Постанова № 12326130, 02.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2010                                                                                           № 6/115

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Тищенко О.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача первісним позовом:           Цигарьов О.О. дов. №625 від 21.09.2009 року

                                                             Мартинюк Н.М. дов. №212 від 19.07.2010 року

від відповідача 1 за первісним позовом: Гриценко І.А. дов. б/н від 01.09.2010 року

від відповідача 2 за первісним позовом: Пекельний О.В. дов. б/н від 20.04.2010 року

від відповідача 3 за первісним позовом: Пекельний В.О. дов. б/н від 17.12.2009 року

від відповідача 4 за первісним позовом: Васіцька І.В. дов. б/н від 20.04.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Сведбанк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.07.2010

у справі № 6/115 ( .....)

за позовом                               Публічне акціонерне товариство "Сведбанк"

до                                                   ВАТ "Універмаг "Дарниця"

                                                  ТОВ "Компанія розвитку проектів "ПХ Інженеринг"

                                                  ТОВ "ПХ Інжиніринг"

                                                  ТОВ "Солейленд Девелопмент"

про                                                   визнання права іпотекодержателя на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства “Універмаг “Дарниця”

до Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”

про визнання договору іпотеки припиненим та зобов’язання вчинити

певні дії

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛЕЙЛЕНД

ДЕВЕЛОПМЕНТ”

до 1) Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”

                               2) Відкритого акціонерного товариства “Універмаг “Дарниця”

про визнання договору іпотеки припиненим та зобов’язання вчинити

певні дії

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” (надалі – ПАТ “Сведбанк”) до відкритого акціонерного товариства “Універмаг “Дарниця” (надалі –ВАТ “Універмаг “Дарниця”), товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія розвитку проектів “ПХ інженеринг” (надалі –ТОВ “Компанія розвитку проектів “ПХ інженеринг”), товариства з обмеженою відповідальністю “ПХ ІНЖИНІРИНГ” (надалі –ТОВ “ПХ ІНЖИНІРИНГ) про визнання права іпотекодержателя –публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, на предмет іпотеки, визначений іпотечним договором від 09.08.2006 р., на об’єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, проспект Возз’єднання, 2/1 “А”.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що ВАТ “Універмаг “Дарниця” порушило умови іпотечного договору від 09.08.2006, здійснивши реконструкцію предмету іпотеки – нежитлового будинку, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Миру, 1, іпотекодежателем якого є ПАТ “Сведбанк”. Після реконструкції предмет іпотеки був зареєстрований за новою адресою: м. Київ, проспект Возз’єднання, 2/1 “А”, а право власності на нього визнано за ТОВ “Компанія розвитку проектів “ПХ інженеринг”, ТОВ “ПХ ІНЖИНІРИНГ”. Оскільки умовами кредитного договору передбачено, що у разі реконструкції предмету іпотеки ВАТ “Універмаг “Дарниця”зобов’язане протягом 10-днів оформити новий договір іпотеки, ПАТ “Сведбанк”належить право іпотеки на реконструйований предмет іпотеки, яким є нежитловий будинок, розташований в м. Києві по проспекту Возз’єднання, 2/1 “А”.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було залучено товариство з обмеженою відповідальністю “СОЛЕЙЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ”(далі –ТОВ “СОЛЕЙЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ”) іншим відповідачем у справі.

ВАТ “Універмаг “Дарниця” звернулося до суду з зустрічним позовом до ПАТ “Сведбанк”, в якому просить: суд визнати припиненим іпотечний договір від 09.08.2006, укладений між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк”, правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк”, та ВАТ “Універмаг “Дарниця”, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. за реєстровим № 7017; зобов'язати ПАТ “Сведбанк”здійснити всі дії, необхідні для зняття будь-яких обтяжень та обмежень з майна, яке є предметом іпотечного договору від 09.08.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. за реєстровим № 7017, а саме: зобов'язати ПАТ “Сведбанк”звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. з заявою про внесення в Державний реєстр іпотек інформації про припинення іпотеки відповідно до іпотечного договору від 09.08.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коросташ О. В. за реєстровим № 7017; зобов'язати публічне акціонерне товариство “Сведбанк” звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коросташ О. В. з заявою про внесення в Єдиний реєстр заборон на відчуження нерухомого майна інформації про зняття заборони на відчуження заставного майна відповідно до іпотечного договору від 09.08.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. за реєстровим № 7017.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ВАТ “Універмаг “Дарниця” обґрунтовує тим, що будівля, яка є предметом іпотеки за іпотечним договором від 09.08.2006 р., була знищена, а на її місці в результаті реконструкції створений новий об’єкт нерухомого майна. Відтак, іпотека за іпотечним договором від 09.08.2006 р. є припиненою згідно з вимогами ст. 17 Закону України “Про іпотеку”, якою передбачено, що іпотека припиняється у разі знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

ТОВ “СОЛЕЙЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ” звернулося до суду з зустрічним позовом до ПАТ “Сведбанк” та ВАТ “Універмаг “Дарниця”, в якому просить суд визнати припиненим іпотечний договір від 09.08.2006 р., укладений між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк”, правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк”, та ВАТ “Універмаг “Дарниця”, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. за реєстровим № 7017; зобов'язати ПАТ “Сведбанк” здійснити всі дії, необхідні задля зняття будь-яких обтяжень та обмежень з майна, яке є предметом іпотечного договору від 09.08.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. за реєстровим № 7017, а саме: зобов'язати ПАТ “Сведбанк” звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. з заявою про внесення в Державний реєстр іпотек інформації про припинення іпотеки відповідно до іпотечного договору від 09.08.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коросташ О. В. за реєстровим № 7017; зобов'язати публічне акціонерне товариство “Сведбанк”звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коросташ О. В. з заявою про внесення в Єдиний реєстр заборон на відчуження нерухомого майна інформації про зняття заборони на відчуження заставного майна відповідно до іпотечного договору від 09.08.2006 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. за реєстровим № 7017.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ТОВ “СОЛЕЙЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ” ґрунтуються на тих же підставах, з яких подано зустрічний позов ВАТ “Універмаг “Дарниця”. Право на позов мотивовано тим, що на час розгляду даної справи він є єдиним власником нежитлової будівлі торговельно-офісного центру, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Возз’єднання, 2/1 “А”. Відтак, у разі задоволення позовних вимог ПАТ “Сведбанк”щодо визнання права іпотеки на зазначене нерухоме майно право ТОВ “СОЛЕЙЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ” щодо реалізації повноважень власника буде обмеженим.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.07.2010 року у справі №6/115 в первісному позові відмовлено повністю.

Зустрічний позов відкритого акціонерного товариства “Універмаг “Дарниця” задоволено частково.

Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛЕЙЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ” задоволено частково.

Визнано припиненим іпотечний договір від 09.08.2006 р., укладений між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк”(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30; код ЄДРПОУ 19356840) та відкритим акціонерним товариством “Універмаг “Дарниця”(02105, м. Київ, проспект Миру, 1; код ЄДРПОУ 21454449), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. за реєстровим № 7017.

В іншій частині зустрічного позову відкритого акціонерного товариства “Універмаг “Дарниця” відмовлено.

В іншій частині зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛЕЙЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ” відмовлено.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства “Сведбанк”(01032, м. Київ, вул. Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 19356840) на користь відкритого акціонерного товариства “Універмаг “Дарниця”(02105, м. Київ, проспект Миру, 1; код ЄДРПОУ 21454449) 85,00 державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства “Сведбанк”(01032, м. Київ, вул. Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 19356840) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛЕЙЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ”(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34; код в ЄДРПОУ 36845020) 42,50 державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнуто з відкритого акціонерного товариства “Універмаг “Дарниця”(02105, м. Київ, проспект Миру, 1; код ЄДРПОУ 21454449) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “СОЛЕЙЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ”(01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34; код в ЄДРПОУ 36845020) 42,50 державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що згідно з Висновком № 7252 експертного будівельно-технічного дослідження від 28.08.2009, складеного провідним науковим співробітником Київського науково-дослідного інституту судових експертиз С.В. Лісниченко, будівля універмагу “Дарниця” за адресою: м. Київ, проспект Миру, 1, внаслідок виконання демонтажних робіт станом на 15.06.2008 р. була приведена до повної непридатності щодо її цільового призначення та повністю втратила свою цінність. Відповідно Висновку будівля торговельно-офісного центру, розташована за адресою: м. Київ, проспект Миру, 1, збудована відповідно до проекту “Реконструкції з розширенням та надбудовою існуючої будівлі універмагу під торговельно-офісний центр на проспекті Миру, 1, у Дніпровському районі міста Києва”, затвердженого згідно з позитивним висновком державної комплексної будівельної експертизи від 20.09.2007, є новоствореним нерухомим майном.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що нежитлова будівля універмагу “Дарниця”, яка була розташована м. Київ, проспект Миру, 1, та є предметом іпотеки за спірним іпотечним договором, знищена та не була відновлена ВАТ “Універмаг “Дарниця”(іпотекодавцем).

Таким чином, в даному випадку іпотека за іпотечним договором від 09.08.2006, укладеним між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк”, правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк”, та ВАТ “Універмаг “Дарниця”, є припиненою на підставі ч. 1 ст. 17 Закону України “Про іпотеку”.

Отже, позовні вимоги за первісним позовом про визнання права іпотекодержателя на предмет іпотеки, визначеного іпотечним договором від 09.08.2006, на об’єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, проспект Возз’єднання, 2/1 “А”, не можуть бути задоволенні, оскільки, як зазначено судом вище, іпотека за іпотечним договором від 09.08.2006 є припиненою.

У зв’язку зі знищенням чи реконструкцією предмету іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати від іпотекодавця надати в забезпечення аналогічне за вартістю майно або достроково виконати зобов’язання за кредитним договором, або звернути стягнення на предмет іпотеки, або вимагати, якщо це можливо, відновити знищений предмет іпотеки, або укласти новий договір іпотеки.

Однак ні законодавством, ні умовами кредитного та іпотечного договорів не передбачене право іпотекодержателя вимагати у разі знищення предмета іпотеки визнання права іпотеки на інше нерухоме майно, яке не є власністю іпотекодавця.

Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом суд першої інстанції вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність передбачених законодавством підстав для зобов’язання ПАТ “Сведбанк” звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. з заявою про внесення в Державний реєстр іпотек інформації про припинення іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 09.08.2006.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 22.07.2010 року у справі №6/115, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, зустрічним позов – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду м. Києва прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник стверджує, що як в процесі реконструкції так і після її завершення об’єкт реконструкції не знищувався, змінюються лише його певні властивості. Проте, суд першої інстанції дійшов незаконного висновку, що в результаті реконструкції об’єкт реконструкції знищується, а замість нього створюється новий об’єкт нерухомості. Крім цього, скаржник зазначає, що експортний висновок №7252 від 28.08.2009 року не містить висновку про те, що будівля універмагу “Дарниця” є (була) знищеною.

Матеріали справи не містять жодного доказу факту знищення будівлі універмагу “Дарниця та не містять жодних документів, які б підтверджували, що вказана будівля є новоствореним майном.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2010 року апеляційну скаргу позивача за первісним позовом прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 02.09.2010 року.

Розпорядженням в.о.голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/2 від 02.09.2010 року у зв’язку з виробничою необхідністю - зайнятісью судді Пашкіної С.А., Ропій Л.М. при розгляді інших справ, розгляд апеляційної скарги у справі № 6/115 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Тищенко О.В., суддів Іваненко Я.Л., Пантелієнко В.О. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2010 року прийнято справу №6/115 для здійснення апеляційного провадження у наступному складі: головуючого судді – Тищенко О.В., суддів Іваненко Я.Л., Пантелієнко О.В.

Представники позивача за первісним позовом в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 22.07.2010 року у справі №6/115 скасувати, прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, зустрічним позов – залишити без задоволення.

Представники відповідачів за первісним позовом в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів позивача за первісним позовом, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду м.Києва від 22.07.2010 року у справі №6/115.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2006 р. між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк”, правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк”, та ВАТ “Універмаг “Дарниця” був укладений кредитний договір № 402-К/КРД (далі –Кредитний договір), згідно з п. 1.1 якого банк зобов’язується надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту в розмірі, на строк та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати свої зобов’язання у повному обсязі.

Пунктом 5.1.1 Кредитного договору передбачено, що виконання позичальником своїх зобов’язань за даним договором забезпечується іпотекою нежитлового будинку загальною площею 5212,7 кв. м, що складається з загальних приміщень площею 4630,5 кв. м та технічних приміщень технічного поверху, які розташовані за адресою: м. Київ, проспект Миру, буд. 1 та належать на праві власності позичальнику.

На виконання п. 5.1.1 Кредитного договору 09.08.2006 між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк”, правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк”, та ВАТ “Універмаг “Дарниця” був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коросташ О. В. за реєстровим №7017 (далі –Іпотечний договір), згідно з п. 2 якого для забезпечення виконання основного зобов’язання іпотекодавець (ВАТ “Універмаг “Дарниця”) передає в іпотеку іпотекодержателю (АКБ “ТАС-Комерцбанк) належне йому на праві власності майно –нежилий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Миру, 1.

Вказане майно, відповідно до п. 2.1 Іпотечного договору, належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нежилий будинок, видане Головним управлінням житлового господарства та майна міста Києва 16.01.1997 на підставі наказу “Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна” від 10.01.1997 № 43, та відповідно до якого площа нежилого будинку складає 5212,7 квадратних метрів.

Матеріали справи містять копію архітектурно-планувального завдання № 05-0184 на проектування реконструкції з розширенням та надбудовою існуючої будівлі універмагу під торговельно-офісний центр з будівництвом підземного паркінгу по проспекту Миру, 1, затвердженого Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 06.04.2005.

З вказаного архітектурно-планувального завдання слідує, що на момент його видачі на земельній ділянці по проспекту Миру, 1 в Дніпровському районі міста Києва існує чотириповерхова будівля універмагу, басейн та вентиляційна шахта.

11.03.2008 розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 286 дозволено ВАТ “Універмаг “Дарниця”здійснити реконструкцію з розширенням та надбудовою існуючої будівлі універмагу під торговельно-офісний центр на проспекті Миру, 1, у Дніпровському районі.

23.01.2009 розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації № 20 “Про затвердження акту державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту”затверджено акт державної приймальної комісії з прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту –реконструкція з розширенням та надбудовою існуючої будівлі універмагу під торгівельно-офісний центр по проспекту Миру, 1 у Дніпровському районі міста Києва (далі –акт державної приймальної комісії).

Як вбачається з акту державної приймальної комісії, пред’явлений в експлуатацію об’єкт має такі основні показники: загальна площа –12273 кв. м, в тому числі площа адміністративно-офісної частини –3119 кв. м, торговельної частини –6671,7 кв. м, кафе на 242 місця –1494,6 кв. м, солярію –109 кв. м, технічних приміщень загального призначення –878,7 кв. м.

Матеріали справи містять копію висновку № 7252 експертного будівельно-технічного дослідження від 28.08.2009, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (далі –Висновок).

Як вбачається з Висновку, він був складений на замовлення ТОВ “Компанія розвитку проектів ПХ Інженеринг” для вирішення наступних питань: 1) чи була будівля універмагу “Дарниця”знищена внаслідок проведення демонтажних робіт; 2) чи є будівля торговельно-офісного центру, розташована за адресою: м. Київ, проспект Миру, 1, збудована відповідно до проекту “Реконструкції з розширенням та надбудовою існуючої будівлі універмагу під торговельно-офісний центр на проспекті Миру, 1, у Дніпровському районі міста Києва”новоствореним нерухомим майном.

У Висновку зазначено, що будівля по проспекту Миру, 1 в м. Києві під час реконструкції зазнала кількісних, якісних та функціональних змін. При цьому, об’єкт дослідження після проведення робіт з реконструкції не є поліпшеним об’єктом, оскільки поліпшення нерухомого майна передбачає покращення технічного стану та якісних характеристик об’єкту без зміни функціонального призначення та об’ємно-планувальних характеристик, а при реконструкції будівлі універмагу “Дарниця”такі зміни мали місце, а саме: демонтовано 73,2% конструкцій, технологічного обладнання, інженерних мереж; підвищено техніко-економічні та об’ємно- планувальні характеристики: надбудований п’ятий, шостий, сьомий поверхи по всій площі забудови; влаштовано прибудову; підвищено технічні та якісні показники; частково змінене функціональне призначення (влаштовані офісні приміщення та приміщення громадського харчування); збільшено загальну площу від 5212,7 кв. м (до проведення реконструкції) до 12273 кв. м (після проведення реконструкції), тобто площа об’єкту збільшилася більше ніж у два рази.

Згідно з Висновком будівля універмагу “Дарниця”за адресою: м. Київ, проспект Миру, 1, внаслідок виконання демонтажних робіт станом на 15.06.2008 р. була приведена до повної непридатності щодо її цільового призначення та повністю втратила свою цінність. Відповідно Висновку будівля торговельно-офісного центру, розташована за адресою: м. Київ, проспект Миру, 1, збудована відповідно до проекту “Реконструкції з розширенням та надбудовою існуючої будівлі універмагу під торговельно-офісний центр на проспекті Миру, 1, у Дніпровському районі міста Києва”, затвердженого згідно з позитивним висновком державної комплексної будівельної експертизи від 20.09.2007, є новоствореним нерухомим майном.

14.09.2009 розпорядженням Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 474 торговельно-офісному центру, збудованому на місці будівлі універмагу “Дарниця”, присвоєно адресу: місто Київ, проспект Возз’єднання, 2/1 “А”.

В матеріалах справи знаходиться копія рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2009 р. у справі № 32/317 за позовом ТОВ “ПХ ІНЖИНІРИНГ” до ВАТ “Універмаг “Дарниця”, КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна”, третя особа –ТОВ “Компанія розвитку проектів “ПХ інженеринг” про визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії; за зустрічним позовом ВАТ “Універмаг “Дарниця” до ТОВ “ПХ ІНЖИНІРИНГ”, КП Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна” про визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії; за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору –ТОВ “Компанія розвитку проектів “ПХ інженеринг” до ВАТ “Універмаг “Дарниця”, КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна”, третя особа –ТОВ “Компанія розвитку проектів “ПХ інженеринг” про визнання права власності та зобов’язання вчинити певні дії.

Вказаним рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2009 р. у справі №32/317 з нової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Возз’єднання, 2/1 “А”, були виділені в натурі окремі об’єкти нерухомого майна, право власності на які визнано за ТОВ “Компанія розвитку проектів “ПХ інженеринг”, ТОВ “ПХ ІНЖИНІРИНГ”, зобов’язано БТІ скасувати державну реєстрацію об’єкта нерухомого майна нежитлової будівлі, розташованої за адресою м. Київ, проспект Миру, 1 площею 5212,7 у зв’язку з її знищенням. Рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2009 р. у справі № 32/317 залишене в силі постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2009 р..

Листом № 14285 від 23.04.2010 р. Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна повідомило ТОВ “Компанія розвитку проектів “ПХ інженеринг”про те, що реєстрація права власності на нерухоме майно за адресою: м. Київ, проспект Миру, 1, загальною площею 5212,7 кв. м скасована на підставі рішення господарського суду міста Києва від 23.09.2009 р. у справі № 32/317.

В матеріалах справи знаходяться копії договорів купівлі-продажу об’єкту нерухомого майна від 23.12.2010 р., посвідчені та зареєстровані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою А.В. за реєстровими номерами 677, 670, 663, 656, на підставі яких ТОВ “СОЛЕЙЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ”придбало у ТОВ “ПХ ІНЖИНІРИНГ”та ТОВ “Компанія розвитку проектів “ПХ інженеринг”окремі частини торговельно-офісного центру, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Возз’єднання, 2/1 “А”.

З указаних договорів вбачається, що на момент прийняття даного рішення єдиним власником нежитлової будівлі торговельно-офісного центру, розташованої за адресою: м. Київ, проспект Возз’єднання, 2/1 “А”, є ТОВ “СОЛЕЙЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ”.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що з певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ним Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ним Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільною кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Спірні правовідносини між ПАТ “Сведбанк”та ВАТ “Універмаг “Дарниця” виникли на підставі укладеного між ними іпотечного договору від 09.08.2006, предметом іпотеки за яким є нежилий будинок, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Миру, 1.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Пунктом 17 іпотечного договору від 09.09.2006 передбачено, що цей договір діє до виконання іпотекодавцем основного зобов’язання чи настання одного з випадків, передбачених статтею 17 Закону України “Про іпотеку”.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України “Про іпотеку” іпотека припиняється, зокрема, у разі знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.

          З наведеного положення ч. 1 ст. 17 Закону України “Про іпотеку” слідує, що іпотека є припиненою за наявності одночасно двох умов: 1) знищення переданої в іпотеку будівлі; 2) знищена будівля не була відновлена іпотекодавцем.

В результаті проведення будівельно-технічного дослідження (висновок № 7252 експертного будівельно-технічного дослідження від 28.08.2009, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз) будівля універмагу “Дарниця”, яка знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Миру, 1, була приведена до повної непридатності щодо її цільового призначення та повністю втратила свою цінність, про що свідчить висновок № 7252 експертного будівельно-технічного дослідження від 28.08.2009, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Відтак, нежитлова будівля універмагу “Дарниця”, яка знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Миру, 1, та є предметом іпотеки за спірним іпотечним договором, була знищена.

Крім цього апеляційна інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що знищена будівля універмагу “Дарниця не була відновлена іпотекодавцем з огляду на наступне.

Відновленням майна вважається його повернення до початкового (попереднього) стану чи до нормального експлуатування.

Відновлення - це подія, яка полягає в тому, що після несправності об'єкт знову відновлює здатність виконувати потрібну функцію (Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України “Про затвердження Рекомендацій щодо вживання термінів та визначень з безпеки руху поїздів” від 03.06.2004 р. N 464).

З наведених визначень вбачається, що майно вважається відновленим у тому випадку, коли внаслідок проведення певних ремонтних робіт воно стає придатним для виконання властивих йому функцій та повертається до такого стану, що є характерним для нього за умов нормального функціонування.

Колегією суддів при дослідженні висновку № 7252 експертного будівельно-технічного дослідження від 28.08.2009 встановлено, що будівля універмагу “Дарниця”, яка знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Миру, 1, під час реконструкції зазнала кількісних, якісних та функціональних змін, внаслідок яких, зокрема, демонтовано 73,2% конструкцій, технологічного обладнання, інженерних мереж; надбудований п’ятий, шостий, сьомий поверхи по всій площі забудови; влаштовано прибудову; частково змінене функціональне призначення; збільшено загальну площу від 5212,7 кв. м (до проведення реконструкції) до 12273 кв. м (після проведення реконструкції).

Факт істотної зміни техніко-економічних показників нежитлової будівлі, розташованої по проспекту Миру, 1 в м. Києві, підтверджується також дослідженим вище архітектурно-планувальним завданням № 05-0184 та актом державної приймальної комісії.

Згідно з ч. 1 ст. 332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

З огляду на викладені обставини, будівлю торговельно-офісний центру, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Возз’єднання, 2/1 “А”, не можна вважати результатом відновлення будівлі універмагу “Дарниця”, що є предметом іпотеки, оскільки вона відрізняється з останньою за площею, цільовим призначенням та іншими техніко-будівельними характеристиками.

До того ж ВАТ “Універмаг “Дарниця” ніколи не було власником будівлі торговельно-офісного центру, розташованої за адресою: м. Київ, проспект Возз’єднання, 2/1 “А”, оскільки право власності на останню як на новостворене нерухоме майно було визнано за ТОВ “Компанія розвитку проектів “ПХ інженеринг” та ТОВ “ПХ ІНЖИНІРИНГ”, що підтверджується рішенням господарського суду міста Києва від 23.09.2009 у справі № 32/317, яке набрало законної сили та є чинним на момент прийняття даного рішення.

На дату прийняття даного рішення єдиним власником нежитлової будівлі торговельно-офісного центру, розташованої за адресою: м. Київ, проспект Возз’єднання, 2/1 “А”, є ТОВ “СОЛЕЙЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ”.

          З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що нежитлова будівля універмагу “Дарниця”, яка була розташована м. Київ, проспект Миру, 1, та є предметом іпотеки за спірним іпотечним договором, знищена та не була відновлена ВАТ “Універмаг “Дарниця”(іпотекодавцем).

          Таким чином, в даному випадку іпотека за іпотечним договором від 09.08.2006, укладеним між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк”, правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк”, та ВАТ “Універмаг “Дарниця”, є припиненою на підставі ч. 1 ст. 17 Закону України “Про іпотеку”.

          Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

          Згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, які захищаються, зокрема, шляхом припинення господарських правовідносин.

          Вимога про визнання припиненим іпотечного договору від 09.08.2006, укладеного між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк”та ВАТ “Універмаг “Дарниця”, за своєю суттю є вимогою про припинення господарських правовідносин з цим договором, а відтак, є способом захисту права, що передбачений чинним законодавством.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що предмети зустрічних позовів ВАТ “Універмаг “Дарниця” та ТОВ “СОЛЕЙЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ” є тотожними, колегія суддів вважає позовні вимоги за зустрічними позовами в частині визнання припиненим іпотечного договору від 09.08.2006 р., укладеного між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк” та ВАТ “Універмаг “Дарниця”, є обґрунтованими, а отже, судом першої інстанції правомірно були задоволені.

Позовні вимоги за первісним позовом про визнання права іпотекодержателя на предмет іпотеки, визначеного іпотечним договором від 09.08.2006, на об’єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Київ, проспект Возз’єднання, 2/1 “А”, не можуть бути задоволенні, оскільки, іпотека за іпотечним договором від 09.08.2006 є припиненою.

Крім того, позовні вимоги за первісним позовом не можуть бути задоволенні, зважаючи на такі обставини.

Статтею 12 Закону України “Про іпотеку” визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов’язків щодо збереження чи страхування предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов’язання, а в разі його невиконання—звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч. 2 ст. 580 ЦК України у разі випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета застави заставодавець на вимогу заставодержателя зобов’язаний надати рівноцінний предмет або, якщо це можливо, відновити знищений або пошкоджений предмет застави.

Пунктом п. 9.4 Іпотечного договору передбачено, що у разі загибелі чи пошкодження предмету іпотеки, іпотекодавець зобов’язується надати як забезпечення основного зобов’язання аналогічне за вартістю та якістю і таке, що задовольняє іпоткодержателя майно, або (незалежно від строку) виконати основне зобов’язання протягом чотирнадцяти робочих днів у повному обсязі з моменту такої загибелі чи пошкодження.

Відповідно до п. 5.1.1 додаткової угоди № 2 від 17.05.2007 до Кредитного договору після проведення реконструкції предмету іпотеки та одержання нових правовстановлюючих документів на нерухомість, позичальник зобов’язаний протягом 10 робочих днів оформити новий договір іпотеки на умовах, запропонованих банком.

Враховуючи викладені положення чинного законодавства, умов кредитного та іпотечного договорів, що були укладені між ПАТ “Сведбанк” та ВАТ “Універмаг “Дарниця”, колегія суддів дійшла висновку, що у зв’язку зі знищенням чи реконструкцією предмету іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати від іпотекодавця надати в забезпечення аналогічне за вартістю майно або достроково виконати зобов’язання за кредитним договором, або звернути стягнення на предмет іпотеки, або вимагати, якщо це можливо, відновити знищений предмет іпотеки, або укласти новий договір іпотеки.

Ні законодавством, ні умовами кредитного та іпотечного договорів не передбачене право іпотекодержателя вимагати у разі знищення предмета іпотеки визнання права іпотеки на інше нерухоме майно, яке не є власністю іпотекодавця.

Таким чином, позовні вимоги за первісним позовом є не обґрунтованими, а отже, судом першої інстанції правомірно відмовлено в їх задоволенні.

Щодо вимоги за зустрічними позовами ВАТ “Універмаг “Дарниця” та ТОВ “СОЛЕЙЛЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ” в частині зобов'язання ПАТ “Сведбанк” звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. з заявою про внесення в Державний реєстр іпотек інформації про припинення іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 09.08.2006 р., та зобов’язання ПАТ “Сведбанк” звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. з заявою про внесення в Єдиний реєстр заборон на відчуження нерухомого майна інформації про зняття заборони на відчуження заставного майна відповідно до Іпотечного договору від 09.08.2006 р. колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так згідно з пп. 25, 26 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 р. № 410, після виконання зобов’язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель зобов’язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов’язковим зазначенням порядкового номера запису. Запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов’язковим зазначенням порядкового номера запису. Реєстратор вносить до Реєстру відомості про виключення запису в день надходження повідомлення чи рішення суду.

З огляду на викладені норми, ПАТ “Сведбанк”, як іпотекодержатель, набуває обов’язку надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек лише в тому випадку, коли забезпечене іпотекою зобов’язання є виконаним.

Проте, жодних доказів на підтвердження повного виконання зобов’язання за Кредитним договором від 09.08.2006, укладеним між акціонерним комерційним банком “ТАС-Комерцбанк”, правонаступником якого є ПАТ “Сведбанк”, та ВАТ “Універмаг “Дарниця”, останнім надано не було.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні передбачені законодавством підстави для зобов’язання ПАТ “Сведбанк” звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Коросташ О.В. з заявою про внесення в Державний реєстр іпотек інформації про припинення іпотеки відповідно до Іпотечного договору від 09.08.2006.

Пунктом 3 Інструкції про порядок заповнення та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 18.08.2004 № 85/5, встановлено, що заява про вилучення обтяження об’єкта нерухомого майна подається державними нотаріальними конторами, приватними нотаріусами, судами (крім третейських судів), слідчими органами, органами державної виконавчої служби та іншими особами, які передбачені Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна.

Відповідно до п. 2.1.2 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 № 31/5, підставою для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) з аборони та арештів на об’єкти нерухомого майна є заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об’єкта нерухомого майна, що подається: державною нотаріальною конторою та приватним нотаріусом, які не є реєстраторами,—у зв’язку з накладенням (зняттям) ними заборони відчуження на об’єкти нерухомого майна; судами (крім третейських судів) і слідчими органами—у зв’язку з накладенням ними арешту на об’єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту); органами державної виконавчої служби—у зв’язку з накладенням ними арешту на об’єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).

З викладених норм вбачається, що заява безпосереднього обтяжувача за приватним обтяженням не є підставою для внесення запису до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна про зняття заборони на відчуження нерухомого майна.

Отже, зустрічні позови в частині зобов’язання ПАТ “Сведбанк” звернутися з заявою про внесення в Єдиний реєстр заборон на відчуження нерухомого майна інформації про зняття заборони на відчуження заставного майна відповідно до іпотечного договору від 09.08.2006 є безпідставними, отже судом першої інстанції було правомірно відмовлено в їх задоволенні.

За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2010 року по справі №6/115 прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Сведбанк”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача за первісним позовом (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2010 року у справі №6/115 залишити без змін.

Матеріали справи № 6/115 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді