Постанова № 12326041, 01.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2010 № 28/86

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Коротун О.М.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -ОСОБА_1, довір. у справі

від відповідача - Бєляєва Т.В., фінансовий директор, наказ б/н від 01.03.06р

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізична особа - підприємець ОСОБА_3

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.06.2010

у справі № 28/86 ( .....)

за позовом Фізична особа - підприємець ОСОБА_3

до ТОВ "Каліпсо Тревел"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 68033 грн.

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі-позивач, турист ) , звернувся до Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Каліпсо Тревел” (далі-відповідач, туристична компанія) про розірвання договорів №№ 116 та 117 від 30 листопада 2009р. та стягнення 68 033,0 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням туристичною компанією договорів про надання туристичних послуг, зміною дати вильоту та терміну проживання туристів . Спираючись на норми Закону України “Про туризм” , позивач звертав увагу на підстави, які надавали йому право відмовитися від договору про надання туристичних послуг , внаслідок погіршення умов подорожі або зміни термінів подорожі, і просив розірвати договори та повернути сплачені ним туристичній компанії кошти.

Відповідач, туристична компанія , просила відмовити у задоволенні позову як необґрунтованому .

Рішенням господарського суду м. Києва від 01.06.2010 р. у справі № 28/86 , повний текст якого підписано 22.06.2010 р , у задоволенні позову було відмовлено за недоведеністю вимог.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду , позивач звернувся з апеляційною скаргою з урахуванням доповнення до апеляційної скарги від 25.08.2010 р. , у якій просив рішення суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі припинити за п. 1 ст. 80 ГПК України з тих мотивів, що спірні правовідносини не мають господарського характеру.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2010 р. колегія суддів у складі суддів Коротун О.М,, Кропивна Л.В., Поляк О.І. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2010 р. у справі № 28/86 прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.09.2010 року.

У судовому засіданні 01.09.201р. з'явилися представники обох сторін, які надали свої пояснення суду .

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції , не будучи звязаним доводами апеляційної скарги, здійснює повний перегляд судового рішення, у тому числі перевіряючи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Розглядаючи спір по суті позовних вимог, місцевий господарський суд не звернув уваги на ту обставину , що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Закон України “Про туризм”, норми якого визначають загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму та спрямований на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров'я, на безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей і регулюють відносини, пов'язані з організацією і здійсненням туризму на території України, визначають чітко окреслюють учасників відносин ,що виникають при здійсненні туристичної діяльності.

Відповідно до ст. 5 Закон України “Про туризм” учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

З наявних у справі договорів №№ 116 та 117 від 30.11.2009 р. , підписаних представником відповідача - генеральним директором ТОВ “Каліпсо Трепел” Крят Л. А., та туристом, ОСОБА_7, випливає , що правовідносини з організації туристичної поїздки за маршрутом Київ-Шарджа-Коломбо-Шарджа-Київ у період з 29-09.01.2010р. виникли між туристичною кампанію - ТОВ “Каліпсо Тревел” та туристом - гр.. ОСОБА_7 , а укладення договорів відбулося згідно Закону України “Про туризм” від 25.12.2003 р.

Зважаючи на те, що у даних відносинах позивач не реалізовував свого на права на здійснення підприємницької діяльності, а виступав як фізична особа , турист, споживач туристичних послуг, які надавалися туристичною кампанією , розгляд спору по суті заявлених вимог не був підвідомчим господарським судам України і мав розглядатися за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

В силу п. 6 ч. 1 ст. 104 ГПК України підставою для скасування рішення господарського суду є прийняття його господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 цього Кодексу.

За таких обставин справи, рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. ст.. 1, 2, 12 ГПК України, а провадження у справі - припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду першої інстанції , підлягають поверненню йому на підставі ст. 47 ГПК України та п.3 ,4 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

Керуючись ст. ст. 1,2, 12, ст.. 80, 101, 103- 105, 110 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2010 р. у справі № 28/86 .

2. Скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2010 р. у справі № 28/86 .

3. Провадження у справі припинити.

4. Повернути з Державного бюджету фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 державне мито у розмірі 680, 33 грн , сплачене платіжним дорученням № 4 від 18.01.2010р. до УДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, р/р № 3110095700011 , код банку 820019 , оригінал якого міститься у матеріалах справи.

5. Повернути з Державного бюджету фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічні послуги у розмірі 236 грн, сплачені платіжним дорученням № 3 від 18.01.2010р. до УДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, р/р № 31213259700011 , код банку 820019, оригінал якого міститься у матеріалах справи.

6. Повернути з Державного бюджету фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 340,17 грн. , сплачене платіжним дорученням № 59 від 02.06.2010р. до УДК у Шевченківському районі м. Києва, код 26077968, р/р № 3110095700011 , код банку 820019 , оригінал якого міститься у матеріалах справи.

7 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя

Судді

01.09.10 (відправлено)