Постанова № 12326261, 06.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2010                                                                                           № 17/311

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Серга І.В., довір.

від відповідача -Земець В.В., довір.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Петротрейд-Буд"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.03.2010

у справі № 17/311 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Бориспільська спеціалізована пересувна механізована колона-530"

до                                                   ТОВ "Петротрейд-Буд"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 222786 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Бориспільська спеціалізована пересувна механізована колона –530”, звернулося у вересні 2009 р. до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Петротрейд-Буд” (далі-відповідач, ) про стягнення 474 553 грн. У подальшому позивач уточнив вимоги і просив стягнути з відповідача 143 395 грн. боргу, 43400 грн. пені, 30 312 грн інфляційних, 3 % річних у розмірі 5679 грн., 4 476 грн. державного мита та 118 грн. інформаційно-технічних витрат .

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договорів субпідряду поставки від 29.12.2007 р. за № ЦХП-40108, за яким вартість поставлених позивачем на умовах FCA товарно-матеріальних цінностей оплачена відповідачем не у повному обсязі .

Відповідач у відзиві на позов вимог не визнав, мотивуючи тим, що за умовами договорів субпідряду, у тій редакції, як вона викладена у розділі 4, не можливо визначати строк оплати генпідрядником виконаних підрядних робіт , оскільки розстрочення платежів у відсотковому значенні пов’язане із сумою договору, яка має бути вказана у пункті договору, що не існує. До того ж відповідач вказував на недоведеність позивачем вимог на заявлену суму, адже акти виконаних позивачем робіт за серпень 2008 р. та грудень 2008 р. на загальну суму 337 832 грн. не підписані генпідрядником. Рішенням господарського суду м. Києва від 17.03 .2010р. , повний текст якого виготовлено та підписано 23.04.2010р. , позовні вимоги , як обґрунтовані, задоволені у повному обсязі і стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 143 395грн., пеню сумі 43 400 грн. , три проценти річних в сумі 5679, збитки від інфляції в сумі 30312 та судові витрати. На думку відповідача , за вказаних обставин, його не можна визнати боржником, який прострочив виконання грошового зобов’язання.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду , відповідач звернувся з апеляційною скаргою , у якій просив рішення суду першої інстанції скасувати за неповним з’ясуванням судом усіх обставин, що мають значення для розгляду справи. Крім доводів , наведених ним у запереченнях на позов, апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції на приписи ст. 885 ГПК України і стверджував, що закінчення робіт за договорами підряду стало неможливим без вини сторін, відтак, позивач не має права вимагати плати за роботу з тих мотивів, що замовник будівництва - ТОВ “Ресайл” відмовився від їх оплати генпідряднику і згодом функції останнього передав третій особі .

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 р. колегія суддів у складі суддів Коротун О.М,, Кропивна Л.В., Поляк О.І. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Петротрейд-Буд” на рішення Господарського суду м. Києва від 17.03.2010 р. у справі № 17/311 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.06.2010 року.

В порядку ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 12.07.2010р. згідно з клопотанням сторін продовжено строк розгляду спору ,а у судовому засіданні оголошувалася перерва до 06.09.2010 р.

У судовому засіданні 06.09.010 р. , у якому взяли участь представники обох сторін, сторони підтримали свої доводи, а позивач надав пояснення щодо розрахунку сум пені, 3 процентів річних та інфляційних.

Поданим відзивом на апеляційну скаргу, зі змістом якої ознайомився апелянт, позивач заперечив доводи апеляційної скарги, пославшись на те, що у матеріалах справи знаходилися всі необхідні документи, які спростовували доводи апелянта .

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 17.07.2008 р. та 12.08.2008 р. позивач та відповідач уклали два договори субпідряду за № 12-08/08 ( Договір-1) та № 17-07/08 ( Договір –2) , відповідно.

Предметами договорів є виконання позивачем ( субпідрядником ) за завданням відповідача(генпідрядником) на свій ризик з залученням власних матеріалів та з матеріалів, наданих відповідачем, вартість яких включена у договірну ціну по Договору-1 та Договору-2, виконати комплекс робіт (вертикальне планування, земляні роботи) по будівництву АЗС за адресою: вул. Академіка Заболотного на автодорозі „Київське півкільце", 21-й км (ліворуч) у Голосіївському районі м. Києва, згідно з проектною документацією відповідача, в межах погодженої договірної ціни на проведення робіт, та здати збудований об'єкт спільно з відповідачем Державній комісії та ввести в експлуатацію в строки, погоджені сторонами. У свою чергу відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити вартість виконання повного комплексу робіт (п. 1.1).

Відповідно до п. 3.1 Договору-1 зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 02.12.2008 р., загальна вартість робіт встановлюється договірною ціною, з урахуванням вартості матеріалів, устаткування, наданого відповідачем для використання та встановлення на об'єктах, передбачених Договором-1, і складає 1270000 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору-2 загальна вартість робіт встановлюється договірною ціною, з урахуванням вартості матеріалів, устаткування, наданого відповідачем для використання та встановлення на об'єктах, передбачених Договором-1, і складає 800000 грн.

За умовами обох договорів ( п. 5.4) передбачено, що роботи вважаються виконаним позивачем після підписання відповідного акту (п. 1.11).

Пунктом 1.11 договорів визначено, що акти форми КБ-2в та КБ-3 є актами прийняття відповідачем певного етапу робіт, виконаного за звітний місяць, після їх підписання відповідальність за збереження результатів роботи не переходить до позивача.

Як з’ясовано судом апеляційної інстанції, спір між сторонами виник та був переданий на вирішення до господарського суду у зв’язку з направленням 08 липня 2009р. генпідрядником (відповідачем) в адресу позивача (субпідрядника ) листа за № 08/07/1 , у якому той повідомляв про відмову замовника будівництва АЗС ( ТОВ”Ресайл” ) підписувати акти виконаних робіт і під приводом відсутності коштів прийняв рішення про зупинення робіт по будівництву до повного погашення заборгованості , натомість залучив до будівельних робіт іншу компанію – ПВКФ “Жемчуг” Водночас відповідач вказував, що ним робляться спроби переконати інвестора щодо прискорення розрахунків, а всі кошти, які будуть надходити від останнього , обіцяв використовувати на погашення заборгованості із субпідрядниками пропорційно заборгованості.

Оцінюючи зміст цього листа, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідач , як зобов’язана за договорами від 17.07.2008 р. та 12.08.2008 р. особа, відмовився від виконання своїх зобов’язань перед позивачем, адже пов’язав розрахунки із субпідрядниками за виконані ними роботи із оплатою замовником відповідачу ,як генпідряднику , коштів .

З такою позицію як неправомірною погодитися не можна, виходячи з принципу обов’язковості умов договору .

Відповідно до ч. 1ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Місцевий господарський суд , оцінивши подані позивачем акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в), довідок про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3) та акт звірки взаєморозрахунків , прийшов до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо вартості виконаних і неоплачених генпідрядником робіт .

Заперечення останнього з приводу того, що не підписані ним акти виконаних робіт у серпні 2008 р. та грудні 2008 р. на загальну суму 337 832 грн. свідчать про їх неприйняття відповідачем і тому не є доказом виконання вказаних у них робіт субпідрядником , відхилив , пославшись на проведену між сторонами звірку взаєморозрахунків та часткову оплату відповідачем виконаних роботі.

Утім, такий висновок суду першої інстанції не у повній мірі відповідає характеру спору і змісту зобов’язань сторін , а також їх правам та обов’язкам.

У даному випадку суд апеляційної інстанції не надає визначального значення акту звірки взаєморозрахунків ,адже з огляду на характер спору, між сторонами виникли відносини у сфері будівельного підряду , які регулюються, крім загальних норм зобов’язального права , параграфом № 3 глави 61 ЦК України .

Як випливає зі змісту частин 1 ,2 та 4 ст. 882 ЦК України , заборонене невмотивоване непідписання замовником актів передання та прийняття робіт, адже на замовникові ,якщо інше не передбачено договором, лежить обов’язок за свій рахунок організувати та здійснити прийняття робіт .

Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною . Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином , заперечення відповідачем виконання субпідрядником робіт у серпні 2008 р. та грудні 2008 р. на загальну суму 337 832 грн. лише на тій підставі , що на актах передання та приймання цих робіт не було підпису відповідального представника відповідача, не мають юридичного значення.

За умовами існуючих між сторонами договорів організація роботи по прийняттю виконаних субпідрядником (позивачем ) робіт не покладена на субпідрядника, а отже , з огляду на викладене , доводи апелянта про відсутність у нього обов’язку оплатити виконані субпідрядником , але невмотивовані, не прийняті генпідрядником роботи, є неспроможними і підлягають відхиленню.

Поряд з цим слід погодитися з апелянтом у тому, що умови договорів у існуючій редакції розділу 4 не містять чіткої вказівки на строк виникнення у генпідрядника зобов’язань з оплати виконаних субпідрядником робіт.

Позивач стверджував, що строк оплати слід обчислювати від дня направлення боржнику ( генпідряднику) рахунків-фактур ( а.с. 135-142).

Відповідач у суді обох інстанцій отримання рахунків-фактур не заперечував ,однак, не погоджувався і з тим, що рахунки-фактури слід вважати вимогами кредитора до боржника про оплату виконаних підрядних робіт.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що спільним наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з архітектури та будівництва України N 237/5 від 21.06.2002 “Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві” запроваджено як обов’язкові типові форми : N КБ-2в - на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності; N КБ-3 - на усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування.

Умови укладених між сторонами договорів теж передбачають складення первинних облікових документів форми N КБ-3 та N КБ-2в.

