Постанова № 12327801, 17.09.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

16 вересня 2008 року Справа № 2-15/4324-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

позивача: Соколова Людмила Миколаївна, довіреність № б/н від 01.06.08, відкрите акціонерне товариство "Джанкойський елеватор"

відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Кримський виробничий рибокомбінат" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 21 липня 2008 року у справі №2-15/4324-2008

за позовом           відкритого акціонерного товариства "Джанкойський елеватор" (вул. Кримська, 86,Джанкой,96100)

до           відкритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Кримський виробничий рибокомбінат" (вул. 3-я Промислова, 1,Красноперекопськ,96000)

про стягнення 200400,65 грн.

за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Кримський виробничий рибокомбінат" до відкритого акціонерного товариства "Джанкойський елеватор"

про визнання договору недійсним.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Джанкойський елеватор”, звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, відкритого акціонерного товариства “Сільськогосподарське підприємство “Кримський виробничий рибокомбінат”, про стягнення 200400,65 грн. (т.1, а.с.2-3).

В процесі розгляду справи, 13 травня 2008 року, представником позивача була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про уточнення суми позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача 203763,52 грн., в тому числі 129398,40 грн. основного боргу, 43366,37 грн. інфляційних втрат, 17961,82 грн. 12% річних, 13036,93 грн. пені. В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 5000,00 грн. позивач просив суд прийняти відмову від позову (т.1, а.с. 44-45).

У судовому засіданні, 13 травня 2008 року, представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким визнав позовні вимоги (т.1, а.с. 72).

28 травня 2008 року відкрите акціонерне товариство “Сільськогосподарське підприємство “Кримський виробничий рибокомбінат”, в свою чергу, звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Джанкойський елеватор” про визнання договору № 01/02-07 від 28 липня 2007 року недійсним (т.1, а.с. 83-84).

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 травня 2008 року зустрічна позовна заява була прийнята у провадження разом з первісним позовом (т.1, а.с.86).

30 травня 2008 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшло клопотання відповідача, підписане головою правління відкритого акціонерного товариства “Сільськогосподарське підприємство “Кримський виробничий рибокомбінат” В.Г. Риловим, яким він відзиває попередній відзив на позовну заяву, як помилковий (т.1, а.с. 117).

15 липня 2008 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить прийняти відмову від позову в частині стягнення з відповідача 12% річних у розмірі 17961,82 грн., пені у розмірі 13036,93 грн., інфляційних втрат у розмірі 43366,37 грн. (т.2, а.с 3)

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2008 року у справі № 2-15/4324-2008 (суддя Іщенко І.А.) первісний позов товариства з обмеженою відповідальністю „Джанкойський елеватор” задоволений частково (т.2, а.с. 46-51).

З відкритого акціонерного товариства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат” стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Джанкойський елеватор” 129398, 40 грн. заборгованості.

В іншій частині первісного позову провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України припинено.

У зустрічному позові відкритого акціонерного товариства „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат” відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, відкрите акціонерне товариство „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у позові товариства з обмеженою відповідальністю „Джанкойський елеватор” відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Так, відкрите акціонерне товариство „Сільськогосподарське підприємство „Кримський виробничий рибокомбінат” у своїй апеляційній скарзі зазначає, що місцевим господарським судом не було витребувано у позивача та оглянуто у судовому засіданні оригінал договору № 01/02-07 від 28 липня 2007 року, що є порушенням вимог статті 36 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим суд безпідставно відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Також, заявник апеляційної скарги стверджує, що, оскільки поставка товару здійснювалась за усною домовленістю і кінцевий термін сплати товару не був встановлений, а згідно з вимогами статті 530 Цивільного кодексу України вимоги про оплату відвантаженого товару від позивача не надходило, обов’язку оплатити товар у відповідача не виникло.

У судове засідання, призначене на 16 вересня 2008 року, представник відповідача повторно не з’явився, направив телеграму з клопотанням про відкладення розгляду справі у зв'язку з хворобою представника, але доказів вказаних обставин та поважних причин неможливості представника брати участь у розгляді справи суду надано не було .

Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до статті 28 Господарського процесуального кодексу України представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді чинним законодавством не обмежується .

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського-процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутності не з'явившегося представника відповідача.

У зв’язку з відрядженням судді Волкова К.В., на підставі розпорядження виконуючого обов’язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 вересня 2008 року, здійснена заміна судді Волкова К.В. на суддю Борисову Ю.В..

Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

28 липня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Джанкойський елеватор” (Продавець) та відкритим акціонерним товариством “Сільськогосподарське підприємство “Кримський виробничий рибокомбінат”(Покупець) був укладений договір № 01/02-07. (т.1, а.с. 6-7)

Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець зобов’язується виробити та передати у власність, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити корм для прудових карпових риб (товар) в строки та на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з пунктом 4.1. договору, строки поставки партії товару обумовлюються специфікаціями, які є невід’ємними частинами договору.

Відповідно до пункту 4.2 договору продавець поставляє товар на умовах франко-склад (ЕХW) (відкрите акціонерне товариство “Джанкойський елеватор”).

Моментом поставки товару є момент фактичної його передачі покупцю, відкритому акціонерному товариству “Джанкойський елеватор”, згідно з товарно-транспортними накладними. (пункт 4.3 договору)

Згідно з пунктом 5.1 договору платежі здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Оплата товару здійснюється протягом 2 банківських днів з дати фактичної передачі товару.

Строк дії договору встановлений пунктом 9.4 договору, згідно з яким договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами зобов’язань за договором.

Позивачем у виконання своїх зобов’язань за договором здійснювалися поставки товару, що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними (т.1, а.с. 9-37), а також товарно-транспортними накладними (т.2, а.с. 5-43).

Матеріали справи свідчать, що позивачем було поставлено відповідачу товару на загальну суму 327398,40 грн.

Вказаний товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача у накладних а також довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей. (т.1, а.с.13-16)

Факт отримання товару на вказану суму відповідачем також не оспорюється.

Відкритим акціонерним товариством “Джанкойський елеватор” на оплату поставленого товару були виставлені відповідні рахунки, які містяться в матеріалах справи (т.1, а.с. 9-37).

Відкритим акціонерним товариством “Сільськогосподарське підприємство “Кримський виробничий рибокомбінат” була здійснена часткова оплата отриманого товару у розмірі 198000,00 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками по рахунку позивача. (т.1, а.с. 89-109).

Оскільки відкритим акціонерним товариством “Сільськогосподарське підприємство “Кримський виробничий рибокомбінат”, не було сплачено вартість поставленого товару в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 129398,40 грн., товариство з обмеженою відповідальністю “Джанкойський елеватор” до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою (т.1, а.с. 2-3).

Проте, відкрите акціонерне товариство “Сільськогосподарське підприємство “Кримський виробничий рибокомбінат” вважає, що договір № 01/02-07 від 28 липня 2007 року був підписаний неуповноваженим представником з боку товариства з обмеженою відповідальністю “Джанкойський елеватор”, у зв’язку з чим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання вказаного договору недійсним на підставі статті 203 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду виходячи з наступного.

Відкрите акціонерне товариство “Сільськогосподарське підприємство “Кримський виробничий рибокомбінат” стверджує, що поставка товару товариством з обмеженою відповідальністю “Джанкойський елеватор” здійснювались поза умовами договору № 01/02-07 від 28 липня 2007 року, на підставі усної домовленості, при цьому, кінцевий термін оплати відвантаженого товару визначений не був, а сам договір № 01/02-07 від 28 липня 2007 року був підписаний неуповноваженим представником товариства з обмеженою відповідальністю “Джанкойський елеватор”, у зв’язку з чим є недійсним.

Судова колегія вважає вказані доводи заявника апеляційної скарги такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, за своєю правовою природою укладений договір є договором поставки та підлягає регулюванню положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень статті 180 Господарського кодексу України істотними умовами господарських договорів, зокрема, договору купівлі-продажу, є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як встановлено судом першої інстанції, усі істотні умови були дотримані сторонами при укладенні договору та фактично виконувались ними.

Так, матеріалами справи підтверджується виконання товариством з обмеженою відповідальністю “Джанкойський елеватор” своїх обов’язків за договором поставки, а саме –ним було відвантажено товару на загальну суму 327398,40 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними (т.1, а.с. 9-37), а також товарно-транспортними накладними (т.2, а.с. 5-43).

Вказане виконання умов договору відповідачем підтверджується прийняттям товару та частковою сплатою його вартості в розмірі у розмірі 198000,00 грн., що вбачається з витягів з рахунку позивача. (т.1, а.с. 89-109). При цьому, у графі „призначення платежу” платіжних доручень відповідачем зазначалися номери рахунків, які були виставлені позивачем у виконання умов договору.

Таким чином, наявність фактів виконання умов договору щодо поставки як з боку позивача, так і прийняття товару з боку відповідача є фактично погодженням всіх істотних умов договору.

Отже, визнати неукладеним можливо лише договір, який сторонами не виконувався.

Викладені обставини спростовують утвердження заявника апеляційної скарги про поставку товару не за умовами договору, а згідно з усною домовленістю.

Відповідно до статті526 Цивільного кодексуУкраїни зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання—відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1-3 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1 договору № 01/02-07 від 28 липня 2007 року передбачено, що сплата товару здійснюється протягом двох днів з дати фактичного відвантаження товару.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає необґрунтованими доводи заявника апеляційної скарги про відсутність у нього обов’язку на оплату вартості товару, який був відвантажений відкритим акціонерним товариством “Джанкойський елеватор”, а висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є законними та обґрунтованими.

Зустрічні позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Сільськогосподарське підприємство “Кримський виробничий рибокомбінат” з посиланням на статті 203, 207 Цивільного кодексу України мотивовані порушенням відкритим акціонерним товариством “Джанкойський елеватор” вимог чинного законодавства щодо належної форми укладення господарського договору, що виразилося в підписанні договору № 01/02-07 від 28 липня 2007 року з боку позивача за первісним позовом неуповноваженою особою.

Згідно зі статтею 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Так, відкрите акціонерне товариство “Сільськогосподарське підприємство “Кримський виробничий рибокомбінат” стверджує, що спірний договір був підписаний неуповноваженою особою з боку відкритого акціонерного товариства “Джанкойський елеватор”.

Як встановлено судовою колегією, від імені відкритого акціонерного товариства “Джанкойський елеватор” примірник договору був підписаний заступником голови правління Сіліним В.С., який мав на це повноваження, що підтверджується п.7.23 Статута відкритого акціонерного товариства "Джанкойський Елеватор", зареєстрованого Джанкойським виконкомом Міської ради 30 липня 1998 року № 04055699Ю001001 (а.с. 118-132, т.1), випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 417124 серія ААА, приказом по відкритому акціонерному товариству "Джанкойський Елеватор" от 01.01.07 № 16-п "Про право підписи в відсутність голови правління" (а.с. 86 т.2), а також поясненнями по обставинам справи голови правління Садовським А.М. та самім Садовським А.М. (а.с. 84-85 т.2).

Вказані обставини спростовують доводи заявника скарги про підписання договору неуповноважною особою.

Крім того, як встановлено судом вище, позивачем у виконання умов договору здійснювалися поставки товару відповідачу, відповідачем вказаний товар приймався, а також здійснювалася часткова оплата Відкритим акціонерним товариством “Сільськогосподарське підприємство “Кримський виробничий рибокомбінат” отриманого товару.

Зазначене безперечно свідчить про вчинення дій по виконанню договору обеими сторонами.

З довідами відповідача по первісному позову про те, що суд порушив норми процесуального права, розглянув справу в відсутність оригіналу договору, судова колегія не може погодитись.

Відповідно до вимог статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Представник заявника апеляційної скарги не навів правових норм, відповідно до яких рішення приймається судами лише за наявності оригіналів документів.

Згідно з пунктом 2.2. роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", якщо подані копії документів викликають сумніви, господарський суд має право витребувати оригінали цих документів.

У судовому засіданні, 13 травня 2008 року, представником позивача була надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позивач просить суд прийняти відмову від позову в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 5000,00 грн. А також 15 липня 2008 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла заява позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 12% річних у розмірі 17961,82 грн., пені у розмірі 13036,93 грн., інфляційних втрат у розмірі 43366,37 грн.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що відмова позивача від позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, у зв’язку з чим заява товариства з обмеженою відповідальністю “Джанкойський елеватор” судом була обґрунтовано задоволена, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 5000,00 грн., 12% річних у розмірі 17961,82 грн., пені у розмірі 13036,93 грн., інфляційних втрат у розмірі 43366,37 грн. припинено.

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв’язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Сільськогосподарське підприємство “Кримський виробничий рибокомбінат” залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2008 року у справі № 2-15/4324-2008 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  

Судді                                                                                

З оригіналом згідно

Помічник судді М.Є. Пекарнікова