Постанова № 12328031, 28.10.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 жовтня 2008 року Справа № 2-15/3328-2008

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

представник позивача, не з'явився, приватне підприємство "Фірма "Квін";

представник відповідача, не з'явився, Кримське Республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації";

представник відповідача, не з'явився, Сімферопольська міська рада;

представник третьої особи, не з'явився, Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради;

розглянувши апеляційну скаргу Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від21липня2008 року у справі №2-15/3328-2008

за позовом           приватного підприємства "Фірма "Квін" (пр. Перемоги, 147, місто Сімферополь,95000)

до Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (вул. Некрасова,11, місто Сімферополь,95000)

та           Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, м.Сімферополь, 95000)

за участю третьої особи: Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь,95000)

про визнання права власності та спонукання зареєструвати право власності на нерухому майно,

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.07.2008 у справі №2-15/3328-2008 позов приватного підприємства "Фірма "Квін" до Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" та Сімферопольської міської ради про визнання права власності та спонукання зареєструвати право власності на нерухому майно задоволено частково. Визнано за Приватним підприємством «Фірма «Квін»право власності на нерухоме майно загальною площею 1388,5 кв.м, а саме на: - прибудову «А-1»розміром 7,66 х 4,78 + 2,86 х 0,17м.; - прибудову «А-2»розміром 10,10 х 5,95 м.; - прибудову «А-3» розміром 4,15 х 9,10 + 1,47 х 0,50 м.; - тамбур «а»розміром 0,82 х 2,50 м.; - навіс «а-2»розміром 6,10 х 4,90 м (загальна площа за літером «А»складає 541,2 кв.м); а також на: - склад «Б»розміром 36,88 х 13,10 м.; - прибудову «Б-1»розміром 8,70 х 12,80м. (загальна площа за літером «Б»складає 527,6 кв.м.); а також на: - прохідну «В»розміром 10,73 х 2,95 + 0,52 х 7,09м. загальною площею 28,0 кв.м.; а також на: - склад «Г»розміром 15,90 х 8,10м.; - прибудову «Г-1»розміром 8,10 х 2,50м. (загальна площа за літером «Г»складає 142,9 кв.м.); - навіс-склад «Д»розміром 13,65 х 10,90м. загальною площею 148,8 кв.м., що знаходиться по вул. Лугова, 6 в місті Сімферополі. В іншій частині провадження у справі припинено.

          Не погодившись з рішенням суду, Сімферопольська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від21.07.2008 у справі №2-15/3328-2008 скасувати.

Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що стаття 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»відносить до повноважень комітетів органів сільських, селищних, міських рад облік та реєстрацію відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності. Відповідно до рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від25.02.2000 №244, рішення Сімферопольської міської ради від29.10.2002 №34 рішення про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна приймає Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради. Проте, зазначений орган не був залучений до участі у розгляді цього спору. Також, заявник апеляційної скарги, посилаючись на норми Цивільного кодексу України, Закону України «Про основи містобудування», Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно вважає, що право власності на спірний об'єкт нерухомості визнати неможливо, та зазначає, що за позивачем можливо визнати лише право власності на будівельні матеріали.

          У зв'язку з тим, що облік та реєстрацію відповідно до закону об'єктів нерухомого майна містаСімферополя незалежно від форм власності відноситься до повноважень виконавчого комітету міської ради, судова колегія ухвалою від02.10.2008 в порядку статті27 Господарського процесуального кодексу України залучила до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Виконавчий комітет Сімферопольської міської ради.

          Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від23.10.2008 здійснено заміну складу судової колегії, суддів ВидашенкоТ.С. та АнтоновуІ.В. замінено на суддів ЗаплавуЛ.М. та ФенькоТ.П.; головуючим у справі призначено суддю ФенькоТ.П.

          У судове засідання учасники судового процесу не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Отже, учасники судового процесу не скористались своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні.

