Постанова № 12326482, 02.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2010 № 17/68

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Отрюха Б.В.

суддів:

За участю представників:

від позивачане зявився

від відповідачаОСОБА_1 за дов. від 04.03.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

на рішення Господарського суду м.Києва від 31.03.2010

у справі № 17/68 ( .....)

за позовом Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

до Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

про стягнення 6805,50 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.03.2010 у справі № 17/68 позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» до Фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення 6805,50 грн. задоволено повністю.

Стягнуто з Фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» 6216,29 грн. основного боргу, 311,45 грн. інфляційний нарахувань, 121,97 грн. 3% річних, 155,79 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2010 у справі № 17/68 мотивовано тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обставин щодо несвоєчасної оплати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів у сумі 6216,29 грн., а тому до стягнення з відповідача підлягає вищезазначена сума. Оскільки відповідачем було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором, з нього на підставі статті 232 Господарського кодексу України та пункту 6.3. Договору стягнуто пеню у сумі 155,79 грн. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача стягнуто 311,45 грн. інфляційної складової боргу та 121,97 грн. 3% річних.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Фізична особа субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2010 у справі № 17/68 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному зясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також при невідповідності висновків суду реальним обставинам справи та таким, що підлягає скасуванню.

Позивач у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників судового процесу про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представника відповідача судова колегія встановила наступне:

03.05.2007 між Комунальним підприємством «Київреклама» (позивач у справі) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (відповідач у справі, розповсюджувач зовнішньої реклами) був укладений Договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення обєкту (-ів) зовнішньої реклами № 2349/ТК (надалі - Договір), відповідно до умов якого та на виконання «Порядку розміщення обєктів зовнішньої реклами у м. Києві», Робочий орган надає розповсюджувачу зовнішньої реклами право на тимчасове користуванням місцем (-ями) за адресою (-ами) відповідно до Додатку, який є невідємною частиною Договору, на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації (надалі - Дозвіл) на розміщення обєктів зовнішньої реклами (надалі - ОЗР), а розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане місце за цільовим призначенням - для розміщення ОЗР, здійснює оплату за право користування місцем та звільняє у триденний термін місце після закінчення терміну дії Дозволу (та/або Договору) в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію Дозволу та/або цього Договору.

Відповідно до пункту 4.2. Договору розповсюджувач зовнішньої реклами зобовязаний отримати рахунок на сплату коштів за право тимчасового користування місцем для розташування ОЗР не пізніше 15 (пятнадцятого) числа поточного місяця. За письмовою заявою розповсюджувача зовнішньої реклами рахунки можуть надсилатися Робочим органом на електронну поштову скриньку, за адресою, вказаною у заяві.

Згідно пункту 4.5. Договору плата за право тимчасового користування місцем (-ями) сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами щомісячно, не пізніше 20-го числа поточного місяця, шляхом перерахування суми коштів, зазначеної в рахунку-фактурі, наданим Робочим органом, на поточний рахунок останнього. Допускається авансове перерахування коштів.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що строк дії останнього визначається по кожному місцю розташуванню ОЗР окремо в додатках, які є невідємною частиною Договору. Строк дії цього Договору може бути продовжено шляхом укладання додаткової угоди та внесення змін до додатків (адресних програм).

Згідно з адресною програмою, дата кінця строку дії Договору по місцю розташування ОЗР за адресою: Голосіївський район, вул. Саксаганського, 29, визначено до 01.01.2012.

03.05.2007 між сторонами було укладено Додаток № 1 до Договору, відповідно до якого визначили вид ОЗР, місце їх розміщення та базову вартість за користування місцем ОЗР.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад та в порядку, встановленими цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 «Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами» (надалі - Правила) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі - робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 28.09.2006 № 8/65 «Про реорганізацію госпрозрахункової організації «Київреклама» Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» госпрозрахункова організація «Київреклама» перетворена у Комунальне підприємство «Київреклама» та віднесена до сфери управління Головного управління питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно пункту 32 Правил плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності, на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом (особою). При цьому площа місця розташування рекламного засобу визначається як сума площі горизонтальної проекції рекламного засобу на це місце та прилеглої ділянки завширшки 0,5 метра за периметром горизонтальної проекції цього засобу. Для неназемного та недахового рекламного засобу площа місця дорівнює площі вертикальної проекції цього засобу на уявну паралельну їй площину.

Відповідно до пункту 4.1.1. Порядку розміщення обєктів зовнішньої реклами у м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 № 1100 (зареєстровано в Головному управління юстиції в м. Києві 28.08.2007 за № 21/756) Комунальне підприємство «Київреклама» укладає договори з розповсюджувачами зовнішньої реклами на право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва та здійснює контроль за своєчасним надходженням плати за укладеними договорами.

Згідно пункту 16.1. Порядку підставою для нарахування та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідної плати є укладений договір на право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва.

Відповідно до підпунктів 16.6.-16.8. Порядку плата за право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва незалежно від відомчої належності такого місця, щомісячно нараховується Комунальним підприємством «Київреклама» та перераховується розповсюджувачем зовнішньої реклами згідно з умовами договору на право тимчасового користування місцем (для розміщення РЗ), яке перебуває у комунальній власності міста Києва виключно на відповідний поточний рахунок Комунального підприємства «Київреклама» та розподіляється Комунальним підприємством «Київреклама» наступним чином:

- 60 % коштів до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету;

- 40 % залишаються у розпорядженні Комунального підприємства «Київреклама» на своє утримання та виконання функціональних обов'язків.

Утримання місць розміщення рекламних засобів здійснюється самостійно розповсюджувачами зовнішньої реклами або на підставі договорів з власниками (балансоутримувачами) цих місць.

Визначення розміру плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Києва, здійснюється виключно у порядку, затвердженому виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією).

Плата за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, не включає в себе податок на додану вартість та податок на рекламу, які мають бути обчислені додатково відповідно до вимог чинного законодавства.

Розмір плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення РЗ), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, не може встановлюватися залежно від змісту реклами.

Відповідно до пункту 1 «Порядку визначення розміру плати за право тимчасового користування місцями (для розміщення рекламних засобів), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва», який затверджений розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 9 липня 2007 року № 852) плата за право тимчасового користування місцями (для розміщення рекламних засобів), які перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (надалі - плата), складається з базових тарифів та коефіцієнтів диференціації плати залежно від зони розміщення засобу зовнішньої реклами (надалі - коригуючи коефіцієнти), на які послідовно перемножується базова плата.

У відповідності до вимог статті 177 Цивільного кодексу України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Отже, послуга є самостійним обєктом цивільних прав.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, договір № 2349/ТК від 03.05.2007 є оплатним.

Статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 зазначеного Кодексу.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, позивачем були виставлені рахунки-фактури на оплату за тимчасове використання місць для розміщення ОЗР на загальну суму 6 216,29 грн.

Однак, відповідач у порушення умов Договору свої зобовязання щодо сплати за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів не виконав, у звязку з чим, станом на дату звернення позивача до суду першої інстанції з позовом, заборгованість відповідача складала 6 216,29 грн.

Заперечення відповідача, викладені у апеляційній скарзі щодо відсутності у справі доказів направлення відповідачу рахунків на оплату послуг, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки у відповідності до пункту 4.2. Договору Розповсюджувач зовнішньої реклами зобовязаний отримати рахунок на оплату коштів за право тимчасового користування місцем для розташування ОЗР не пізніше 15 (пятнадцятого) числа поточного місяця. За письмовою заявою Розповсюджувача зовнішньої реклами рахунки можуть надсилатися Робочим органом на електронну поштову скриньку, за адресою, вказаною у заяві.

Однак, у матеріалах справі відсутні будь-які письмові заяви Розповсюджувача зовнішньої реклами щодо направлення рахунків Робочим органом на електронну поштову скриньку, за адресою, вказаною у заяві.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на те, що останній припинив користування місцем для розміщення зовнішньої реклами з липня 2009 року, у звязку з закінченням терміну дії Договору найму нежитлового приміщення від 27.06.2006, та у звязку з чим, зобовязання по оплаті є припиненими з моменту припинення користування місцем для розміщення зовнішньої реклами є безпідставними та не беруться до уваги, з наступних підстав.

Дата кінця строку дії Договору по місцю розташування ОЗР за адресою: Голосіївський район, вул. Саксаганського, 29, визначено до 01.01.2012.

Відповідно до пункту 7.4. Договору, якщо під час виконання умов цього останнього розповсюджувач зовнішньої реклами виявить бажання достроково припинити термін його дії (в повному обсязі або в частині окремих місць, наданих для розміщення ОЗР), останній зобовязується письмово, не пізніше ніж за 1 місяць до запланованої дати припинення Договору повідомити про це Робочий орган.

В цьому випадку всі зобовязання сторін, повязані з наданням місць для розташування ОЗР, в частині яких розповсюджувачем зовнішньої реклами заявлено відмову від виконання умов цього Договору, припиняються при умові, що розповсюджувачем зовнішньої реклами належним чином виконані зобовязання щодо здійснення демонтажу ОЗР в порядку та в строки, визначені цим Договором, проведені роботи по відновленню благоустрою місць розміщення ОЗР після їх демонтажу, а також, проведені розрахунки з Робочим органом у повному обсязі на день припинення зобовязань.

В разі, якщо у місячний термін з дати отримання Робочим органом письмового повідомлення Розповсюджувача зовнішньої реклами про відмову від виконання цього Договору останнім не виконані належним чином всі зобовязання, термін дії цього Договору в частині ОЗР, відносно яких Розповсюджувачем зовнішньої реклами заявлено відмову, припиняється з дати виконання ним цих зобовязань, а також зобовязань по відшкодуванню витрат Робочого органу поде монтажу та подальшому зберіганню ОЗР, якщо такі витрати зазначає Робочий орган у відповідності до умов Договору.

У матеріалах справі відсутні докази повідомлення позивача про припинення терміну дії Договору та вчинення дій, передбачених пунктом 7.4. Договору.

Посилання відповідача про те, що термін дії договору оренди, на підставі якого він орендував приміщення, закінчив свою дію 27.06.2009, а тому відповідач не міг використовувати зовнішню рекламу, не приймається колегією суддів до уваги, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту договору найму нежилого приміщення від 27.06.2006, копія якого міститься у матеріалах справи (а.с. 86-87) строк дії цього договору відповідно до пункту 4.1. встановлений з 27.06.2006 по 27.06.2009.

Пунктом 4.1.2. договору найму від 27.06.2006 встановлено, що моментом закінчення фактичного використання обєкта нерухомості за даним договором є підписання сторонами Акта здачі нежилого приміщення.

Відповідачем не надано суду акту здачі нежилого приміщення орендодавцю та належних доказів фактичного припинення користування орендним приміщенням після 27.06.2009.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності заборгованості у відповідача перед позивачем у сумі 6 216,29 грн. та вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача 311,45 грн. інфляційних, 121,97 грн. 3 % річних та 155,79 грн. пені (згідно уточненого розрахунку позивача) задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено, та з матеріалів справи неможливо встановити початок строку виникнення прострочки платежу за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів.

Заперечення скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке полягало у неприйнятті судом до уваги клопотання про надання йому другого примірника витребуваних документів, внаслідок чого відповідач не зміг з ними ознайомитись, колегією суддів до уваги не приймається з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, вищезазначене клопотання відповідачем було поданого до відділу діловодства Господарського суду міста Києва 17.03.2010 о 12 год. 21 хв.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2010 розгляд справи було відкладено на 31.03.2010 у звязку з неявкою повноважного представника відповідача, необхідністю витребування доказів, а також зобовязано позивача направити на адресу відповідача копії доданих до позовної заяви документів.

У відповідності до вимог частини 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи (частина 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2010 було порушено провадження у справі № 17/68, розгляд справи неодноразово відкладався у звязку з неявкою представника відповідача, рішення у справі № 17/68 було прийнято 31.03.2010, отже скаржник мав достатньо часу для реалізації свого права передбаченого статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо ознайомлення з документами доданими до позовної заяви.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду по даній справі підлягає зміні. Апеляційна скарга відповідача - Фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2010 у справі № 17/68 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2010 у справі № 17/68 змінити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (04068, АДРЕСА_1; АДРЕСА_2, код НОМЕР_1), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (01030, м. Київ, вул. М. Коцюбинського, 12-А, рахунок 2600333023122 у Києво-Святошинському відділенні КРФ ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300830, код 26199714) 6216 (шість тисяч двісті шістнадцять) грн. 29 коп. основного боргу, 90 (девяносто) грн. 57 коп. витрат по оплаті державного мита та 209 (двісті девять) грн. 55 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Матеріали справи № 17/68 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді