Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.09.2010 № 45/220
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Гуржій Є.О. (довіреність № 287 від 24.06.2009 р.)
від відповідача – Алексеєв І.Р. (довіреність № 01/20-459 від 04.03.2010 р.)
Демченко Ю.І. (довіреність № 01/20-1688 від 08.10.2009 р.)
Куделя В.В. (довіреність № 01/20-18 від 13.01.2009 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.06.2010
у справі № 45/220 ( .....)
за позовом Державного інституту підготовки кадрів Міністерства промислової політики України
до Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"
про стягнення 227335,78 грн.
Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 08.09.2010 р. оголошувалась перерва до 22.09.2010 р.
ВСТАНОВИВ:
Державний інститут підготовки кадрів Міністерства промислової політики України звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державного вищого навчального закладу «Київський коледж машинобудування і економіки» про стягнення з останнього 139372,23 грн. в рахунок відшкодування витрат на комунальні послуги, спожиті відповідачем, і оплачені позивачем.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.03.2010 р. замінено відповідача Державний вищий навчальний заклад «Київський коледж машинобудування і економіки» його правонаступником Державним вищим навчальним закладом «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».
Позовні вимоги мотивовані тим, що в будівлі, яку займає позивач, знаходиться відповідач і займає 2910 кв.м. За період з 01.01.2006 р. по 01.03.2009 р. позивачем віднесено на витрати та оплачено вартість спожитих відповідачем енергоносіїв на загальну суму 139372,23 грн. Отже, позивач просить відшкодувати йому вказані витрати.
В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 143953,42 грн.
Крім того, 01.04.2010 р. до суду надійшла заява позивача № 101 про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд окрім заявленої вимоги додатково стягнути з відповідача 83382,36 грн. за період з березня 2009 по лютий 2010, а всього стягнути з відповідача 227335,78 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 24.06.2010 р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 143593,04 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що згідно висновків суду першої інстанції, позивач, як балансоутримувач будинку по вул. Металістів, 17, у м. Києві, має право на підставі ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, укладати договори на надання житлово-комунальних послуг, звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг. Отже, місцевий господарський суд встановив, що відповідач, займаючи 2910 кв.м. будівлі, що перебуває на балансі у позивача, мав сплачувати позивачеві кошти в якості відшкодування за сплачені позивачем комунальні послуги, пропорційно розміру зайнятих відповідачем приміщень.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що на думку відповідача, судом першої інстанції невірно встановлено, що балансоутримувачем будинку по вул. Металістів, 17 у м. Києві є позивач, оскільки наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що частина вказаної будівлі площею 2910 кв.м. знаходиться на балансі відповідача. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідач зазначає, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Отже, враховуючи викладені обставини, відповідач наполягає на тому, що позивач не має право на відшкодування витрат на комунальні послуги.
Представники відповідача в судовому засіданні повністю підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення – скасуванню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та Київським машинобудівним технікумом укладено договір від 01.01.2000 р. про сумісне використання учбово-лабораторного корпусу за адресою вул. Металістів, 17 у м. Києві (далі - Договір).
Згідно п. п. 2.2.3., 2.2.4. Договору Київський машинобудівний технікум зобов’язувався відшкодовувати позивачеві витрати на технічне обслуговування, ремонт, реконструкцію і модернізацію учбового корпусу пропорційно займаної площі. Оплачувати за виставленим рахунком комунальні послуги (водозабезпечення, каналізація, тепло забезпечення, енергозабезпечення, дезінсекція, прибирання і вивіз сміття).
Відповідно до абз. 2 п. 4.2. Договору строк дії Договору встановлено до 31.12.2004 р.
В матеріалах справи відсутні докази продовження строку дії Договору.
Згідно наказу Міністерства освіти і науки України № 568 від 26.06.2009 р. припинено юридичну особу Державний вищий навчальний заклад «Київський коледж машинобудування і економіки» шляхом приєднання його до Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», як відокремленого структурного підрозділу. Відокремлений структурний підрозділ іменовано як Коледж економіки і управління Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».
Відповідно до статті 25 Господарського процесуального кодексу України, в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником.
Отже, належним відповідачем у справі є Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», на якого і замінено первісного відповідача згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 15.03.2010 р.
Спір виник внаслідок того, що сторони не дійшли згоди про порядок сплати відповідачем комунальних платежів за ту частину приміщень, які останній використовує.
Суд першої інстанції задовольнив вимогу позивача про відшкодування витрат на оплату комунальних послуг, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є балансоутримувачем будинку за адресою м. Київ, вул. Металістів, 17.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач має право, зокрема, укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач користувався приміщеннями, а позивач сплачував за них комунальні послуги не отримуючи відповідного відшкодування такої сплати з боку відповідача. Отже, відповідач мав сплачувати позивачеві кошти в якості відшкодування за сплачені позивачем комунальні послуги, пропорційно розміну зайнятих відповідачем приміщень.
Для визначення вартості наданих Коледжу комунальних послуг у період з 01.01.2006 р. по 01.03.2009 р. місцевим господарським судом було призначено у справі судово-економічну експертизу, відповідно до висновку якої № 10103/10104 від 05.02.2010 р. вартість вказаних послуг складає 143593,04 грн.
Враховуючи викладене вище, Господарським судом м. Києва задоволено вимогу позивача про стягнення 143593,04 грн.
Місцевий господарський суд відмовив в задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 83382,36 грн. суми відшкодування за сплачені комунальні послуги за період з 01.03.2009 р. по 01.02.2010 р., оскільки позивачем не надано суду доказів понесення саме такої суми витрат відповідно до площі, яку займає відповідач та не надано суду первинних бухгалтерських документів, що унеможливлює проведення відповідних розрахунків.
Однак, вказані висновки місцевого господарського суду є такими, що не відповідають обставинам справи, враховуючи наступне.
05.03.1991 р. між Київським філіалом інституту підвищення кваліфікації керівних працівників і спеціалістів Мінтяжмашу СРСР (Київський філіал ІПК) та Київським машинобудівним технікумом (технікум) укладено договір про використання учбово-лабораторного корпусу по вул. Металістів, 17, предметом договору є раціональне використання і підтримка у робочому стані учбового корпусу по вул. Металістів, 17; регулювання взаємовідносин між Київським філіалом ІПК та Технікумом по експлуатації закріплених приміщень, площ і в цілому учбово-лабораторного корпусу (акт закріплення додається); Київський філіал ІПК зобов’язується не допускати вилучення і використання закріплених за технікумом площ без його згоди; строк дії договору встановлюється з 01.03.1991 р. по 01.03.1996 р.
Актом закріплення площ учбово-лабораторного корпусу по вул. Металістів, 17, між Київським філіалом ІПК Мінтяжмашу СРСР і Київським машинобудівним технікумом Мінтяжмашу СРСР від 05.03.1991 р., затвердженого Заступником Міністра тяжкого машинобудування 05.04.1991 р. сторони визначили: п. 1. - надати машинобудівному технікуму в безстрокове користування на умовах, передбачених сумісним договором, приміщення, загальною площею 2 910 кв.м (учбова – 1 843 кв. м, загального користування – 1067 кв.м) з конкретизацією кожного приміщення, п. 2 –закріпити за Київським філіалом ІПК приміщення, загальною площею 3069,3 кв. м з конкретизацією кожного приміщення.
Згідно листа Міністерства освіти і науки зобов’язано Київський машинобудівний технікум провести експертну оцінку 2910 кв.м. частини будівлі по вул. Металістів, 17 у м. Києві, в якій технікум розміщений з 15.02.1978 р., та здійснити постановку на баланс технікуму зазначених приміщень відповідно до затвердженого 05.04.1991 р. заступником міністра важкого машинобудування СРСР Акту закріплення площ навчально-лабораторного корпусу від 05.03.1991 р. за експертною оцінкою або пропорційно первісної балансової вартості зазначених приміщень (2910 кв.м.) до первісної балансової вартості.
Згідно наказу Київського машинобудівного технікуму № 29 від 22.03.2007 р. зобов’язано головного бухгалтера взяти на баланс технікуму приміщення площею 2910 кв.м. в навчально-лабораторному корпусі по вул. Металістів, 17 у м. Києві, з розрахунком балансової вартості вказаних приміщень.
Інвентарною карткою № 28 обліку основних засобів в бюджетних установах підтверджується факт постановки на баланс технікуму частини будівлі по вул. Металістів, 17 у м. Києві площею 2910 кв.м.
На підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 26.06.2009 р. № 568 ДВНЗ «Київський коледж машинобудування і економіки» (вул. Металістів, 17) припинено як юридичну особу та приєднано до Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (далі-Університет), як відокремлений структурний підрозділ зі збереженням ліцензованого обсягу державного замовлення на підготовку фахівців, та окремих прав фінансово-господарської самостійності із зміною назви на «Коледж економіки і управління ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (далі – Коледж), про що внесені відповідні зміни до Статуту Університету. Створеною ліквідаційною комісією здійснена передача майна з балансу Коледжу на баланс Університету, в т.ч. частини будівлі площею 2910 кв.м. по вул. Металістів, 17 у м. Києві.
Факт перебування частини будівлі площею 2910 кв.м. по вул. Металістів, 17 у м. Києві на балансі відповідача підтверджується також листом Фонду державного майна України від 06.04.2010 р. № 10-15-3965.
Отже, всупереч висновків суду першої інстанції, позивач не є балансоутримувачем всієї спірної будівлі по вул. Металістів, 17 у м. Києві.
Таким чином, позивач, не маючи на балансі частину будівлі по вул. Металістів, 17 у м. Києві площею 2910 кв.м., що перебуває на балансі відповідача, не має права у відповідності до ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Листом від 14.12.2009 р. № 01/20-2217 відповідач звертався до позивача з пропозицією укласти договір для оплати комунальних витрат, але до цього часу питання не вирішено.
Крім того, з листів наданих відповідачем для залучення до матеріалів справи, вбачається, що ним неодноразово пропонувалось укладення договору про спільне використання комунальних послуг. Відповіді на вказані листи відповідач не отримував. За вказаний період позивач не надавав відповідачу рахунки на оплату наданих комунальних послуг, а тому у відповідача не було законних підстав для їх оплати через банківські установи Державного казначейства України.
Згідно ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Враховуючи викладені вище обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що в позові необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач обґрунтував апеляційну скаргу належним чином, у зв’язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2010 р. – скасуванню з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст.103, п. 1 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» на рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2010 р. у справі № 45/220 задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 24.06.2010 р. у справі № 45/220 скасувати.
В задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Державного інституту підготовки кадрів Міністерства промислової політики України (03057, м. Київ, вул. Металістів, 17, код ЄДРПОУ 00220049) з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (03057, м. Київ, вул. Металістів, 17, код ЄДРПОУ 02070884) 717 (сімсот сімнадцять) грн. 96 коп. - державного мита за подачу апеляційної скарги.
Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.
Матеріали справи повернути Господарському суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
27.09.10 (відправлено)
Судове рішення № 12326831, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 22.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 45/220. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: