Постанова № 12326050, 02.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2010                                                                                           № 36/601

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лосєва А.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача:          Дзюба О.В. – дов. б/н від 22.02.2010р.;

                              Чеховський А.А. – дов. б/н від 13.06.2009р.;          

від відповідача: Андрієць Л.П. – дов. №11 від 02.09.2008р.;

          Бекман І.Ф. – дов. б/н від 02.09.2010р.;

за зустрічним позовом

від позивача:          Андрієць Л.П. – дов. №11 від 02.09.2008р.;

                              Бекман І.Ф. – дов. б/н від 02.09.2010р.;          

від відповідача: Дзюба О.В. – дов. б/н від 22.02.2010р.;

Чеховський А.А. – дов. б/н від 13.06.2009р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.10.2007

у справі № 36/601 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Пері Україна"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Будсервіс"

про                                                   стягнення 659769,84 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Будсервіс”

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна

про           визнання договору неукладеним

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” (далі - позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Будсервіс” (далі - відповідач за первісним позовом) заборгованості по орендній платі та вартості неповернутого обладнання на підставі Договору оперативної оренди обладнання №686 від 12.01.2005р., мотивуючи це наступним (том справи – 1, аркуші справи – 2-144):

- на виконання умов договору №686 від 12.01.2005р. позивач надав відповідачу послуги, що відповідними актами на загальну суму 680 070,06 грн.;

- в порушення умов договору відповідач за первісним позовом не повернув позивачу підписані акти наданих послуг №0903 від 30.06.2005р., №1118 від 31.07.2005р., №1350 від 31.08.2005р., №1576 від 30.09.2005р., №1824 від 31.10.2005р., №2071 від 30.11.2005р., №2316 від 31.12.2005р., №0223 від 28.02.2006р., №0452 від 31.03.2006р., №0589 від 30.04.2006р., №0782 від 31.05.2006р., №0988 від 30.06.2006р., №1203 від 31.07.2006р., №1426 від 31.08.2006р. і не надсилав мотивованої незгоди з ними;

- згідно з п.п.4.1.4, 4.2.4 договору №686 від 12.01.2005р. у випадку неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного акту виконаних робіт (наданих послуг) і відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від підписання акту, такий акт вважається визнаним орендарем, а послуга вважається прийнятою в повному обсязі (на вказану в акті суму);

- в порушення п.п.4.1.6, 4.2.1 договору №686 від 12.01.2005р. відповідач за первісним позовом лише частково перерахував орендні платежі у загальній сумі 120 000,00 грн., що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на дату звернення з позовом до суду становив 560 070,06 грн.;

- відповідач за первісним позовом одержав в оренду обладнання на суму 2 811 254,70 грн., натомість повернув позивачу за первісним позовом лише частину обладнання на загальну суму 2 732 770,00 грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі;

- листом №122(1)06 від 05.06.2006р. відповідач за первісним позовом повідомив про те, що залишок орендованого обладнання знищено чи втрачено на будівельному майданчику і не може бути повернуто, у зв’язку з чим позивач за первісним позовом просив суд стягнути з відповідача вартість неповернутого обладнання у сумі 99 699,78 грн.

Відповідач за первісним позовом заперечував проти вимог позивача за первісним позовом, зазначаючи про їх безпідставність та непідтвердженість належними доказами.

В процесі судового розгляду відповідач за первісним позовом вернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна”, в якому просив суд визнати договір оперативної оренди обладнання №686 від 12.01.2005р. неукладеним. Окрім того, відповідач за первісним позовом просив суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” в задоволенні його позову та припинити провадження у справі (том справи – 2, аркуші справи – 47-56).

Вимоги зустрічного позову, зокрема, мотивовані тим, що в оспорюваному договорі відсутні істотні умови, а саме: вартість майна та розмір орендної плати в грошовій формі з урахуванням індексації, що передбачає настання наслідків неукладеного договору згідно зі ст. 181 Господарського кодексу України, ст. 638 Цивільного кодексу України. Відповідач за первісним позовом вважає, що при укладенні договору оперативної оренди обладнання №686 від 12.01.2005р. сторони не узгодили всі його істотні умови, у зв’язку з чим такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2007р. зустрічний позов було прийнято до сумісного розгляду із первісним позовом (том справи – 2, аркуші справи – 64-65).

Позивач за первісним позовом заперечував проти доводів та вимог зустрічного позову, зазначаючи наступне:

- сторони в договорі визначили (встановили) орендну плату - ціну договору оренди - в п.4.2, згідно з яким розмір орендної плати встановлено у відсотках (фіксований платіж) до вартості орендованого обладнання; ставка орендної плати (без ПДВ) складає 4% від оціночної вартості орендованого обладнання за один місяць. Оскільки вартість обладнання визначена в гривнях, вирахувати розмір орендної плати в іншій валюті або не в грошовій (натуральній) формі неможливо, до того ж по тексту договору не йдеться про натуральну оплату;

- встановлення розміру орендної плати у відсотках (фіксований платіж) до вартості орендованого обладнання не протирічить вимогам законодавства щодо грошової форми ціни договору в зв'язку з тим, що ставка оренди прив'язана до майна, вартість якого визначена саме в грошовій формі – гривнях;

- у зв'язку із постійною зміною розміру предмету оренди і, відповідно, зі зміною його вартості зафіксувати, а не визначити в грошовій формі розмір орендної плати наперед неможливо;

- відповідно до п.п.1, 2 спірного договору та ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. З урахуванням наведеного, позивач за первісним позовом вважає, що сторони обрали спосіб визначення розміру орендної плати у відсотках фіксований незмінний платіж) до вартості орендованого обладнання, що не протирічить вимогам чинного законодавства;

- сторони договору щомісячно визначали розмір орендної плати в грошовому вираженні у додатках до договору та актах виконаних робіт (наданих послуг). Оскільки додатки є невід'ємною частиною договору, ціна (орендна плата) договору є такою, що визначена в договорі №686 від 12.01.2005р. в грошовому вираженні (гривнях) і змінюється в залежності від кількості і вартості орендованого обладнання (відзив на зустрічний позов – том справи – 2, аркуші справи – 67-79).

В процесі судового розгляду відповідач звертався до Господарського суду з доповненнями до зустрічного позову, в яких наводив додаткові обґрунтування вимог зустрічного позову та заперечень проти первісного позову (том справи – 2, аркуші справи – 93-94; том справи – 3, аркуші справи – 78-80, 87-89).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.10.2007р. у справі №36/601 первісний позов задоволено в повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. При цьому, місцевий господарський суд зазначав наступне:

по первісному позову:

- виконання зобов'язань позивачем за первісним позовом по спірному договору документально підтверджено відповідно до пред'явлених актів наданих послуг за період лютий 2005р. по серпень 2006p., тому факт належного виконання зобов'язань Орендодавцем не потребує додаткового доказування;

- відповідач за первісним позовом не належним чином виконав свій обов'язок за Договором по сплаті орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 560 070,06 грн., а також не повернув в повному обсязі об’єкт оренди (обладнання);

- первісний позов є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню;

по зустрічному позову:

- сторони належним чином визначили розмір орендної плати в договорі оперативної оренди обладнання №686 від 12.01.2005р., обравши спосіб визначення розміру орендної плати у відсотках до вартості орендованого обладнання, що не суперечить вимогам діючого законодавства України;

- сторони договору належним чином визначили вартість орендованого майна в договорі оперативної оренди обладнання №686 від 12.01.2005р.;

- твердження відповідача за первісним позовом про відсутність в договорі об'єкту оренди, а саме переліку індивідуально визначеного майна виробничо-технічного призначення - асортименту різних видів обладнання, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в п.2.2 Договору визначено, що асортимент обладнання узгоджується сторонами договору додатково. Згідно з пп.4.2.3, 4.2.4 Договору асортимент обладнання визначено в актах прийому-передачі і додатках, що є невід'ємними частинами Договору;

- посилання відповідача за первісним позовом на те що, акти здавання-приймання наданих послуг підписані невідомими особами є безпідставними, оскільки саме на підставі актів здачі-прийомки наданих послуг відповідач за первісним позовом сплачував орендну плату за договором. Акти здачі-прийомки наданих послуг були погоджені сторонами для фіксації факту оренди і розміру її вартості в грошовому виразі, про що сторони домовились в пунктах 4.1.3, 4.1.4, 4.2.4 Договору. Зазначена форма та назва документу не суперечить діючому законодавству України. Окрім того, підписи в актах здачі-прийомки наданих послуг завірені основними круглими печатками сторін Договору, що означає про наділення особи, яка його підписала, відповідними повноваженнями і інша сторона звільняється від ризику, наслідків підписання спірного документа особою без належних повноважень;

- належних доказів на підтвердження того, що особа, яка підписували акти здачі-прийомки наданих послуг не мала достатнього обсягу повноважень суду надано не було.

Не погоджуючись з вищевказаним Рішенням суду, відповідач за первісним позовом звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення місцевого господарського суду у справі №36/601 від 26.10.2007р. повністю, прийняти нове рішення, яким визнати договір №686 від 12.01.2005р. неукладеним; відмовити в задоволенні первісного позову повністю; припинити провадження у справі; стягнути з позивача за первісним позовом грошові кошти у розмірі 120000,00 грн. та покласти судові витрати на позивача за первісним позовом (том справи – 4, аркуші справи – 2-15).

Вимоги та доводи апеляційної скарги, зокрема, мотивовані наступним:

- судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи;

- місцевий господарський суд невірно застосував норми матеріального і процесуального права, а саме: ст. ст. 8, 13, 19, 129 Конституції України, ст. ст. 6, 207, 238, 527, 638, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 6, 179-181, 189, 283, 284, 286 Господарського кодексу України, ст. 6 Закону України „Про судоустрій України”, ст. 6 (1) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950p., ст. ст. 4, 42, 43, 47, 22, 32- 34, 38, 41, 43, 60, 66, 84, 86 Господарського процесуального кодексу України;

- судом першої інстанції не були розглянуті письмові клопотання відповідача за первісним позовом про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи та про тлумачення положень спірного Договору;

- посилання місцевого господарського суду на наявність відбитків печаток підприємств на актах здачі-прийому наданих послуг, як на підтвердження того, що особа, яка їх підписала наділена відповідними повноваженнями, є безпідставними, оскільки сама по собі наявність штампової печатки на спірних документах, як свідчить судова практика, не сприймається судами, як беззаперечний доказ;

- в доповненнях та поясненнях, які надавались під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач за первісним позовом звертав увагу суду на необхідність встановлення суті та природи спірного договору, натомість місцевий господарський суд залишив це поза увагою;

- позивач за первісним позовом при підготовці тексту та укладанні оспорюваного договору, навмисно приховуючи справжню його суть, використав неіснуюче поняття „оперативної оренди”;

- сторони не дійшли згоди відносно предмету спірного договору і на волевиявлення відповідача за первісним позовом вплинув обман позивача за первісним позовом;

- згідно з ч.3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити істотну умову - предмет договору, однак, зважаючи на те, що сторони не дійшли згоди відносно предмету договору, останній відповідно до п.8 ст. 181 Господарського кодексу України вважається неукладеним (таким, що не відбувся);

- позивач за первісним позовом, в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не надав ніяких письмових доказів на підтвердження достовірності заявленої ним вимоги по відшкодуванню не повернутого обладнання на суму 99 699,78 грн.

В ході розгляду справи апеляційним судом, відповідач за первісним позовом подав доповнення та уточнення до апеляційної скарги, в яких наводив додаткові обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги, не змінюючи при цьому вимог, викладених в резолютивній (прохальній частині скарги (том справи – 4, аркуші справи – 36-40; том справи – 5, аркуші справи – 166-172; том справи – 6, аркуші справи – 107-111).

Позивач за первісним позовом заперечував проти апеляційної скарги з підстав ідентичних тим, які наводились ним під час розгляду справи у місцевому господарському суді, однак, приймаючи до уваги доводи апеляційної скарги, зазначав наступне:

- сторони належним чином визначили в договорі №686 від 12.01.2005р. вартість орендованого майна та розмір орендної плати;

- оскільки додатки і акти прийому-передачі були визначені як невід'ємна частина договору, склад і вартість майна об'єкту оренди є такою, що визначена в договорі;

- апелянт своїми діями схвалив (і відповідно підтвердив дійсність) актів здачі-прийомки наданих послуг за підписом осіб, які їх підписали;

- апелянт не повернув позивачу за первісним позовом частину підписаних актів наданих послуг і не надіслав мотивованої незгоди з ними, що, на думку позивача за первісним позовом, свідчить про те, що відповідач за первісним позовом визнав ці акти відповідно до умов договору;

- частина документів, на які йде посилання у первісному позові, підписана представниками відповідача за первісним позовом, які діяли на підставі довіреностей. Названі довіреності пред'являлись в суді першої інстанції, а їх копії залучені до матеріалів справи;

- апелянт не довів факту виконання ним свого обов’язку щодо повернення обладнання з оренди;

- посилання апелянта на відсутність у позивача за первісним позовом акту інвентаризаційної комісії не відповідають вимогам діючого законодавства;

- у разі неповернення орендарем частини обладнання складення двостороннього акту звірки не вимагається, до того ж, апелянт не позбавлений можливості спростувати вимоги позивача за первісним позовом, надавши відповідні докази (відзив на апеляційну скаргу – том справи 4, аркуші справи – 20-24).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2007р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 11.12.2007р.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

За клопотанням сторін від 15.01.2008р., відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, було продовжено строк розгляду апеляційної скарги у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2008р. у справі призначено судову експертизу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2008р. апеляційне провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 02.09.2008р.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 02.09.2008р. було оголошено перерву до 15.09.2008р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2008р. у справі було призначено судову експертизу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2009р. провадження у справі було поновлено, судове засідання призначено на 01.07.2009р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/3 від 30.06.2009р. було змінено склад суду та передано справу №36/601 для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді - Смірнової Л.Г., суддів Алданової С.О., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2009р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 29.07.2009р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/5 від 28.07.2009р. було змінено склад суду та передано справу №36/601 для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді - Смірнової Л.Г., суддів Євграфової Є.П., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2009р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 12.08.2009р.

12.08.2009р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача (за первісним позовом) надійшла заява про відвід суддів Смирнової Л.Г. та Євграфової Є.П.

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2009р. в задоволенні заяви про відвід суддів Смирнової Л.Г. та Євграфової Є.П. було відмовлено.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/4 від 13.08.2009р. справу №36/601 передано для здійснення апеляційного провадження колегії суддів у складі головуючого судді - Мартюк А.І., суддів: Зубець Л.П., Лосєва А.М.

Розпорядженням Першого Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2009р. справу №36/601 у зв’язку з виробничою необхідністю передано для здійснення апеляційного провадження колегії суддів у складі головуючого судді – Лосєва А.М., суддів: Борисенко І.В., Шипка В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2009р. справу №36/601 було призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.09.2009р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/5 від 02.09.2009р. справу №36/601 передано для здійснення апеляційного провадження колегії суддів у складі головуючого судді - Мартюк А.І., суддів: Зубець Л.П., Лосєва А.М.

Представник позивача в судове засідання 02.09.2009р. не з’явився, вимог ухвали суду від 29.07.2009р. не виконав, витребуваних документів не надав, про поважність причин нез’явлення та невиконання вимог суду не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2009р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 23.09.2009р.

23.09.2009р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача (за первісним позовом) надійшли уточнення та доповнення до апеляційної скарги (вих.№524 (01) 09 від 23.09.2009р.), які залучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 23.09.2009р. представник відповідача (за первісним позовом) заявив усне клопотання про оголошення перерви в засіданні для надання можливості підготувати в письмовому вигляді клопотання про зупинення провадження у справі №36/601.

Представник позивача (за первісним позовом) не надав документів на виконання вимог попередніх ухвал суду.

З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вирішив задовольнити усне клопотання представника відповідача (за первісним позовом) та на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголосити в судовому засіданні 23.09.2009р. перерву до 30.09.2009р.

30.09.2009р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача (за первісним позовом) надійшли уточнення та доповнення до апеляційної скарги (вих.№528 (01) 09 від 30.09.2009р.), які залучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 30.09.2009р. представник позивача (за первісним позовом) надав письмові пояснення б/н від 30.09.2009р., які залучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 30.09.2009р. представником відповідача (за первісним позовом) було подано:

- клопотання (вих.№527 (01) 09 від 30.09.2009р.) про надіслання матеріалів справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для закінчення проведення в повному обсязі судово-технічної експертизи та зупинення у зв’язку з цим апеляційного провадження по справі №36/601;

- клопотання (вих.№529 (01) 09 від 30.09.2009р.) про призначення судової технічної експертизи щодо відповідності підписів, виконаних невідомими особами на Додатках розрахунку вартості оренди, Актах здачі-прийомки наданих послуг та Актах прийому-передачі поверненого обладнання опалубки, підписам колишніх директорів Товариства - Завальнюка Володимира Федоровича та Чоботюка Івана Антоновича в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, а також зупинення апеляційного провадження по справі №36/601;

- клопотання (вих.№530 (01) 09 від 30.09.2009р.) про відкладення розгляду справи або оголошення перерви в судовому засіданні та зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” надати суду належно оформлені копії документів для залучення до матеріалів справи, а їх оригінали для огляду, зокрема: рахунки, за якими проводилась оплата, в т.ч. рахунки №00090 від 07.02.2005р., №1370 від 31.03.2005р., акт №370 від 31.03.2005р., відомості про переоцінку основних фондів - обладнання опалубки.

Апеляційний суд задовольнив клопотання відповідача (за первісним позовом) вих.№530 (1) 09 від 30.09.2009р. в частині вимог про оголошення в судовому засіданні перерви, у зв’язку з чим відповідно до ч.3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.09.2009р. було оголошено перерву до 07.10.2009р.

07.10.2009р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача (за первісним позовом) надійшла заява про відвід суддів Мартюк А.І. та Лосєва А.М., у зв’язку з чим справу було знято з розгляду справ, призначених до розгляду на 07.10.2009р., та передано до керівництва Київського апеляційного господарського суду для розгляду вказаної заяви.

Ухвалою Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2009р. заяву відповідача (за первісним позовом) про відвід суддів Мартюк А.І. та Лосєва А.М. було залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2009р. справу №36/601 було призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.10.2009р.

У зв’язку з хворобою судді Мартюк А.І. справу №36/601 було знято зі складу справ, призначених до розгляду на 28.10.2009р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/3 від 03.11.2009р. справу №36/601 передано для здійснення апеляційного провадження колегії суддів у складі головуючого судді – Новікова М.М., суддів: Зубець Л.П., Лосєва А.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2009р. справу №36/601 було призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.11.2009р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/3/3 від 23.11.2009р. справу №36/601 передано для здійснення апеляційного провадження колегії суддів у складі головуючого судді – Мартюк А.І., суддів: Зубець Л.П., Лосєва А.М.

В судовому засіданні 25.11.2009р. представником відповідача (за первісним позовом) було подано наступні клопотання:

- вих.№558 (1) 09 від 25.11.2009р. про призначення судово-технічної експертизи у справі відносно належності підписів, зроблених невідомими особами на Додатках розрахунку вартості оренди, Актах здачі-прийомки наданих послуг та Актах прийому-передачі поверненого обладнання опалубки, підписам колишніх директорів Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Будсервіс” – Завальнюка Володимира Федоровича та Чоботюка Івана Антоновича, а також зупинення провадження у справі на час проведення експертизи;

- вих.№557 (1) 09 від 25.11.2009р. про надіслання матеріалів справи до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для закінчення дослідження у повному обсязі питань, визначених ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2008р. у справі №36/601 про призначення судової комплексної експертизи, та зупинення апеляційного провадження у справі на час проведення експертизи.

В судовому засіданні 25.11.2009р. судом було задоволено клопотання відповідача (за первісним позовом) (вих.№530 (01) 09 від 30.09.2009р.) в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” надати належно оформлені копії документів для залучення до матеріалів справи, а їх оригінали для огляду, зокрема: рахунки, за якими проводилась оплата, в т.ч. рахунки №00090 від 07.02.2005р., №1370 від 31.03.2005р., акт №370 від 31.03.2005р., відомості про переоцінку основних фондів - обладнання опалубки, у зв’язку з чим відповідно до ч.3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.11.2009р. було оголошено перерву до 01.12.2009р.

В судовому засіданні 01.12.2009р. представник відповідача (за первісним позовом) подав клопотання вих.№568 (1) 09 від 30.11.2009р., в якому, зокрема, просив суд викласти зміст клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Будсервіс” за вих.№558 (1) 09 від 25.11.2009р., поданого в судовому засіданні 25.11.2009р., у наступній редакції (мовою оригіналу): „про призначення судової технічної експертизи щодо встановлення підроблення підписів бувших директорів Товариства - Завальнюка Володимира Федоровича та Чоботюка Івана Антоновича, які зроблені невідомими особами на Додатках розрахунку вартості оренди, Актах здачі-прийомки наданих послуг і Актах прийому-передачі поверненого обладнання опалубки та Реєстрах ТОВ „Пері Україна”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2009р. у справі №36/601 було відмовлено в задоволенні клопотань відповідача (за первісним позовом) вих.№529 (01) 09 від 30.09.2009р., вих.№558 (1) 09 від 25.11.2009р. та вих.№568 (1) 09 від 30.11.2009р. про призначення судової технічної експертизи щодо встановлення підроблення підписів і зупинення у зв’язку з цим провадження у справі №36/601, а також частково задоволено клопотання відповідача (за первісним позовом) вих.№527 (01) 09 від 30.09.2009р.) та вих.№557 (1) 09 від 25.11.2009р., призначено у справі №36/601 судово-технічну експертизу та зупинено у зв’язку з цим провадження у справі.

03.02.2010р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про неможливість дачі висновку судово-технічної експертизи документів згідно ухвали апеляційного суду від 01.12.2009р. та повернуто матеріали справи №36/601.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2010р. провадження у справі №36/601 було поновлено, та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 03.03.2010р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2010р., у відповідності до ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, було виправлено описку, допущену в тексті Ухвали Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2010р. про поновлення провадження у справі №36/601, а саме в резолютивній частині Ухвали в зазначенні часу судового засідання вказано: “о 11 год. 00 хв.” замість “о 10 год. 00 хв.”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2010р. у справі №36/601 було призначено судово-технічну експертизу, матеріали справи скеровано до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз та у зв’язку з цим зупинено провадження у справі.

28.04.2010р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок №2409 від 01.04.2010р. про неможливість встановлення давності виконання підписів у довіреностях Товариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” від 02.09.2004р., виданих Синільнику М.О., Прокопенко О.Ю., Гашинському О.Б., Коновалову А.В. у зв’язку з відсутністю спеціального обладнання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2010р. провадження у справі №36/601 було поновлено та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 26.05.2010р.

З метою з’ясування технічної можливості проведення експертного дослідження по встановленню давності виконання підписів у довіреностях Товариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” від 02.09.2004р., виданих Синільнику М.О., Прокопенко О.Ю., Гашинському О.Б., Коновалову А.В., Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2010р. розгляд справи було відкладено на 16.06.2010р. та направлено відповідні запити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз і Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2010р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Лосєва А.М., суддів Новікова М.М., Іваненко Ю.Г.

16.06.2010р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача (за первісним позовом) надійшли уточнення та доповнення до апеляційної скарги (вих.№627 (01) 10 від 16.06.2010р.), а також клопотання вих.№636 (01) 10 від 16.06.2010р. про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2010р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 05.07.2009р.

16.06.2010р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист-відповідь (вих.№5048-10 від 14.06.2010р.) на судовий запит, в якому суд повідомлено про те, що наявний в інституті аналітичний прилад, на якому згідно існуючої науково-обґрунтованої методики проводилися відповідні дослідження, не працює, у зв’язку з чим завдання судово-технічної експертизи документів, порушені в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2009р. по справі №36/601, на даний час у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз не вирішуються.

18.06.2010р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист-відповідь (вих.№706 від 14.06.2010р.) на судовий запит, в якому суд повідомлено про те, що в інституті відсутнє обладнання для проведення експертного дослідження по встановленню давності виконання підписів у документах, пов’язане з визначенням абсолютного віку нанесення штрихів пастами для кулькових ручок.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2010р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Лосєва А.М., суддів Мартюк А.І., Новікова М.М.

В судовому засіданні 05.07.2010р. представник відповідача (за первісним позовом) подав суду клопотання вих.№644 (1) 10 від 05.07.2010р., в якому просив направити Міністру юстиції України Лавриновичу О.В. судовий запит щодо визначення міністерством науково-дослідного інституту судових експертиз для закінчення проведення судової експертизи по встановленню абсолютної давності рукописних штрихів (підписів), виконаних у документах пастами кулькових ручок по справі №36/601.

З огляду на те, що згідно з пп.20 п.4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1577 від 14.11.2006р., Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань організовує експертне забезпечення правосуддя та проведення науково-дослідних розробок в галузі судової експертизи, спрямовує і контролює діяльність науково-дослідних інститутів судової експертизи, які належать до сфери управління Міністерства, колегія суддів вирішила частково задовольнити клопотання представника відповідача, а саме направити запит до Міністерства юстиції України з метою з’ясування переліку експертних установ на території України, які належать до сфери управління Міністерства, та мають технічну можливість провести експертне дослідження по встановленню давності виконання підписів у документах.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 26.07.2010р.

22.07.2010р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Міністерства юстиції надійшла відповідь (№6166-0-32-10-36 від 16.07.2010р.) на судовий запит, в якому повідомлялось про те, що на даний час експертиза, пов’язана із встановленням абсолютної давнини виконання підписів науково-дослідними установами судових експертиз Мін'юсту не проводиться у зв’язку з відсутність відповідного обладнання (хроматомасспектрометру). Додатково повідомлено про те, що названа експертиза проводиться в експертних установах Російської Федерації, а саме в Російському Федеральному центрі судових експертиз.

В судовому засіданні 26.07.2010р. представник відповідача за первісним позовом подав клопотання вих.№653 (1) 10 від 26.07.2010р., в якому просив направити судовий запит до Російського Федерального центру судових експертиз з метою з’ясування можливості проведення судової експертизи по встановленню абсолютної давності рукописних штрихів (підписів), виконаних у документах пастами кулькових ручок.

В судовому засіданні 27.07.2010р. представник позивача за первісним позовом надав суду письмові пояснення з приводу обставин, наведених в клопотанні представника відповідача за первісним позовом про направлення судового запиту до Російського Федерального центру судових експертиз.

Представник відповідача за первісним позовом надав письмове правове обґрунтування клопотання про направлення судового запиту до Російського Федерального центру судових експертиз (вих.№653 А (1) 10 від 26.07.2010р.).

Колегія суддів ухвалила відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом про направлення судового запиту до Російського Федерального центру судових експертиз, оскільки норми міжнародного права, на які посилається відповідач за первісним позовом, регулюють питання з надання правової допомоги у сфері цивільних, сімейних та кримінальних справ, однак вони не розповсюджуються на господарські правовідносини.

В судовому засіданні 27.07.2010р. представник відповідача за первісним позовом подав клопотання вих.№654 (1) 10 від 26.07.2010р. про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, мотивуючи це тим, що позивач за первісним позовом без поважних причин протягом тривалого часу не виконує вимоги суду апеляційної інстанції в частині надання витребуваних документів.

Колегія суддів відмовила в задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом про залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” без розгляду, як невмотивованого.

В судовому засіданні 27.07.2010р. представник відповідача подав клопотання вих.№655 (1) 10 від 26.07.2010р. про призначення судової технічної експертизи щодо встановлення підроблення підписів бувших директорів Товариства - Завальнюка Володимира Федоровича та Чоботюка Івана Антоновича, які зроблені невідомими особами на Додатках розрахунку вартості оренди, Актах здачі-прийомки наданих послуг і Актах прийому-передачі поверненого обладнання опалубки та Реєстрах ТОВ „Пері Україна”.

Колегія суддів відмовила в задоволенні вказаного клопотання як такого, що заявлене передчасно.

В судовому засіданні 27.07.2010р. представник відповідача за первісним позовом усно заявив суду відвід та повідомив про те, що для оформлення відводу у письмовій формі йому необхідний деякий час.

З метою надання представнику відповідача за первісним позовом скористатись його процесуальним правом на подання на вирішення керівництву Київського апеляційного господарського суду письмової заяви про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Лосєва А.М., суддів Мартюк А.І. та Зубець Л.П., в судовому засіданні було оголошено перерву.

Зважаючи на те, що письмова заява від представника відповідача за первісним позовом про відвід колегії суддів не надійшла, з метою запобігання процесуальних порушень в частині дотримання строків розгляду апеляційної скарги, Ухвалою суду від 30.07.2010р. справу було призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.08.2010р.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2010р. було змінено склад суду та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Лосєва А.М., суддів Іваненко Ю.Г., Суліма В.В.

В судовому засіданні 16.08.2010р. представник відповідача за первісним позовом подав заяву про відвід суддів Лосєва А.М. та Мартюк А.І., наголосивши на тому, що у зв’язку зі зміною складу суду наполягає на відводі лише судді Лосєва А.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2010р. в задоволені заяви про відвід судді Лосєва А.М. було відмовлено.

В судовому засіданні 16.08.2010р. представник відповідача за первісним позовом подав наступні клопотання:

- вих.№662 (1) 10 від 16.08.2010р. про направлення судового запиту до Російського Федерального центру судових експертиз з метою з’ясування можливості проведення судової експертизи по встановленню абсолютної давності рукописних штрихів (підписів), виконаних у документах пастами кулькових ручок;

- вих.№663 (1) 10 від 16.08.2010р. про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, мотивуючи це тим, що позивач за первісним позовом без поважних причин протягом тривалого часу не виконує вимоги суду апеляційної інстанції в частині надання витребуваних документів;

- вих.№664 (1) 10 від 16.08.2010р. про призначення судової технічної експертизи щодо встановлення підроблення підписів бувших директорів Товариства - Завальнюка Володимира Федоровича та Чоботюка Івана Антоновича, які зроблені невідомими особами на Додатках розрахунку вартості оренди, Актах здачі-прийомки наданих послуг і Актах прийому-передачі поверненого обладнання опалубки та Реєстрах ТОВ „Пері Україна”.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2010р. в задоволені вищевказаних клопотань було відмовлено.

В судовому засіданні 16.08.2010р., на ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 19.08.2010р.

19.08.2010р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання вих.№665 (01) 10 від 16.08.2010р. щодо порядку дослідження доказів у судових засіданнях по справі №36/601.

Колегія суддів вирішила повернутись до розгляду даного клопотання у наступному судовому засіданні в присутності представників як позивача, так і відповідача. До того ж, спір у даній справі по суті ще не розглядався, тоді як дослідження доказів, що мають значення для справи, здійснюється саме на стадії вирішення спору по суті.

Також, 19.08.2010р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання вих.№667 (1) 10 від 19.08.2010р. про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв’язку з хворобою постійного представника відповідача за первісним позовом Андрійця Л.П.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, клопотання відповідача за первісним позовом про відкладення розгляду справи на іншу дату було задоволено, розгляд справи відкладено на 02.09.2010р.

В судовому засіданні 02.09.2010р. представник відповідача за первісним позовом подав наступні клопотання:

- вих.№675 (01) 10 від 02.09.2010р. про тлумачення змісту договору оперативної оренди обладнання №686 від 12.01.2005р. та постановлення судом відповідного письмового рішення у відповідності до ст. ст. 213, 637 Цивільного кодексу України;

- вих.№676 (1) 10 від 02.09.2010р. про призначення судово-технічної експертизи щодо встановлення підроблення підписів бувших директорів Товариства - Завальнюка Володимира Федоровича та Чоботюка Івана Антоновича, які зроблені невідомими особами на Додатках розрахунку вартості оренди, Актах здачі-прийомки наданих послуг і Актах прийому-передачі поверненого обладнання опалубки та Реєстрах ТОВ „Пері Україна”;

- вих.№677 (01) 10 від 02.09.2010р. щодо порядку дослідження доказів у судових засіданнях по справі №36/601;

- вих.№678 (1) 10 від 02.09.2010р. про відтворення технічного запису судового засідання Господарського суду міста Києва від 19.10.2007р. по справі №36/601 під час розгляду апеляційної скарги та уточнень і доповнень до неї, посилаючись на те, що вищезгаданий технічний запис засвідчить порушення місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права щодо порядку прийняття та оголошення судового рішення.

Суд ухвалив відмовити в задоволенні клопотання про тлумачення змісту договору оперативної оренди обладнання №686 від 12.01.2005р., виходячи з наступного. Відповідно до ст. 213 Цивільного кодексу України на вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за первісним позовом звертався до суду першої інстанції з аналогічним клопотанням про тлумачення змісту договору оперативної оренди обладнання №686 від 12.01.2005р., натомість в порядку ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна вимога про тлумачення умов спірного договору жодною із сторін не заявлялась, хоча як уже зазначалося вище, передумовою для тлумачення судом змісту правочину є саме наявність такої вимоги, заявленої у позові (уточненнях/доповненнях позовних вимог) стороною. До того ж, у відповідності до ч.3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів ухвалила відмовити в задоволенні клопотання щодо порядку дослідження доказів у судових засіданнях по справі №36/601, оскільки порядок ведення судового розгляду, в тому числі подання і дослідження доказів, встановлюється судом. При цьому, саме суду наділений повноваженнями вирішувати питання щодо належності та допустимості тих чи інших доказів, а також надавати оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Окрім того, згідно з приписами ч.ч.2, 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковими.

За результатами розгляду клопотання про призначення судово-технічної експертизи щодо встановлення підроблення підписів бувших директорів Товариства - Завальнюка Володимира Федоровича та Чоботюка Івана Антоновича, які зроблені невідомими особами на Додатках розрахунку вартості оренди, Актах здачі-прийомки наданих послуг і Актах прийому-передачі поверненого обладнання опалубки та Реєстрах ТОВ „Пері Україна”, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки, в порушення вимог ст. 79 Господарськогопроцесуального кодексу України, відповідачем за первісним позовом не обґрунтував, що саме будуть доводити обставини, встановлені в результаті експертного дослідження, під час розгляду вимог, які заявлялись у первісному та зустрічному позовах.

В судовому засіданні 02.09.2010р. колегією суддів було досліджено протокол (формуляр) судового засідання Господарського суду міста Києва по справі №36/601, в якому відображено хід судового розгляду у вищезгаданому судовому засіданні, у зв’язку з чим відповідач за первісним позовом не наполягав на клопотанні про відтворення технічного запису судового засідання Господарського суду міста Києва від 19.10.2007р. по справі №36/601 під час розгляду апеляційної скарги.

В судових засіданнях представник відповідача за первісним позовом підтримував доводи, викладені в апеляційній скарзі, з урахуванням доповнень та уточнень до неї, просив суд скасувати Рішення місцевого господарського суду у справі №36/601 від 26.10.2007р. повністю, прийняти нове рішення, яким визнати договір №686 від 12.01.2005р. неукладеним; відмовити в задоволенні первісного позову повністю; припинити провадження у справі; стягнути з позивача за первісним позовом грошові кошти у розмірі 120000,00 грн. та покласти судові витрати на позивача за первісним позовом.

Представники позивача за первісним позовом у судових засіданнях заперечували проти апеляційної скарги, з підстав, наведених у письмовому відзиві на скаргу та інших письмових поясненнях, які надавались суду апеляційної інстанції, просили суд відмовити в задоволенні скарги та залишити оскаржуване Рішення місцевого господарського суду без змін як таке, що прийняте з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

По первісному позову:

12 січня 2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” (далі – позивач за первісним позовом, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Будсервіс” (далі – відповідач за первісним позовом, орендар) було укладено договір оперативної оренди обладнання №686 (далі – Договір) (том справи – 1, аркуші справи – 13-15).

У відповідності до умов Договору (п.п.1-3) орендодавець надає орендарю у тимчасове платне користування (оренду) будівельну опалубку PERI (в т.ч. окремі елементи опалубки, спеціалізовану тару для її транспортування), далі - „обладнання”, асортимент, кількість та вартість якого зазначаються в актах приймання-передачі. Передача обладнання здійснюється на підставі акта приймання-передачі. Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2005p., але в будь-якому випадку до виконання сторонами своїх зобов'язань (повернення всього обладнання, оплати всіх належних платежів і т.д.). Продовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до даного договору. У випадку відсутності додаткової угоди про продовження строку дії даного договору він припиняє свою дію в строк, зазначений в даному пункті (п.3.1).

Згідно з п.4.1 Договору орендна плата має сплачуватися шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок орендодавця. Орендар здійснює оплату щомісячно. Орендна плата сплачується Орендарем на протязі 35 календарних днів з моменту закінчення оплачуваного (в якому були надані послуги) місяця. За перші 30 календарних днів оренди здійснюється 100% передоплати. Орендар зобов'язаний підписати та повернути орендодавцю один підписаний оригінал акта виконаних робіт (наданих послуг) до двадцятого числа місяця, наступного за оплачуваним (в якому були надані послуги). У випадку неповернення (несвоєчасного повернення) підписаного акта виконаних робіт (наданих послуг) і відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від підписання цього акта, такий акт вважається визнаним орендарем, а послуга вважається прийнятою в повному обсязі (на вказану в акті суму).

Відповідно до пп.4.2.1 п.4.2 Договору ставка орендної плати (без ПДВ) складає 4% від оціночної вартості обладнання за один місяць.

В пп.4.2.4 п.4.2 Договору передбачено, що орендна плата в грошовому виразі і оціночна вартість обладнання щомісячно розраховується (в т.ч. з метою індексації) орендодавцем, погоджується сторонами і зазначається в додатках та актах виконаних робіт (наданих послуг), які є невід'ємною частиною даного договору. У випадку не повернення (несвоєчасного повернення) підписаного акта виконаних робіт (наданих послуг) і відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від підписання цього акта (відповідно до пп.4.1.4 даного Договору), сума орендної плати вважається визнаною (погодженою) орендарем, а послуга прийнятою в повному обсязі (на вказану в акті суму).

28.12.2005р. між орендодавцем та орендарем було укладено додаткову угоду №1 до Договору №686 від 12.01.2005p., згідно з якою п.3.1 Договору було викладено в наступній редакції: „3.1. Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2006р. Продовження строку дії даного договору здійснюється шляхом підписання відповідної додаткової угоди до даного договору. У випадку відсутності додаткової угоди про продовження строку дії даного договору він припиняє свою дію в строк, вказаний в даному пункті” (том справи – 1, аркуш справи – 16).

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач за первісним позовом зазначав про те, що надав відповідачу за первісним позовом послуги за Договором на загальну суму 680 070,06 грн., що підтверджується актами наданих послуг, а саме: №0202 від 28.02.2005р., №0370 від 31.03.2005р., №0539 від 30.04.2005р., №0719 від 31.05.2005р., №0903 від 30.06.2005р., №1118 від 31.07.2005р., №1350 від 31.08.2005р., №1576 від 30.09.2005р., №1824 від 31.10.2005р., №2071 від 30.11.2005р., №2316 від 31.12.2005р., №0023 від 31.01.2006р., №0223 від 28.02.2006р., №0452 від 31.03.2006р., №0589 від 30.04.2006р., №0782 від 31.05.2006р., №0988 від 30.06.2006р., №1203 від 31.07.2006р., №1426 від 31.08.2006р.

Однак, відповідач за первісним позовом не повернув позивачу за первісним позовом підписані акти наданих послуг №0903 від 30.06.2005р., №1118 від 31.07.2005р., №1350 від 31.08.2005р., №1576 від 30.09.2005р., №1824 від 31.10.2005р., №2071 від 30.11.2005р., №2316 від 31.12.2005р., №0023 від 31.01.2006р., №0223 від 28.02.2006р., №0452 від 31.03.2006р., №0589 від 30.04.2006р., №0782 від 31.05.2006р., №0988 від 30.06.2006р., №1203 від 31.07.2006р., №1426 від 31.08.2006р. і не надіслав мотивованої незгоди з ними. При цьому, позивач за первісним позовом наголошував на тому, що орендар повернув підписані останнім реєстри та додатки, в яких вказані суми нарахованої орендної плати.

Окрім того, позивач за первісним позовом зазначав про те, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, оскільки відповідач за первісним позовом перерахував позивачу лише 120000,00 грн., тоді як останнім були надані послуги на загальну суму 680070,06 грн., а також повернуто лише частину обладнання, яке було передано в орендне користування, на загальну суму 2 732 770,00 грн., хоча відповідачу за первісним позовом було передано обладнання на суму 2 811 254,70 грн.

При цьому, на думку позивача за первісним позовом, факт передачі відповідачеві за первісним позовом в орендне користування обладнання на загальну суму 2 811 254,70 грн. підтверджується актами прийому-передачі №00323 від 10.02.2005р. (довіреність серія ЯКГ №127394 від 08.02.2005р.), №00338 від 11.02.2005р., №00360 від 14.02.2005р., №00381 від 15.02.2005р., №00395 від 15.02.2005р. (довіреність серія ЯКГ №127411 від 10.02.2005р.), №00406 від 17.02.2005р., №00445 від 24.02.2005р., №00457 від 25.02.2005р. (довіреність серія ЯКГ №127430 від 15.02.2005р.), №00653 від 21.03.2005р. (довіреність серія ЯКТ №000040 від 21.03.2005р.), №00681 від 23.03.2005р., №00714 від 25.03.2005р. (довіреність серія ЯКТ №000040 від 22.03.2005р.), №01219 від 17.05.2005р. (довіреність серія ЯКТ №000153 від 16.05.2005р.).

В свою чергу, про часткове повернення обладнання свідчать акти прийому-передачі №00978/340 від 18.04.2005р., №01188/340 від 12.05.2005р., №01207/340 від 16.05.2005р., №01606/340 від 22.06.2005р., №01705/340 від 30.06.2005р., №01921/340 від 01.07.2005р., №01804/340 віл 05.07.2005р., №01922/340 від 05.07.2005р., №01825/340 від 07.07.2005р.. №01923/340 від 07.07.2005р., №01836/340 від 11.07.2005р., №01824/340 від 14.07.2005р., №01860/340 від 14.07.2005р., №01889/340 від 18.07.2005р., №01925/340 від 18.07.2005р., №01926/340 від 21.07.2005р., №01932/340 від 21.07.2005р., №01980/340 від 25.07.2005р., №01985/340 від 25.07.2005р., №02005/340 від 27.07.2005р., №02012/340 від 28.07.2005р., №02113/340 від 01.08.2005р., №02127/340 від 03.08.2005р., №02164/340 від 08.08.2005р., №02209/340 від 15.08.2005р., №02243/340 від 17.08.2005р., №02254/340 від 19.08.2005р., №02316/340 від 23.08.2005р., №02328/340 від 26.08.2005р., №02395/340 від 30.08.2005р., №02677/340 від 01.09.2005р., №03242/340 від 01.11.2005р. (копії вище перелічених документів наявні в матеріалах справи).