За таких обставин справи і зважаючи на те, що закон (ч .2 ст. 530 ЦК України) не передбачає якоїсь особливої форми вимоги кредитора до боржника з приводу оплати заборгованості у випадку, коли строк зобов’язання боржника у договорі не встановлений , колегія суддів вважає, що ніяких заперечень на те , що такими вимогами можуть бути акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, немає, тим більше, що за змістом п. 9.6 договорів , у випадку несвоєчасного перерахування платежів за виконані роботи після підписання актів прийому-передачі, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий господарський суд України у постанові від 21.07.2010р. по справі № 22/218.

Беручи до уваги ту обставину , що наявними у справі копіями актів приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) за вересень 2008 року від 30.09.2008 р., за вересень 2008 року від 30.09.2008 р., за вересень 2008 року від 30.09.2008 р., за жовтень 2008 року від 31.10.2008 р., за квітень2009 року від 30.04.2009 р. та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) за вересень 2008 року від 30.09.2008 р., за вересень 2008 року від 30.09.2008 р., за вересень 2008 року від 30.09.2008          р., за жовтень 2008 року від 31.10.2008 р., за квітень 2009 року від 30.04.2009          р.. , підтверджується факт виконання позивачем субпідрядних робіт , які відповідачем оплачені лише частково , колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача у примусовому порядку боргу у розмірі 143 395грн .

Що стосується рішення господарського суду м. Києва у частині його висновків про стягнення з відповідача у заявленому розмірі пені , 3 % річних та інфляційних за весь час прострочки , то суд апеляційної інстанції , перевіривши розрахункову складову цих вимог і розглянувши надане позивачем пояснення щодо нарахованих ним до стягнення з відповідача сум , вважає , що суд першої інстанції, задовольнивши вимоги про стягнення пені у розмірі 43400 грн , 5679 грн трьох процентів річних та збитків від інфляції у розмірі 30312 грн припустився арифметичної помилки , тоді як обґрунтованими і такими, що підлягали до задоволення , можуть вважатися вимоги про стягнення з відповідача 42 921,94 грн. пені , 30 312, 35 грн. інфляційних та 5425,04 грн. річних . Решта заявлених вимог, як нараховані надмірно, до задоволення не підлягали.

Крім перевірки розрахункової складової вимог щодо пені, інфляційних та 3 % річних , колегія суддів виходила також з наступного.

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом частини першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу частини 2 статті 218 ГК України , якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відсутність документально підтверджених доводів щодо неможливості виконання зобов’язання з причин, внаслідок дії непереборної сили , стало підставою для застосування до відповідача господарсько-правової відповідальності, передбаченої договором та законом .

У цьому відношенні не можуть вважатися прийнятними посилання відповідача на відсутність у нього коштів у зв’язку з невиконання грошових зобов’язань його контрагентами .

За таких обставин справи, позовні вимоги підлягали частковому задоволенню .

В силу викладеного апеляційну скаргу слід частково задовольнити , рішення господарського суду від 17.03 .2010р. , повний текст якого виготовлено та підписано 23.04.2010р. - частково скасувати у частині задоволення позову повністю з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову. В іншій частині рішення змінити. Судові витрати за розгляд позову та апеляційної скарги слід віднести на сторони пропорційно розміру задоволених вимог згідно ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49 , 101, 103- 105, 110 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Петротрейд-Буд” задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 17.03 .2010р. (повний текст виготовлено та підписано 23.04.2010р.) у справі № 17/311 у частині повного задоволення позову - скасувати.

3.          Прийняти нове рішення , яким позов задовольнити частково.

4.          Іншу частину рішення Господарського суду м. Києва від 17.03.2010р. (повний текст виготовлено та підписано 23.04.2010р.) у справі № 17/311 викласти в наступній редакції:

“Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Петротрейд-Буд'" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код 34241263, р/р 260090346 в Київському філіалі АБ „Брокбізнесбанк", МФО 300959, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь відкритого акціонерного товариства „Бориспільська спеціалізована пересувна механізована колона-530" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 46, код 06953327, р/р 2600048466 в АБ „Укргазбанк" м. Київ, МФО 320478) основний борг

в сумі 143395 (сто сорок три тисячі триста дев'яносто п'ять) грн., пеню сумі 42 921,94 (сорок дві тисячі дев’ятсот двадцять одну) грн. 94 коп. , три проценти річних в сумі 5425,04 (п'ять тисяч чотириста двадцять п’ять ) грн. 04 коп. збитки від інфляції в сумі 30312 (тридцять тисяч триста дванадцять) грн. 35 коп. , витрати по сплаті державного мита в сумі 43342 (чотири тисячі триста сорок два ) грн., 98 коп. та 117,61(сто сімнадцять) грн. 61 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті вимог - відмовити “

5. Стягнути 7,84 грн державного мита за розгляд апеляційної скарги з відкритого акціонерного товариства „Бориспільська спеціалізована пересувна механізована колона-530" (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Броварська, 46, код 06953327, р/р 2600048466 в АБ „Укргазбанк" м. Київ, МФО 320478) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Петротрейд-Буд'" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код 34241263, р/р 260090346 в Київському філіалі АБ „Брокбізнесбанк", МФО 300959)

Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

06.09.10 (відправлено)