Постанова № 12325994, 30.08.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2010                                                                                           № 31/234

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Зеленіна В.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

позивача – Аль – Дандан Д.А.;

відповідача – не з’явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Універмаг "Росія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.06.2010

у справі № 31/234 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Універмаг "Росія"

до                                                   Закритого акціонерного товариства "Отіс"

а           

про                                                   стягнення 40410,21 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Універмаг «Росія» (далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акцціонерного товариства «ОТІС» (далі – відповідач) про стягнення 40410,21 грн. пені за Договором № D2N11381 від 13.07.2009.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.05.2010 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі 31/234.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.06.2010 у справі № 31/234 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 4041,02 грн. пені.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 30.06.2010 позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2010 порушене апеляційне провадження у справі № 31/234.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив:

Між позивачем (замовник) та відповідачем (виробник) 13.07.2009 було укладено Договір № D2N11381 (далі - Договір) на виготовлення та поставку ескалатору OTIS Link (висота підйому 4,2 м, кут нахилу 35°, ширина сходів 800 мм) кількістю 2 (дві) одиниці, на загальну суму 808 204,28 гривень.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором підряду (ст. 837 ЦК України), за умовами якого одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 3.1. Договору сторони узгодили, що виготовлення обладнання та його поставка здійснюється у термін, який зазначено у специфікації Додатку №1 після оплати Договору Замовником згідно п. 2.2. Договору.

Згідно з Додатком № 1 термін виготовлення та поставки обладнання -12 тижнів.

Як вбачається з матеріалів справи першу оплату у розмірі 40% від вартості обладнання позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 13 липня 2009 року у сумі 317175,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відлік строку у 12 тижнів встановлений для відповідача для виготовлення та поставки ескалаторів позивачу почався з 13.07.2009 та сплинув 6.10.2009.

Спір між сторонами виник оскільки на думку позивача, відповідач поставив обладнання 26.11.2009, з простроченням поставки на 51 календарний день, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України).

Пунктом 6.1. Договору визначено, що при необґрунтованому порушенні термінів виготовлення та поставки обладнання (визначені в Додатку №1 до Договору - «Специфікація обладнання») або його частини, Виробник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості обладнання, виготовлення якого прострочено, за кожний день прострочення, але не більше 5% від вартості Договору.

За розрахунком позивача, пеня за невчасно поставлений відповідачем товар становить 40410,21 грн.

Частково задовольняючи вимоги позивача про стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що розмір пені заявлений позивачем є надмірно великим порівняно із збитками відповідача.

Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч. 2 ст. 233 ГК України).

Всупереч вказаним статтям, суд першої інстанції не навів доказів винятковості обставин, які призвели до порушення відповідачем грошового зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Зменшуючи розмір стягуваної з відповідача пені, за відсутності на те прохання відповідача, що заперечив позов в повному обсязі, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані вище обставини, та на переконання колегії суддів зменшив розмір стягуваної з відповідача пені до 4041,02 грн. безпідставно.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення про зменшення розміру заявлених позовних вимог були неправильно застосовані норми матеріального права, а за таких обставин, рішення суду першої інстанції від 30.06.2010 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про повне задоволення позовних вимог та розподілом судових витрат відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Універмаг «Росія» задовольнити.

2. Рішенням господарського суду м. Києва від 30.06.2010 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, код ЄДРПОУ 14357579) на користь Відкритого акціонерного товариства «Універмаг «Росія» (91011, м. Луганськ, вул. 16-а Лінія, б. 48, код ЄДРПОУ 01557513), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, пеню у розмірі 40410,21 грн. (сорок тисяч чотириста десять гривень 21 коп.), 404,10 грн. (чотириста чотири гривні 10 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «ОТІС» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, код ЄДРПОУ 14357579) або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Відкритого акціонерного товариства «Універмаг «Росія» (91011, м. Луганськ, вул. 16-а Лінія, б. 48, код ЄДРПОУ 01557513) 202,05 грн. (двісті дві гривні 05 коп.) державного мита за подачу апеляційної скарги.

5. Доручити господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови суду.

6. Матеріали справи № 31/234 повернути до господарського суду м. Києва.

7. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді