Постанова № 12327328, 15.05.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

13 травня 2008 року Справа № 2-7/1476-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          Черткової І.В.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 20.03.2008 у справі №2-7/1476-2008

за позовом           відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фарін" (вул. Тургенєва, 52,Сімферополь,95017)

про стягнення 10582,94 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Крименерго” звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Фарін” про стягнення 10582,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення перевірки пекарні, що належить відповідачеві, було встановлено порушення останнім Правил користування електричною енергією, про що був складений відповідний акт. На підставі вказаного акту, товариству з обмеженою відповідальністю „Фарін” була нарахована сума вартості спожитої, але не врахованої електроенергії на загальну суму 6833,64 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не сплачена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1861,95 грн., 3% річних у розмірі 327,96 грн. та 1559,39 грн, інфляційних втрат.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач надав суду заяву про зміну позовних вимог, в якій зазначив, що станом на 29.01.2008 року відповідачем повністю сплачена сума основної заборгованості у розмірі 6833,64 грн., у зв`язку з чим, ВАТ „Крименерго” просило припинити провадження у справі в частині стягнення 6833,64 грн., стягнувши з відповідача лише пеню у сумі 551,14 грн., 1403,06 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 305,23 грн.

Рішенням господарського суду АР Крим від 20.03.2008 року у справі № 2-7/1476-2008 у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства „Крименерго” відмовлено.

При прийнятті рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення суми заборгованості, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для припинення провадження у справі та необхідність саме відмови у позові, оскільки, на момент звернення позивача до суду, порушене право в цій частині було відсутнє, у зв`язку з чим, позовні вимоги є безпідставними. Стосовно відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та річних, то господарським судом було встановлено, що відповідальність споживача електроенергії, закріплена Законом України „Про електроенергетику”, являється мірою відповідальності, через що застосування передбачених Цивільним кодексом України пені, інфляційних втрат та річних є безпідставним. Суд першої інстанції встановив відсутність в укладеному між сторонами у справі договорі посилань на можливість стягнення пені, а також прийшов до висновку, що лише невиконання боржником обов'язку щодо сплати присуджених судом сум збитків може бути підставою для нарахування на суми несплачених коштів інфляційних втрат та річних. До винесення судом відповідного рішення нарахування вказаних сум не є правомірним.

Не погодившись з цим судовим актом, відкрите акціонерне товариство „Крименерго” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Доводи позивача в апеляційній скарзі полягають у неповноті дослідження судом першої інстанції умов договору № 199 від 04.10.2004 року стосовно можливості стягнення пені, а також невірному застосуванні положень Цивільного кодексу України та Правил користування електричною енергією № 28, де визначається поняття збитків та, на думку позивача, передбачається можливість стягнення як інфляційних втрат, так і річних.

Сторони у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності нез’явившихся представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.05.2008 суддів Гонтаря В.І. та Голика В.С. замінено на суддів Плута В.М. та Черткову І.В. Головуючим у справі призначено суддю Плута В.М.

Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції виходячи з наступного.

04.10.2004 року між відкритим акціонерним товариством „Крименерго” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Фарін” (Споживач) було укладено договір про поставку електричної енергії № 199, згідно з розділом 1 якого, Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з пунктом 2 Договору, під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Пунктом 3.1.5 Договору № 199 встановлено, що постачальник має право доступу до електрообладнання та засобів (систем) обліку електроенергії споживача, контролю показників якості електроенергії, контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії та потужності, перевірки потужності компенсуючих приладів споживача та до іншого електрообладнання для виконання функціональних обов'язків Постачальника, згідно ПКЕЕ.

Відповідно до пункту 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996 року, постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, у тому числі на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Судовою колегією встановлено, що 14.02.2006 року представниками відкритого акціонерного товариства „Крименерго” було проведено перевірку об'єкту - пекарні в с. Урожайне Сімферопольського району, що належить товариству з обмеженою відповідальністю „Фарін”, під час проведення якої було виявлено порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, що виразилось в наступному: „на клемной крышке учетного электросчетчика отсутствует пломба Энергонадзора. Потребитель своевременно не сообщил в инспекцию Энергонадзора Симферопольского РЭС”. Порушення було зафіксовано в акті № 1185 від 14.02.2006 року, який був підписаний представником відповідача без будь-яких зауважень.

Згідно з пунктом 3.2 Правил користування електричною енергією, відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Пунктом 3.3 вказаних правил також закріплено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі складеного акту, комісія ВАТ „Крименерго” з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, керуючись Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої внаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 05.12.2001 року № 1197, визначила вартість спожитої, але неврахованої відповідачем електричної енергії за період з 13.10.2005 року по 14.02.2006 року в сумі 6833,64 грн.

Вказаний факт підтверджується відповідним протоколом № 139 від 04.04.2006 року. На оплату вартості донарахованої електроенергії відповідачу позивачеві було виставлено рахунок № 0199/45/0406111 від 18.04.2006 року.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що сума вартості недоврахованої електроенергії була оплачена відповідачем частинами в період з 01.06.2006 року по 29.01.2008 року, тобто до звернення до суду з позовом про її стягнення.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом Інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У даному випадку, за умови порушеного провадження у даній справі, у позивача було відсутнє порушене право та, як наслідок, право на звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості.

Пункт 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що підставами для припинення провадження у справі є обставини, які підтверджують неправомірність виникнення процесу і неправомірність його подальшого продовження. В той же час висновок суду про необхідність відмови у задоволенні позову передбачає, що такі позовні вимоги були розглянуті по суті, їм було надано правову оцінку та визнано безпідставними. Однак, господарським судом АР Крим при винесенні оскаржуваного рішення в частині стягнення основної заборгованості не надавалась правова оцінка таким вимогам, у зв`язку з чим, відмова у позові є передчасною, а провадження у справі має бути саме припинено в силу пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Що стосується позовних вимог про стягнення з ТОВ „Фарін” пені в сумі 551,14 грн., 1403,06 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 305,23 грн., то судова колегія виходить з наступного.

При прийнятті рішення в цій частині господарський суд АР Крим визначив вартість спожитої, але неврахованої електричної енергії, як збитки та застосував норми законодавства, які регулюють відносини у сфері відшкодування збитків. Проте, з таким висновком не можна погодитись з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1.2 Правил користування електричної енергії № 28 від 31.07.1996 року, збитки –це витрати, недоотримана вигода постачальника електричної енергії або електропередаючої організації, які вони отримали в результаті пошкодження електроустановок через умисну або необережну діяльність споживача або інших осіб, і вартість робіт і послуг, необхідних для відновлення електроустановок і електропостачання.

Також в Правилах користування електричною енергією приведено поняття недооблікованої електричної енергії, якою є об'єм електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або розрахований невірно.

Виходячи з вищевикладеного, вартість спожитої, але неврахованої електричної енергії являється не збитками, а заборгованістю, про стягнення якої було заявлено позов.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги той факт, що з моменту виставлення позивачем рахунку № 0199/45/0406ІІІ на оплату 6833,64 грн. у відповідача є наявним грошове зобов`язання по сплаті такої суми, а з дати 24.04.2006 року –граничного терміну оплати, грошове зобов`язання є порушеним.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином згідно закону, іншим правовим актам, договорам, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання згідно вимогам, які в певних умовах звичайно пред'являються.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умовам договору і вимогам Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - згідно звичаям ділового обороту або іншим вимогам, які звичайно висуваються.

Пунктом 6.43 Правил користування електричною енергією № 28 (в редакції від 17.10.2005 року) встановлено, що споживач повинен сплатити рахунки за недовраховану електричну енергію протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Оскільки рахунок на оплату № 0199/45/0406ІІІ був виставлений 18.04.2006 року, а його оплата здійснена лише в період з 01.06.2006 року по 29.01.2008, є обґрунтованими доводи позивача про порушення відповідачем грошових зобов'язань в частині своєчасності розрахунків за фактично спожиту електричну енергію.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції і відсотків річних є способом захисту його майнового права і інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отримання компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, що підлягали сплаті кредитору у певний термін.

Відповідно до статті Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" обов'язок у випадках невчасної сплати нарахованих платежів, сплатити пеню за весь час прострочення платежів, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним висновок господарського суду АР Крим про те, що в договорі про поставку електричної енергії № 199 від 04.10.2004 року, укладеного між ВАТ ''Крименерго" і ТОВ "Фарін", не передбачено можливості оплати штрафних санкцій.

Так, в пункті 1 договору № 199 зазначено, що Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику її вартість і здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, по графіку погашення заборгованості, по актах порушення ППЕЕ) згідно умовам цього Договору і додаткам до Договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з пунктом 2.2.3. договору, Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії і інші нарахування, згідно з умовами Додатку № 4.1.

Пунктом 6 Додатку № 4.1 до договору № 199 (а.с.13) передбачений обов'язок Споживача (Відповідача) у разі невчасних оплат нарахованих платежів сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3% річних. При цьому сума боргу повинна бути сплачений з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, не можна погодитись з висновками суду першої інстанції про те, що пунктами 4.2.3 та 4.2 Договору № 199 закріплено види відповідальності споживача електроенергії, серед яких значиться сплата вартості недоврахованої електричної енергії, у зв`язку з чим, застосування інших видів відповідальності є невірним.

Судова колегія зазначає, що вказаними пунктами 4.2.3 та 4.2 Договору № 199 дійсно закріплено види відповідальності споживача електроенергії. З моменту виставлення рахунку на оплату недоврахованої електричної енергії та до повної оплати існують правовідносини, в рамках яких споживач має грошове зобов`язання в розмірі виставленої суми. При цьому, у разі несвоєчасної оплати виставленої суми, мають місце інші правовідносини –відповідальність за порушення грошового зобов’язання, яка вже не має відношення до відповідальності за порушення у сфері електроенергетики.

Аналіз фактичних обставин справи та норм чинного законодавства дозволяє судовій колегії зробити висновок про невірну правову оцінку правовідносинам сторін, та як наслідком невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

Висновок господарського суду АР Крим про те, що лише невиконання боржником обов'язку щодо сплати присуджених саме судом сум збитків може бути підставою для нарахування на суми несплачених коштів інфляційних втрат та річних, а до винесення судом відповідного рішення нарахування вказаних сум не є правомірним, судова колегія вважає невірним, непідтвердженим жодними нормами законодавства та зробленим при невірному трактуванні положень Цивільного кодексу України.

У зв’язку з цим, оскаржуване рішення господарського суду АР Крим є незаконним та підлягає скасуванню. При цьому, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційне технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 80 ч.1 п.1-1, 101, 103 п.3, 104 ч.1 п.п.1, 4, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

          1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Крименерго” задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 20 березня 2008 року у справі №2-7/1476-2008 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов відкритого акціонерного товариства „Крименерго” задовольнити частково.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фарін” (95017, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Тургенєва, 52; р/р 26002000131183 в АКБ ЧБРР, МФО 384577, ОКПО 24876257) на користь відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; р/р 260323051142 філія КРУ Ощадбанк м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 00131400) 1861,95 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, 1559,39 грн. інфляційних втрат, 327,96 пені, 56,24 грн. держмита, а також 41,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Провадження у справі в частині стягнення основаної заборгованості в сумі 6833,64 грн. припинити.

7. Господарському суду Автономної республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  

Судді                                                                                

                                                                                І.В. Черткова