          Згідно статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Суд апеляційної інстанції вважає, що спір може бути вирішено в даному засіданні, тому що згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. У матеріалах справи маються усі необхідні докази для розгляду спору по суті.

          А також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України Севастопольський апеляційний господарський суд встановив наступне.

          Приватне підприємство «Фірма «Квін»звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Сімферопольської міської ради та Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», в якій просить визнати за ним право власності на нерухоме майно загальною площею 1388,5 кв.м, а саме на:- прибудову «А-1»розміром 7,66 х 4,78 + 2,86 х 0,17м; - прибудову «А-2»розміром 10,10 х 5,95 м; - прибудову «А-3»розміром 4,15 х 9,10 + 1,47 х 0,50 м; - тамбур «а»розміром 0,82 х 2,50м; - навіс «а-2»розміром 6,10 х 4,90 м (загальна площа за літером «А»складає 541,2 кв.м); а також на: - склад «Б»розміром 36,88 х 13,10 м; - прибудову «Б-1»розміром 8,70 х 12,80м (загальна площа за літером «Б»складає 527,6 кв.м); а також на: - прохідну «В» розміром 10,73 х 2,95 + 0,52 х 7,09м загальною площею 28,0 кв.м; а також на: - склад «Г»розміром 15,90 х 8,10м; - прибудову «Г-1»розміром 8,10 х 2,50 м (загальна площа за літером «Г»складає 142,9 кв.м); - навіс-склад «Д»розміром 13,65 х 10,90 м загальною площею 148,8 кв.м, що знаходиться по вул. Лугова, 6 в місті Сімферополі. Також позивач просить зобов'язати Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації зареєструвати без відмітки «не прийнято до експлуатації»за ним право власності на таке нерухоме майно загальною площею 1388,5 кв.м, а саме на:- прибудову «А-1»розміром 7,66 х 4,78 + 2,86 х 0,17м.; - прибудову «А-2»розміром 10,10 х 5,95 м.; - прибудову «А-3»розміром 4,15 х 9,10 + 1,47 х 0,50 м; - тамбур «а»розміром 0,82 х 2,50м; - навіс «а-2»розміром 6,10 х 4,90 м (загальна площа за літером «А»складає 541,2 кв.м); а також на: - склад «Б»розміром 36,88 х 13,10 м; - прибудову «Б-1»розміром 8,70 х 12,80м (загальна площа за літером «Б»складає 527,6 кв.м); а також на: - прохідну «В»розміром 10,73 х 2,95 + 0,52 х 7,09 м загальною площею 28,0 кв.м; а також на: - склад «Г»розміром 15,90 х 8,10м; - прибудову «Г-1»розміром 8,10 х 2,50 м (загальна площа за літером «Г»складає 142,9 кв.м); - навіс-склад «Д»розміром 13,65 х 10,90 м загальною площею 148,8 кв.м, що знаходиться по вул. Лугова, 6 в місті Сімферополі, та оформити за приватним підприємством «Фірма «Квін»право власності на вказане нерухоме майно.

          В обґрунтування позову приватне підприємство «Фірма «Квін»зазначає, що ним за договорами купівлі-продажу було придбане нерухоме майно. До 2007 року позивачем за власні кошти господарським способом були добудовані та збудовані об'єкти нерухомого майна, які, згідно з положенням статті 376 Цивільного кодексу України, є самочинним будівництвом, проте належать позивачеві. У зв'язку з чим позивач, керуючись частиною 2 статті 331 та частиною 3 статті 376 Цивільного кодексу України просить суд визнати за ним право власності на збудовані об'єкти та зобов'язати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»здійснити відповідну державну реєстрацію та оформлення за ним права власності на нерухоме майно.

          Суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

          Державним реєстратором Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради 11.08.199 було проведено державну реєстрацію Фірми «Квін», ідентифікаційний код 19004006.

          25.09.1996 між Фондом майна Автономної Республіки Крим (Продавець) та Фірмою «Квін» в нотаріальній формі було укладено договір купівлі-продажу майна Автономної Республіки Крим (т.с.1, л.с.66-68), за яким позивач придбав будівлю загальною площею 426,9 кв.м, будівля розташована на ділянці площею 3878 кв.м, огороджено парканом та знаходиться за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м.Сімферополь, вул.Лугова, 6, військове містечко №230, «будівля-сховище»№108. Договір зареєстровано приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ЯценкоЛ.І. за номером 5516. Відповідно до пункту 1.2. договору право власності на майно переходить до Покупця с дати підписання акту приймання-передачі приватизованого майна .

          Відповідно до акту приймання-передачі будівлі й території військового містечка №230, складеного 30.09.1996 та затвердженого Головою Фонду майна Автономної Республіки Крим 07.10.1996, будівля №108, яка знаходиться на земельній ділянці площею 3878 кв.м знаходиться у задовільному стані (т.с.1, л.с.64).

          За умовами договору купівлі-продажу від11.11.1997, укладеного в письмовій формі між товариством з обмеженою відповідальністю «Вініта»та Фірмою «Квін»(т.с.1, л.с.60, 61), позивачем було придбано у власність майновий комплекс, який розташовано за адресою: м. Сімферополь, вул. Лугова, 6 –військове містечко №230. Майновий комплекс включає до себе будівлю загальною площею 148,3 кв.м, яке вимагає реконструкції та капітального ремонту та розташоване на земельній ділянці загальною площею 4550 кв.м. Пунктом 1.4. договору передбачено, що з моменту підписання цього договору майновий комплекс переходить у власність до позивача. Придбане нерухоме майно було отримано позивачем за актом прийму-передачі майнового комплексу (т.с.1, л.с.62).

          Згідно статті 224 Цивільного кодексу Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

          Відповідно до 47 Цивільного кодексу Української РСР нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.

          Норми статті 227 Цивільного кодексу Української РСР передбачали, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

          Тобто законодавством, діючим на час укладення вищезазначених договорів, обов'язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу, одною із сторін за яким був громадянин (фізична особа), застосовувалась лише до жилого будинку. Реєстрації підлягали договори купівлі-продажу жилого будинку.

          Враховуючи, що за договором купівлі-продажу від11.11.1997 позивач придбав нежиле приміщення –будівлю що було сховищем (це підтверджується договором купівлі-продажу від04.10.1996 та наказом Фонду майна Автономної Республіки Крим №1271 від28.08.1996 (т.с.1, л.с.65, 69), норми статті 227 Цивільного кодексу Української РСР на договір купівлі-продажу від11.11.1997 не розповсюджуються. Отже договір купівлі-продажу від11.11.1997 не підлягав нотаріальному оформленню та реєстрації.

          Згідно статті 128 Цивільного кодексу Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки.

          Норми Цивільного кодексу Української РСР, які діяли на час укладення позивачем договорів купівлі-продажу від25.09.1996 та від11.11.1997, не пов'язували виникнення права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі договорів купівлі-продажу між юридичними особами із державною реєстрацією права власності.

          Відповідно до норм статті 128 Цивільного кодексу Української РСР у позивача виникло право власності:

          - на будівлю загальною площею 148,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Лугова, 6, на підставі договору купівлі-продажу від11.11.1997 з моменту підписання цього договору;

          - на будівлю загальною площею 426,9 кв.м.., що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Лугова, 6, на підставі договору купівлі-продажу від25.09.1996 с дати підписання акту приймання-передачі приватизованого майна, складеного 30.09.1996 та затвердженого Головою Фонду майна Автономної Республіки Крим 07.10.1996.

          Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

          Згідно статті 4 Закону України «Про власність»від07.02.1991 №697-XII, що діяв на час виникнення у позивача права власності на будівлі за договорами купівлі-продажу від25.09.1996 та від11.11.1997, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

          Як слідує з матеріалів справи, придбане позивачем майно вимагало реконструкції та капітального ремонту.

          Користуючись своїми правами, наданими Конституцією України та Законом України «Про власність», позивач здійснив капітальний ремонт та реконструкцію належного йому майна, а також збудував до них допоміжні будівлі –прибудови, тамбури, навіси, прохідну.

          Цивільним кодексом Української РСР були встановлені наслідки щодо самовільного будівництва громадянином –фізичною особою жилого будинку, господарських і побутових будівель та споруд. Проте відповідних наслідків щодо самовільного будівництва підприємствами –юридичними особами нормами Цивільного кодексу Української РСР не передбачалось.

          Як підтверджується матеріалами справи, а саме технічним паспортом, складеним Кримським Республіканським підприємством "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації", приватним підприємством «Фірма «Квін»за рахунок власних коштів по вул. Лугова,6 в місті Сімферополі був збудований об'єкт нерухомості загальною площею 1388,5 кв.м, який в цілому складається з прибудови «А-1»розміром 7,66 х 4,78 + 2,86 х 0,17м.; прибудови «А-2»розміром 10,10 х 5,95 м.; прибудови «А-3»розміром 4,15 х 9,10 + 1,47 х 0,50 м.; тамбуру «а»розміром 0,82 х 2,50м.; навісу «а-1»розміром 15,27 х 4,06 м.; навісу «а-2»розміром 6,10 х 4,90 м. (загальна площа за літером «А»складає 541,2 кв.м.); складу «Б»розміром 36,88 х 13,10 м.; прибудови «Б-1»розміром 8,70 х 12,80м. (загальна площа за літером «Б»складає 527,6 кв.м.); прохідній «В»розміром 10,73 х 2,95 + 0,52 х 7,09м. загальною площею 28,0 кв.м.; складу «Г»розміром 15,90 х 8,10м.; прибудови «Г-1»розміром 8,10 х 2,50 м. (загальна площа за літером «Г»складає 142,9 кв.м.); навісу-складу «Д»розміром 13,65 х 10,90 м. загальною площею 148,8 кв.м..

          Відповідно до норм статті328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

          Відповідно до норм статті331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

          Відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

          При таких обставинах суд вважає що в процесі проведення капітального ремонту та реконструкції майна позивачем був створений новий спірний об’єкт що є підставою для виникнення у нього права власності не це майно.

          Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Проте, Кримським Республіканським підприємством "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" у технічному паспорті зазначено, що вказані об'єкти нерухомого майна були збудовані позивачем самовільно.

          Згідно статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

          Проте, відповідно до частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

          Отже, частина 3 статті 376 Цивільного кодексу України передбачає спосіб захисту судом прав позивача шляхом визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно у випадку надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. При цьому зазначена норма не конкретизує, чи повинна земельна ділянка вже знаходитись у користуванні чи у власності забудовника, або повинна знаходитись на стадії оформлення прав за ділянку.

          Тобто Цивільний кодекс України встановлює в якості умови, за якої самочинно збудований об'єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно, надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже самочинно збудоване нерухоме майно і прийняття судом рішення про визнання права власності за цією особою.

          Позивачем ще з 1997 року здійснювались спроби оформити права користування на земельну ділянку під придбаним нерухомим майно, що підтверджується Висновком про можливість закріплення земельної ділянки (т.с.1, л.с.56-59) та Актом встановлення меж ділянки фактичного користування (т.с.1, л.с.63). На даний час рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 11.03.2008 у справі №2-8/17041-2007, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.05.2008 за приватним підприємством «Фірма «Квін»визнано право на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 0,3878га, що розташована за адресою: АР Крим, м.Сімферополь, вул. Лугова, 6 для будівництва виробничої бази.

          Отже, можливість надання позивачу земельної ділянки під самочинно збудованим об'єктом підтверджується матеріалами справи.

          Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від08.04.2008 у справі було призначено судово будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

          - чи відповідають спірні об'єкти - майно загальною площею 1388,5 кв. м, розташоване за адресою м. Сімферополь, вул.Лугова, 6, державним стандартам та будівельним нормам;

Якщо не відповідає, то які є відступи від вимог ДБН?

          - чи є спірні об'єкти - майно загальною площею 1388,5 кв. м, розташоване за адресою м.Сімферополь, вул.. Лугова, 6, капітальними спорудами та об'єктами нерухомого майна?

          - чи завершено ці об'єкти будівництвом, указати відсотки їх готовності?

          - чи придатні зазначені об'єкти - майно загальною площею 1388,5 кв.м, розташоване за адресою м. Сімферополь, вул.. Лугова, 6, до експлуатації?

          - можливо переміщення вказаних об'єктів без їх знецінення та зміни призначення?

          За результатами проведеної експертизи складено висновок судового експерта №40/08 від04.07.2008, з якого слідує, що судовий експерт має відповідні кваліфікації та попереджений про карну відповідальність на підставі статей 384, 385 Кримінального кодексу України.

          Як витікає з висновку судового експерта №40/08 від04.07.2008 (а.с. 87-105) спірні об'єкти загальною площею 1388,5 кв.м, розташовані за адресою м.Сімферополь, вул.Лугова, 6, відповідають вимогам державних стандартів та будівельних норм, є капітальними спорудами та об'єктами нерухомого майна, завершені будівництвом, мають 100% готовність, придатні до експлуатації та фактично знаходяться в експлуатації.

          Отже, на підставі вищезазначеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та законність вимог позивача про визнання за ним права власності на спірний об'єкт.

          Щодо спонукання Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" зареєструвати право власності на спірне майно суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

          У пункті 18 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 №01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом»зазначено, що відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Отже, названі у цьому Законі органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна, пред'явленими згідно зі статтею 392 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.

          Пунктом 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (Тимчасове положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 №6/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003 №66/7387, та пунктом 10 Додатка №1 до вказаного пункту передбачено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи, зокрема: рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.

          Предметом позову є спір про право власності на нерухоме майно між господарюючими суб'єктами, а рішення, господарського суду про визнання права власності на нерухоме майно є підставою для прийняття рішення Кримським Республіканським підприємством "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" про реєстрацію прав власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності власнику відповідно до пунктів 2.1, 3.1 Тимчасового положення.

          Отже, відповідно до частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, справа підвідомча господарським судам і правильно розглянута за правилами Господарського процесуального кодексу України.

          Вказані обставини і вимоги законодавства суд першої інстанції не врахував і безпідставно припинив провадження у справі в частині зобов'язання Кримського Республіканського підприємства "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" провести державну реєстрацію прав власності за непідсудністю його розгляду господарськими судами.

          Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 27.11.2007 у справі № 45/24пн за позовом Закритого акціонерного товариства «Отіс»в особі Спеціалізованого ліфтового управління №2 м.Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорська ювелірна фабрика «Укрзолото», третя особа –Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації м. Слов’янська»про визнання права власності.

          По суті позовних вимог приватного підприємства «Фірма «Квін»до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»судова колегія зазначає наступне.

          Відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухомість, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, передбачена обов'язкова реєстрація прав власності на нерухоме майно фізичних і юридичних осіб шляхом внесення відповідного запису в реєстр прав власності на нерухоме майно (п. п.1.4., 1.5. Положення).

          Дана реєстрація здійснюється на підставі правовстановлюючих документів, до яких, згідно з Додатком №1 до вказаного Положення, віднесені рішення судів про визнання права власності.

          Також, відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень»від01.07.2004 №1952-IV підставою для державної реєстрації прав, які посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав, є рішення судів стосовно речових прав на нерухоме майно, обтяження цих прав.

          Отже, враховуючи задоволення позовних вимог про визнання права власності на спірний об'єкт, враховуючи висновки судового експерта про те, що спірні об'єкти загальною площею 1388,5 кв.м, розташовані за адресою м.Сімферополь, вул.Лугова, 6, відповідають вимогам державних стандартів та будівельних норм, є капітальними спорудами та об'єктами нерухомого майна, завершені будівництвом, мають 100% готовність, придатні до експлуатації та фактично знаходяться в експлуатації, рішення суду про визнання права власності на нерухоме майно є підставою для прийняття рішення Кримським Республіканським підприємством "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" про реєстрацію прав власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності власнику відповідно до пунктів 2.1, 3.1 Тимчасового положення.

          Згідно пункту3 частини3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

          Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

          Керуючись статтями 91, 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом3 частини3 та пунктом 4 частини 1 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Сімферопольської міської ради задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від21липня2008 року у справі №2-15/3328-2008 скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити у повному обсязі.

5. Визнати за приватним підприємством "Фірма "Квін" (95022, м.Сімферополь, пр.Перемоги, 147, ідентифікаційний код 19004006) право власності на нерухоме майно загальною площею 1388,5 кв. м, а саме на:- прибудову «А-1»розміром 7,66 х 4,78 + 2,86 х 0,17м; - прибудову «А-2» розміром 10,10 х 5,95 м.; - прибудову «А-3»розміром 4,15 х 9,10 + 1,47 х 0,50 м; - тамбур «а»розміром 0,82 х 2,50м; - навіс «а-1»розміром 15,27 х 4,06 м; - навіс «а-2»розміром 6,10 х 4,90 м (загальна площа за літером «А»складає 541,2 кв.м.); а також на: - склад «Б»розміром 36,88 х 13,10 м; - прибудову «Б-1» розміром 8,70 х 12,80м. (загальна площа за літером «Б»складає 527,6 кв.м); а також на: - прохідну «В»розміром 10,73 х 2,95 + 0,52 х 7,09м загальною площею 28,0 кв.м; а також на: - склад «Г»розміром 15,90 х 8,10м.; - прибудову «Г-1»розміром 8,10 х 2,50 м (загальна площа за літером «Г»складає 142,9 кв. м); - навіс-склад «Д»розміром 13,65 х 10,90 м. загальною площею 148,8 кв.м., що знаходиться по вул. Лугова, 6 в місті Сімферополі.

6. Зобов'язати Кримське Республіканське підприємство "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації" (м.Сімферополь, вул.Некрасова,11) зареєструвати без відмітки «не прийнято до експлуатації»за приватним підприємством "Фірма "Квін" (95022, м.Сімферополь, пр.Перемоги, 147, ідентифікаційний код 19004006) право власності на нерухоме майно загальною площею 1388,5 кв. м, а саме на: - прибудову «А-1»розміром 7,66 х 4,78 + 2,86 х 0,17м; - прибудову «А-2»розміром 10,10 х 5,95 м; - прибудову «А-3»розміром 4,15 х 9,10 + 1,47 х 0,50 м; - тамбур «а»розміром 0,82 х 2,50м; - навіс «а-1»розміром 15,27 х 4,06 м; - навіс «а-2»розміром 6,10 х 4,90 м (загальна площа за літером «А»складає 541,2 кв. м); а також на: - склад «Б»розміром 36,88 х 13,10 м; - прибудову «Б-1»розміром 8,70 х 12,80м (загальна площа за літером «Б»складає 527,6 кв.м); а також на: - прохідну «В»розміром 10,73 х 2,95 + 0,52 х 7,09м загальною площею 28,0 кв.м; а також на: - склад «Г»розміром 15,90 х 8,10м; - прибудову «Г-1»розміром 8,10 х 2,50 м (загальна площа за літером «Г»складає 142,9 кв. м); - навіс-склад «Д»розміром 13,65 х 10,90 м. загальною площею 148,8 кв.м., що знаходиться по вул. Лугова, 6 в місті Сімферополі, та оформити за Приватним підприємством «Фірма «Квін»(95022, м.Сімферополь, пр.Перемоги, 147, ідентифікаційний код 19004006) право власності на вказане нерухоме майно.

Головуючий суддя                                                  

Судді