Постанова № 12327467, 03.07.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

03 липня 2008 року Справа № 5020-2/004                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Черткової І.В. ,

суддів                                                                      Маслова З.Д. ,

                                                                                          Волкова К.В. ,

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом: Ірхін Михайло Юрійович, довіреність № 7/0/2-08 від 02.01.2008

відповідачів за первісним позовом: Кравець Олександр Миколайович, довіреність б/н від 05.06.2008 - Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська,

не з'явився - Ялтинська квартирно-експлуатаційна частина району,

третьої особи: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 03.04.2008 у справі №5020-2/004

за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова, 44, місто Севастополь, 99040)

до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (вул. Хрустальова, 60, місто Севастополь, 99040)

Ялтинської квартирно-експлуатаційної частини району (вул. Кірова, 69, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: військової частини А-4515 (сел. Любимівка, авіагарнізон "Бельбек", місто Севастополь, 99013)

про стягнення 57 071, 50 грн,

за зустрічним позовом Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської

до відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго"

про визнання недійсним доповнення до договору № 3587 від 14.04.2006,          

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 03.04.2008 у справі №5020-2/004 у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено.

Визнано недійсним доповнення до договору № 3587 від 14.04.2006, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго", військовою частиною А-4515 та Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською.

Рішення мотивовано тим, що зустрічний позов підлягає задоволенню з підстав того, що сторонами додаткової угоди не дотриманий порядок, встановлений статтею 188 Господарського кодексу України, статтями 513, 521 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з рішенням суду, позивач за первісним позовом звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, позовну заяву відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Ялтинська квартирно-експлуатаційна частина району не зверталася до суду з позовом про визнання додаткової угоди недійсною, а тому підстав вважати, що її права порушені немає.

У судовому засіданні позивач за первісним позовом підтримав свої вимоги.

Представник відповідача за первісним позовом - Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської у судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін.

Представник Ялтинської квартирно-експлуатаційної частини району у судові засідання не з’явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, проте він не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції, тому судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Військова частина А-4515 у судові засідання не з’явилася, надіслала клопотання про розгляд справи у відсутність її представника. Судова колегія вважає можливим задовольнити клопотання третьої особи, оскільки вона відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, проте не реалізувала своє процесуальне право на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.05.2008 суддю Щепанську О.А. замінено на суддю Борисову Ю.В.

Розпорядженням голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2008 суддю Борисову Ю.В. замінено на суддю Маслову З.Д.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.

14.04.2006 між відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (Постачальник), військовою частиною А-4515 (Споживач) та Ялтинською квартирно-експлуатаційною частиною району (Платник) був укладений договір № 3587а на поставку електричної енергії, який відповідно до умов пункту 9.4 договору був продовженим на наступні періоди (т. 1, а. с. 10).

Згідно з умовами зазначеного договору постачальник зобов’язався постачати споживачу електричну енергію в обсягах, що відповідні договірним квартальним (місячним) величинам споживання електричної енергії, вказаними у додатку № 1 до договору. Платник, у свою чергу, зобов’язався здійснювати оплату за спожиту електроенергію та здійснювати інші платежі згідно умов договору.

Відповідно до пункту 2.2.2 договору споживач зобов’язався додержуватися режимів споживання електроенергії у відповідності до розділу 5 договору, яким передбачено встановлення договірних величин споживання електроенергії та потужності.

Пунктом 4.2.2 договору встановлено, що за перевищення споживачем договірних величин споживання електричної енергії і потужності, визначених розділом 5 договору, платник оплачує постачальнику двохкратну вартість різниці фактично спожитої електроенергії і договірних величин.

Додатком № 1 договору сторони узгодили граничні величини електроспоживання на 2005, 2006 та 2007 роки (т. 1, а. с. 15-19).

Крім того, відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго", військова частина А-4515 та Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська уклали угоду, що позначена як додаток до договору № 3587а від 14.04.2006 на постачання електричної енергії (т. 1, а. с. 14). На цій угоді не позначена також дата її укладення. Господарський суд міста Севастополя при прийнятті рішення дійшов висновку про те, що зазначеною угодою здійснена заміна сторони в зобов’язанні (здійснено переведення боргу). У рішенні господарського суду міста Севастополя також зазначається на те, що при укладенні зазначеної угоди не дотримані або не виконані вимоги статті 188 Господарського кодексу України, статей 651, 652 Цивільного кодексу України. Крім того, на думку господарського суду міста Севастополя, не визначено строк, з якого здійснена заміна боржника. Це стало підставою для висновку про те, що угода, про яку йдеться, підлягає визнанню недійсною на підставі частини 1 статті 203 і статті 215 Цивільного кодексу України.

Але зроблені господарським судом міста Севастополя висновки не відповідають матеріалам справи.

Саме по собі позначення угоди, про яку йдеться, як доповнення до договору № 3587а від 14.04.2006 не є підставою як для визнання цієї угоди недійсною, так і для висновку про те, що зазначена угода є угодою про заміну сторони в зобов’язанні чи про заміну господарського договору.

В угоді, про яку йдеться, належні представники трьох юридичних осіб виявили свою волю на прийняття на себе певних прав та обов’язків. При цьому між сторонами не було будь-яких суперечок стосовно складу учасників цієї угоди, а також змісту їх прав та обов’язків.

Зміст прав та обов’язків учасників угоди, про яку йдеться, достатньо повно визначається шляхом посилання на договір № 3587а від 14.04.2006.

Та обставина, що в угоді, про яку йдеться, зазначається на заміну платника - Ялтинської квартирно-експлуатаційної частини району на Севастопольську квартирно-експлуатаційну частину морську не є підставою для кваліфікації цієї угоди як договору про заміну сторони в зобов’язані. Ця угода є новим договором, зміст якого визначається посиланням на договір № 3587а від 14.04.2006. Сторони будь-якого господарського договору при визначенні його змісту не позбавлені права посилатися на будь-який документ, який є для них відомим та доступним.

Крім того, слід враховувати, що угода, про яку йдеться не порушує прав будь-якої особи, як трьох учасників цієї угоди, так і Ялтинської квартирно-експлуатаційної частини району, що була учасником договору № 3587а від 14.04.2006.

Посилання Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської на те, що угодою про яку йдеться, не було вирішено питання про дату, з якої обов’язки платника переходять від Ялтинської квартирно-експлуатаційної частини району до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської, не є підставою для висновку про те, що сторони не погодили момент такого переходу. Сторони не зробили будь-яких застережень щодо такої дати тому, що Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська прийняла на себе обов’язки платника за договором № 3587а від 14.04.2006 повністю, тобто з дати початку дії зазначеного договору.

Та обставина, що фактично платежі за зазначеним договором впродовж певного строку здійснювала Ялтинська квартирно-експлуатаційна частина району не впливає на зроблені висновки. Відповідно до статті 528 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законодавством або не випливає із суті зобов’язання, боржник вправі покласти виконане зобов’язання на іншу особу. При цьому боржник залишається відповідальним за виконання зобов’язання. Отже, Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська є зобов’язаною і відповідає за виконання зобов’язання, що виникло на підставі договору № 3587а від 14.04.2006, з початку дії цього договору. Викладене дає підставу для висновку про те, що трьохстороння угода між відкритим акціонерним товариством "Енергетична компанія "Севастопольенерго", військовою частиною А-4515 та Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською будь-яким чином не суперечить цивільному законодавству України, а тому не може бути визнана недійсною. Наявність хиб технічного характеру не може бути підставою для висновку про те, що угода, про яку йдеться, суперечить цивільному законодавству України. Крім того, відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Але Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська не надала будь-яких доказів та не навела будь-яких доводів, які свідчили про те, що оспорюваною угодою порушені будь-які права. Чинне цивільне і господарське законодавство України не передбачає можливості звернення до суду за захистом права у випадках, коли право особи не порушено.

Тому зустрічний позов про визнання недійсним доповнення до договору № 3587а від 14.04.2006 задоволенню не підлягає.

Оскільки відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго", військова частина А-4515 та Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська уклали угоду (договір), яка не суперечить чинному законодавству, то зобов’язання, які виникли на підставі цього договору, підлягають виконанню відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, а одностороння відмова від цих зобов’язань не допускається.

Як свідчать матеріали справи, відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" належним чином виконувало свої зобов’язання. Зустрічне зобов’язання щодо оплати отриманої енергії взяла на себе Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська. При цьому в угоді між сторонами не зазначено на дату, з якої Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська несе зобов’язання щодо оплати електричної енергії. Це дає підстави для висновку про те, що Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська несе це зобов’язання з дати договору № 3587а , тобто з 14.04.2006.

Отже, з 14.04.2006 в силу названої вище угоди (т. 1, а. с. 14) і договору № 3587а платником за електричну енергію, що поставлена військовій частині А-4515, є Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська. Вона несе як обов’язок оплати електричної енергії, так і всю відповідальність за порушення зазначеного обов’язку. Тому позовні вимоги про стягнення з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської заборгованості в сумі 8095, 86 грн підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню також позовні вимоги про стягнення з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, 625 Цивільного кодексу України, статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” пені в сумі 5129, 90 грн, 3% річних у сумі 907, 03 грн і суми індексації заборгованості –1900, 67 грн.

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" до Ялтинської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення заборгованості за електричну енергію, пені, 3% річних та суми індексації заборгованості задоволенню не підлягають, оскільки з дня укладення договору № 3587а від 14.04.2006 обов’язки платника і відповідальність за невиконання цих обов’язків несе не Ялтинська квартирно-експлуатаційна частина району, а Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому рішення господарського суду міста Севастополя підлягає скасуванню, апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 3 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1.Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду міста Севастополя від 03.04.2008 у справі №5020-2/004 скасувати.

3.Прийняти нове рішення.

4.Первісний позов задовольнити частково.

5.Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської (99040, місто Севастополь, вул. Хрустальова, 60, код у ЄДРПОУ 22992545, п/р № 35218003000742 в УДКУ, місто Севастополь, МФО 824509) на користь відкритого акціонерного товариства "Енергетична компанія "Севастопольенерго" (99040, місто Севастополь, вул. Хрустальова, 44, код у ЄДРПОУ 05471081, п/р № 260073537 у „Першому інвестиційному банку”, місто Київ, МФО 300506) 8095, 86 грн заборгованості, пені в сумі 5129, 90 грн, 3% річних у сумі 907, 03 грн і суму індексації заборгованості –1900, 67 грн, а також 159, 80 грн державного мита та 33, 04 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.У решті первісного позову відмовити.

7.У зустрічному позові відмовити.

8.Господарському суду міста Севастополя видати наказ.                                        

Головуючий суддя                                        І.В. Черткова

Судді                                                                      З.Д. Маслова

                                                                      К.В. Волков