Ухвала суду № 12326963, 08.01.2008, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

24 січня 2008 року Справа № 20-4/343

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді,

суддів,

,

секретар судового засідання

за участю представників сторін

позивача: Голуб Г.М., довіреність № б/н від 19.03.07, Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь";

відповідача: Медведева І. Г., довіреність № 12/10-011/2007 від 24.05.07, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;

Гудзь М. М., довіреність № 21/10-011/2007 від 18.06.07, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;

Шамрей Д. В., довіреність № 5/10-011/2007 від 16.04.07, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя;

за участю прокурора: Зотова А. Л., посвідчення № НОМЕР_1 від 11.08.03, Прокурор міста Севастополя,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 15 листопада 2007 року у справі №20-4/343

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" (вул. Правди, 24,Севастополь,99014)

доДержавної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)

за участю Прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)

про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000082300/0 від 20 серпня 2007 року

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення № 0000082300/0 від 20 серпня 2007 року про визначення відповідачеві суми податкового зобов'язання в розмірі 1006465,16 грн., з яких за основним платежем - 660975,24 грн., за штрафними санкціями - 345489,92 грн.

Позивач вважав, що Державна податкова інспекція в Гагарінському районі міста Севастополя невірно тлумачить норми Закону України "Про податок на додану вартість" та невірно застосовує положення вказаного Закону.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав, що податкові зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" у частині надання послуг з ремонту суден для замовників - нерезидентів виникають з дати надходження суми авансового платежу за ставкою "20" відсотків. Для правомірного застосування ставки "0" відсотків, на думку відповідача, необхідне виконання наступних умов: здійснення операції з поставки послуг, що складаються з робіт з рухомим майном та рухоме майно повинне бути ввезено і вивезено платником за межі митної території України.

Відповідач зробив висновок, що право на застосування ставки "0" відсотків податку на додану вартість позивач одержить тільки при фактичному вивозі відремонтованого об'єкта за межі митної території України і при наявності належним чином оформленої вантажної митної декларації.

17 жовтня 2007 року до участі в справі вступив прокурор міста Севастополя.

Постановою господарського суду міста Севастополя від 15 листопада 2007 року (суддя Остапова К.А.) у справі № 20-4/343 позов задоволено частково.

Визнане протиправним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Гагарінському районі міста Севастополя № 0000082300/0 від 20 серпня 2007 року в частині донарахованого товариству з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" податкового зобов'язання в сумі 646811,88 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 338408,24 грн.

В решті позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано посиланнями на пункт 6.1, підпункт 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" та зроблено висновок, що обов'язково вимагається підтвердження вантажною митною декларацією експорту товарів. Вантажна митна декларація на послуги, що експортуються, не оформлюється, такі вимоги до експорту послуг законодавством не передбачено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Гагарінському районі міста Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду міста Севастополя щодо визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 0000082300/0 від 20 серпня 2007 року в частині донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 646811,88 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 338408,24 грн. - скасувати, в інший частині - залишити без змін. В задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" - відмовити повністю.

На думку апелянта, висновки, викладені у постанові суду першої інстанції, не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать нормам матеріального права та не засновані на законі, доводи суду щодо відсутності законодавчо встановленого порядку підтвердження експорту послуг є необґрунтованими. Апелянт також вважає, що податкові зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" у частинні надання послуг з ремонту суден для замовників - нерезидентів виникають відповідно до правила першої події, викладеного у підпункті 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а в частині авансування вартості використовування у ході ремонту товарно-матеріальних цінностей - відповідно до правила, викладеного у підпункті 7.3.8 пункту 7.3 статті 7 вищевказаного Закону.

Також господарським судом не прийнято до уваги, що оподаткування операцій з поставки послуг по нульовій ставці можливо лише після вивозу за межі митної території України відремонтованого об'єкта, що підтверджується належним чином оформленою вантажною митною декларацією.

Апелянт вважає, що є неспроможним висновок суду щодо неможливості виникнення по даних експортних операціях двічі податкових зобов'язань за різними ставками, так як у даному випадку має місце застосування до операцій з надання послуг по ремонту ставці податку на додану вартість "20" відсотків, а після підтвердження факту вивозу рухомого майна та експорту послуг - корегування зазначених податкових зобов'язань (а не виникнення вторинних) по ставці податку на додану вартість "0" відсотків, у порядку, передбаченому статтею 5 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-111. Більш детальніше викладено в апеляційної скарги.

У судовому засіданні з 21 січня 2008 року по 24 січня 2008 року оголошувалась перерва.

У судове засідання 24 січня 2008 року з'явились представники позивача, відповідача та прокурор.

Переглянувши постанову суду першої інстанції в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд встановив наступне.

В період з 11 липня 2007 року по 31 липня 2007 року Державною податковою інспекцією в Гагарінському районі міста Севастополя проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" за період з 1 квітня 2006 року по 31 березня 2007 року.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями, далі - Закон), що привело до заниження податку на додану вартість в розмірі 660975,24 грн., про що був складений акт № 3710/10/23-123/32013775 від 7 серпня 2007 року (а.с.9-57, том 1).

У акті перевірці визначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" здійснює господарську діяльність у сфері ремонту, переустаткування і модернізації суден.

В періоді, що перевірявся, найбільш великий обсяг постачання товарів (робіт, послуг) здійснювався на адресу замовника - нерезидента Conres Sippinq (Швейцарія). На підприємстві застосовується практика надходження коштів у вигляді авансових платежів по замовленнях, акти виконаних робіт оформлюються по фактах їхнього виконання і прийняття замовником. Як випливає з умов контрактів, при ремонті використовувалася сировина, матеріали, напівфабрикати і комплектуючі вироби, готова продукція, товари. При цьому товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" у бухгалтерському обліку використовує позамовлений метод відображення витрат у виробництві. Їх списання на собівартість наданих послуг здійснюється підприємством відповідно до актів виконаних робіт, підписаних Замовником.

У ході перевірки встановлено, що в податковому обліку підприємства до моменту підписання акта приймання - передачі та оформлення вантажних митних декларацій дані авансові платежі не були включені в базу оподаткування з податку на додану вартість по ставці "20" відсотків.

В податковому обліку операції з постачання послуг по ремонту суден для замовників - нерезидентів позивач відображає по факту наявності вантажної митної декларації, що підтверджує вивіз відремонтованого об'єкта за межі митної території України та акта приймання - передачі виконаних робіт без врахування вимог Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією в Гагарінському районі міста Севастополя винесено податкове повідомлення - рішення № 0000082300/0 від 20 серпня 2007 року, яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1006465,16 грн., з яких за основним платежем - 660975,24 грн., за штрафними санкціями - 345489,92 грн. (а.с. 8, том 1).

З матеріалів справи вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" укладені контракті з замовником - нерезидентом - компанією Conres Sippinq Aktienqesellshat (Швейцарія), а саме:

№ 93-Р від 6 грудня 2004 року на ремонт т/х "Волго - Дон 70";

№ 130 - Р від 3 березня 2006 року на ремонт т/х "Амур 2518";

№ 131 - Р від 28 березня 2006 року на ремонт т/х "Амур - 2537";

№ 139 - Р від 18 серпня 2006 року на ремонт т/х "Mystey K";

№135-Р від 19 червня 2006 року на ремонт т/х "Феолент";

№ 144 - Р від 12 жовтня 2006 року на ремонт т/х "Dalyan";

№ 145 - Р від 14 листопада 2006 року на ремонт т/х "Волго-Дон 5080";

Ввезення вказаних суден на митну територію України підтверджується вантажними митними деклараціями, які є в матеріалах справи:

По контракту № 93-Р від 6 грудня 2004 року на ремонт т/х "Волго - Дон 70" ввезено т/х "Волго - Дон 70", вантажна митна декларація № 123000001/4/005865 від 11 грудня 2005 року;

По контракту № 130 - Р від 3 березня 2006 року на ремонт т/х "Амур 2518" ввезено т/х "Амур 2518", вантажна митна декларація № 123000001/6/001262 від 20 березня 2006 року;

По контракту № 131 - Р від 28 березня 2006 року на ремонт т/х "Амур - 2537" ввезено т/х "Амур - 2537", вантажна митна декларація № 123000001/6/002563 від 31 травня 2006 року;

По контракту № 135-Р від 19 червня 2006 року на ремонт т/х "Феолент" ввезено т/х "Феолент", вантажна митна декларація №123000001/5/004706 від 9 травня 2005 року (імпортер - товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрефік", України, місто Севастополь);

По контракту № 139 - Р від 18 серпня 2006 року на ремонт т/х "Mystey K" ввезено т/х "Mystey K", вантажна митна декларація № 123000001/6/004131 від 30 серпня 2006 року;

По контракту № 144 - Р від 12 жовтня 2006 року на ремонт т/х "Dalyan" ввезено т/х "Dalyan", вантажна митна декларація № 123000001/6/005206 від 18 жовтня 2006 року;

По контракту № 145 - Р від 14 листопада 2006 року на ремонт т/х "Волго-Дон 5080" ввезено т/х "Волго-Дон 5080", вантажна митна декларація № 123000001/6/006035 від 29 листопада 2006 року.

Послуги з ремонту вищевказаних суден в основному надавались на умовах попередньої оплати.

Вивезення цих суден за межі митної території України підтверджується вантажними митними деклараціями:

№ 123000001/7/004219 від 4 вересня 2007 року по контракту № 93-Р від 6 грудня 2004 року на ремонт т/х "Волго - Дон 70";

№ 123000001/6/002804 від 16 червня 2006 року по контракту № 130 - Р від 3 березня 2006 року на ремонт т/х "Амур 2518";

№ 123000001/6/003689 від 31 липня 2006 року по контракту № 131 - Р від 28 березня 2006 року на ремонт т/х "Амур - 2537";

№ 123000002/6/006019 від 20 листопада 2006 року по контракту № 135-Р від 19 червня 2006 року на ремонт т/х "Феолент" (експортер - товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрефік", України, місто Севастополь);

№ 123000001/6/006033 від 29 листопада 2006 року по контракту № 139 - Р від 18 серпня 2006 року на ремонт т/х "Mystey K";

№ 123000001/6/005432 від 31 жовтня 2006 року по контракту № 144 - Р від 12 жовтня 2006 року на ремонт т/х "Dalyan";

№ 123000001/7/000570 від 9 лютого 2007 року по контракту № 145 - Р від 14 листопада 2006 року на ремонт т/х "Волго-Дон 5080".

Експорт використаних в ході ремонту ТМЦ також підтверджується вантажними митними деклараціями:

№ 123000001/7/004190 від 4 вересня 2007 року по контракту № 93-Р від 6 грудня 2004 року на ремонт т/х "Волго - Дон 70";

№ 123000001/6/002825 від 16 червня 2006 року по контракту № 130 - Р від 3 березня 2006 року на ремонт т/х "Амур 2518";

№ 123000001/6/003687 від 31 липня 2006 року по контракту № 131 - Р від 28 березня 2006 року на ремонт т/х "Амур - 2537";

№ 123000001/6/005338 від 27 жовтня 2006 року по контракту № 135-Р від 19 червня 2006 року на ремонт т/х "Феолент";

№ 123000001/6/006041 від 29 листопада 2006 року по контракту № 139 - Р від 18 серпня 2006 року на ремонт т/х "Mystey K";

№ 123000001/6/005433 від 31 жовтня 2006 року по контракту № 144 - Р від 12 жовтня 2006 року на ремонт т/х "Dalyan";

№ 123000001/7/000572 від 9 лютого 2007 року та № 123000001/7/000576 від 9 лютого 2007 року по контракту № 145 - Р від 14 листопада 2006 року на ремонт т/х "Волго-Дон 5080".

Також позивачем були укладені контракти з вищевказаним нерезидентом:

№ 133 - Р від 9 червня 2006 року на ремонт земснаряда "Корпус 1";

№ 134 - Р від 9 червня 2006 року на ремонт земснаряда "Корпус 2";

№ 140 - Р від 25 серпня 2006 року на ремонт т/х "Славянин";

Ввезення вказаних суден на митну територію України підтверджується вантажними митними деклараціями, які є в матеріалах справи:

№123000001/6/003185 від 5 липня 2006 року по контракту № 133 - Р від 9 червня 2006 року на ремонт земснаряда "Корпус 1";

№ 123000001/6/003180 від 5 липня 2006 року по контракту № 134 - Р від 9 червня 2006 року на ремонт земснаряда "Корпус 2";

№ 123000001/6/004550 від 14 вересня 2006 року по контракту № 140 - Р від 25 серпня 2006 року на ремонт т/х "Славянин".

Послуги з ремонту вищевказаних суден надавались на умова попередньої оплати.

На момент перевірки ремонтні роботи не завершені.

Як випливає з вантажних митних декларацій, наданих позивачем, тип декларацій щодо ввезення вищевказаних суден на митну територію України - "1М 51", з яких код "1М" - "увезення в Україну", 51 - код митного режиму "Переробка на території України". В графі 37 "Процедура", останні дві цифри якого проставлені згідно Класифікатором процедур переміщення товарів через митний кордон України, означають особливості переміщення товарів через митний кордон України, "36" - "Переміщення товарів з метою ремонту".

Ввезення на митну територію т/х "Феолент" підтверджується вантажною митною декларацією типа "1М 31", де "31" - код митного режиму "Тимчасове ввезення (вивезення)", в графі дві останні цифри, що означають особливості переміщення товарів через митний кордон України - "36" - "Переміщення товарів з метою ремонту".

Таким чином, вантажними митними деклараціями підтверджується тимчасове ввезення суден на митну територію України з метою здійснення ремонту на виконання контрактів із нерезидентом.

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 Закону при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування. При цьому товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону за нульовою ставкою оподатковуються операції з : поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем - нерезидентом.

Поставка послуг, відповідно до абзацу 3 пункту 1.4 статті 1 Закону - це будь - які операції цивільне - правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь - яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацією, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитись з доводами відповідача, що право на застосування ставки "0" відсотків позивач одержить тільки при фактичному вивозі відремонтованого об'єкту за межі митної території України і при наявності належним чином оформленої вантажної митної декларації з посиланням в обґрунтування необхідності підтвердження вивозу суден належним чином оформленою митною декларацією на підпункт 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що операції з поставки послуг товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" замовникам - нерезидентам повинні оподатковуватись за ставкою "0" відсотків.

Враховуючи відсутність підстав для нарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 646681,88 грн., застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" у сумі 33840824 грн. є безпідставним.

Крім того, судовою колегією не приймаються доводи апелянта стосовно застосування 20 % ставки податку на додану вартість у частині надання послуг з ремонту судна "Феолент" з наступних підстав.

Тимчасовий ввіз судна на митну територію України підтверджується вантажною митною декларацією №123000001/5/004706 від 9 травня 2005 року (імпортер є товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрефик").

Вивіз з митної території України також був підтверджено вантажною митною декларацією №123000001/6/006019 від 28 листопада 2006 року (експортер - товариство з обмеженою відповідальністю "Сітрефик").

Ремонтні роботи позивач здійснював відповідно контракту №135 - Р від 19 червня 2006 року на ремонт т/х "Феолент" з нерезидентом - компанією Conres Sippinq Aktienqesellshat (Швейцарія).

Таким чином, позивачем, який є платником, що виконував роботи з рухомим майном, ввезеним та вивезеним за межі митної території України, виконані умови оподаткування операцій за нульовою ставкою відповідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості нарахування позивачеві податку на додану вартість в сумі 14163,63 грн. з послуг мобільного зв'язку.

Перевіркою встановлено, що до складу валових видатків підприємства у порушення підпункту 7.4.1, підпунктів 7.4.4. пункту 7.4 статті 7 Закону, позивачем неправомірно включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, що сплачені у складі вартості послуг мобільного зв'язку, що призвело до заниження податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

В акті перевірки зазначено, що при аналізі рахунків по сплаті послуг мобільного зв'язку встановлено, що підприємством включені до складу валових витрат вартість послуг мобільного зв'язку по телефонним номерам, мобільні телефони за якими не рахуються на балансі підприємства.

Таким чином, судова колегія вважає обґрунтованим нарахування позивачеві податку на додану вартість в сумі 14163,36 грн.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає, постанова судом першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, відповідності висновків обставинам справи. Керуючись статтями 24, 195, п.1 ч.1 статті 198, 200, п.1 ч.1 статті 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду міста Севастополя від 15 листопада 2007 року у справі №20-4/343 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання законної сили цією ухвалою та в порядку, передбаченому статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

Судді