Постанова № 12326091, 31.08.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2010                                                                                           № 36/310-16/257-4/437

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.06.2010

у справі № 36/310-16/257-4/437 ( .....)

за позовом                               Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут"

до                                                   Відкрите акціонерне товариство "Трест "Київміськбуд-2"

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "КС-Київ"

                                                  Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСМА-ГРУП"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Справа розглядається втретє.

В ході нового розгляду справи (третього) позивач 08.04.202008 р. згідно з заявою за № 717/25-588 остаточно уточнив позовні вимоги та просив суд:

- визнати самочинним будівництвом споруди, нежилі будівлі (літ. А, Б, В, Г, Д), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 100, які складаються з: склади літ. А, площа - 270,70 кв.м; майстерні літ. Б, площа 295,70 кв.м.; гаражі літ В, площа 46,80 кв.м.; склади літ. Г, площа 101,70 кв.м; прохідна літ. Д, площа 10,70 кв. м, загальна площа 725,60 кв.м.;

- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Ісма-Груп” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 100 протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили;

- зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Ісма-Груп” та Відкрите акціонерне товариство “Трест “Київміськбуд-2” привести земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул.. Борщагівська, 100 у придатний для використання стан шляхом знесення споруд, що на ній знаходяться, протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, або надати позивачу право на виконання цієї дії за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісма-Груп” та Відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд-2”.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2010 р. у справі № 36/310-16/257-4/437 (далі – Рішення суду) в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення суду та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2010 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” і порушено апеляційне провадження у справі № 36/310-16/257-4/437

Представники скаржника та прокуратури у судовому засіданні 31.08.2010 р. підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представники відповідачів у судовому засіданні 31.08.2010 р. заперечували проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржуване Рішення суду як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 976 від 08.06.1965 р. організації п/с 62 було відведено земельну ділянку площею біля 2,2 га під будівництво учбово-виробничого корпусу позивача по вул. Борщагівська №№100-126 в Жовтневому районі та по вул. Політехнічній №№73-87 в Жовтневому районі.

Будівництво адміністративних та учбових корпусів КПІ здійснювалося підрозділом відповідача-1, а саме будівельно-монтажним управлінням № 36. Виробнича база будівельно-монтажного управління № 36 для обслуговування будівництва корпусів позивача, розміщувалася на земельній ділянці площею 2.872,64 кв.м., що розташована за адресою м. Київ, вул. Борщагівська, 100.

Постановою Верховної ради УРСР „Про земельну реформу” від 17 лютого 1992 року місцеві Ради народних депутатів, Раду Міністрів Української PCP до 15 березня 1991 року було зобов'язано провести інвентаризацію земель усіх категорій, визначивши ділянки, що використовуються не за цільовим призначенням, нераціонально або способами, які призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки.

На виконання вказаної постанови, а також згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 17.02.1992 р. № 163 було проведено інвентаризацію земель, в тому числі тих, що використовуються будівельно-монтажним управлінням № 36 відповідача-1.

Відповідно до паспорту земельної ділянки, складеного Київською міською державною адміністрацією у 1992 році, земельна ділянка площею 2861 кв.м. по вул. Борщагівська, 100 Жовтневого району знаходилась у користуванні БУ-36 Треста КМБ-2 під виробничу базу, реєстровий номер земельної ділянки - 6916201.

Згідно з технічним звітом по встановленню зовнішніх меж землекористування Будівельно-монтажного управління № 57 (правопопередником якого є будівельне управління №36) по реєстровому номеру 6916210, затвердженому головним землевпорядником Жовтневого району м. Києва 01.11.1996 р., було встановлено на місцевості межі земельної ділянки, якою користувався відповідач-1 (його структурний підрозділ) та складено план місцезнаходження земельної ділянки. Вказані межі погоджено з суміжним землекористувачем - позивачем, про що свідчить підпис проректора позивача Петрика В.О. на акті встановлення і погодження меж землекористування по вулиці Борщагівська будинок 100.

Зазначений вище технічний звіт містив експлікацію будівель, яка встановлювала факт знаходження на вказаній вище земельній ділянці наступних будівель: накриття площею 140 кв. м, гаражу площею 58,40 кв. м, складського приміщення площею 99,80 кв. м, складського приміщення площею 317 кв. м, прохідної площею 12,40 кв. м, майстерні площею 365,80 кв. м.

На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 21.10.1994 р. № 940-Пр „Про прийняття рішення про приватизацію державного майна, що знаходиться на балансі колективного будівельно-монтажного підприємства „Київміськбуд-2" та орендується організацією орендарів „Київміськбуд-2" за адресою 252035, м, Київ, вул. Урицького, 45", затвердженого плану приватизації та наказу регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 29.10.1996 р. № 2014 „Про завершення приватизації акціонерного товариства" Колективне будівельно-монтажне підприємство „Київміськбуд-2" було приватизовано і перетворено в Відкрите Акціонерне товариство „Трест „Київміськбуд-2".

Під час приватизації до складу майна відповідача-1 увійшов цілісний майновий комплекс, що належав до комунальної власності територіальної громади м. Києва, і включав у себе крім іншого майна також майно (об'єкти нерухомості) по вул. Борщагівська, 100. Факт передачі до статутного фонду ВАТ „Трест „Київміськбуд-2" вказаного майна сторонами не оспорюється.

Згідно з наявними в матеріалах справи матеріалами технічної інвентаризації від 01.02.1999 р., які були підготовлені і складені Київським бюро технічної інвентаризації, оціночним актом, планами на будівлі по поверхах за адресою вул. Борщагівська, 100 розміщувались наступі об'єкти нерухомості: за літерою „А" - склади, за літерою „Б" - Майстерні, за літерою „В" - Гаражі, за літерою „Г" - склади, за літерою „Д" - прохідна.

Київською міською радою 26.09.2002 р. було прийнято рішення № 19/179, відповідно до якого позивачу було надано в постійне користування земельні ділянки загальною площею 2,47 га за рахунок земель міської забудови. Окрім того, оформлено позивачу право постійного користування земельними ділянками загальною площею 69,81 га. В матеріалах справи також наявний Державний акт на право постійного користування землею, виданий позивачу, що свідчить про те, що позивачу надано в постійне користування 8,8536 га землі в межах згідно з планом користування. Як вбачається з наявного в матеріалах справи плану зовнішніх меж землекористування, до складу земель, які були надані позивачу в постійне землекористування, увійшла земельна ділянка, якою користувався відповідач-1.

Межі земельної ділянки, якою користувався ВАТ „Київміськбуд-2" (а саме земельна ділянка площею 2861 кв. м по вул. Борщагівська, 100 в м. Києві) були встановлені на місцевості, про що свідчить технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування Будівельно-монтажного управління № 51 (структурний підрозділ відповідача 1).

Пунктом 6 Постанови Верховної ради УРСР „Про земельну реформу" (в редакції Постанови Верховної ради України від 17.02.2004 р.) встановлено, що громадяни, підприємства, установи й організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення у дію Земельного кодексу Української PCP, повинні до 01 січня 2008 року оформити право власності або право користування землею.

Між Відкритим акціонерним товариством „Трест „Київміськбуд-2" та Товариством з обмеженою відповідальністю „КС-Київ" 07.12.2004 р. було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до п. 1.1 якого Відкрите акціонерне товариство „Трест „Київміськбуд-2" передало у власність, а Товариство з обмеженою відповідальністю „КС-Київ" прийняло у власність нежилі будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 100, а саме: Склади (літ. А) площею 270, 70 кв. м; Майстерні (літ. Б) площею 295,70 кв. м; Гаражі (літ. В) площею - 46,80 кв. м; Склади (літ. Г) площею - 101, 70 кв. м; Прохідна (літ. Д) площею - 10,70 кв. м.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „КС-Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ісма-Груп” 25.01.2006 р. було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до п. 1.1 якого Товариство з обмеженою відповідальністю „КС-Київ" передало у власність, а Товариство з обмеженою відповідальністю “Ісма-Груп” прийняло у власність нежилі будівлі, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 100, а саме: Склади (літ. А) площею 270,70 кв. м; Майстерні (літ. Б) площею 295,70 кв. м; Гаражі (літ. В) площею 46,80 кв. м; Склади (літ. Г) площею - 101,70 кв. м; Прохідна (літ. Д) площею - 10,70 кв. м.

Відмовляючи у позові, місцевий суд виходив із того, що позивачем не надано належних доказів самочинного будівництва ВАТ "Трест "Київміськбуд-2" на спірній ділянці об'єктів нерухомості, які існують з кінця 1960-х років, приватизовані в складі цілісного майнового комплексу ВАТ трест "Київміськбуд-2" і в подальшому відчужені за договором купівлі-продажу від 07.12.2004 р. ТОВ "КС-Київ". ТОВ "КС-Київ" є належним власником і відповідно до ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу України набув право на оформлення права користування спірною земельною ділянкою, на якій розташовані ці споруди.

За таких обставин, місцевий суд дійшов висновку, що таке володіння і користування земельною ділянкою, що знаходиться під об'єктами нерухомості, розташованими на земельній ділянці, по вул. Борщагівській, 100 в місті Києві, яка є необхідною для обслуговування цих об'єктів, не можна вважати самовільним зайняттям земельної ділянки в розумінні ст. 212 Земельного кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Предметом спору є об'єкти нерухомості, а саме: склади (літ. А) площею 270,70 кв. м; майстерні (літ. Б) площею 295,70 кв. м; гаражі (літ. В) площею 46,80 кв. м; склади (літ. Г) площею 101,70 кв. м; прохідна (літ. Д) площею 10,70 кв. м, які було збудовано на земельній ділянці площею 2861 кв. м по вул. Борщагівській, 100 Жовтневого району в м. Києві, що знаходилася у користуванні БУ -36 треста КМБ-2, під виробничу базу для обслуговування будівництва корпусів Київського ордена Леніна політехнічного інституту (правонаступником останнього є позивач).

Відповідно до приписів ст. 375 ЦК України право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки.

Відповідно до ст. 375 ЦК України право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки.

Місцевим судом безпідставно не взято до уваги, що земельна ділянка по вул. Борщагівській, 100 - 126 рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящихся № 976 від 08.06.1965 р. відведена під будівництво учбово-виробничого корпусу для Київського ордена Леніна політехнічного інституту, правонаступником якого є Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут".

При цьому вказаним рішенням зазначена земельна ділянка відведена організації п/с 62 виключно під будівництво як забудовнику, а не подальшому користувачеві.

Як вбачається з Витягу із матеріалів інвентаризації майна тресту «Київсьміськбуд-2», яка проводилась станом на 01.11.1994 р. (т. с. 6, а. с. 151-154), яка була затверджена інвентаризаційною комісією протоколом від 28.12.1994 р, а згодом – і Регіональним відділенням ФДМУ по м. Києву, до статутного фонду ВАТ «Трест «Київміськбуд-2» були включені три тимчасових склади та гараж на дві автомашини по вул. Борщагівській, 100.

Рішенням Київської міської ради № 19/179 від 26.09.2002 р. "Про надання і вилучення ділянок та припинення права користування землею" позивачеві передано у постійне користування декілька земельних ділянок, в т. ч. земельна ділянка, відведена рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящихся № 976 від 08.06.1965 р. Рішенням Київської міської ради № 19/179 від 26.09.2002 р. (стор. , т. с. 1, а. с. 22) визнано, серед інших, таким, що втратило чинність і рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящихся № 976 від 08.06.1965 р. До складу земель, які були надані позивачеві в постійне користування, увійшла спірна земельна ділянка.

Таким чином, з прйняттям Рішенням Київської міської ради № 19/179 від 26.09.2002 р. за позивачем було остаточно закріплено право користування земельною ділянкою по вул. Борщагівській, 100.

Вказані рішення в судовому чи адміністративному порядках не скасовані, є чинними як станом на день прийняття оскаржуваного рішення, так і час розгляду апеляційної скарги, то тому вказані рішення є обов’язковими до виконання.

Згідно з вимогами ст. 125 Земельного кодексу України право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, та його державній реєстрації.

Позивачу виданий державний акт на право постійного користування землею, згідно якого останньому надано в постійне користування 8,8536 га землі в межах згідно з планом користування.

Відповідно до ст. 111 ГПК України вказівки, що містяться у постанові Верховного Суду України, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи та для Вищого господарського суду України під час розгляду матеріалів касаційної скарги чи касаційного подання.

Скасовуючи попередні судові рішення та направляючи справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, Верховний Суд України у постанові від 12 червня 2007 року зазначив, що суди не взяли до уваги те, що в матеріалах справи відсутні дозвільна документація на будівництво спірних об'єктів (або, у зв’язку з тим, що вони початково були тимчасовими спорудами, документація на їх перебудову в об’єкти капітального будівництва) та документи про виділення земельної ділянки для будівництва спірних об'єктів.

Вказані документи відсутні у справі і на час розгляду даної апеляційної скарги, на вимогу суду таких доказів сторонами не надано.

Аналіз обставин справи свідчить, що спірні об’єкти збудовано на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 376 ЦК України будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердження проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам.

Місцевим судом зазначені вище вимоги закону не були взяті до уваги, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню в наступній частині.

Як встановлено колегією суддів, об'єкти нерухомості, а саме: склади (літ. А) площею 270,70 кв. м; майстерні (літ. Б) площею 295,70 кв. м; гаражі (літ. В) площею 46,80 кв. м; склади (літ. Г) площею 101,70 кв. м; прохідна (літ. Д) площею 10,70 кв. м; були збудовані на земельній ділянці 2861 кв. м по вул. Борщагівській, 100 Жовтневого району в м. Києві, яка не була відведена для цієї мети, а тому відповідно до ст. 376 ЦК України вважаються самочинним будівництвом.

Відтак, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню позовна вимога про визнання самочинним будівництвом споруд, нежилих будівель (літ. А, Б, В, Г, Д), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 100, які складаються з: складів літ. А, площею 270,70 кв. м; майстерень, літ. Б, площею 295,70 кв. м; гаражів, літ В, площею 46,80 кв. м; складів, літ. Г, площею 101,70 кв. м; прохідної, літ. Д, площею 10,70 кв. м, загальною площею 725,60 кв. м.

Враховуючи те, що право користування земельною ділянкою 2861 кв. м по вул. Борщагівській, 100 відповідачем-3 (як і іншими відповідачами) не зареєстровано у визначений законодавством спосіб, відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України вказана самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню законному землекористувачу, тобто позивачу.

Згідно з позовними вимогами позивач просить зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Ісма-Груп” та Відкрите акціонерне товариство “Трест “Київміськбуд-2” привести земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 100, у придатний для використання стан шляхом знесення споруд, що на ній знаходяться, протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили, або надати позивачу право на виконання цієї дії за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісма-Груп” та Відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд-2”.

Як зазначено у п. 9 Роз’яснення вищого арбітражного суду „Про судове рішення” від 10.12.96 р. N 02-5/422, із змінами та доповненнями, резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно (наприклад: стягнути з відповідача певну суму або в разі відсутності коштів на його рахунку - звернути стягнення на належне йому майно). У випадку, коли такі альтернативні вимоги містяться у позовній заяві господарському суду необхідно визначити предмет позову і вирішувати спір у залежності від характеру зобов'язань відповідача.

Враховуючи предмет спору та характер зобов’язання відповідачів, на думку колегії суддів, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісма-Груп” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 100 протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили; а також зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісма-Груп” привести земельну ділянку за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 100 у придатний для використання стан шляхом знесення споруд, що на ній знаходяться, протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.

При цьому у вищевказаних вимогах до Відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд-2” слід відмовити, оскільки спірні будівлі та земельна ділянка не перебувають у його користуванні, володінні тощо. Також суд відмовляє у задоволенні альтернативної вимоги позивача - надати йому право на приведення земельної ділянки за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 100, у придатний для використання стан шляхом знесення споруд, що на ній знаходяться, за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Ісма-Груп” та Відкритого акціонерного товариства “Трест “Київміськбуд-2”. Це не позбавляє позивача можливості звернутися до суду з такою вимогою в разі необхідності зміни порядку виконання судового рішення.

Беручи до уваги всі наведені вище обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів також відзначає, що в ході нового розгляду справи (третього) позивач 08.04.202008 р. згідно з заявою за № 717/25-588 остаточно уточнив позовні вимоги, в т. ч. виключивши вимоги до відповідача-2. Таким чином, провадження у справі стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю „КС-Київ” підлягає припиненню на підставі ст. 80 ГПК України.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 в рівних долях та пропорційно до розміру задоволених вимог.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинами справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2010 р. у справі № 36/310-16/257-4/437 - скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Доводи відповідачів спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача-1 та відповідача-2 підлягає стягненню на користь позивача державне мито за подання апеляційної скарги в рівних долях та пропорційно до розміру задоволених апеляційних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 69, 75, 99, 101, 104-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2010 р. у справі № 36/310-16/257-4/437 скасувати.

3.          Постановити нове рішення.

Провадження у справі стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю „КС-Київ” припинити.

Позов задовольнити частково.

Визнати самочинним будівництвом споруди, нежилі будівлі (літ. А, Б, В, Г, Д), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 100, які складаються з: складів, літ. А, площею 270,70 кв. м; майстерень, літ. Б, площею 295,70 кв. м; гаражів, літ В, площею 46,80 кв. м; складів, літ. Г, площею 101,70 кв. м; прохідної, літ. Д, площею 10,70 кв. м, загальною площею 725,60 кв. м.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Ісма-Груп” (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 100, ідент. код 33944931) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,287 га за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 100, протягом 10 днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Ісма-Груп” (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 100, ідент. код 33944931) привести земельну ділянку площею 0,287 га за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 100 у придатний для використання стан шляхом знесення споруд, що на ній знаходяться, протягом місяця з дня набрання рішенням суду законної сили.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісма-Груп” (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 100, ідент. код 33944931) на користь Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, 37, ідент. код 02070921) 21,25 грн. держаного мита та 29,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд-2” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 26-а, ідент. код 04012661) на користь Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, 37, ідент. код 02070921) 21,25 грн. держаного мита та 29,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ісма-Груп” (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 100, ідент. код 33944931) на користь Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, 37, ідент. код 02070921) 10,63 грн. держаного мита.

5.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Трест „Київміськбуд-2” (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 26-а, ідент. код 04012661) на користь Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” (03056, м. Київ, пр-т Перемоги, 37, ідент. код 02070921) 10,63 грн. держаного мита.

6.          Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7.          Матеріали справи № 36/310-16/257-4/437 повернути до Господарського суду міста Києва.

8.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді