Постанова № 12326704, 21.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2010                                                                                           № 47/134

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           Кондратової І.Д.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Маковеєв В.П. – директор, Філь І.М. дов. від 1.12.2009р., Маковеєва К.В. дов. від 26.05.2008р. № 47-8В

від відповідача -Петренко І.Л. дов. від 15.01.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Триел"

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.03.2010

у справі № 47/134 ( .....)

за позовом                               Закрите акціонерне товариство "Київспецмонтажбуд"

до                                                   ТОВ "Триел"

про                                                   стягнення 176524,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закритим акціонерним товариством „Київспецмонтажбуд” (надалі позивач) заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Триел» (надалі відповідач) 123000 грн. заборгованості за договором від 14.10.2005р. № 05\10-29, (з яких 3000,00 грн. - по етапу робіт «Робочі креслення», 40 000,00 грн. - за невиконаний етап робіт «Захист. Затвердження та прийняття замовником проекту», 80 000,00 грн.- за невиконаний етап робіт «Робоча документація»), а також нараховано 23 370,00 грн. - штрафу, 3 587,00 грн. - інфляційних втрат, 1 830,00 грн. - 3% річних (позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.03.2010р.) Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 610 Цивільного кодексу України з огляду на неналежне виконання з боку відповідача свого зобов’язання щодо виконання проектної документації згідно договору від 14.10.2005р. № 05\10-29, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2010р. у даній справі позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача присуджено до стягнення 123000 грн. та 23370 грн. штрафу. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3 587,00 грн. - інфляційних втрат, 1 830,00 грн. - 3% річних відмовлено з огляду на вимоги статті 625 Цивільного кодексу України за відсутності простроченого грошового зобов’язання відповідача перед позивачем згідно умов договору від 14.10.2005р. № 05\10-29. Суд І інстанції з огляду на вимоги статті 193 Господарського кодексу України, статей 526 , 887 та 890 Цивільного кодексу України задовольнив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 123000 грн., які були перераховані позивачем на користь відповідача, за умови встановлення того факту, що в порушення умов договору № 05/10-29 від 14.10.2005 роботи відповідачем виконані були не в повному обсязі, що підтверджується, зокрема висновком судової будівельно-технічної експертизи, та не спростовано відповідачем. Зважаючи на вимоги статті 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України та умови п. 1.3 та п. 5.2 договору від 14.10.2005р. № 05\10-29, та встановивши несвоєчасне виконання з боку відповідача проектно-вишукувальних робіт, суд І інстанції визнав обґрунтованими та задовольнив позовні вимоги про стягнення 23370 грн. штрафу.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Триел» не погоджуючись із рішенням господарського суду м. Києва від 16.03.2010р., подав апеляційну скаргу, у якій просив рішення від 16.03.2010р. у справі № 47/134 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- посилаючись на вимоги статті 853 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що судом не було прийнято до уваги той факт, що замовник послідовно прийняв роботи за договором від 14.10.2005р. № 05\10-29, що підтверджується підписаними між сторонами актами здачі-приймання робіт, жодних зауважень чи претензій позивачем не заявлялось.

- наголошує на тому, що у висновку судової будівельно-технічної експертизи зазначено, що встановлені недоліки, на погляд експерта, не відносяться до прихованих, а відносяться до явних (таких, що могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття).

Позивач – ЗАТ „Київспецмонтажбуд” надав відзив від 13.07.2010р, у якому останній просить залишити рішення господарського суду м. Києва від 16.03.2010р. без змін, а скаргу відповідача без задоволення. При цьому, позивач наголошує на тому, що відповідачем не доведено виконання ним проектних робіт в повному обсязі, як це передбачено умовами договору від 14.10.2005р. № 05\10-29, та зауважує на невиконанні з боку відповідача двох етапів робіт – затвердження ПКД та стадії „робоча документація”, що зокрема підтверджується висновками судової будівельно-технічної експертизи. Також позивач не заперечуючи факт підписання актів здачі приймання-робіт, оскільки існувала усна домовленість із керівництвом відповідача, наголошує на тому, що з’ясувавши неналежне виконання робіт відповідачем одразу звернувся до нього з відповідним листом від 1.03.2007р. № 2-Д.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/7 від 12.07.2010р. "Про зміну складу колегії суддів", в зв’язку з виробничою необхідністю (виходом з відпустки судді Кондратової І.Д.) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 47/134 колегії суддів у складі: Ропій Л.М. - головуючий суддя, суддів Кондратова І.Д., Попікова О.В.

Ухвалою від 13.07.2010р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 17.08.2010р. (у зв’язку із відсутністю заявника апеляційної скарги та враховуючи подане ним клопотання про відкладення).

У судовому засідання 17.08.2010р. було оголошено перерву до 7.09.2010р. (сторони належно повідомленні).

7.09.2010р. у судовому засідання від представника відповідача надійшла заява про продовження строку розгляду апеляційної скарги. Колегія суддів керуючись вимогами ч. 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи подане клопотання продовжила строк розгляду апеляційної скарги ТОВ „Триел” на 15 днів та відклала розгляд справи № 47\134 на 21.09.2010р., про що була винесена відповідна ухвала.

У судовому засіданні 21.09.2010р. присутні представники позивача усно заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції просили залишити без змін з мотивів у ньому викладених.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді І інстанції та підтверджується матеріалами справи 14.10.2005 між ТОВ „Укрркурортпроект” (правонаступником якого є ТОВ „Триел”) , як виконавцем, та позивачем - ЗАТ «Київсецмонтажбуд» як замовником, було укладено договір № 05/10-29 на виконання проектно-вишукувальної документації, умовами якого сторони погодили, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання «Коригування проекту та робочих креслень комплексу споруд бази ШЕУ Деснянського району міста Києва по вул. Електротехнічній» (п. 1.1), термін виконання робіт: початок - 14.10.2005, закінчення - 30.01.2006 (п. 1.3), вартість робіт згідно з протоколом погодження договірної ціни становить 160 000грн. (п. 2.1), виконавець (ТОВ „Укрркурортпроект”) зобов’язаний якісно виконати проектно-вишукувальні роботи у відповідності до завдання на проектування, та діючими нормами і правилами у встановлені строки у тому числі виконати розділи згідно переліку (п. 3.3), терміном завершення робіт виконавцем (ТОВ „Укрркурортпроект” вважається прийняття замовником (позивачем) готової та погодженої продукції згідно накладною в обсязі, передбаченому ДБН А.2.2-3-2004 та завданням на проектування (п. 4.1). здача оформленої та погодженої в установленому порядку проектної документації здійснюється згідно з актом здачі-приймання робіт, який підписується сторонами, що уклали договір (п. 4.2).

Згідно вимог ч. 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами договору № 05/10-29 від 14.10.2005 було погоджено:

- протокол погодження про договірну ціну на науково-технічну продукцію «Коригування проекту та робочих креслень комплексу споруд бази ШЕУ Деснянського району міста Києва по вул. Електротехнічній в сумі 160 000 грн.;

- календарний план роботи, згідно якого Коригування проекту та робочих креслень комплексу споруд бази ШЕУ Деснянського району міста Києва по вул. Електротехнічній складається з етапів: «Предпроектні пропозиції» (термін виконання: 14.10.2005-31.10.2005; вартість - 10 000 грн.). проект» (термін виконання: 31.10.2005-15.12.2006; вартість - 70 000 грн.), «Робочі креслення - термін виконання: 15.12.2005-30.01.2006; вартість - 80 000 грн.);

- графік фінансування робіт, згідно якого з 14.10.2005 - 31.10.2005 проводиться фінансування Предпроектних пропозицій в сумі 10000 грн.; з 31.10.2005 - 28.11.2005 проводиться фінансування «Проекту» в сумі 20 000 грн.; з 29.11.2005 - 15.12.2005 - проводиться фінансування «Проекту» в сумі 10 000 грн. та «Робочих креслень» в сумі 10000,00 грн.; захист проекту на містобудівній раді м. Києва та отримання зауважень - 40000 грн., затвердження проекту на містобудівній раді м. Києва - 50000 грн., прийняття проекту замовником будівництва - 20000 грн. До матеріалів справи залучено Акт № 1 здачі - приймання робіт до договору № 05/10-29 від 14.10.2005, складений 30.12.2005р., про те, що проектні роботи «Коригування проекту та робочих креслень комплексу споруд бази ШЕУ Деснянського району міста Києва по вул. Електротехнічній (1-й етап)» задовольняють умовам договору і в належному порядку оформлені, їх вартість складає 80000 грн.; Акт № 2 здачі - приймання робіт до договору № 05/10-29 від 14.10.2005, складеного 31.03.2006р., про те, що проектні роботи «Коригування проекту та робочих креслень комплексу споруд бази ШЕУ Деснянського району міста Києва по вул. Електротехнічній (2-й етап)» задовольняють умовам договору і в належному порядку оформлені, їх вартість складає 38 000 грн.; Акт № 3 здачі - приймання робіт до договору № 05/10-29 від 14.10.2005, складеного 30.06.2006р., про те, що проектні роботи «Коригування проекту та робочих креслень комплексу споруд бази ШЕУ Деснянського району міста Києва по вул. Електротехнічній (3-й етап)» задовольняють умовам договору і в належному порядку оформлені, їх вартість складає 30000 грн. Згадані акти підписані представниками виконавця - ТОВ «Укрркурортпроект» та замовника -позивача та скріплено печатками сторін.

Відповідно до вимог статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Приписами ч. 2 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Як було встановлено судом І інстанції та підтверджується матеріалами справи, а саме: банківськими виписками позивача, останній на виконання умов договору № 05/10-29 від 14.10.2005р. перерахував на користь відповідача загалом 148000 грн. - з призначенням платежу: оплата за коригування проекту та робочих креслень згідно договору № 05/10-29 від 14.10.2005р. Наведені обставини визнаються апеляційною інстанцією доведеними та не заперечуються і з боку відповідача.

В подальшому, 01.03.2007р. позивачем на адресу виконавця - ТОВ «Укрркурортпроект» було направлено письмову претензію № 2-д, в якій останній зазначав про те, що йому не передано жодних проектних робіт, робочі креслення - не виконані, а тому позивач просив повернути 115 000 грн., а також підписати направлену угоду про розірвання договору № 05/10-29 від 14.10.2005. У відповідь на претензію позивача № 2-д від 01.03.2007, ТОВ «Укрркурортпроект» листом № 1/26 від 13.03.2007 зазначав про те, що виконані роботи були передані і прийняті позивачем згідно Актів здачі - приймання робіт до договору № 05/10-29 від 14.10.2005 № 1 від 30.12.2005, № 2 від 31.03.2006 та № 3 від 30.06.2006.р а також прийняті по накладним № 29/1 та № 29/2. У відповідь на лист ТОВ «Укрркурортпроект» № 1/26 від 13.03.2007, позивач листом № 2-1 від 15.03.2007 повідомив ТОВ «Укрркурортпроект» про те, що по договору № 05/10-29 від 14.10.2005 стадію «Проект» виконано на 50%. стадія «Робочі креслення» - не виконана взагалі, тобто ТОВ «Укрркурортпроект» не виконано робіт на суму 115000 грн., які позивач просив повернути. 29.03.2007р. позивачем на адресу виконавця - ТОВ «Укрркурортпроект» було повторно направлено письмову претензію № 2-0. в якій позивач зазначав про те, що йому не передано жодних проектних робіт, робочі креслення - не виконані, а тому позивач просив повернути 115 000,00 грн., сплатити штрафні санкції, а також підписати направлену угоду про розірвання договору № 05/10-29 від 14.10.2005. Також позивачем залучено лист АЕК «Київенерго» Кабельні мережі від 18.07.2007 № СПР034/48-23/11298/11700, згідно якого АЕК «Київенерго» Кабельні мережі було розглянуто проект, розроблений ЗАТ «Київспецмонтажбуд» на електропостачання виробничої бази ШЕУ по вул. Електротехнічна, 6 та не погодженого його у зв'язку з наявними зауваженнями, викладеними у листі;

Листом № 15/п від 03.09.2007р., направленим на адресу ТОВ «Укрркурортпроект», позивач повідомив останнього про те, що проект на електропостачання виробничої бази ШЕУ по вул. Електротехнічна, 6 не було погоджено, у зв'язку з зауваженнями до нього, а тому позивач просив скоригувати проект у відповідності до наведених зауважень.

Відповідач, кошти позивачеві не повернув, угоду про розірвання договору № 05/10-29 від 14.10.2005р. не підписав.

Наведені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача 123000 грн. заборгованості за договором від 14.10.2005р. № 05\10-29, (з яких 3000 грн. - по етапу робіт «Робочі креслення», 40 000 грн. - за невиконаний етап робіт «Захист. Затвердження та прийняття замовником проекту», 80000 грн.- за невиконаний етап робіт «Робоча документація»), а також 23 370 грн. - штрафу, 3 587 грн. - інфляційних втрат, 1830 грн. - 3% річних (позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.03.2010р.)

Суд І інстанції задовольняючи позовні вимоги ЗАТ „Київспецмонтажбуд” про стягнення з відповідача 123000 грн. виходив з того, що під час судового розгляду встановлено наступні обстаивни:

- позивачем на виконання умов договору № 05/10-29 від 14.10.2005 було здійснено перерахування грошових коштів загалом в сумі 148 000 грн. на користь ТОВ «Укрркурортпроект», правонаступником якого є відповідач. Згідно Календарного графіку фінансування робіт вартість умовно виконаних проектних робіт стадії «Проект» становить 30 000 грн., але оскільки відсутні частини проекту «Проект організації будівництва» та «Кошторисна документація», готовність стадії «Проект» складає 90%, що пропорційно 27 000 грн. (30000 грн. х 90% = 27 000 грн.)

- згідно Календарного графіку фінансування робіт вартість умовно виконаних проектних робіт «Захист проекту на МБР м.Києва та отримання зауважень» стадій «Проект» та «Робочі креслення» становить 40 000 грн., які були перераховані позивачем на користь відповідача, останнім виконані не були, що підтверджується зокрема висновком № 8443 судової будівельно-технічної експертизи від 03.11.2009 та листом АЕК «Київенерго» Кабельні мережі від 18.07.2007 № СПР034/48-23/11298/11700, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 40 000 грн., які були перераховані позивачем на користь правопопередника відповідача, і роботи по захисту проекту на МБР м.Києва та отримання зауважень стадій «Проект» та «Робочі креслення» на яку виконані не були.

- згідно Календарного графіку фінансування робіт вартість стадії «Робочі креслення» була погоджена сторонами в сумі 80000 грн., які були перераховані позивачем на користь право попередника відповідача, але стадія «Робочі креслення» не виконана виконавцем- відповідачем взагалі, а тому вимога позивача про стягнення 80 000,00 грн., на які роботи по виготовленню стадії «Робочі креслення» виготовлені відповідачем не були, - є законною обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Наведені обставини підтверджуються висновком № 8443 судової будівельно-технічної експертизи від 03.11.2009р., яким встановлено що стадія «Проект» виконана відповідачем фактично на суму 27000 грн. проектні роботи «Захист проекту на МБР м.Києва та отримання зауважень» стадій «Проект» та «Робочі креслення» на суму 40 000 грн. - не виконані, як не виконана стадія «Робочі креслення» вартістю 80 000 грн., а також листом АЕК «Київенерго» Кабельні мережі від 18.07.2007 № СПР034/48-23/11298/11700, у якому йдеться про непогодження наданого на затвердження проекту у зв’язку з зауваженнями до нього. А також, суд І інстанції врахував і те, що відповідно до статті 1597 Наказу № 41 від 20.07.1998 р. Головного архівного управління при КМУ «Про затвердження переліку типових документів», індивідуальні проекти на будівництво (нездійснені), зокрема робоча документація підлягає архівному зберіганню протягом 5 років, а відповідачем на вимогу суду не було надано копію виконаної ним документації по стадіям робіт, зокрема стадій «Проект» та «Робочі креслення» щодо креслень комплексу споруд бази ШЕУ Деснянського району міста Києва по вул. Електротехнічній згідно умов Договору № 05/10-29 від 14.10.2005, які ним, як проектною організацією, згідно вимог наведеного акту повинні зберігатись мінімум 5 років з момент) виготовлення документації.

З огляду на викладене, суд І інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача про стягнення з відповідача загалом грошових коштів в сумі 123000 грн. (З 000 грн. + 40000 грн. - 80 000 грн.) які були перераховані позивачем на користь правопопередника відповідача, але роботи з коригування проекту та робочих креслень комплексу споруд бази ШЕУ Деснянського району міста Києва по вул. Електротехнічній всупереч умов договору № 05/10-29 від 14.10.2005 відповідачем виконані не були і доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Однак, апеляційна інстанція не може погодиться з таким висновком суду І інстанції з огляду на наступне:

Предмет позову у даній справі складає вимога ЗАТ „Київспецмонтажбуд” про стягнення з ТОВ «Триел» 123000 грн. заборгованості за договором від 14.10.2005р. № 05\10-29, (з яких 3000 грн. - по етапу робіт «Робочі креслення», 40 000 грн. - за невиконаний етап робіт «Захист. Затвердження та прийняття замовником проекту», 80 000 грн.- за невиконаний етап робіт «Робоча документація»), а також 23 370 грн. - штрафу, 3 587 грн. - інфляційних втрат, 1 830 грн. - 3% річних (позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.03.2010р.)

Предмет позову – це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способом захисту права, які перелічені в статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 господарського кодексу України. Предмет та підстави позову визначає позивач.

Спірні кошти у розмірі 123000 грн. не можуть розглядатись як заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача, оскільки умовами договору від 14.10.2005р. № 05\10-29 зобов’язанням відповідача є виконання проектно-вишукувальної документації, а саме: виконання «Коригування проекту та робочих креслень комплексу споруд бази ШЕУ Деснянського району міста Києва по вул. Електротехнічній», а не сплата грошових коштів.

Оскільки відповідно до п. 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини, то у відповідача не виникло грошового зобов’язання за договором від 14.10.2005р. № 05\10-29, а виникло зобов’язання саме з виконання робіт.

Відповідно до вимог ч. 4. статті 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно п. 5 цієї статті якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Приписами ч. 1 та ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно п. 7.1 та 7.2 договору від 14.10.2005р. № 05\10-29, цей договір набирає сили з моменту підписання його сторонами, а всі зміни та доповнення до нього є дійсними тільки у тому випадку, якщо вони підписані сторонами. Умовами п. 7.3 договору від 14.10.2005р. № 05\10-29 сторони погодили, що цей договір може бути розірваний за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з пропозицією щодо розірвання згаданого договору від 14.10.2005р. № 05\10-29, однак докази підписання або погодження такого розірвання відсутні.

Доказів звернення позивача до суду із вимогою про розірвання цього договору від 14.10.2005р. № 05\10-29 не надано.

При цьому, апеляційна інстанція визнає за необхідне зауважити наступне:

Приписами статті 849 Цивільного кодексу України передбачено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч.2) Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3)

При цьому, згідно ч. 4 згаданої статті замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно вимог статті 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено в договорі. За наявності в роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів згідно ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Позивач, скориставшись своїм правом на судовий захист, звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості у розмірі 123000 грн. за договором від 14.10.2005р. № 05\10-29.

Суд І інстанції, встановивши неналежне виконання з боку відповідача умов договору від 14.10.2005р. № 05\10-29., дійшов невірних висновків про стягнення з відповідача 123000 грн. сплачених позивачем за виконані роботи, які останній просив стягнути з відповідача саме як заборгованість відповідача за договором.

Слід зауважити, що загальні правові наслідки порушення зобов'язання, встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, з огляду на матеріально-правові підстави даного позову (право обрання яких належить позивачеві) апеляційний суд не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 123000 грн. за договором від 14.10.2005р. № 05\10-29, оскільки ці кошти, за своєю правовою природою є саме збитками (реальними) позивача, стягненню яких має передувати попередня відмова замовника від договору або розірвання договору, як це передбачено вимогами ч. 2 статті 849 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 123000 грн. заборгованості за договором від 14.10.2005р. № 05\10-29 є необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а отже задоволенню не підлягає.

При цьому, суд І інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3 587,00 грн. - інфляційних втрат, 1 830,00 грн. - 3% річних, з огляду на вимоги статті 625 Цивільного кодексу України, дійшов правильних висновків щодо відсутності з боку відповідача простроченого грошового зобов’язання перед позивачем згідно умов договору від 14.10.2005р. № 05\10-29.

Стосовно заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 23370 грн. штрафу, нарахованого на підставі п. 5.2 договору від 14.10.2005р. № 05\10-29, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду І інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову в цій частині з огляду на таке:

Приписами ч. 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

Згідно вимог статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами п. 5.2 договору від 14.10.2005р. № 05\10-29 сторони погодили, що за несвоєчасне виконання робіт виконавець сплачує штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості відповідного етапу проектно-вишукувальних робіт.

Зважаючи на те, що роботи на суму 123000 грн. мали бути виконані відповідачем згідно пункту 1.3 договору № 05/10-29 від 14.10.2005 у строк до 30.01.2006р., за умови встановлення факту несвоєчасного виконання з боку відповідача проектно-вишукувальних робіт, суд І інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача штрафу, розмір якого згідно розрахунку суду, складає: 123 000,00 грн. х 19% (подвійна облікова ставка НБУ станом на 30.01.2006) = 23 370.00 грн.

Окрім цього слід зауважити наступне: під час розгляду справи в суді І інстанції була призначена судова будівельно-технічна експертиза, витрати по оплаті якої було покладено на позивача, про що винесена відповідна ухвала від 1.07.2008р.

Однак, господарський суд м. Києва в порушення вимог статті 48 Господарського процесуального кодексу України, при прийнятті рішення не визначив на кого покладаються ці витрати (5161,20 грн. – вартість експертизи).

Апеляційна інстанція враховуючи вимоги статті 41, 48 Господарського процесуального кодексу України та ч. 4 статті 853 Цивільного кодексу України визнає за доцільне покласти ці витрати за проведення судової експертизи на відповідача – ТОВ „Триел”.

Згідно вимог ч 4. статті 853 Цивільного кодексу України у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності .Згідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва – скасуванню на підставі п. 3. ч.1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, з прийняттям нового рішення, а саме: Позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 23370 грн. штрафу. У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Триел” задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2010р. у справі №47/134 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким „Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Київспецмонтажбуд” задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Триел” (01034, м. Київ, вул. Рейторська, 35а; 01010, м. Київ, вул. Московська, 8-б, код ЄДРПОУ 22968848) на користь Закритого акціонерного товариства „Київспецмонтажбуд” (м. Київ, вул. Чеська, 6, офіс 101, код ЄДРПОУ 24740434) 23370 (двадцять три тисячі триста сімдесят) грн. штрафу, 5161 (п’ять тисяч сто шістдесят одну) грн. 20 коп. витрат за проведення експертизи, 233 (двісті тридцять три) грн. 70 коп. державного мита та 18 (вісімнадцять) грн. 16 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 123 000 грн. заборгованості, 3 587,00 грн. - інфляційних втрат та 1 830,00 грн. - 3% річних – відмовити. ”

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Київспецмонтажбуд” (м. Київ, вул. Чеська, 6, офіс 101, код ЄДРПОУ 24740434) на користь Товариства з обмеженою „Триел” (01034, м. Київ, вул. Рейторська, 35а; 01010, м. Київ, вул. Московська, 8-б, код ЄДРПОУ 22968848) 619 (шістисот дев’ятнадцять) грн. 30 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6.          Справу №47/134 скерувати до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Кондратова І.Д.

27.09.10 (відправлено)