Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2010 № 6/226
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
за участю представників сторін
від В/Ч 2269: Корпай В.Л., представник, довіреність № 657 від 29.06.2010;
Горобець І.С., представник, довіреність № 1084 від 24.09.2010;
від МВС України: повідомлений належним чином, але не з’явився
(був присутній в попередній судових засіданнях);
від ДП МО України „УАТК”:
Сергієнко Н.А., представник, довіреність № 38 від 21.05.2010;
від прокуратури: повідомлений належним чином, але не з’явився
(був присутній в попередній судових засіданнях);
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія”
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.05.2009
у справі № 6/226 ( )
за позовом Заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини 2269 внутрішній військ Міністерства внутрішніх справ України (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, Міністерство внутрішніх справ України);
до Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія”;
про стягнення 2315137,82 грн.
постанова прийнята 27.09.2010, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалось слуханням з 05.10.2009 до 11.11.2009, з 25.11.2009 до 21.12.2009 та в судовому засіданні 11.11.2009 оголошувалась перерва до 25.11.2009
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2009 у справі № 6/226 позов Заступника військового прокурора Кіровоградського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини 2269 внутрішній військ Міністерства внутрішніх справ України (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, Міністерство внутрішніх справ України) до Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” про стягнення 2315137,82 грн. задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 Державне підприємство Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” (далі – ДП МОУ „УАТК”) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Заступнику військового прокурора Кіровоградського гарнізону в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник посилається, що оскільки судом першої інстанції не було повідомлено належним чином про час і дату розгляду справи, відповідач був позбавлений права заявити про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені; прокурором не правильно визначено позивача (орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах).
Представником ДП МОУ „УАТК” подано доповнення до апеляційної скарги, в якому він, посилаючись на постанову слідчого відділу управління Служби безпеки України в Запорізькій області від 12.12.2008, просить зменшити суму пені на 3162,67 грн. та суму 3% річних на 474,40 грн.
Також, в доповнення до апеляційної скарги, представником ДП МОУ „УАТК” подано контррозрахунок пені.
Прокурор у справі, Військова частина 2269 (далі – В/Ч 2296) та Міністерство внутрішніх справ України (далі – МВС України) відзиви на апеляційну скаргу ДП МОУ „УАТК” не надали, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду рішення Господарського суду міста Києва в апеляційному порядку, але представники В/Ч 2296 та МВС України, а також прокурор у справі в засіданнях суду проти доводів апеляційної скарги ДП МОУ „УАТК” заперечували, просили рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
10.11.2009 через канцелярію суду представником ДП МОУ „УАТК” подано клопотання про направлення запиту до Господарського суду міста Києва щодо стану розгляду позовної заяви ДП МОУ „УАТК” до В/Ч 2269 внутрішній військ МВС України про визнання додаткової угоди недійсною та відкладення розгляду справи.
Вищезазначене клопотання ДП МОУ „УАТК” задоволено та 11.11.2009 за № 02-10/1464 направлено відповідний запит до Господарського суду міста Києва.
Господарський суд міста Києва листом від 23.11.2009 № 06-10.3/363 повідомив, що 05.11.2009 матеріали позовної заяви ДП МОУ „УАТК” до В/Ч 2269 внутрішній військ МВС України про визнання недійсною додаткової угоди від 14.12.2006 № 1 до договору від 12.10.2006 №173/UCA/лт/424-06 повернено для розгляду по суті до Господарського суду Кіровоградської області.
Представником ДП МОУ „УАТК” 24.11.2009 через канцелярію суду подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв’язку з порушенням Господарським судом Кіровоградської області провадження у справі № 3/145 за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” до В/Ч 2269 внутрішній військ МВС України про визнання недійсною додаткової угоди від 14.12.2006 № 1 до договору від 12.10.2006 №173/UCA/лт/424-06.
В засіданні суду 25.11.2009 представниками В/Ч 2269 та МВС України заявлено спільне усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із підготовкою В/Ч 2269 свого контррозрахунку пені та передачею його на затвердження до військового прокурора Кіровоградського гарнізону, яке колегія суддів задовольнила.
Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2009 № 01-23/1/2 та від 10.11.2009 № 01-23/1/2 склад судової колегії у справі №6/226 змінено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.12.2009 у справі №6/226 зупинено апеляційне провадження до закінчення розгляду справи №3/145.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 поновлено апеляційне провадження у справі № 6/226 на призначено її розгляд на 27.09.2010.
МВС України та прокурор у справі у судове засідання, яке відбулося 27.09.2010 повноважних представників не направили, про причини їх нез’явлення в засідання суду не сповістили незважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги ДП МОУ „УАТК” належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду про поновлення апеляційного провадження від 14.09.2010, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від10.12.2002 № 75.
Відповідно до п. 3.5.11 вищезазначеної Інструкції з діловодства в господарських судах України, перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора у справі та представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між В/Ч 2269 внутрішніх військ МВС України (Орендодавець) та ДП МОУ „УАТК” (Орендар) 12.10.2006 укладено договір №173/UCA/лт/424-06, за умовами якого, Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно – вертоліт Мі-8МТ, який підлягає капітальному ремонту, заводський номер 93512, вартість якого визначена відповідно до Відомості визначення залишкової вартості військового майна та дорівнює 1035284,00 грн., з технічним майном, устаткуванням з комплекту 1:1, необхідним для виконання усіх видів авіаційних робіт за цивільними процедурами, до яких допущене дане повітряне судно (надалі ПС), на території України та за її межами (п. 1.1 договору).
Орендар вступає в строкове платне користування ПС у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту прийому-передачі ПС (п. 7.1 договору).
Пунктом 7.4 договору передбачено, що прийом-передача ПС від Орендодавця до Орендаря оформлюється актом прийому-передачі, підписаним уповноваженим представниками обох сторін.
Згідно з п. 8.1 договору, орендна плата за місяць оренди, складає 89602,42грн., в тому числі ПДВ 14933,74 грн. Вказана орендна плата визначена з урахуванням відшкодувань на відновлення ПС Орендарем з розрахунку орендної плати 2217960,00 грн. на рік, та відшкодуваннями ПС у сумі, не більшій 1142731,00 грн. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Відповідно до п. 8.4 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і сплачується Орендодавцю.
Нарахування орендної плати Орендодавцем починається з першого дня сьомого місяця після підписання сторонами даного договору та оформлення акту прийому-передачі ПС Орендарю (п. 8.7 договору).
Між В/Ч 2269 внутрішніх військ МВС України та ДП МОУ „УАТК” 14.12.2006 укладена додаткова угода № 1 до договору №173/UCA/лт/424-06, якою сторони внесли зміни, зокрема, до п. 1.1 договору, а саме: „орендна плата за місяць складає 107782,42 грн., в тому числі ПДВ 17963,74 грн. Вказана орендна плата визначена з урахуванням відшкодувань на відновлення ПС Орендарем із розрахунку орендної плати 2436120,00 грн. на рік. Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць” (п. 1 додаткової угоди).
04.09.2007 сторонами договору №173/UCA/лт/424-06 укладена додаткова угода №2 до зазначеного договору, відповідно до якої датою передачі вертольоту сторони вважають 24.11.2006; датою початку проведення капітального ремонту є 25.12.2006; датою закінчення проведення капітального ремонту є 24.06.2007. Нарахування орендної плати Орендодавцем починається з 25.06.2007.
Військова частина 2269 повністю виконала свої зобов'язання за договором, передавши відповідачу за актом прийому - передачі від 28.12.2006 вертоліт Мі–8МТВ, заводський №93512.
Проте, відповідач належним чином умови договору №173/UCA/лт/424-06, додаткової угоди від 14.12.2006 № 1 та додаткової угоди від 04.09.2007 № 2 до вищевказаного договору не виконав, орендну плату за використання орендованого вертольоту сплатив частково у сумі 480707,06 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 2028359,88грн. за період червень 2007 – січень 2009.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Частина перша статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлює для орендаря обов’язок за користування об’єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
Оскільки матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 2028359,88 грн. за договором №173/UCA/лт/424-06, додаткової угоди від 14.12.2006 № 1 та додаткової угоди від 04.09.2007 № 2 до вищевказаного договору, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення з відповідача суми боргу.
Відповідно до п. 9.4 договору, за несвоєчасне перерахування орендної плати та додаткових платежів орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє орендаря від сплати основного платежу.
Однак, виходячи із того, що відповідач не приймав участі у розгляді справи в суді першої інстанції та під час перегляду оскарженого рішення в апеляційному порядку заявив клопотання про застосування позовної давності до позовних вимог про стягнення пені, судова колегія вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України до позовних вимог про стягнення з відповідача пені підлягає застосуванню позовна давність.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
При реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом (ч. 1 ст. 223 ГК України).
Статтею 258 ЦК України передбачено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Отже, наявні всі підстави для застосування спеціальної позовної давності в один рік до позовних вимог про стягнення з відповідача суми пені за порушення останнім договірних зобов’язань за договором від 12.10.2006 №173/UCA/лт/424-06.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Крім того, слід зазначити наступне.
Пунктом 10.1 договору встановлено, що сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов’язань за цим договором, якщо невиконання стало наслідком обставин непереборної сили (форс-мажор), які виникли у результаті непередбачених і непереборних яких-небудь сторін подій надзвичайного характеру, як-то, зокрема, заборони державних органів на час дії такого роду обставин.
Як вбачається із постанови слідчого відділу управління Служби безпеки України в Запорізькій області про визнання речовим доказом від 12.12.2008, у зв’язку з розслідуванням кримінальної справи № 523 за фактом контрабанди двох авіаційних двигунів ТВЗ-117ВМ з боку ДП МОУ „УАТК” до Республіки ЧАД, вертольоти Мі-8МТВ, заводські номери 93512, 93513, 94917, визнані речовими доказами по справі та передані на відповідальне зберігання до ДП МОУ „Севастопольське авіаційне підприємство” до розгляду справи по суті судом.
Отже, заборона державного органу на використання спірного вертольоту є непередбаченою та непереборною силою (форс-мажор), що є підставою для часткового звільнення відповідача (грудень 2008 та січень 2009) від відповідальності за часткове невиконання своїх зобов’язань за договором від 12.10.2006 №173/UCA/лт/424-06.
Виходячи із норм п. 1 ч. 2 ст. 258, ст. 549 ЦК України, ст. 232 ГК України та п. 9.4 договору, розрахунок пені здійснюється із суми 2028359,88 грн., але з урахуванням вищезазначеного, підлягає стягненню відповідно до контррозрахунку ДП МОУ „УАТК, що становить 152165,46 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України з відповідача підлягає стягненню 3% річних, але, враховуючи вищезазначені обставини та п. 10.1 договору, відповідач за період грудень 2008 та січень 2009 на суму 474,40 грн. звільняється від відповідальності, покладеної на нього відповідно до зазначеної норми законодавства.
Відносно заперечення скаржника, що судом першої інстанції не було повідомлено належним чином про час і дату розгляду справи, судова колегія зазначає наступне.
Згідно п. 3.6 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Також, дана правова позиція викладена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.
Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Як вбачається із матеріалів справи, в позовній заяві було зазначено поштову адресу ДП МОУ „УАТК”: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 23.03.2009 у справі № 6/226, якою засідання суду було призначено на 27.04.2009, була надіслана на адресу відповідача 13.04.2009, про що свідчить відмітка на звороті ухвали.
Зазначена ухвала суду була отримана представником відповідача 16.04.2009, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.2).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2009 розгляд справи відкладено на 25.05.2009 у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача. Ухвала надіслана на адресу сторін 06.05.2009.
В матеріалах справи відсутні відомості, що ухвала суду від 27.04.2009 поверталась на адресу суду у зв’язку з неотриманням її представником відповідача.
Отже, ДП МОУ „УАТК” було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи № 6/226.
Що стосується посилання заявника, що прокурором не правильно визначено позивача (орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах), суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.
Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 2 ст. 2 ГПК України).
В рішенні Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 вказано, що із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Пред’являючи позов в інтересах держави в особі Військової частини 2269 внутрішній військ Міністерства внутрішніх справ України (орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, Міністерство внутрішніх справ України), військовий прокурор Кіровоградського гарнізону обґрунтував свої вимоги тим, що відповідно до ст. 1 Закону України „Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України” внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України входять до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначені для охороною та оборони важливих державних об’єктів, перелік яких встановлено Кабінетом Міністрів України, а також для участі в охороні громадського порядку та боротьби зі злочинністю.
Згідно з ст. 6 зазначеного Закону, внутрішні війська підпорядковуються Міністерству внутрішніх справ України, яке у відповідності до ст. 1 Закону України „Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України” є Центральним органом виконавчої влади і управління.
Прокурор в позові зазначив, що внаслідок невиконання зобов’язань відповідачем в межах договору №173/UCA/лт/424-06, додаткової угоди від 14.12.2006 № 1 та додаткової угоди від 04.09.2007 № 2 до вищевказаного договору, порушуються державні інтереси.
Враховуючи, що внутрішні війська складаються із з’єднань, військових частин і підрозділів по охороні важливих державних об’єктів (ст. 7 Закону України „Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України”) і В/Ч 2269 на підставі зазначеної норми законодавства входить до складу внутрішніх військ, а внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України входять до системи Міністерства внутрішніх справ України, та враховуючи, що прокурором у позовній заяві визначено, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту, то колегія суддів вважає, що Господарський суд міста Києва обґрунтовано прийняв до розгляду позов прокурора.
Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 у справі № 6/226 підлягає зміні.
Судові витрати по справі, відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 у справі № 6/226 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2009 у справі № 6/226 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
„Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” (м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3, м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21, код ЄДРПОУ 24964464) на користь Військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Діброви, 77/95, код ЄДРПОУ 14322859) 2028359,88 грн. боргу, 152165,46 грн. пені, 39128,21 грн. 3% річних.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” (м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3, м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21, код ЄДРПОУ 24964464) в доход Державного бюджету України 22196,53 грн. витрат, пов’язаних з відшкодуванням державного мита та 113,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог відмовити.”
3. Стягнути з Військової частини 2269 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (28000, Кіровоградська обл., м. Олександрія, вул. Діброви, 77/95, код ЄДРПОУ 14322859) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України „Українська авіаційна транспортна компанія” (м. Київ, вул. Мельникова, 24, корп. 3, м. Київ, вул. Фрунзе, 19/21, код ЄДРПОУ 24964464) 11098,26 грн. витрат, пов’язаних з відшкодуванням державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання п.п. 2, 3 зазначеної постанови суду.
5. Матеріали справи № 6/226 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
28.09.10 (відправлено)
Судове рішення № 12326757, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 27.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 6/226. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: