

Згідно з пунктом 2.1 договору поруки у разі прострочення боржником (покупцем) своїх зобов’язань за основним договором кредитор (постачальник) має право на свій розсуд пред’явити свої вимоги безпосередньо до поручителя чи боржника або обом сторонам одночасно, повідомивши поручителя про прострочення боржником своїх зобов’язань.

07.02.2008 товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс" поставило товариству з обмеженою відповідальністю "Стройпласт" товар (ПВХ суспензія S-65) на загальну суму 171360 грн, що підтверджується видатковою накладною № 12070208 (а. с. 11). Таким чином, кінцевим терміном погашення товарного кредиту є 28.02.2008.

Станом на 19.05.2008 вартість поставленого товару на зазначену суму не була оплачена товариством з обмеженою відповідальністю "Стройпласт", про що позивач повідомив поручителя - товариство з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" листом за вих. № 32 (а. с. 17).

27.06.2008 боржник здійснив добровільне погашення боргу в сумі 13690 грн, що підтверджується випискою філії закритого акціонерного товариства „ОТП банк” (а. с. 32).

Стверджуючи, що станом на 28.05.2008 заборгованість за договором поставки № 200-ОП від 01.02.2008 третьою особою не погашена в сумі 157 670 грн, позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" на підставі пункту 2.1 договору поруки про стягнення вказаної суми боргу та нарахованих на нею 46 898, 82 грн штрафних санкцій, 7 511, 67 грн пені, 3 % річних у сумі 1 084, 50 грн.

Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції в частині правомірності стягнення 46 898, 82 грн штрафних санкцій за користування товарним кредитом, що є підставою для часткового задоволення вимог апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як зазначалося вище, пунктом 5.1 договору поставки встановлено, що строк товарного кредиту становить 21 календарний день (а. с. 10). Матеріалами справи підтверджується, що позивач 07.02.2008 поставив товариству з обмеженою відповідальністю "Стройпласт" товар на загальну суму 171360 грн (а. с. 11), але тільки 27.06.2008 покупцем здійснена часткова оплата на суму 13690 грн (а. с. 32).

Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Стройпласт" своїх зобов'язань за договором поставки.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стройпласт" надало платіжні доручення № 38 від 18.07.2008 на суму 110000 грн, № 440 від 27.06.2008 на суму 20000 грн, № 461 від 14.07.2008 на суму 21670 грн, № 459 від 11.07.2008 на суму 6000 грн (на загальну суму 157670 грн) на підтвердження погашення заборгованості за договором поставки № 200-ОП від 01.02.2008 (а. с. 145).

Враховуючи викладене, підстав для стягнення 157 670 грн основної заборгованості немає.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 8.2 договору поставки встановлено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати відповідно до умов даного договору він оплачує постачальнику штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості, включаючи суму відсотків по товарному кредиту, за кожний день прострочення оплати.

За цих обставин судова колегія вважає правомірними висновки місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення з відповідача 7511, 67 грн пені за період з 28.02.2008 по 14.05.2008 на підставі пункту 2.1 договору поруки.

Як зазначалося вище, пунктом 5 договору № 200-ОП від 01.02.2008 передбачена поставка товару на умовах товарного кредиту, який згідно з підпунктом 5.1 договору надається на 21 день. За цей період відсотки за користування товарним кредитом не встановлені. Встановлена тільки підпунктом 5.3 договору відповідальність за прострочення погашення товарного кредиту в розмірі 0, 2% за кожний день прострочення. Проте, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення господарських зобов’язань встановлюються у вигляді неустойки, штрафу, пені. Встановлення інших санкцій стаття 230 Господарського кодексу України не передбачає. Отже, встановлена пунктом 5.3 договору № 200-ОП від 01.02.2008 відповідальність за несвоєчасне погашення товарного кредиту за своєю правовою природою є пенею за прострочення платежу.

Відповідно до частини 1 статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Частина 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлює граничний розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання. Таке обмеження встановлено й статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

За цих обставин одночасне встановлення за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання пунктами 8.2, 5.3 договору № 200-ОП від 01.02.2008 відповідальності у вигляді пені й відсотків суперечить частині 2 статті 343 Господарського кодексу України, статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.

Крім того, за договором поруки поручитель не приймав на себе зобов'язання відповідати за сплату штрафних санкцій за прострочення погашення товарного кредиту.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій за користування товарним кредитом у сумі 46898,82 грн. на підставі пункту 5.3 договору поставки № 200-ОП від 01.02.2008 є помилковими, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що в процесі судового розгляду позивач відмовився від позову в частині стягнення 3 % річних у сумі 1084,50 грн., місцевим господарським судом правомірно припинено провадження у справі в цій частині позовних вимог на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати, згідно з положеннями статті 49 Господарського кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам. У зв'язку з тим, що основна сума заборгованості була погашена після звернення позивача до суду, з відповідача підлягає стягненню державне мито у сумі 1651,82 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 92,04 грн.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції підлягає зміні як таке, що прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права.

          Керуючись статтями 49, пунктом 4 частини 1 статті 80, статтею 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд                    

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 17.07.2008 у справі №5020-11/268 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" (99053, місто Севастополь, Фіолентовське шосе, 1/1, ідентифікаційний код 22274413) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група "Мартекс" (49083, місто Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1, ідентифікаційний код 33771647) 7511,67 грн. пені, а також 1651,82 грн. державного мита та 92,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У решті позову відмовити.

4. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 3 % річних у сумі 1084, 50 грн".

3. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.                              

Головуючий суддя                                                            І.В. Черткова

Судді                                                                                          В.С. Голик

                                                                                          Ю.М. Гоголь