Ухвала суду № 12327898, 09.10.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

02 жовтня 2008 року Справа № 2-16/622-2008А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          Черткової І.В.,

секретар судового засідання                                        

за участю представників сторін:

позивача: Маметова Зера Заїрівна, довіреність №468 від 20.07.08;

відповідача 1: Шумілова Наталя Анатоліївна, довіреність №33 від 25.04.08;

Шепель Іван Олексійович, довіреність №36 від 07.05.08;

Гаман Світлана Євгенівна, довіреність №62 від 19.09.08;

відповідача 2: Єфремов Андрій Борисович, довіреність №23-11.0/06-77 від 14.04.08;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Феодосії в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 18 червня 2008 року у справі №2-16/622-2008А

за позовом           відкритого акціонерного товариства "Лаванда" (вул. Бойова, 14,Феодосія,98100)

до           Державної податкової інспекції в місті Феодосії в Автономній Республіці Крим (вул. Кримська, 82-в,Феодосія,98112)

Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19, Сімферополь, 95015)

про визнання неправомірними дій та стягнення 216605,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Відкрите акціонерне товариство "Лаванда" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції в місті Феодосії Автономної Республіки Крим щодо ненадання висновків про відшкодування податку на додану вартість за лютий 2007 року, липень 2007 року, серпень 2007 року та вересень 2007 року на загальну суму 216605,00 грн., а також просило суд стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства "Лаванда" суму бюджетного відшкодування.

Заявою від 24.03.2008 року, позивач доповнив позовні вимоги та просив суд стягнути з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 216605,00 грн. у формі перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок 2600301800149 у Сімферопольській філії товариства з обмеженою відповідальністю „Укрпромбанк” МФО 384867, ІПН 003073701119, ЄДРПОУ 00307371.

                    Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя В.А. Омельченко) від 18 червня 2008 року у справі № 2-16/622-2008А позов задоволено.

                    Постанова суду мотивована тим, що сума податку на додану вартість, заявлена позивачем, підлягає відшкодуванню з бюджету.

                    Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, відповідач, Державна податкова інспекція в місті Феодосії в Автономній Республіці Крим, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що суми податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з бюджету та перевищують 10000,00 грн., відшкодуються тільки після проведення документальної перевірки, зустрічних перевірок основних постачальників і отримання відповідей на всі запити.

                    Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 30.09.2008 року у складі колегії було замінено суддів Голика В.С. Гонтаря В.І. на суддів Гоголя Ю.М. та Черткову І.В.

                    У судовому засіданні 30.09.2008 року представники податкової інспекції та державного казначейства підтримали вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

                    У судовому засіданні оголошувалась перерва до 02.10.2008 року.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство „Лаванда” здійснює, головним чином, діяльність, пов'язану з виробництвом трикотажних панчишно-шкарпеткових виробів, оптовою торгівлею одягом тощо та є платником податку на додану вартість.

За період лютий 2007 року, липень 2007 року, серпень 2007 року та вересень 2007 року позивачем подано до Державної податкової інспекції в місті Феодосії в Автономній Республіці Крим податкові декларації з податку на додану вартість разом із розрахунками сум бюджетного відшкодування і заявами про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до відшкодування заявлено податок на додану вартість на загальну суму 216605,00 грн., в тому числі по місяцях: за лютий 2007 року - 12050,00грн. (том 1, аркуш справи 11); за липень 2007 року - 34237,00 грн. (том 1, аркуш справи 35); за серпень 2007 року - 14987,00 грн. (том 1, аркуш справи 45 ); за вересень 2007 року - 155331,00 грн. (том 1, аркуш справи 54).

Державна податкова інспекція в місті Феодосії відповідно до процедури, встановленої пунктом 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, провела позапланові виїзні документальні перевірки відкритого акціонерного товариства "Лаванда" з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вказані податкові періоди.

За результатами цих перевірок податковою інспекцією складено акти: №1159/23-4/00307371 від 18.05.2007 року, №2840/23-4/00307371 від 09.10.2007 року, №3416/23-4/00307371 від 09.11.2007 року, №3718/23-4/00307371 від 03.12.2007 року.

В усіх вищеназваних актах перевірок зазначено, що перевищення податкового кредиту над податковими зобов'язаннями утворилось внаслідок застосування 0-ставки податку на додану вартість по експортним операціям, але за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування у зв'язку з відсутністю матеріалів зустрічних перевірок та підтверджена інформації щодо легітимності нерезидентів.

                    Вказані обставини стали підставою для оскарження дій податкового органу.

                    Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

                    Згідно з вимогами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

                    Підпунктом „а” підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 даного Закону України визначає, що платник податку, який має про на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної су бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларації розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основи аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодуванню визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем дотримано процедуру подання податкової звітності, встановлену підпунктом 7.7.4. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Підпунктом 7.7.5.пункту 7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В матеріалах справи містяться довідки про проведення документальних невиїзних (камеральних) перевірок, в яких не зазначено будь-яких обставин щодо наявності у Державній податковій інспекції в місті Феодосії достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства.

Відповідно до пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктом господарювання.

Отже, факт складення відповідачем саме довідок свідчить про те, що порушень діючого законодавства під час перевірок виявлено не було.

Як підтверджується матеріалами справи, будь-які повідомлення за наслідками перевірок відповідачем позивачу надіслано не було. До того ж, як свідчать акти перевірок, будь-яких порушень застосування позивачем 0-ставки податку на додану вартість до експортних операцій під час перевірок виявлено не було, у зв'язку з чим судова колегія вважає, що заявлені до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість даними перевірок підтверджуються.

Відповідно до підпункту 7.7.6. пункту 7.7. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування для перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

За наслідками проведених позапланових виїзних документальних перевірок, відповідачем виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій позивачем у податкових деклараціях за лютий, липень, серпень та вересень 2007 року.

В той же час, у зв'язку з відсутністю матеріалів зустрічних перевірок та підтвердження інформації щодо легітимності нерезидентів, Державна податкова інспекція в місті Феодосії не надала відповідні висновки і відшкодування податку на додану вартість.

Такі дії податкової інспекції, судова колегія вважає неправомірними, оскільки вони не ґрунтуються вимогах чинного законодавства України.

Відповідачі не навели судовій колегії жодної норми Закону України "Про податок на додану вартість", яка пов'язує право платника податків на отримання бюджетного відшкодування з результатами зустрічних перевірок та перевірок на підтвердження інформації щодо легітимності нерезидентів.

Судова колегія вважає, що позивач не є особою, що не має права на бюджетне відшкодування, визначеною за ознаками, встановленими підпунктом 7.7.11. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на Законі, підтверджуються матеріалами справами і підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції в місті Феодосії в Автономній Республіці Крим судовою колегією не вбачається, оскільки постанову суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Феодосії в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

          2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2008 року у справі №2-16/622-2008А залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

                    Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            

Судді                                                                                          

                                                                                          І.В. Черткова