Постанова № 12326423, 15.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2010                                                                                           № 32/600

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Алданової С.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від прокуратури – Греськів І.І. (посвідчення № 214)

від позивача – не з’явився

від відповідача – 1) не з’явився

2) не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора м.Києва

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.11.2009

у справі № 32/600 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Регіон біол продукт"

до                                                   Київської міської ради

                                                  Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації

про                                                   визнання права на оренду земельної ділянки

визнання укладеним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон біол продукт» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради та до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання права позивача на оренду земельних ділянок на вул. Миколи Грінченка, 18-б у Голосіївському районі м. Києва та про визнання укладеним з моменту набрання рішенням законної сили договору оренди вищезазначеної земельної ділянки в редакції, яка підписана позивачем, а також про зобов’язання Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати договір оренди земельних ділянок з усіма додатками, що є його невід’ємними частинами, між орендодавцем – Київською міською радою та орендарем – позивачем.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 р. у справі № 32/600 позов задоволено повністю.

Рішення мотивовано наступними обставинами.

На виконання вимог ст. 123 Земельного кодексу України позивач звернувся до Київської міської ради з проектом відведення спірної земельної ділянки. Відповідно до вказаної статті Київська міська рада повинна була розглянути проект у місячний строк і в межах своїх повноважень прийняти рішення про надання земельної ділянки у користування. Однак, Київська міська рада у місячний строк не прийняла відповідного рішення, тобто має місце бездіяльність Київської міської ради, що призвела до порушення прав позивача на оренду землі. А згідно ч. 11 ст. 123 Земельного кодексу України у випадку встановлення відповідності проекту відведення земельної ділянки вимогам законодавства, питання про передачу земельної ділянки вирішується судом.

Прокуратура міста Києва, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення ради про надання земельної ділянки у користування. Отже, оскільки рішення Київської міської ради про надання позивачу у користування земельних ділянок на вул. Миколи Грінченка, 18-б у Голосіївському районі м. Києва відсутнє, то рішення місцевого господарського суду є таким, що не відповідає нормам матеріального права.

Представник прокуратури міста Києва повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.          

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про причини неявки суд не повідомили. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників сторін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши докази та проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення – скасуванню, з наступних підстав.

Згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об’єкти незавершенного будівництвата законсервовані об’єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.

В силу ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Як встановлено у ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Порядок надання земельних ділянок у користування в м. Києві затверджений рішенням Київради від 15.07.2004 р. № 457/1867.

Позивач звернувся до Київської міської ради з клопотанням № 39409 від 24.10.2007 р. про передачу в оренду земельних ділянок на вул. Миколи Грінченка, 18-б, у Голосіївському районі м. Києва.

На підставі даного клопотання було надано доручення заступника міського голови – секретаря Київради від 24.10.2007 р. № 39409 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Миколи Грінченка, 18-б, у Голосіївському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу.

На підставі зазначеної згоди позивач забезпечив розробку відповідного проекту відведення у Приватного підприємства «Шоп’як», яке має відповідні ліцензії на виконання землевпорядних робіт, відповідно до технічних умов, що видані Головним управлінням земельних ресурсів.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Миколи Грінченка, 18-б, у Голосіївському районі м. Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу було подано до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) для підготовки проекту рішення та передачі до Київської міської ради для прийняття відповідного рішення.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з наступного.

Згідно ч. 7 ст. 123 Земельного кодексу України погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.

Київська міська рада протягом одного місяця не прийняла відповідного рішення, тобто вбачається бездіяльність Київської міської ради, що призвела до порушення прав позивача на оформлення землі.

Як встановлено у ч. 11 ст. 123 Земельного кодексу України, відмову органів місцевого самоврядування або органів державної влади в наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду в установлений законом строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову в наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.

Беручи до уваги факт наявності у відповідача цивільно-правового обов’язку щодо надання земельної ділянки в оренду, при умові виконання позивачем всіх передбачених земельним законодавством вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду першої інстанції необґрунтованими, враховуючи наступне.

Як закріплено в ст. 14 Конституції України, право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України Київській міській раді належить право розпорядження землями територіальної громади м. Києва.

Як встановлено в ч. 1 ст. 116, ч. ч. 3, 6 ст. 128 Земельного кодексу України право власності та право користування земельними ділянками, що перебувають у державній або комунальній власності, набувається на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні у порядку, передбаченому ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Відповідно до ст. 42 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” міський голова укладає договори від імені територіальної громади та на підставі відповідних рішень Київської міської ради.

Крім того, згідно п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 р. № 02-5/743, оскільки вирішення питань про передачу землі у власність чи користування є виключним правом ради як суб'єкта права власності на землю, заяви зацікавлених осіб про зобов'язання відповідної ради передати земельну ділянку у власність або користування задоволенню не підлягають.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що право оренди спірної земельної ділянки виникає лише за наявності рішення Київської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду рішення Київської міської ради про надання в оренду земельної ділянки не існувало, а отже у суду першої інстанції були відсутні підстави для визнання укладеним відповідного договору.

Враховуючи викладене, не підлягає задоволенню і вимога позивача до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про зобов’язання зареєструвати договір оренди земельних ділянок з усіма додатками, що є його невід’ємними частинами, між орендодавцем – Київською міською радою та орендарем – позивачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Позивач в порушення зазначеної норми належним чином позовні вимоги не обгрунтував, доказів та підстав для залишення рішення суду першої інстанції без змін апеляційному суду не навів.

В зв’язку з цим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 р. – скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст.103, п. 4 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора міста Києва на рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 р. у справі № 32/600 задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 03.11.2009 р. у справі № 32/600 скасувати.

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон біол продукт» (69037, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 20-А, р/р 26007211029300 в АКІБ «Укрсіббанк» м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 35345323), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 42 (сорок дві) грн. 50 коп. - державного мита за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи повернути Господарському суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

20.09.10 (відправлено)