До того ж, листом №122(1)06 від 05.06.2006р. відповідач за первісним позовом повідомив позивача за первісним позовом про те, що залишок орендованого обладнання втрачено на будівельному майданчику і воно не може бути повернуто (том справи – 1, аркуш справи - 143).

Місцевий господарський суд визнав вимоги первісного позову обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, суд відзначив, що факт належного виконання позивачем своїх договірних зобов’язань підтверджується актами наданих послуг за період з лютого 2005р. по серпень 2006p., тоді як докази дотримання відповідачем за первісним позовом умов договору відсутні. Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив про те, що внаслідок неналежного виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов’язань в частині своєчасного внесення орендної плати та повернення в повному обсязі переданого в оренду обладнання, у останнього виникла заборгованість перед позивачем за первісним позовом по орендній платі у розмірі 560 070,06 грн., а також щодо відшкодування вартості неповернутого обладнання у сумі 99 699,78 грн. (в т.ч. ПДВ - 16 616,63 грн.).

Апеляційний господарський суд не погоджується з такими висновками Господарського суду міста Києва, вважає їх передчасними та такими, що не відповідають обставинам справи, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України (ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України).

В ст. 193 Господарського кодексу України визначені загальні умови виконання господарських зобов’язань, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ст. ст. 759, 760 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до приписів ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як уже зазначалось вище, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач за первісним позовом, зокрема, посилався на акти прийому-передачі обладнання та довіреності на отримання матеріальних цінностей.

З цього приводу апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у відповідності до п.6.4 Договору представник орендаря, який здійснює здачу-приймання обладнання, повинен діяти на підставі відповідної довіреності та мати право перевіряти та підтверджувати стан обладнання, яке отримується (повертається), підписувати необхідні документи, пов’язані із здачею-прийманням обладнання (в т.ч. узгоджувати дефектні акти та ін.), а також здійснювати пов’язані з цим дії (в т.ч. узгоджувати вартість ремонту пошкодженого обладнання).

Тобто, в даному випадку має місце представництво інтересів юридичної особи за довіреністю.

Згідно з ч.3 ст. 244 та ст. 246 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що вищезгадані акти підписані особами, наділеними обмеженими повноваженнями, а саме лише на отримання матеріальних цінностей за відповідними довіреностями типової форми М-2, а не на вчинення будь-яких інших дій. Тобто, відповідач за первісним позовом не уповноважував осіб, яким були видані довіреності форми М-2, на отримання обладнання за ціною, вказаною в актах. До того ж, зі змісту актів не вбачається ціна кожної одиниці елементів обладнання (опалубки), ціна без урахування ПДВ та з його урахуванням є однаковою. За таких обставин, вказані акти не можуть вважатись погодженням сторін Договору відносно визначення асортименту та оціночної вартості обладнання, оскільки, як уже зазначалось вище, особам за довіреностями типової форми М-2 такі повноваження надані не були.

При цьому, в актах зазначено, що відпуск матеріальних цінностей дозволив зав.складом Коновалов А.В., а відпустив - водій навантажувача і різноробочий без зазначення їх прізвищ. В графі „Документ склав” наявний підпис особи без подальшої ідентифікації, тобто без зазначення прізвища та посади цієї особи. В жодному з Актів у графі „Вантаж до перевезення прийняв водій а/м”, не зазначено марки, номера автомобіля і прізвища, імені по-батькові водія. Наведене свідчить про те, що акти приймання-передачі обладнання не відповідають встановленим формам, зокрема, накладній, товарно-транспортній накладній, які є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей за довіреністю та підставою для її бухгалтерського обліку. Матеріали справи свідчать про те, що відповідач за первісним позовом не виписував жодної накладної чи товарно-транспортної накладної по поверненню обладнання опалубки позивачу за первісним позовом, при цьому позивач за первісним позовом не зазначив, на підставі яких документів оформлялись акти повернення обладнання. При цьому, акти повернення не містять ані номера довіреності із зазначенням дати її видачі Коновалову А.В., ані розшифровки підпису із зазначенням посади та прізвища особи з боку відповідача за первісним позовом, хоча позивачем за первісним позовом не були надані докази на підтвердження того, що обладнання (елементи опалубки) завозились на його склад за документами відповідача за первісним позовом.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що жодна довіреність не містить посилання на спірний Договір; в розділі „Найменування цінностей” особою, що виписувала довіреність, не було зазначено назви і кількості цінностей для одержання; вільні рядки не перекреслені, хоча така вимога наведена в Положенні про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88; на довіреностях відсутня резолюція працівників підприємства, яким надано право розпоряджатися видачею матеріальних цінностей; в розділі довіреностей «цінностей за» невідомими особами підприємства внесено записи із зазначенням Актів приймання-передачі обладнання, що складались пізніше, ніж дата видачі самих довіреностей.

Зважаючи на те, що в довіреностях форми М-2 наявні численні дописки, в процесі розгляду справи у суді апеляційної інстанції було призначено почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання про те, чи належать особам ТОВ „Будівельно-інвестиційна компанія „Будсервіс”, які мали відповідні повноваження щодо оформлення довіреностей, записи, здійснені у наступних довіреностях: серія ЯКГ №127430 від 16.02.2005р., серія ЖТ №000044 від 22.03.2005р., серія ЯКТ №000040 від 21.03.2005р., серія ЯКГ №127411 від 10.02.2005р., серія ЯКГ №127394 від 08.02.2005р., серія №000153 від 16.05.2005р. (том справи – 5, аркуші справи – 26, 29, 31, 36, 38, 40).

За результатами експертного дослідження наданих зразків, судовий експерт дійшов висновку про те, що дописки у вище перелічених довіреностях мають ознаки суттєвих, стійких розбіжностей і в кожному випадку порівняння достатніх для висновку про те, що порівнювані рукописні записи виконані різними особами (висновок судово-почеркознавчої експертизи №10498 від 27.01.2009р. + том справи – 6, аркуші справи – 143-147), а саме:

1)          рукописні записи на лицевому боці довіреності серія ЯКГ №127430 від 16.02.2005р. (крім записів „Акт П.П №00406 від 17 лютого 2005р. Акт ПП №00445 від 24.02.2005р. Акт ПП №00457 від 25.02.2005р.”), на лицевому боці довіреності серія ЯКГ №127411 від 10.02.2005р. (крім записів „акт ПП №00338 від 11.02.05”, „Акт ПП 00360 від 14.02.2005р. Акт ПП №00395 від 15.02.2005р. Акт ПП 00381 від 15.02.2005р.”), на лицевому боці довіреності серії ЯКГ №127394 від 08.02.2005р. (крім запису „за актом ПП №00323 від 10.02.2005р.”), на лицевому боці довіреності серії ЯКТ №000153 від 16.05.2005р. (крім запису „Акт ПП №01219 від 17.05.05р.” в графі „цінностей за”), а також у заяві від імені Дзіковської О.М. про звільнення з роботи від 24.01.2007р. виконані однією особою;

2)          рукописні записи „Акт-П.П №00406 від 17 лютого 2005р. Акт ПП №00445 від 24.02.2005р. Акт ПП №00457 від 25.02.2005р.” на лицевому боці та записи на зворотному боці довіреності серія ЯКГ №127430 від 16.02.2005р., на лицевому боці довіреності серія ЯКТ №000044 від 22.03.2005р. (крім записів „Акт П.П. №00414 от 25.03.05”) та на зворотному боці (крім записів „2 Опалубка шт П'ятсот вісім (508)”, записи 2Акт ПП 00360 від 14.02.2005р. Акт ПП №00395 від 15.02.2005р. Акт ПП 00381 від 15.02.2005р.” на лицевому боці та всі записи на зворотному боці довіреності серії ЯКГ №127411 від 10.02.2005р., запис „Акт ПП №01219 від 17.05.05р.” в графі „цінностей за” на лицевому боці та записи на зворотному боці довіреності серії ЯКТ №000153 від 16.05.2005р. виконані однією особою;

3)          рукописні записи „Акт П.П. №00714 от 25.03.05 на лицевому боці, та „2 Опалубка шт П'ятсот вісім (508)” на зворотному боці довіреності серія ЯКТ №000044 від 22.03.2005р., всі рукописні записи в довіреності серія ЯКТ №000040 від 21.03.2005р., а також в заяві від імені Григор'єва С.Ю. про прийняття на роботу від 24.02.2005р. виконані однією особою;

4) рукописні записи „за актом ПП №00323 від 10.02.2005р.” на лицевому боці та всі рукописні записи на зворотному боці довіреності серія ЯКГ №127394 від 08 грудня 2005 року виконані не тією особою, якою виконані рукописні записи, вказані в п.1, не тією особою, якою виконані рукописні записи, вказані в п.2, не тією особою, якою виконані рукописні записи, вказані в п.3 цих висновків; 5)          Рукописний запис „акт ПП №00338 від 11.02.05” на лицевому боці довіреності серія ЯКГ №127411 від 10.02.2005р. виконаний не тією особою, якою виконані рукописні записи, вказані в п.1, не тією особою, якою виконані рукописні записи, вказані в п.2, не тією особою, якою виконані рукописні записи, вказані в п.3, не тією особою, якою виконані рукописні записи, вказані в п.4 цих висновків експертизи.

