Постанова № 12327784, 15.09.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

08 вересня 2008 року Справа № 2-27/951-2008А                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                                                      

за участю представників сторін:

позивача: Басараб Ліана Володимирівна, довіреність № б/н від 01.12.07, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еврика";

відповідача: Маслюк Олексій Володимирович, довіреність № 97/10.0 від 18.08.08, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим;

третьої особи: не з'явився, Приватне підприємство "Деметра-2002";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Еврика" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 23.06.2008 у справі №2-27/951-2008А

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Еврика" (вул. Світла, 1а,Комсомольське, Сімферопольський р-н,95494)

до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)

3-тя особа приватне підприємство "Деметра-2002" (вул. Березняківська, 36а,Київ,01001)

про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Еврика”, звернувся до господарського суду з позовними вимогами до відповідача, Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, третя особа - приватне підприємство „Деметра-2002”, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0014802301/0 від 18.09.2007.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що податковий кредит ним сформований на підставі належним чином оформленої податкової накладної, а тому донарахування відповідачем податку на додану вартість та застосування фінансових санкцій є неправомірним.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.06.2008 у справі № 2-27/951-2008А у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „Еврика” відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Еврика” звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що позивач, як добросовісна сторона договору, не знав і не міг знати, що свідоцтво платника податку на додану вартість приватного підприємства „Деметра-2002” в майбутньому може бути анульовано. Позивач також посилається на те, що сам факт скасування свідоцтва платника податків підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

На підставі розпорядження виконуючого обов’язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.09.2008 у зв’язку із зайнятістю в іншому судовому процесі судді Сотула В.В., здійснено її заміну на суддю Плута В.М.

У судовому засіданні 08.09.2008 представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення. Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

                    Враховуючи те, що явка представників сторін не є обов’язковою, а також те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутність представника третьої особи.

                    Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.

                    В період з 17.08.2007 по 05.09.2007 Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі була проведена виїзна планова документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю „Еврика” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 по 31.03.2007, за результатами якої складений акт № 5912/23-2/30120562 від 12.09.2007 (т. 1., а.с. 18-69).

                    Перевіркою встановлені порушення позивачем підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 104413,00 грн.

                    Висновки акту мотивовані тим, що товариство з обмеженою відповідальністю „Еврика” у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з приватним підприємством „Деметра-2002” відповідно до договору № 7/4 від 01.02.2006, згідно з пунктом 1.1 якого продавець зобов’язався передати у власність, а покупець оплатити і прийняти товар –автомобілі, автозапчастини, автоаксесуари, матеріали відповідно до специфікацій. Однак, оскільки Державною податковою інспекцією в Дніпровському районі м. Києва свідоцтво платника податків приватного підприємства „Деметра-2002” було скасовано, то, на думку перевіряючих, є підстави вважати зазначений договір недійсним та таким, що не тягне правові наслідки, передбачені законом.

                    На підставі акту перевірки № 5912/23-2/30120562 від 12.09.2007 відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0014802301/0 від 18.09.2007 про визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 156619,5 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 104413,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 52206,5 грн. (т. 1, а.с. 71).

                    За результатами оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку Державна податкова інспекція в місті Сімферополі рішенням № 63589/0/25-023 від 19.10.2007 скаргу позивача залишила без задоволення, а податкове-повідомлення рішення №0014802301/0 від 18.09.2007 без змін (т. 1, а.с. 76).

                    Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Еврика” такою, що підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

                    Як встановлено судом першої інстанції, 01.02.2006 між приватним підприємством „Деметра-2002” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Еврика” (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 7/4, згідно з пунктом 1.1 якого продавець зобов’язався передати у власність, а покупець оплатити і прийняти товар –автомобілі, автозапчастини, авто аксесуари, матеріали відповідно до специфікацій.

                    Загальна сума договору, у відповідності до пункту 1.7., складає 1000000,00 грн.

                    На виконання умов договору позивач, за податковою накладною № 118 від 12.10.2006, отриманою від приватного підприємства „Деметра-2002”, включив до складу податкового кредиту за жовтень 2006 суму податку на додану вартість.

                    Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва відносно приватного підприємства „Деметра-2002” скасовано свідоцтво платника податків на додану вартість з 17.04.2006, у зв’язку з чим, за висновками суду, приватне підприємство „Деметра-2002” не мало право виписувати та надавати позивачу податкову накладну № 118 від 12.10.2006, оскільки підприємство не є платником податку на додану вартість.

                    Разом з тим, з обґрунтованістю такого висновку погодитись не можна з огляду на наступні обставини.

                    Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

                    Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити певні реквізити, передбачені цим підпунктом.

                    Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

                    Судовою колегією встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість була надана податкова накладна № 118 від 12.10.2006 (т. 1, а.с. 74), яка не мала будь-яких недоліків та порядок заповнення якої відповідав встановленому чинним законодавством.

                    Анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість саме по собі не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

                    Судом першої інстанції не спростовані доводи позивача стосовно його необізнаності про те, що на момент здійснення господарських операцій продавець товарів не знаходився в Єдиному державному реєстрі платників ПДВ, а також про відсутність в нього свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

                    За таких обставин, покупець не може нести відповідальність як за несплату податків продавцем, так і за можливу недостовірність відомостей, ним наданих.

                    Платники податку, визначені у підпунктах „а”, „в”, „г”, „д” пункту 10.1 статті 10 Закону „Про податок на додану вартість”, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2 статті 10 Закону).

                    Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійснені господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

                    Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

                    Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

У зв’язку з викладеним, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі №0014802301/0 від 18.09.2007 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю „Еврика” податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 156619,5 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 104413,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 52206,5 грн., підлягає скасуванню.

                    Таким чином, на підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що при винесенні оскарженого рішення судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю „Еврика” підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з прийняттям у справі нового рішення про задоволення позову.                                                  

                    Керуючись статтями 195, пунктом 3 статті 198, 202, частиною 2 статті 205, статтею 207, частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Еврика” задовольнити.

                    2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.06.2008 у справі № 2-27/951-2008А скасувати.

                    3. Прийняти нову постанову.

                    Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0014802301/0 від 18.09.2007 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю „Еврика” податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 156619,5 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 104413,00 грн., та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 52206,5 грн.

                    Стягнути з Державної податкової інспекції в місті Сімферополі (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053; реквізити невідомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Еврика” (вул. Світла,1а,Комсомольське, Сімферопольський р-н,95494; реквізити невідомі) судові витрати в сумі 3,40 грн.                     

                    Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

                    Постанову може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.          

Головуючий суддя                                                  

Судді