Ухвала суду № 12327896, 09.10.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

01 жовтня 2008 року Справа № 2-29/2116-2008А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          Черткової І.В.,

секретар судового засідання                                        

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Алушталіфт" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 22.04.2008 у справі №2-29/2116-2008А

за позовом           Державного підприємства "Алушталіфт" (вул. Октябрьська, 30,Алушта,98500)

до           Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а,Алушта,98500)

про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання заборгованості безнадійною

                                                            ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Алушталіфт" звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача –Державної податкової інспекції в м. Алушта Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001771501/0 від 29 грудня 2007 року та визнання заборгованості в розмірі 32978,00 грн., що включена в суму валових витрат –безнадійною.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2008 року у справі №2-29/2116-2008А відмовлено у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Алушталіфт" до Державної податкової інспекції у місті Алушті Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання заборгованості безнадійною.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не представив суду доказів виконання умов, передбачених пп.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", тому не мав право збільшувати скориговані валові витрати на суму сумнівної (безнадійної) заборгованості по рядку 05.3 декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року на суму у розмірі 32978,00 грн., що, у свою чергу, є порушенням п. 3 Порядку складання декларації податку на прибуток, затвердженого наказом ДПАУ № 143 від 08 квітня 2005 року.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставинам справи.

Так, заявник апеляційної скарги стверджує, що судом не був прийнятий до уваги той факт, що матеріали справи містять докази звернення позивача до КП "Ника", а саме –претензії по заборгованості від 25 липня 2003 року на суму 129640,78 грн. та від 13 серпня 2003 на суму 133610,64 грн.

Більш детально доводи сторони викладені безпосередньо в апеляційній скарзі.

Письмові заперечення проти апеляційної скарги у матеріалах справи відсутні.

За розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 жовтня 2008 року у складі судової колегії була проведена заміна суддів Гонтаря В.І. та Голика В.С. на суддів Волкова К.В. та Черткову І.В.

В судове засідання, призначене на 01 жовтня 2008 року, сторони не з’явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином – рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи.

                    Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

20 грудня 2007 року ДПІ в м. Алушта проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка податкової звітності з податку на прибуток державного підприємства "Алушталіфт", з питання виявлення арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податку податковій декларації за 9 місяців 2007 року (вхд.№24667 від 06.11.2007), результати якої відображені в акті № 1727/1501/19450993 (арк. с. 6-8).

Перевіркою встановлено порушення ст. 3 "Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств" №143 від 08 квітня 2003 року (із змінами та доповненнями), затвердженого наказом ДПА України, Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПАУ від 11 грудня 2006 року №766 "Про затвердження методичних рекомендацій відносно взаємодії між підрозділами органів ДПС України при адмініструванні податку з прибутку", що виразилося у завищені рядку 6 "скориговані валові витрати" на суму 32978,00 грн., знижені суми об’єкту оподаткування на зазначену суму.

Так, в акті зазначено, що згідно з даними податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року –рядок 05.3 "врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості" складає 32978,00 грн., значення рядка 06 —"скориговані валові витрати" склало –434249,00 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001771501/0 від 29 грудня 2007 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання на суму 8657,00 грн., в тому числі 8245,00 грн. за основним платежем, 412,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення незаконним, Державне підприємство "Алушталіфт" звернулося до суду з відповідним позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Як вбачається з матеріалів справ, Державною податковою інспекцією у місті Алушті Автономної Республіки Крим, відповідно п.3 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу України", на адресу позивача було надіслано запит про надання документів, на підставі яких здійснено збільшення валових витрат по рядку 05.3. (вих. №6968/10/15 від 30.11.2007).

На зазначений запит позивач надав копію рішення господарського суду АР Крим від 24 лютого 2006 року у справі №2-11/306.1-2006 та копії журналу по рахунку 377.

Також матеріалами справи встановлено, що 30 квітня 2002 року між Алуштинською ділянкою СРБУ "Кримліфт" та комунальним підприємством "Ника" був укладений договір, згідно якого КП "Ника" бере на себе зобов'язання повертати квартплату АД СРБУ "Кримліфт" за період з 01 вересня 2000 року по 01 травня 2002 року, яка надійшла на його розрахунковий рахунок (арк. с. 14-15).

ДП „Алушталіфт" зверталось до господарського суду АР Крим з вимогами про стягнення 129640,78 грн. заборгованості з ДП ЖЕУ "Алуштабуд" (арк. с. 16-17).

Рішенням від 20-24 лютого 2006 року по справі № 2-11/306.1-06, господарський суд АР Крим замінив відповідача по справі ДП ЖЕУ ,,Алуштабуд" на РП „Алуштинське ремонтно-будівельне управління", та відмовив в задоволенні позову (арк. с. 19-22).

З цього рішення господарського суду АР Крим вбачається, що суд відмовив ДП "Алушталіфт" в залученні до розгляду в справі другого відповідача КП „Ника" у зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до КП „Ника" щодо питань погашення заборгованості по квартплаті. Інших доказів звернення ДП "Алушталіфт" до суду з позовом до КП "Ника", щодо питання погашення заборгованості по квартплаті не надано, строк позовної давності закінчився.

Відповідно до п.1.25. ст. 1, пп. 5.2.8 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) у ДП "Алушталіфт" заборгованість по квартплаті з КП "Ника" є безнадійною заборгованістю, але не сумнівною.

Враховуючи узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування п.12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затвердженого наказом ДПА України від 11 липня 2003 року №346 –під терміном "сумнівна заборгованість" слід розуміти заборгованість за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) або заборгованість по сплаті процентів (комісійних), по якій існує невпевненість щодо її погашення боржником і яка відрізняється від безнадійної заборгованості.

Порядок відображення сумнівної, безнадійної заборгованості у податковому обліку врегульовано п.п.12.1.1 п.12.1 ст.12 Закону України від "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), згідно якого платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному періоду податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості. Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а)          платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б)          зазначена затримка в оплаті (наданих інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку —продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в)          за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Матеріали справи не містять доказів виконання умов, передбачених наведеною нормою, у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач не мав права збільшувати скориговані валові витрати на суму сумнівної (безнадійної) заборгованості по рядку 05.3 декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року на 32978,00 грн., що у свою чергу є порушенням п. 3 Порядку складання декларації податку на прибуток, затвердженого наказом ДПАУ № 143 від 08 квітня 2005 року.

Таким чином, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, правових підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Алушталіфт" залишити без задоволення.

          2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2008 року у справі №2-29/2116-2008А залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України                    

Головуючий суддя                                        

Судді                                                                      

                                                                      І.В. Черткова