Постанова № 12327788, 15.09.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

09 вересня 2008 року Справа № 20-12/171

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                                                      

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІН-АСС";

відповідача: Рєзник Юлія Валеріївна, довіреність № 32/10-011/2007 від 31.10.07, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ФІН-АСС" на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 03.07.2008 у справі №20-12/171

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФІН-АСС" (Фіолентовське шосе, 1/2,Севастополь,99053; пр.Жовтневої Революції,25,кв.63,Севастополь,99057)

до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 0000102200/0 від 30.03.2007, податкового рішення № 000082200/0 від 30.03.2007 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 6667,88 грн., № 000092200/0 від 30.03.2007                                                            

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ФІН-АСС", звернулося з позовними вимогами до відповідача, Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя, про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 0000102200/0 від 30.03.2007 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 30370,24 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 15520,13 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000082200/0 від 30.03.2007 в частині застосування штрафних санкцій на суму 6667,88 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000092200/0 від 30.03.2007 в сумі 340,00грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в діяльності товариства відсутні порушення п.1.4.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки ним обгрунтовано не включено до складу валових доходів грошових коштів, отриманих за договором комісії. Також підприємством не порушені вимоги статті 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, оскільки його угоди з громадянами Російської Федерації укладені за умов розрахунку в грошовій одиниці України –гривні. Відсутніми є й порушення товариством статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, оскільки у підприємства відсутні будь-які об’єкти, підлягаючі валютному декларуванню.

Заявою про зменшення позовних вимог від 05.06.2008 р. позивач просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000102200/0 від 30.03.2007 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій в загальній сумі 45563,87 грн. В іншій частині позовних вимог позов залишив незмінним.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 03.07.2008 у справі №20-12/171 відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ФІН-АСС" до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 0000102200/0 від 30.03.2007, податкових рішень № 000082200/0 від 30.03.2007 та № 000092200/0 від 30.03.2007 року.

Не погодившись з постановою суду, товариство з обмеженою відповідальністю "ФІН-АСС" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального права, а саме, на думку заявника, суд необґрунтовано застосував підпункт 4.1.6 пункту 4 статті 4, підпункт 5.2.1, 5.4.2 пункту 5 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, статтю 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, статтю 9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

                    У судовому засіданні 08.09.2008 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення. Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя надала суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

                    Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.

                    22.03.2007 Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя була проведена виїзна планова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "ФІН-АСС" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2003 по 30.09.2006, за результатами якої складено акт № 1268/10/220-09/24871751/6 від 22.03.2007р. (т. 1., а.с. 53-85)

                    Перевіркою встановлені порушення позивачем підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток від іншої діяльності за 2004 рік на суму 30409,97 грн., а також порушення статті 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

                    На підставі акту перевірки № 1268/10/220-09/24871751/6 від 22.03.2007р. Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000102200/0 від 30.03.2007 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 30370,24 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 15520,13 грн., всього на суму 45890,37 грн., а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000082200/0 від 30.03.2007 в сумі 6716,04 грн. та № 000092200/0 від 30.03.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340,00 грн. (т.1, арк.с. 94,100,101).

Вважаючи неправомірними висновки податківців, викладені в акті перевірки, та безпідставність винесення податкових рішень, позивач звернувся до суду за поновленням порушених прав.

                    Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ФІН-АСС" такою, що підлягає задоволенню, у зв’язку з наступним.

                    З матеріалів справи вбачається, що 13.08.2004 між товариством з обмеженою відповідальністю "ФІН-АСС" (брокер) і закритим акціонерним товариством Науково-виробничої фірми „Інженерний і технологічний сервіс” (далі ЗАТ НВФ „ІТС”) (клієнт) укладений договір на постійне обслуговування на ринку цінних паперів № К/129/2 зі строком виконання, згідно додаткової угоди, до 12.08.2006 (т.1, а.с. 14-19). Відповідно до заявки № 1 до цього договору (т.1,а.с. 20) брокер зобов'язувався купити для ЗАТ НВФ „ІТС” прості іменні акції відкритого акціонерного товариства „Електромашинобудівний завод „Фірма”Селма”. Кошти в розмірі 134881,20 грн. на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "ФІН-АСС" були зараховані 19.08.2004.

                    20.08.2004 товариство з обмеженою відповідальністю "ФІН-АСС" і відкрите акціонерне товариство „Електромашинобудівний завод „Фірма”Селма” уклали договір № Т/125/2 на покупку простих іменних акцій ВАТ „Електромашинобудівний завод „Фірма”Селма” (т.1, а.с. 23-24).

Відповідно до звіту від 22.11.2005 (т.1, а.с. 21) та акту прийому передачі від 30.11.2005 (т.1, а.с. 48) відповідач повністю виконав взяті на себе зобов’язання за договором, придбавши та передавши ЗАТ НВФ „ІТС” прості іменні акції ВАТ „Електромашинобудівний завод „Фірма”Селма”.

Актом перевірки №1268/10/22-009/24871751 від 22.03.2007 встановлено, що позивач при виконанні зазначених договорів порушив підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки не включив до складу валових доходів суму доходів, отриманих за договором № К/129/2 від 13.08.2004 в сумі 134881,20 грн., у зв’язку з чим інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000102200/0 від 30.03.2007 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 30370,24 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 15520,13 грн.

Разом з тим, колегія суду апеляційної інстанції погоджується з твердженням заявника скарги, що зазначена сума коштів, яка отримана за договором №К/129/2, не підпадає під визначення підпункту 4.1.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно з яким валовим доходом є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого протягом звітного періоду в грошовій формі на території України, оскільки відповідно до підпункту 7.9.1 пункту 7.9 статті 7 цього Закону не включаються до складу валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку на підставі договору комісії.

Аналогічна позиція висловлена у Листі Державної податкової адміністрації України №3534/6/15-1116 від 23.06.2000 „Щодо оподаткування прибутку торговця цінними паперами, одержаного від здійснення комісійної діяльності по цінних паперах”.

Отже, суд першої інстанції необґрунтовано застосував до даних правовідносин підпункт 4.1.6 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки для врегулювання дійсного спору вказаним законом передбачені спеціальні норми.

Також суд апеляційної інстанції вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про порушення позивачем підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно з актом перевірки № 1268/10/22-009/24871751 від 22.03.2007 р. кошти, отримані позивачем за договором №К/129/2, використовувалися для покупки акцій ВАТ „Електромашинобудівний завод „Фірма”Селма” та відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” повинні були відображені у валових витратах позивача, зокрема, у 4 кварталі 2004 року в сумі 14026,25 грн., у 4 кварталі 2005 року в сумі 120973,75 грн. Однак, ці кошти, що були перераховані на розрахунковий рахунок позивача, не можуть бути визначені як доходи від інших джерел, оскільки, як вже встановлено, позивач не зобов’язаний включати до складу валового доходу кошти, залучені платником податку на підставі договору комісії, як при надходженні, а також не включаються до валових витрат при поверненні цих коштів (підпункти 7.9.1, 7.9.2 пункту 7 статті 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”).

Також, судом першої інстанції залишено поза увагою та не надано будь-якого висновку стосовно питання включення позивачем до складу валових витрат витрат, пов’язаних із професійною підготовкою більше 3% фонду оплати праці звітного періоду, а саме у 4-му кварталі 2004 в сумі 784,95 грн.

Відповідності до підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” до валових витрат включаються: витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку; витрати на навчання та (або) професійну підготовку у вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладах інших осіб, які не перебувають з таким платником податку у трудових відносинах, але уклали з ним письмову угоду (договір, контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та (або) професійно-технічного навчального закладу та отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років та інші витрати. Зазначені витрати включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.

Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону податковим періодом є: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, при вказівці на порушення даної правової норми позивачем, помилково використав лише один третій квартал, тоді як необхідно було використати всі три квартали з початку року, у зв’язку з чим можна зробити висновок, що в діях позивача відсутнє завищення валових витрат, а отже відсутнє порушення підпункту 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000082200/0 від 30.03.2007 в частині застосування в сумі 6667,88 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000092200/0 від 30.03.2007 в сумі 340,00грн. за порушення позивачем статті 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, необхідно зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю „ФІН-АСС” (комісіонер) були укладені чотири договори комісії цінних паперів з громадянами Росії - Ісаковим С.В., Симоновою А.В. (нерезиденти) в особі Казакова Д.В. (громадянин України) (комітент), що діє за дорученням з правом підписувати від імені громадян Росії договори купівлі-продажу та інших документів, пов’язаних з відчуженням і перереєстрацією права власності на всі акції ВАТ „Електромашинобудівний завод „Фірма”Селма” (емітент). На підставі зазначених договорів комісіонер за дорученням та за рахунок комітента зобов’язується надати посередницькі послуги з продажу цінних паперів емітента.

Таким чином, позивач надавав послуги з продажу цінних паперів (в особі громадянина України –Казакова Д.В., що діяв на підставі доручень №П-3746, № П-3747 від 20.10.2005) в національній валюті України (гривня) (т.1, а.с. 105,106).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що дебіторська заборгованість позивача в сумі 12145,52 грн. є валютними цінностями і підлягає декларуванню, враховуючи наступне.

Зовнішньоекономічна діяльність, згідно зі статтею 1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність”, це діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України. Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

На підставі статті 1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначених в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Таким чином, операції з продажу цінних паперів позивачем довіреній особі –громадянинові України в національній валюті, не є зовнішньоекономічною діяльністю. До того ж, відповідно до договорів комісії з громадянами Росії № К/134/2 від 01.11.2005, №К/135/2 від 03.11.2005, № К/136/2 від 07.11.2005, № К/137/2 від 08.11.2005 (т.1, а.с. 107,111,115,119) ціна договору виражена у грошовій одиниці України –гривні, а тому, за відсутності виручки в іноземній валюті, відсутній й обов’язок з її зарахування на валютний рахунок.

Зазначене також підтверджується висновком судової економічної експертизи № 531 від 31.10.2007 (т.2, а.с. 13-23), яка призначалася судом першої інстанції під час розгляду справи. Як вбачається зі змісту оскарженої постанови, суд першої інстанції висновкам цієї експертизи не надав доказової значущості з огляду на те, що висновки експерта не відповідають вимогам статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судова колегія визнає невірним висновок суду першої інстанції про порушення позивачем статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.

Відповідно до статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, який має силу закону, валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України в порядку і терміни, які встановлюються Національним банком України.

Відповідно до вказаного Декрету під валютними цінностями маються на увазі: валюта України; платіжні документи; іноземні грошові знаки, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України; банківські метали.

Згідно спільного листа НБУ від 09.01.1998 № 13-226/53-188, ДПА України від 09.01.1998 № 206/10/22-0117 та Державної митної служби України від 12.01.1998 № 11/3-247 „декларуванню підлягає лише наявність у резидентів валютних цінностей та майна, які перебувають за межами України”.

Оскільки встановлено, що позивач фактично не здійснював зовнішньоекономічної діяльності, будь-які із наведених валютних цінностей за межами України в нього відсутні, то безумовно відсутній й обов’язок з їх декларування, про що й зазначено заявником апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що уточнені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „ФІН-АСС” про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 0000102200/0 від 30.03.2007 в частині донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 30213,74 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 15350,13 грн. (а.с.69 том 2), рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000082200/0 від 30.03.2007 в частині застосування штрафних санкцій на суму 6667,88 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000092200/0 від 30.03.2007 в сумі 340,00грн., підлягають задоволенню.

                    За таких обставин постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як прийнята у порушення вимог норм матеріального та процесуального права.

                    Керуючись статтями 195, пунктом 3 статті 198, 202, частиною 2 статті 205, статтею 207, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                                  

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „ФІН-АСС” задовольнити.

          2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 03.07.2008 у справі №20-12/171 скасувати.

          3. Прийняти нову постанову.

          Адміністративний позов задовольнити.

          Визнати недійсними:

          податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя № 0000102200/0 від 30.03.2007 в частині донарахування товариству з обмеженою відповідальністю „ФІН-АСС” податкового зобов’язання на суму 30213,74 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 15350,13 грн., всього на суму 45563,87 грн.;

          рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000082200/0 від 30.03.2007 в частині застосування штрафних санкцій на суму 6667,88 грн.;

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000092200/0 від 30.03.2007 в сумі 340,00 грн.

4. Стягнути з Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014; реквізити невідомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ФІН-АСС” (пр.Жовтневої Революції, 25, кв.63, Севастополь, 99057; реквізити невідомі) судові витрати в розмірі 3,40 грн.

                    Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

                    Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.                                                  

Головуючий суддя                                                  

Судді