Приймаючи до уваги висновок судового експерта, а також те, що довіреності на отримання матеріальних цінностей передавались від відповідача за первісним позовом, як отримувача цінностей, позивачу, суд вважає, що дописки на довіреностях були вчинені на підприємстві позивача за первісним позовом. Тобто, в довіреності типової форми М-2, як документи суворої звітності, що не підлягають виправленню, позивачем за первісним позовом без підтвердження на це згоди юридичної особи, яка їх виписала (видала), були внесені додаткові записи (дописки), ніким не завірені, чим порушено вимоги діючого законодавства, зокрема, Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, а в свою чергу документи, складені на підставі таких довіреностей, не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і не можуть бути підставою для прийняття та проведення в бухгалтерському обліку відповідних господарських операцій. Вказані порушення й стали підставою для відсутності обліку орендованого обладнання на позабалансовому рахунку відповідача за первісним позовом.

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити про те, що нормами діючого законодавства, зокрема, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та низкою підзаконних актів (Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99, тощо) забороняється видавати довіреності, які повністю або частково не заповнені, не мають зразків підпису осіб, на ім'я яких вони виписані. При цьому, недотриманням вимог законодавства та, відповідно, порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку і звітності, що тягне за собою адміністративну відповідальність вважається заповнення довіреності частково друкованим способом (на принтері), частково кульковою ручкою (чорнилом) або різними особами, надання довіреність, що має виправлення й помарки, не підтверджені підписами тих самих осіб, які підписали довіреність.

Викладене вище виключає можливість використання довіреностей, як доказів у справі. Однак, наведені обставини не були досліджені місцевим господарським судом та не знайшли свого відображення в оскаржуваному рішенні по справі №36/601.

Здійснюючи розрахунок своїх вимог, позивач за первісним позовом враховував відомості, вказані в додатках розрахунку вартості оренди та актах прийомки-передачі наданих послуг за період лютого 2005р. по серпень 2006р., які згідно з умовами Договору, є його невід'ємною частиною.

В процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції виникла необхідність у призначенні судово-технічної експертизи документів, на вирішення якої було поставлено питання про те, яка відносна давність виготовлення довіреностей „Пері Україна” від 02.09.2004р., виданих Синільнику Михайлу Олександровичу, Прокопенко Ользі Юріївні, Машинському Олександру Борисовичу, Коновалову Андрію Вікторовичу (том справи – 5, аркуші справи - 41-44).

Згідно з експертним висновком №10499 від 27.03.2009р. в наданих довіреностях ТОВ „ПЕРІ Україна” від 02.09.2004р., відтиски печатки нанесені печаткою ТОВ „ПЕРІ Україна”, зразки якої надані для порівняльного дослідження, але не 02.09.2004р. (у час, яким датовані документи) і не в той період часу (з 01.01.2004р. по 31.12.2004р.), яким датовані документи, що представлені в якості вільних зразків відтисків цієї печатки, а пізніше - після квітня 2007 року.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, додатки розрахунку вартості оренди та акти прийомки-передачі наданих послуг містять лише підписи без зазначень прізвищ і посадового становища осіб, які їх підписали.

Зважаючи на порушення, допущені при оформленні вказаних додатків та актів, які є як цивільно-правовими, так і бухгалтерськими документами, та до яких діючим законодавством встановлені певні вимоги, апеляційний суд не може погодитись з висновком місцевого господарського суду про дотримання сторонами порядку їх погодження, приймання-передачі та підписання.

Як уже зазначалось вище, на підставі актів приймання-передачі обладнання позивач за первісним позовом здійснював розрахунок вартості оренди, яка зазначалась в додатках до Договору, та відповідно до такого розрахунку визначав розмір орендної плати і вносив її до актів здачі-прийомки наданих послуг.

Приймаючи до уваги, що додатки до Договору та акти здачі-приймання наданих послуг є похідними від актів приймання-передачі обладнання, а також зважаючи на встановлені вище обставини, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що названі документи не можуть прийматись як належні докази на підтвердження майнових вимог позивача за первісним позовом, оскільки за наявними у справі доказами неможливо визначити ані момент передачі обладнання, ані його вартісні показники, ані посадових осіб відповідача за первинним позовом, чиї підписи містяться на наданих позивачем за первісним позовом документах, та обсяг їх повноважень.

При цьому, твердження позивача за первісним позовом про те, що акти приймання-передачі обладнання та додатки до Договору направлялись відповідачу за первісним позовом згідно реєстрів та описів вкладення, є необґрунтованим, оскільки в наданих позивачем за первісним позовом описах вкладення вказано про відправлення лише актів.

Посилання позивача за первісним позовом на перерахування відповідачем 120000,00 грн. в оплату вартості послуг, наданих на підставі спірного Договору, також не може бути прийнято судом до уваги, оскільки згідно з банківськими виписками лише 100000 грн. було перераховано з призначенням платежу, в якому містилось посилання на Договір №686 від 12.01.2005р., при цьому відповідач за первісним позовом під час розгляду справи у суді першої інстанції зазначав про помилкове перерахування вказаних коштів позивачеві та про намір їх повернути. В графі „призначення платежу” при сплаті решти грошових коштів у загальній сумі 20000 грн. взагалі відсутнє посилання на спірний Договір, зазначено лише реквізити рахунків, які позивачем за первісним позовом надані не були.

Посилання на лист відповідача за первісним позовом вих. №122 (1) 06 від 05.06.2006р. також є безпідставним, оскільки в листі вих.№310 (1) 07 від 24.10.2007р. (том справи - 3, аркуш справи - 125) відповідач за первісним позовом повідомляв позивача про те, що акти прийому-передачі наданих послуг за відповідний місяць та доповнення до Договору - розрахунок вартості оренди за відповідний місяць за умовами Договору (п.4.2.4.) не погоджені сторонами. На актах та доповненнях підписи від імені відповідача за первісним позовом проставлені невідомими особами, тобто особами, не уповноваженими товариством, натомість від позивача за первісним позовом акти та доповнення підписані не стороною, визначеною в Договорі, тобто не Лопатою С.І., а невідомими особами, прізвище, посада та повноваження яких у названих документах не зазначені. З урахуванням наведеного, відповідач за первісним позовом анулював лист-повідомлення вих.№122(1)06 від 05.06.2006р., просив вважати його відкликаним, а також наголошував на фальсифікації актів, доповнень та реєстрів і просить не приймати їх до уваги.

Згідно з положеннями ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В порушення вищенаведених правових норм, позивачем за первісним позовом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, хоча згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України обов’язок доведення обставин, викладених у позові, покладається саме на позивача.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі відповідача за первісним позовом, відносно неповного з’ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, а також необґрунтованості та непідтвердженості вимог первісного позову.

Однак при цьому апеляційний суд вважає за необхідне зазначити про безпідставність посилання апелянта на те, що суд першої інстанції повинен був виключити з переліку письмових доказів по справі акти, довіреності та ін. документи, надані позивачем за первісним позовом, оскільки згідно з Господарським процесуальним кодексом України суд повинен оцінювати докази, надані сторонами по справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, натомість право виключати докази з переліку письмових (речових) доказів господарському суду не надано.

Вимоги первісного позову про стягнення вартості неповернутого майна також не підлягають задоволенню, оскільки ґрунтуються на відомостях, вказаних в актах приймання-передачі обладнання та довіреностях, а названі документи, як уже зазначалось вище, оформлені з порушенням вимог діючого законодавства, що не дає змогу визначити ані момент передачі обладнання, ані його вартісні показники, ані посадових осіб відповідача за первинним позовом, чиї підписи містяться на наданих позивачем за первісним позовом документах, та обсяг їх повноважень.

По зустрічному позову:

Відповідач за первісним позовом, посилаючись на те, що в Договорі №686 від 12.01.2005р. відсутні такі істотні умови, як вартість майна і розмір орендної плати у грошовій формі, об'єкт оренди (склад і вартість майна), просив суд у зустрічному позові визнати Договір оперативної оренди обладнання №686 від 12.01.2005р. неукладеним. При цьому, в резолютивній (прохальній) частині позову відповідач за первісним позовом просив відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Пері Україна» в задоволенні позову (первісного) повністю та припинити провадження у справі.

          Насамперед, апеляційний суд вважає за необхідне наголосити на тому, що по своїй суті вимоги про відмову в задоволенні первісного позову та припинення провадження у справі є не позовними вимогами зустрічного позову, а лише позицією відповідача за первісним позовом до вимог та доводів останнього (первісного позову), у зв’язку з чим апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в даному випадку у зустрічному позові заявлено лише вимогу про визнання договору неукладеним. Окрім того, відповідачем за первісним позовом не наведено нормативно-правового обґрунтування щодо можливості відмови в задоволенні позову та одночасного припинення провадження у справі.

Як вбачається зі змісту спірного Договору, а саме п.4.2 та пп.4.2.1, розмір орендної плати встановлено у відсотках до вартості орендованого обладнання. Ставка орендної плати складає 4% від оціночної вартості орендованого обладнання за один місяць.

Приймаючи до уваги те, що в Договорі не йде мова про натуральну оплату, а також зважаючи на визначення вартості обладнання в гривнях, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку вирахувати розмір орендної плати в іншій валюті або не в грошовій, а натуральній формі неможливо. До того ж, встановлення розміру орендної плати у відсотках до вартості орендованого обладнання не суперечить вимогам законодавства відносно грошової форми ціни договору, оскільки ставка оренди прив'язана до майна, вартість якого визначена саме в грошовій формі (в гривнях).

Згідно з положеннями пп.4.2.3, 4.2.4 Договору оціночна вартість обладнання вказується в актах прийому-передачі і встановлюється сторонами для визначення розміру, зокрема, щомісячної суми орендної плати (в грошовому виразі) за передане обладнання. Орендна плата в грошовому вираженні щомісячно розраховується (в залежності від кількості орендованого майна, що знаходиться в оренді) орендодавцем, узгоджується сторонами і вказується в додатках і актах виконаних робіт (наданих послуг), що є невід'ємними частинами договору. Тобто, сторони Договору дійшли згоди щомісячно визначати вартість обладнання, що знаходиться в оренді, та розмір орендної плати в грошовому вираженні у додатках і актах виконаних робіт (наданих послуг). Оскільки додатки є невід'ємною частиною Договору, вартість об'єкту оренди та ціна (орендна плата) Договору є такими, що визначені в ньому. При цьому, ціна Договору визначена у грошовому вираженні (гривнях) і змінюється в залежності від кількості і вартості наданого в оренду обладнання. Наведене свідчить про те, що сторони належним чином визначили як вартість об'єкту оренди, так і розмір орендної плати у спірному Договорі.

Посилання відповідача за первісним позовом на відсутність в Договорі визначення об'єкту оренди, а саме: переліку індивідуально визначеного майна виробничо-технічного призначення - асортименту різних видів обладнання, не може бути прийняте судом до уваги, оскільки згідно з п.2.2 Договору асортимент обладнання узгоджується сторонами Договору додатково. У відповідності до пп.4.2.3, 4.2.4 Договору асортимент обладнання визначено в актах прийому-передачі і додатках, що є невід'ємними частинами Договору.

З урахуванням вищевикладеного, за відсутності доказів недосягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов Договору оперативної оренди обладнання №686 від 12.01.2005р., апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги зустрічного позову є необґрунтованими, непідтвердженими належними доказами, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, вимоги апеляційної скарги відповідача за первісним позовом відносно скасування рішення місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову задоволенню не підлягають.

Відносно решти вимог апеляційної скарги, а саме стягнення з позивача за первісним позовом 120000 грн. як безпідставно отриманих, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що в порядку ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна вимога про стягнення з позивача за первісним позовом 120000 грн. у зустрічному позові не заявлялась. В обґрунтуванні зустрічного позову та доповненнях до нього відповідач за первісним позовом зазначав про безпідставність перерахування на користь позивача за первісним позовом 120000 грн., але чітко викладені вимоги про стягнення вказаної суми у резолютивній (прохальній) частині як зустрічного позову, так і доповнень до нього викладені не були та, відповідно, судом першої інстанції не розглядались. До того ж, у відповідності до ч.3 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, апеляційний суд констатує, що місцевим господарським судом під час розгляду даної справи було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, зокрема, щодо вимог первісного позову.

Належних та допустимих доказів на спростування вищевикладених обставин суду надано не було.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Будсервіс” частково знайшли своє підтвердження під час розгляду даної справи, у зв’язку з чим скарга підлягає частковому задоволенню, Рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2007р. у справі №36/601 скасуванню в частині задоволення вимог первісного позову з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в позові. В іншій частині Рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2007р. у справі №36/601 має бути залишено без змін.

У відповідності до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат відносяться суми державного мита, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та ін.

В ст. 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на відмову в задоволенні як первісного, так і зустрічного позову судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за звернення з позовами до Господарського суду міста Києва покладаються на позивачів і не відшкодовуються їм.

Оскільки апеляційну скаргу задоволено частково, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито за її подання покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог апеляційної скарги, а саме: на позивача за первісним позовом у розмірі 3298,85 грн., на відповідача за первісним позовом (апелянта) – у сумі 42,50 грн.

Окрім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції по справі було призначено декілька судових експертиз, загальна вартість проведення яких склала 27629,52 грн. (акти здачі-приймання висновку експертизи – том справи – 5, аркуш справи - 82; том справи – 6, аркуші справи – 143-а, 150; том справи – 7, аркуш справи - 76). Відповідачем за первісним позовом була здійснена часткова оплата вартості експертних досліджень у загальній сумі 27537,60 грн., що підтверджується банківською випискою за 13.05.2008р. та квитанціями №81755 від 09.02.2009р., №86751 від 17.04.2009р. Натомість, експертне дослідження, проведене Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. професора М.С.Бокаріуса (том справи – 7, аркуші справи – 76-80), вартістю 91,92 грн. оплачене не було. Доказів на підтвердження протилежного суду надано не було. Оскільки результати досліджень стосувались вимог як первісного, так і зустрічного позовів, апеляційний господарський суд вирішив розподілити вказані витрати між сторонами наступним чином, а саме: на позивача за первісним позовом у розмірі 13814,76 грн., на відповідача за первісним позовом (апелянта) – у сумі 13768,80 грн. Однак, зважаючи на те, що відповідачем за первісним позовом вже було перераховано 27629,52 грн. із загальної вартості проведених експертних досліджень, зважаючи на розподіл вказаних витрат, з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню лише частина вартості експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. професора М.С.Бокаріуса, у розмірі 45,96 грн.

Керуючись ст. ст. 32-34, 41-43, 44, 49, 69, 77, 79, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Будсервіс” на Рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2007р. у справі №36/601 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.10.2007р. у справі №36/601 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

„В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.”.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Пері Україна” (02002, м. Київ, вул.М.Раскової, 23, к.822, код ЄДРПОУ 31032954, р/р №26000000672000 в АТ „Каліон Банк Україна” м. Києва, МФО 300379, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Будсервіс” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41, кв. 25, код ЄДРПОУ 32491798, р/р №260055795 в ВАТ АБ „Укргазбанк” м. Києва, МФО 320478) 3298,85 грн. (три тисячі двісті дев’яносто вісім гривень 85 копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги та 13768,80 грн. (тринадцять тисяч сімсот шістдесят вісім гривень 80 копійок) витрат за проведення судових експертиз по справі №36/601.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно-інвестиційна компанія „Будсервіс” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41, кв. 25, код ЄДРПОУ 32491798, р/р №260055795 в ВАТ АБ „Укргазбанк” м. Києва, МФО 320478) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора М.С.Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-А, р/р №31251272210490, банк одержувача: ГУДКУ Харківської області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02883133) 45,96 грн. (сорок п’ять гривень 96 копійок) вартості проведеної експертизи.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

6. Матеріали справи №36/601 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

08.09.10 (відправлено)