Постанова № 12326638, 21.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2010                                                                                           № 10/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Пшечук Я.В.

від відповідача -Бородкін Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Апекс-Пі"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.06.2010

у справі № 10/14 ( .....)

за позовом                               Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

до                                                   ТОВ "Апекс-Пі"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   зобов"язання заміни неякісної продукції та стягнення штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс-Пі» (далі – відповідач) про зобов’язання відповідача здійснити поставку продукції (карман під стикер з лого) належної якості в кількості 5571 штук на загальну суму 6963,75 грн. та про стягнення 1337,04 грн. штрафу і пені в розмірі 6750,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.06.2010 року позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» задоволено частково.

Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Апекс-Пі» здійснити на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» поставку 5 571 одиниці продукції належної якості.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс-Пі» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» 1337,04 грн. штрафу та 213,16 грн. судових витрат. В іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Апекс-Пі» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд частково скасувати його та прийняти нове, яким в позові відмовити, з посиланням на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було визнано обставини, які не були доведені, порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс-Пі» прийнято до провадження та призначено її розгляд на 21.09.2010 року.

Представник позивача відзиву на апеляційну скаргу не надав.

У судове засідання 21.09.2010 року з’явилися представники позивача та відповідача.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, 26 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апекс-Пі» (продавець) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (замовник) було укладено договір на поставку продукції № 26-10/09 (а.с. 13-17).

Відповідно до підпункту 1.1. пункту 1 укладеного договору відповідач прийняв на себе зобов’язання поставити позивачу продукцію відповідно до специфікації, вказаної в додатку №1, що є невід’ємною частиною даного договору, а позивач зобов’язується прийняти та оплатити відповідний товар (карман під стикер з лого) в кількості 30 000 шт. загальною вартістю 37 500,00 грн.

Ціна на товар, який постачається за даним договором, становить 37500,00 грн.

Покупець здійснює оплату 100 % від загальної ціни договору, а саме 37500,00 грн., у тому числі НДС 20% - 6250,00 грн., до 19.11.2009 року включно (підпункт 2.3. пункту 2 договору).

Вимоги щодо якості товару встановлено положеннями пункту 3 договору. Так, відповідно до підпункту 3.1 договору, товар поставляється згідно затвердженої специфікації, що вказана в додатку №1 до даного договору (а.с. 18).

Підпунктом 3.5. пункту 3 договору передбачено, що продавець гарантує покупцю, що товар відповідає усім встановленим вимогам чинного законодавства України до такого роду товарів. У випадку виявлення неякісної/некомплектної продукції, така продукція підлягає заміні або поверненню продавцю з відповідно компенсацією заявнику його вартості і понесених у зв’язку з цим витрат (збитків).

В додатку № 1 до договору зазначена специфікація товару: карман, виробляється з прозорої плівки та оракала з нанесенням зображення.

Вказаний карман складається з верхньої та нижньої частини. Відповідно до специфікації на карман має бути нанесено зображення, зокрема на нижній частині лицьової сторони карману має бути зображена назва замовника (PZU Україна) та телефонні номери (311 (МТС, Київстар) 0-800-50-311-5).

З матеріалів справи вбачається та на заперечується сторонами, позивач перерахував відповідачу вартість товару, що підтверджується платіжним дорученням № 4063 від 04.11.2009 року (а.с. 19).

В матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії видаткової накладної № РН-0000091 від 02.12.2009 року та довіреності серії ЯПО від 02.12.2009 року, які свідчать, що відповідачем було поставлено на користь позивача товар вартістю 37 500,00 грн. в кількості 30 000 одиниць 2 грудня 2009 року (а.с. 39,43).

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що поставлений товар (в кількості 5571 одиниць) не відповідає вимогам специфікації (додаток №1 до договору), на підставі того, що назва замовника (PZU Україна) та телефонні номери (311 (МТС, Київстар) 0-800-50-311-5) зображені не на нижній частині лицьової сторони, а на верхній.

Утім, такий висновок суду першої інстанції здійснений на неналежних доказах, що потягло за собою прийняття незаконного рішення враховуючи наступне.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 року «Про порядок дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» передбачено, що до прийняття відповідних актів України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. Таким чином, оскільки у ст. 271 ГК України передбачено, що Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, однак вказані документи ще не прийняті, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів господарським судам згідно Роз'яснення президії ВАСУ від 12.11.1993 року N 01-6/1205 (з наступними змінами) необхідно керуватися Положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, Інструкціями про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (N П-6) та якістю (N П-7), а також договором.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів Союзу РСР від 25.04.66 року N П-7 (з доповненнями та змінами), при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, договору або даним зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції, покупець зобов’язаний призупинити прийом продукції і скласти акт, в якому зазначити характер виявлених дефектів, а також викликати для участі в прийманні продукції представника постачальника не пізніше 24 годин після виявлення недоліків.

Інструкцією визначаються також інші вимоги, зокрема, щодо права осіб у прийманні продукції за якістю, їх компетентності у питаннях визначення якості підлягаючої прийманню продукції, а також щодо змісту складеного акта.

Проте позивач прийом товару здійснив без дотримання жодної з вимог порядку такого приймання продукції, в т. ч. щодо обов’язку викликати представника постачальника для участі у встановленні факту поставки товару неналежної якості.

Так, позивачем прийнято товару у кількості 30000 одиниць, 5571 одиниць товару позивач просить поставити належної якості, виходячи з вказаного можна зробити висновок, що позивачем використано товару у кількості 24429 одиниць.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як свідчать матеріали справи позивачем ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції не надано належні та допустимі докази, які б мали засвідчити наявність саме 5571 одиниць неякісної продукції в розумінні статті 34 ГПК України.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем було заявлено вимогу про поставку 5571 одиниці продукції належної якості.

Частково задовольняючи позов у частині зобов’язання відповідача здійснити на користь позивача поставку саме 5571 одиниці продукції належної якості, суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що за змістом ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Отже, враховуючи положення вказаної статті відповідач повинен був би здійснити заміну товару належної якості, а не поставку як це зазначено в резолютивній частині рішення.

Крім того, в обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на ту обставину, що судом першої інстанції не прийнято рішення, щодо розподілення понесених відповідачем судових витрат на правову допомогу пов’язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю «Апекс – Пі» та Бородкіним Дмитром Івановичем було укладено договір про надання юридичних послуг від 25.03.2010 року (а.с. 45-47).

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг (аналогічна позиція міститься в п. 1 роз’ясненні Вищого Арбітражного Суду України від 04.03.1998 року N 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

При таких обставинах справи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку що, матеріали справи не містять доказів які б підтверджували оплату юридичних послуг, передбачених п. 1.1. договору від 23.03.2010 року.

Тому з вищенаведених підстав, Київський апеляційний господарський суд, виходячи з повноважень, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 103 ГПК України, скасовуючи рішення суду першої інстанції, приймає нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Судові витрати у відповідності до статей 44, 49 ГПК України покладаються на позивача у справі як за розгляд спору у суді першої інстанції, так і за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс-Пі» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2010 року у справі № 10/14 скасувати.

          Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс-Пі» про зобов’язання заміни неякісної продукції та стягнення штрафних санкцій відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська 62, р/р 26508001334127 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 2078231,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Апекс-Пі» (03061, м. Київ, вул. Новопольова 17, р/р № 2600584001 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 36158015) 51 грн. (п’ятдесят одну гривню) державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 10/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді