Ухвала суду № 12327398, 30.05.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

22 травня 2008 року Справа № 2-24/15523.1-2007А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          Черткової І.В.,

секретар судового засідання                                        

за участю представників сторін:

позивача: Дергачьов Іван Олександрович, довіреність №52 юр від 31.03.08;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г.) від 12.02.2008 у справі №2-24/15523.1-2007А

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" (вул. Одеська, 9-29,Сімферополь,95001)

до           Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

                                                            ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" звернулось до господарського суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в місті Сімферополі № 0000022602\0 від 12.01.2005 року та № 0000022602М від 08.02.2005 року про донарахування податку на додану вартість у розмірі 182664 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 91332 грн., усього 273996 грн.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2008 року у адміністративній справі № 2-24/15523.1-2007А позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що порушення позивачем вимог податкового законодавства не було доведено податковим органом.

          Не погодившись з вказаною постановою господарського суду, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду скасувати, в позові відмовити.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що під час вирішення спору судом першої інстанції були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.

                    Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 07.05.2008 року у складі колегії було замінено суддю Гоголя Ю.М. на суддю Гонтаря В.І.

                    Слухання справи, призначене на 07.05.2008 року, було відкладено у зв’язку з неявкою представників сторін.

                    Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 20.05.2008 року у складі колегії було замінено суддів Гонтаря В.І., Сотула В.В. на суддів Щепанську О.А. та Черткову І.В.

                    У судовому засіданні 20.05.2008 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції. Представник податкової інспекції у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

                    Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю представника відповідача, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

                    У судовому засіданні оголошувалась перерва до 22.05.2008 року.

                    Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 22.05.2008 року у складі колегії було замінено суддю Щепанську О.А.. на суддю Латиніна О.А.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа виконкомом Сімферопольської міської ради 19.09.2002 року та взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим.

10.01.2005 року Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим була проведена позапланова перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні і сплаті податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" за період з 01.10.2003 року по 01.06.2004 року, про що складений акт № 1\26-2\32177872 ( том 2 а.с.6-10).

Перевіркою встановлено зменшення податку на додану вартість у листопаді 2003 року в сумі 100090грн. та у березні 2004 року у сумі 82574грн., всього 182664грн.

На підставі акту перевірки, Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим податковим повідомленням-рішенням № 0000022602\0 від 12.01.2005 року визначена сума податкового зобов'язання з ПДВ - 182664грн. та застосовані штрафні санкції - 91332грн., всього 273996грн.

Позивач не погодився з винесеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в апеляційному порядку. Однак скарги були залишені без задоволення, а рішення без змін, на підставі оскарження винесено нове податкове повідомлення-рішення № 0000022602\1 від 08.02.2005 року.

Позивач, вважаючи їх винесеними безпідставно, звернувся з позовом до господарського суду про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000022602\0 від 12.01.2005 року та № 0000022602/1 від 08.02.2005 року.

                    Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

За результатами перевірки було встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" порушило підпункт 7.4.1. пункт 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виразилось у безпідставному завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 182664грн. та на думку відповідача, полягає в наступному.

Податковий кредит звітного податкового періоду складається з сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та згідно пункту 7.4.4 пункту 7.4 вказаної статті, у разі, коли платник придбаває товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, податки, сплачені в зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Як встановлено перевіркою Контакти у кількості 96000 штук, які були реалізовані нерезиденту (фирмі "Alevet LLC" США) придбались товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" у відкритого акціонерного товариства "Кировський комбікормовий завод" на підставі Договору №П-64 від 10.10.2003 року на суму 600537,60грн. згідно акту прийому-передачі б/н від 10.10.2003 року, податкова накладна № 0000001 від 10.10.2003 року на суму 600537,60грн., в т.ч. податок на додану вартість 100089,60грн. була включена товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" в книгу придбання товарів (робіт, послуг), операція по придбанню Контактів М 1 відображена у складі податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за листопад 2003 року.

В свою чергу, Відкрите акціонерне товариство "Кировський комбікормовий завод" придбав Контакти М 1 у Відкритого акціонерного товариства "Градиент" (місто Донецьк). Для встановлення кінцевого виробника Контактів М 1, на адресу Кировского ТОНМ направлений запит про проведення зустрічної перевірки.

За придбані Контакти М 1, товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" сплатило Відкритому акціонерному товариству "Кировський комбікормовий завод" простим векселем № 613240214869 на суму 500448грн. (акт прийому-передачі від 26.03.2004 року); простим векселем № 613240217591 на суму 100089,60грн. (акт прийому-передачі 20.01.2004 року).

У подальшому, товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" уклало договір комісії б/н від 14.10.2003 року з Приватним підприємством "Селена" (місто Донецьк), згідно якого товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" - далі "Комітент" і Приватне підприємство "Селена" - далі "Комісионер" зобов’язаний по дорученню "Комітента" від його імені та за його рахунок здійснити продаж партії продукції на експорт.

На підставі Договору № П-1/1 від 27.01.2004 року, товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" придбало у товариства з обмеженою відповідапльністю "Агропромінвест" заслінки печей для термообробки литва і поковок у кількості 41 штука на суму 495444,00грн. в т.ч. податок на додану вартість 82574,00 грн. За вищезгаданий товар товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" сплатило товариству з обмеженою відповідапльністю "Агропромінвест" по розрахунковому рахунку на загальну суму 412870,0 грн., а також розрахувалась простим векселем на суму 82574,0 грн. У подальшому, товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" уклавши Договір комісії № 33/2 від 28.01.2004 року з товариством з обмеженою відповідальністю "Промексімгрупп" реалізувало на експорт вищевказаний товар. Як випливає з Акту перевірки, ця господарська операція також була у повному об'ємі відображена в бухгалтерському і податковому обліку.

Як випливає з доводів, вказаних в акті перевірки, а також в рішеннях відповідача, відповідно до пункту 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, що направлена на отримання доходів в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярним, постійним, суттєвим.

Згідно пункту 5.1. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " валові витрати - сума будь-яких витрат платника податків в грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, (робіт, послуг) які отримуються таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У Акті перевірки встановлено, що в довідці про включення підприємства в ЕГРПОУ по КВЗД основним напрямом фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" є оптова торгівля хімічними продуктами (пестицидами і агрохімікатами) і роздрібна торгівля алкогольними напоями і тютюновими виробами, і підтвердженням даного факту є ліцензії на відповідні види діяльності. Такий вид діяльності як експорт пічних заслінок для термообробки литва і поковок і Контакт-деталей мідних М1в довідці відсутній.

У зв'язку з тим, що всі операції відбувалися впродовж короткого періоду часу і товари продані з торговою націнкою 0, 52% і 1, 52%, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" не планувало використовувати вищезгадані товари у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим не мав права включати вартість придбаних товарів до складу валових витрат виробництва та вносити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість. Занижена чиста сум податку на додану вартість в сумі 182664,0 грн. підлягає сплаті до бюджету.

Дані висновки в акті перевірки і стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Однак, судова колегія критично оцінює цей висновок Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, виходячи з наступного.

Виходячи з висновків, вказаних в акті перевірки, всі угоди, укладені в супереч цілями і видами діяльності, передбаченими установчими документами товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон", не можуть відноситься до господарської діяльності, а отже і вартість товарів придбаних по даних операціях не може бути віднесена до складу валових витрат. Таким чином в акті перевірки вказано, що вищезгадані операції фактично є недійсними.

Відповідно до статті 91 Цивільного кодексу України, юридична особа може маги такі ж цивільні права і обов'язки (цивільну правоздатність), що і фізична особа, окрім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Відповідно до Роз'яснень Вищого Арбітражного суду України від 12.03.1999 року № 02-5/111, "Нестатутною є операція, укладена в супереч з цілями, вказаними в установчих документів юридичної особи. При вирішенні спорів господарським судам необхідно враховувати, що і цілями юридичної особи слід розуміти не тільки його основні виробничо-господарські соціальні і інші завдання, але також і не заборонені законом допоміжні операції, необхідні для досягнення основної мети, що стоїть перед юридичною особою. Круг операцій, які мають право укладати господарюючі суб'єкти, не визначається я ким-небудь вичерпним переліком і не обмежується тільки тими операціями, які витікають з основного змісту їх діяльності. Отже, підприємства і організації можуть укладати і різноманітні угоди, що є похідними, супутніми їх основній діяльності і витікаючими з цієї останньої. Господарські суди, вирішуючи спори, пов'язані з визначенням змісту і меж правоздатності господарюючих суб'єктів, повинні виходити з широкого розуміння тих цілей, які дані суб'єкти переслідують в своїй діяльності ".

Відповідно до Розділу 2 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" метою його діяльності є отримання прибутку, Статутом передбачено право проведення не заборонених законодавством комерційних і інших операцій, право здійснювати операції по експорту-імпорту товарів, робіт послуг, а відповідно до статті 143 Цивільного кодексу України установчим документом Товариства з обмеженою відповідальністю є Статут. Довідка про включення в ЕГРПОУ не є засновницьким документом, і не може регламентувати господарську діяльність товариства з обмеженою відповідальністю, але навіть і в цій довідці про включення товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" в ЕГРПОУ є вид діяльності 71130 - оптова торгівля недержавних організацій, окрім споживчої кооперації, відмічена значком "ознака зовнішньоекономічної діяльності".

Заслінки печей для термообробки литва і поковок, Контакт-деталі мідні М 1 є товаром, тобто товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" мало повне право продавати їх як товар на експорт, згідно виду діяльності, який в акті перевірки вказаний як основною.

Відповідно до статті 6 Господарського кодексу України загальними принципами-господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, в межах визначена законом.

Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим посилається на абзац 3 пункту 4.8 статті 4 Закону № 168 та статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні".

Згідно абзацу 3 пункту 4.8 статті 4 Закону № 168, векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податковим зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Придбані товари на баланс товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" не надходили. Контакти М 1, згідно акту прийому-передачі на комісію від 22.12.2003 року, б/н. специфікації № І від 14.10.2003 року, передавалися за адресою: місто Донецьк - 44; заслінки печей для термообробки лиття та поковок, згідно акту прийому-передачі на комісію від 28.01.2004 року, № 1/1, передавалися за адресою: місто Нікополь, вул. К, Лібкнехта, 6,169.

Згідно відповідям на запити Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо проведення перевірки надходження до Державного бюджету України податку на додану вартість, сума якого включена у податковий кредит товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" при покупці 96000 Контакт-деталей мідних М 1 і 41-єї заслінки печей для термообробки лиття і поковок, податок на додану вартість у відповідних сумах жодним з учасників ланцюга від товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-торгова фірма "Макон" до виробників, до Державного бюджету України не сплачувався.

Тобто у запереченнях на позовну заяву, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в обґрунтування законності та правомірності донарахування ПДВ у сумі 182664грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 91332грн. у податкових повідомленнях-рішеннях № 0000022602\0 від 12.01.2005 року та № 0000022602/1 від 08.02.2005 року посилається на інші підстави, ніж викладені в акті перевірки.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 19 частина 2 Конституції України зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічні обов'язки відповідача передбачені і статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України та статтею 2 частиною1 пункту 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до статті 19 частини 1 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року затверджений Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавстві, який зареєстрований в Мінюсті України 25.08.2005 року за № 925/11205 (далі Порядок № 327).

Відповідно до вказаного Порядку за результатами проведення перевірок оформляється акт, який є службовим документом, який стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства (пункт 1.3). Факти виявлених порушень викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 1.7).

Акт перевірки є підставою для винесення податковими органами податкового повідомлення-рішення, у якому донараховується податкове зобов'язання та застосовуються фінансові санкції за фактами порушень, які встановлені в акті.

Додаткові підстави та факти, які не відображені в акті перевірки, не можуть бути підставами для винесення повідомлень-рішень за результатами вказаної перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

                    З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

                    Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, оскільки постанову суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального оправа.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

                    2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.02.2008 у справі №2-24/15523.1-2007А залишити без змін

                    Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

                    Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            

Судді                                                                                          

                                                                                          І.В. Черткова