Ухвала суду № 12327026, 13.02.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

05 лютого 2008 року Справа № 2-16/12385-2007А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          Черткової І.В.,

секретар судового засідання                                        

за участю представників сторін:

позивача: Комедова Оксана Миколаївна, довіреність № б/н від 18.06.07;

відповідача: Єльцов Вадим Валерійович, довіреність №44/100 від 25.05.07;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 19.11.2007 у справі №2-16/12385-2007А

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю "Арома-Трейд" (вул. Жені Дерюгіної, 6,Сімферополь,95022)

до           Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, Сімферополь, 95053)

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

                    Товариство з обмеженою відповідальністю "Арома-Трейд" вернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0011612301/0 від 17.07.2007 року.

                    Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А.) від 19.11.2007 у справі № 2-16/12385-2007А позов задоволено позов. Постанова суду мотивована тим, що позивач правомірно включив сплачені ним суми податку на додану вартість до суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

                    Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позову відмовити.

                    Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час вирішення спору були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.

                    У судовому засіданні 05.02.2008 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач провів виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2007 року за результатами якої було складено акт № 4209/23-4/33131535 від 16 липня 2007 року.

На підставі акту перевірки від 16.07.2007, яким встановлено порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0011612301/0 від 17.07.2007 яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Арома- Трейд»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 52 023,00грн.

Позивач подав відповідачу податкову Декларацію з податку на додану вартість за квітень 2007 року, в якій в рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування задекларована сума податку, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому період постачальникам таких товарів в розмірі 121560,00грн. та в рядку 25.1 Декларації "сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку" також зазначена сума 121560,00грн.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 7 вищевказаного Закону встановлений порядок розрахунку та сплати податку на додану вартість. Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.2.2 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)          бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальником таких товарів (послуг);

б)          залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач до складу податкового кредиту за квітень 2007 року правомірно відніс суму податку на додану вартість у розмірі 121560,00грн., що підтверджується відповідними податковими накладними, наявними в матеріалах справи та не оспорюється відповідачем по суті.

При перевірці розділу III «Розрахунки з бюджетом за звітний період»Декларації по ПДВ за квітень 2007 року встановлено, що підприємство в рядку 18.2 та рядку 21 декларації відобразило суму в розмірі 73561,00грн. зі знаком «мінус»як різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду. Дана сума відображена в рядку 22.2 Декларації, в якій вказано, що 73 561,00грн. зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, тобто травень 2007 року.

Від'ємне значення попереднього звітного (податкового) періоду (березень 2007 року) яке відображено в рядку 23 декларації, визначено в сумі 193488грн. Від'ємне значення в сумі 193488,00грн. склалося із значень, які вказані в рядку 23.1 (69537 грн.) та 23.2 (123951 грн.) Декларації по ПДВ за листопад 2006 року.

В податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року зазначено, що сума податкового кредиту попереднього звітного періоду (за березень2007 року) склала 69537,00грн., що відображено в рядку 2 розрахунку суми бюджетного відшкодування - додаток до декларації по ПДВ за квітень 2007 року.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку була задекларована позивачем у розмірі 121560,00 грн. та відображена в 3 та 4 рядках Додатку 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року (рядок 25.1 податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки, ( ст. акту 12) в рядку 3 додатку 3 до Декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" позивачем вказана сума 121560,00грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника. Перевіркою встановлено, що сума, яка піддягає бюджетному відшкодуванню складає 69537,00грн., відхилення складає 52023,00грн.

В акті перевірки відповідач вказав, що ним встановлено порушення підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Порушення виявилося в тому, що позивач завищив суму бюджетного відшкодування на 52 023,00 грн.

На думку відповідача значення рядка 3 додатку 3 до декларації з ПДВ "Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)" не може бути більше ніж значення рядка 2 додатку 3 до декларації з ПДВ "Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду"(можуть лише дорівнювати або бути менше).

Проте, даний висновок відповідача на думку судової колегії є помилковим, оскільки підпунктом 7.7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає не "частина податкового кредиту попереднього періоду", а частина "від'ємного значення" суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 статті 7 цього Закону.

Посилання в підпункті 7.7.2 статті 7 Закону України "Про ПДВ" на підпункт 7.7.1, навпаки, означає, що в розрахунок бюджетного відшкодування з ПДВ повинні бути включені суми, визначені "як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду". В свою чергу, згідно з останнім абзацом вказаного підпункту те "від'ємне значення", яке вийшло у платника податків в одному звітному періоді, як правило, стає його податковим кредитом наступного звітного періоду. Отже, той від'ємний ПДВ, який до певного моменту накопичився у платника податку в рядку 24 податкової декларації з ПДВ, може складатися з суми будь-яких "податкових кредитів", а не тільки з податкового кредиту попереднього періоду. Тому бюджетному відшкодуванню відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" повинно підлягати саме таке "накопичене" від'ємне значення ПДВ.

Аналіз підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про ПДВ" дозволяє зробити висновок, що обов'язковою умовою для відшкодування ПДВ є те, що в розрахунок сплаченої суми ПДВ включається тільки той ПДВ, який був сплачений постачальникам товарів (послуг) саме в попередньому звітному періоді (тобто періоді, що передує заповненню додатку 3.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-          або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, виходячи з вищенаведеного, можна зробити висновок, що право на податковий кредит у платника податків виникає при отриманні податкової накладної, а право на бюджетне відшкодування сплаченої суми податку на додану вартість -з моменту сплати отриманого товару (послуги).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у позивача право бюджетного відшкодування відповідних сум податку на додану вартість виникло у квітні 2007 року, а саме після фактичної сплати отриманого товару.          

При таких обставинах, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

                    Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим та вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята при повному з’ясуванні обставин справи та при правильному застосуванні норм матеріального права.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

          2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19.11.2007 у справі №2-16/12385-2007А залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

                    Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            

Судді                                                                                          

                                                                                          І.В. Черткова