Постанова № 12327863, 06.10.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

02 жовтня 2008 року Справа № 5020-12/166 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Сидорук Індіана Анатоліївна, довіреність № б/н від 27.06.08;

відповідача: Мокін Олександр Іванович, довіреність № 41 від 25.04.08;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 17 липня 2008 року у справі №5020-12/166

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Мартекс" (вул. Собінова, 1,Дніпропетровськ,49083)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" (Фіолентовське шосе, 1/1,Севастополь,99053)

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 73255,59

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група Мартекс" звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" про стягнення заборгованості за договором постачання з урахуванням відсотків за користування торговим кредитом, пені та 3 % річних у розмірі 287944,80 грн.

                    Заявою від 27.06.2008 року позивач уточнив суму позовних вимог у зв’язку з сплатою відповідачем суми основного боргу за договором №191-ОП від 21.01.2008 року та просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" суму заборгованості з урахуванням відсотків за користування торговим кредитом, пені та 3 % річних у розмірі 73255,59 грн.

                    Згідно з уточненням позовних вимог від 17.07.2008 року позивач відмовився від частини позовних вимог про стягнення 3 % річних у розмірі 3440,83 грн. та просив стягнути з відповідача суму заборгованості з урахуванням з урахуванням відсотків за користування торговим кредитом та пені у розмірі 69814,76 грн.

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17 липня 2008 року у справі №5020-12/166 (суддя Харченко І.А.) позов задоволено. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій за користування товарним кредитом, виходив з вимог статті 536 Цивільного кодексу України, якою передбачений обов'язок боржника оплачувати відсотки за користування чужими грошовими коштами. Суд також виходив з тих обставин, що сума відсотків за користування товарним кредитом за своєю природою відноситься до господарсько-правової відповідальності.

                    Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати у частині стягнення штрафних санкцій в сумі 56362,16 грн. та прийняти нове рішення яким у вказаній частині позову відмовити.

Апеляційні вимоги мотивовані тим, що судом першої інстанції неправомірно було застосовано до спірних правовідносин правила статті 536 Цивільного кодексу України, а також тим, що сума штрафних санкцій не повинна перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 30.09.2008 року у складі колегії було замінено суддів Гонтаря В.І. та Голика В.С. на суддів Гоголя Ю.М. та Черткову І.В.

У судовому засіданні 30.09.2008 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 02.10.2008 року.

Розглянувши повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 21.01.2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група Мартекс" та товариством з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" був укладений договір поставки №191-ОП, відповідно до умов, якого позивач (постачальник) зобов’язується передати у власність відповідача (покупця), а покупець зобов’язується прийняти та сплатити продукцію у кількості, асортименті, за ціною та у строки відповідно до умов договору.

У виконання умов договору товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова група Мартекс" на підставі видаткових накладних №3210108 від 21.01.2008 року на суму 166950,00 грн., №7010208 від 01.02.2008 року на суму 171360,00 грн. здійснило відвантаження товару для відповідача на загальну суму 338310,00 грн.

          Відповідно до умов пункту 5.1 договору №191-ОП від 21.01.2008 року товар продається з відстроченням платежу і на умовах надання постачальником покупцю товарного кредиту. Під товарним кредитом сторони розуміють товар, який передається постачальником у власність покупця на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк. Строк товарного кредиту становить 21 календарний день.

          Пунктом 5.3 вказаного договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення товарного кредиту на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом за ставкою 0,2 % за кожен день користування.

          А згідно з пунктом 8.2 договору у випадку порушення покупцем термінів оплати відповідно до умов договору він оплачує постачальнику штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми заборгованості, включаючи суму відсотків за товарним кредитом, за кожен день прострочення оплати за весь період нарахування пені.

          Як вбачається з матеріалів справи відповідач частково сплатив вартість отриманого товару, всього на суму 115000,00 грн., тобто на момент звернення з позовом до господарського суду за відповідачем склалась заборгованість за договором на суму 223310,00 грн.

          Вказані обставини стали підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Мартекс" з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" заборгованості за договором №191-ОП від 21.01.2008 року, включаючи суму відсотків за користування товарним кредитом у розмірі , пеню та 3 % річних, всього у розмірі 287944,80 грн.

          Після уточнення суми позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача суму відсотків за користування торговим кредитом та пеню у розмірі 69814,76 грн.

                    Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" такою, що підлягає частковому задоволенню, у зв’язку з наступним.

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу Україні суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

                    Згідно з статтею 217 цього Кодексу господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

                    У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

                    Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

                    Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

                    Частиною 1 статті 230 Кодексу встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

                    Відповідно до частини 6 статті 231 Кодексу штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

                    Як встановлено статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

                    Статтею 3 цього Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

                    З аналізу зазначених норм законодавства вбачається, що у випадках порушення вимог щодо строку виконання грошових зобов’язань до сторони, яка несвоєчасно виконала зобов’язання, застосовуються штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

                    Таким чином, судова колегія вважає правомірними позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Мартекс" про стягнення пені у розмірі 13452,60 грн.

                    Проте, стосовно вимог про стягнення штрафних санкцій за кожний день користування товарним кредитом у розмірі 56362,16 грн. судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги у вказаній частині, виходив з вимог статті 536 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Однак, вказана норма носити узагальнений характер, що визначає спільні умови виконання зобов'язань боржником при користуванні чужими грошовими коштами і прямо не регулює відношення сторін по наданням товарного кредиту, що однозначно не дає можливості застосувати цю норму до спірних правовідносин, витікаючи із стосунків за наданням товарного (комерційного кредиту).

В свою чергу, спірні правовідносини з приводу умов надання товарного кредиту (в рамках договору постачання) підпадають під дії статті 1057 Цивільного кодексу України, згідно з якою договором, виконання якого пов'язане з передачею у власність іншій стороні грошових коштів або речей, визначених родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як аванс, попередня оплата, відстрочення або розстрочка сплати товарів або послуг, якщо інше не встановлене законом.

До комерційного кредиту застосовуються положення статей 1054-1056 цього Кодексу, якщо інше не встановлене положеннями про договір, з якого виникло відповідне зобов'язання і не суперечить умовам такого зобов'язання.

Як випливає зі змісту п. 5.1. договору постачання від 21.01.2008 року № 191-ОП, товар за даним договором продається з відстроченням платежу і на умовах надання постачальником покупцеві товарного кредиту. Під товарним кредитом сторони розуміють товар, який передається постачальником у власність покупцеві на умовах відстрочення кінцевого терміну розрахунків на певний термін. Термін товарного кредиту складає 21 календарний день.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що в разі невчасного погашення товарного кредиту відповідно з дати виникнення простроченої заборгованості на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування товарним кредитом за ставкою 0,2% за кожен день користування.

З зобов'язань, передбачених сторонами за договором постачання в частині надання товарного (комерційного) кредиту витікає, що сторони у письмовій формі в рамках виконання договору постачання досягли угоди про надання товарного кредиту.

          Однією з істотних умов для даного виду договорів (кредитного договору) є умова про вартість кредиту, що надається, який може бути виражений у відсотках.

Як випливає з п. 5.3. договору постачання, таку необхідну умову для даного виду договорів, як вартість кредиту поставлена під умову настання або не настання такої обставини як прострочення виконання зобов'язань по оплаті за проданий товар з боку покупця.

Тобто процентна ставка у розмірі 0,2 % за кожен день користування товарним кредитом в разі настання прострочення оплати за товар з боку відповідача, по своїй правовій природі відноситься не до ціни (вартості) за наданий товарний (комерційний) кредит, а до господарсько-правової відповідальності суб'єкта господарювання за здійснення правопорушення у сфері господарювання.

У свою чергу, сторони за договором постачання від 21.01.2008 року. №191-ОП фактично передбачили для покупця штрафні санкції у вигляді пені, що двічі стягується, за одне і теж правопорушення, а саме пеню за неналежне виконання грошових зобов'язань у розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен день прострочення і пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно з частиною 1 статті 231 Господарського кодексу України, законом про окремі види зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

          При таких обставинах, угода сторін про застосування до правопорушника за неналежне виконання грошових зобов'язань штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 0,2% за кожен день прострочення зобов'язання по сплаті грошової суперечить вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та частини 1 статті 231 Господарського кодексу України.

                    Таким чином, судова колегія не вбачає правових підстав для стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" суми штрафних санкцій за користування торговим кредитом у розмірі 56362,16 грн., тому позовні вимоги у вказаній частині задоволенню не підлягають.

                    Враховуючи викладене, рішення господарського суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" суми штрафних санкцій за користування торговим кредитом у розмірі 56362,16 грн. підлягає скасуванню як таке, що прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права.

                    Керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" задовольнити частково.

          2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 17 липня 2008 року у справі №5020-12/166 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

          „Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ОКСІ" (99053, м.Севастополь, Фіолентовське шосе 1/1, ідентифікаційний код 22274413) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова група Мартекс" (49083, м.Дніпропетровськ, вул..Собінова, 1, ідентифікаційній код 33771674) пеню в сумі 13452,60 грн., 134,53 грн. державного мита, 21,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В частині вимог про стягнення штрафних санкцій за кожний день користування товарним кредитом у розмірі 56362,16 грн. у позові відмовити.          

          В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 3440,83 грн. провадження припинити”.

          4. Доручити господарському суду міста Севастополя видати наказ.

Головуючий суддя                                                            

Судді                                                                                          

                                                                                          І.В. Черткова