Постанова № 12326244, 08.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2010                                                                                           № 50/126

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Алданової С.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з’явився

від відповідача - Лисенко А.М. (довіреність № б/н від 05.01.2010 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет"

на рішення Господарського суду м.Києва від 02.06.2010

у справі № 50/126 ( .....)

за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Агроконтракт"

до                                                   Дочірнього підприємства "Гарантія-Маркет"

про                                                   стягнення 8054,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Агроконтракт» (далі – позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Гарантія-Маркет» (далі – відповідач) про стягнення з останнього 7716,41 грн. боргу.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції позивач подав клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 7193,76 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.06.2010 р. в частині стягнення основного боргу в розмірі 7193,76 грн. провадження у справі припинено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 552,65 грн. основного боргу.

Рішення мотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконував зобов’язання щодо оплати поставленного товару, отже, з останнього підлягає стягненню 552,65 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати в частині стягнення 552,65 грн.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що відповідач повністю розрахувався за поставлений товар.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем згідно видаткових накладних (а.с. 50-69) поставлено відповідачу товар на суму 50280,10 грн.

Зазначені видаткові накладні оформлені у відповідності до вимог законодавства України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 4 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Оскільки у видаткових накладних, на які посилається позивач як на підставу для стягнення заборгованості за поставлений товар, відсутні посилання на конкретний договір, то підставою для стягнення заборгованості є видаткові накладні.

Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення між сторонами цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобов'язань щодо поставки позивачем певного товару, та щодо прийняття зазначеного товару відповідачем та оплати його вартості.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що між сторонами по справі фактично було укладено договір поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Як вбачається з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання ч. 2 ст. 530 ЦК України позивачем було направлено на адресу відповідача вимогу № 266 від 12.03.2009 р. та № 507 від 02.06.2009 р.

Доказів сплати заборгованості в розмірі 7716,41 грн. відповідачем суду не надано.

Що стосується платіжних доручень наданих відповідачем (а.с. 23-32), а також накладної про повернення товару (а.с. 33), то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що вказані платіжні доручення підтверджують оплату відповідачем заборгованості за договором № 79, а не за спірними видатковими накладними.

Отже, суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, встановив, що розмір основного боргу відповідача на дату подання позову становить 7716,41 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати.

Відповідач належним чином своїх обов’язків не виконав, суму основного боргу не сплатив.

Однак оскільки позивачем подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 7193,76 грн., то сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 522,65 грн. (7716,41 грн. – 7193,76 грн.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

Враховуючи те, що у рішенні Господарського суду м. Києва від 02.06.2010 р. допущено арифметичну помилку у сумі, що підлягає стягненню, то вказане рішення підлягає зміні в частині стягнення суми основного боргу.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст. 103, ст. ст. 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Гарантія-Маркет» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 02.06.2010 р. у справі № 50/126 змінити, виклавши п. 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

«Стягнути з Дочірнього підприємства «Гарантія-Маркет» (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 94/1, код ЄДРПОУ 32254181) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Агроконтракт» (43023, вул. Конякіна, 18а, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 20136032) основний борг в розмірі 522 (п’ятсот двадцять дві) грн. 00 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу».

В іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 02.06.2010 р. у справі № 50/126 залишити без змін.

Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

Справу № 50/126 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

13.09.10 (відправлено)