Постанова № 12326268, 14.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2010                                                                                           № 15/230

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Чорної Л.В.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Ковбаса В.М.;

від відповідача – не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ековтор"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.06.2010

у справі № 15/230 ( .....)

за позовом                               Приватне підприємство "Обухівміськвторресурси"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Ековтор"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 15317,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Обухівміськвторресурси" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековтор" 15317,97грн. заборгованості за договором поставки № 632 від 23.04.2009 року.

30.06.2010 позивач подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких зменшив свої вимоги у зв’язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості у розмірі 500,00 грн., та просить суд стягнути з останнього 14 817,97грн.

Рішенням господарського суду Києва від 30.06.2010 року припинено провадження у справі в частині стягнення 500,00грн. Решту позовних вимог Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси" задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековтор" (юридична адреса: 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра,16, кв.64; поштова адреса: м. Київ, вул. Шахтерська, 5, код ЄДРПОУ 32205993) а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси" (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська,21, код ЄДРПОУ 32152706, р/р 26002301271316 у відділенні ПІБ м. Українка, МФО 321262) 14817 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 97 коп. - основного боргу, 154 (сто п’ятдесят чотири)грн. 00 коп.- витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ековтор" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 30.06.2010 року в справі № 15/230.

В апеляційній скарзі зазначається, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права. Судом першої інстанції, не вжито заходів для залучення всіх сторін у процесі, не надано право на захист, не повно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, не взято до уваги та не надано належну правову оцінку всім доказам у справі в їх сукупності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2010 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження.

          В судове засідання 14.09.2010 року представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

          Враховуючи, що ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2010 року було направлено на адресу відповідача, зазначену в апеляційній скарзі та позовній заяві, проте дана ухвала повернулась з повідомленням про те, що відповідач за цією адресою відсутній, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу без участі останнього за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як було вірно встановлено під час судового розгляду в суді І інстанції та підтверджується матеріалами справи, 23 квітня 2009 року Приватне підприємство "Обухівміськвторресурси"- Постачальник (далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ековтор"- Покупець (далі-Відповідач) уклали договір поставки № 632 (далі-договір).

Відповідно до умов якого Позивач зобов’язується поставити і передати у власність Відповідачу Товар, а Відповідач зобов’язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

Відповідно до п. 5.1 договору оплата Товару здійснюється протягом 4-х днів з моменту поставки Товару.

Як випливає з матеріалів даної справи, на виконання умов договору Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 31567,97 грн., що підтверджується видатковими накладними (копії наявні у матеріалах справи), проте в порушення умов договору Відповідач не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався за отриманий товар.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 509 Цивільного Кодексу України зазначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи також вбачається, що 30.06.2010 позивач подав уточнення позовних вимог, відповідно до яких зменшив свої вимоги у зв’язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості у розмірі 500,00 грн., та просить суд стягнути з останнього 14817,97 грн.

З огляду на викладене, судом першої інстанції достовірно встановлено факт порушення відповідачем свого обов’язку щодо належного виконання зобов’язань по договору, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу задовольняється розмірі 14817,97 грн. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого та цілком законного висновку про задоволення позовної вимоги щодо стягнення основного боргу.

Щодо висновку суду першої інстанції про припинення на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі щодо стягнення позивачем з відповідача 500,00 грн. основного боргу колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

П. 6 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” зазначалося, зокрема, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Враховуючи, що Приватне підприємство "Обухівміськвторресурси" на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшило розмір позовних вимог, які було прийняті господарським судом м. Києва, суд першої інстанції повинен був вирішити спір враховуючі уточнені позовні вимоги позивача.

Тому, підстави для припинення провадження у справі у частині стягнення 500,00 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю предмета спору відсутні.

Окрім цього, рішення підлягає зміні в частині розміру стягнення державного мита, і відповідно вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню державне мито в розмірі 148,17 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 30.06.2010 року у справі № 15/230 змінити та викласти в наступній редакції.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековтор" (юридична адреса: 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 6, кв.64; поштова адреса: м. Київ, вул. Шахтерська, 5, код ЄДРПОУ 32205993) а у випадку відсутності коштів з будь-яких інших рахунків, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси" (08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська,21, код ЄДРПОУ 32152706, р/р 26002301271316 у відділенні ПІБ м. Українка, МФО 321262) 14817 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 97 коп. - основного боргу, 148 (сто сорок вісім) грн. 17 коп .- витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

3. Справу №15/230 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Чорна Л.В.

15.09.10 (відправлено)