Постанова № 12325975, 31.08.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2010                                                                                           № 26/126

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Юджин-Моторс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 20.05.2010

у справі № 26/126 ( .....)

за позовом                               Приватне підприємстов "ЕкспресЛорріЗапчастини"

до                                                   ТОВ "Юджин-Моторс"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 95874,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 74.435,14 грн. основного боргу, 3.821,59 грн. пені, 15.255,26 грн. штрафу, 559,18 грн. 3 % річних та 1.803,28 грн. збитків від інфляції, а всього 95.874, 45 грн.

В подальшому, 20.05.2010 р. у судовому засіданні представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 74.435,14 грн. основного боргу, 15.255,26 грн. штрафу, 7.832,99 грн. пені., 1.060,61 грн. 3 % річних та 2.501, 68 грн. збитків від інфляції, а всього 101.085, 68 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.05.2010 р. у справі № 26/126 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юджин-Моторс” (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б, код 30728735) на користь Приватного підприємства “ЕкспресЛорріЗапчастини” (01013, м. Київ, провулок Деревообробний, 3, код 36285957) 74.435 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять п’ять) грн. 14 коп. основного боргу, 15.255 (п'ятнадцять тисяч двісті п’ятдесят п’ять) грн. 26 коп. штрафу, 7.115 (сім тисяч сто п'ятнадцять) грн. 24 коп. пені, 1.041 (одну тисячу сорок одну) грн. 18 коп. 3 % річних, 2.501 (дві тисячі п’ятсот одну) грн. 68 коп. збитків від інфляції, 1.003 (одну тисячу три) грн. 49 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення суду і прийняти нове.

В судовому засіданні 31.08.2010 р. відповідач звернувся до з клопотанням, в якому зазначив, що визнає суму основного боргу перед позивачем у розмірі 74.435,14 грн., але не згоден із пенею та штрафом, які позивач просить стягнути на підставі договору № 5/1/05 від 01.05.2009 р., оскільки, за твердженням скаржника, вказаний договір з боку відповідача підписано неуповноваженою особою.

В зв’язку з цим апелянт у вказаному клопотанні просить суд призначити почеркознавчу експертизу щодо того, чи належить підпис на вказаному договорі директору ТОВ “Юджин-Моторс” Захарову Є.В.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.

Апелянт стверджує про те, що договір № 5/1/05 від 01.05.2009 р з боку відповідача підписано неуповноваженою особою, а отже нарахування штрафних санкцій за цим договором є безпідставним.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2010 р. прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Юджин-Моторс” і порушено апеляційне провадження у справі № 26/126.

Представник скаржника у судових засіданнях визнав суму основного боргу перед позивачем у розмірі 74.435,14 грн., але не погоджується із пенею та штрафом, які позивач просить стягнути на підставі договору № 5/1/05 від 01.05.2009 р.

Представники позивача у судових засіданнях заперечували проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в її задоволенні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як підтверджується матеріалами справи, 01.05.2009 р. між Приватним підприємством “ЕкспресЛорріЗапчастини” (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юджин-Моторс” (відповідачем) був укладений договір поставки товару № 5/1/05, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язався поставити покупцю товар, а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Вказаний договір (оригінал якого досліджувався в судовому засіданні апеляційним судом) підписаний представниками сторін та скріплений їхніми печатками.

В апеляційній скарзі скаржник стверджує, що вказаний договір з боку відповідача підписано неуповноваженою особою, а саме не директором ТОВ “Юджин-Моторс” Захаровим Є.В., хоча у договорі зазначено саме його.

При цьому апелянт не заперечує оригінальність печатки ТОВ “Юджин-Моторс” на вказаному договорі.

Наказом МВС України “Про затвердження Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органом виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об’єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів та затвердження умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток, і штампів”(п.3.4.1) передбачено, що відповідальність та контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користуванням ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, які у разі потреби можуть своїм наказом покласти відповідальність за зберігання і користування печатками і штампами на одного із безпосередньо підлеглих їм працівників.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували покладення відповідальності за зберігання та користування печаткою відповідача на одного з безпосередньо підлеглих керівнику підприємства працівників, що дає підстави стверджувати про те, що печаткою користувався керівник відповідача.

Колегія суддів враховує, що підпис особи, котра підписала договір від імені директора ТОВ «Юджин-Моторс» Захарова В.Є., не схожий на підпис саме Захарова Є.В.

Згідно з усними поясненнями директора ТОВ «Юджин-Моторс» Захарова В.Є., наданими в судовому засіданні 31.08.2010 р., договір фактично підписаний колишнім працівником ТОВ «Юджин-Моторс» Хлапоніним О.П. (начальником відділу поставок), котрий згодом звільнився.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів водночас бере до уваги наступне.

Відповідно до положень ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Відповідно до п. 9.2 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. N 02-5/111”Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними”, із останніми змінами і доповненнями, внесеними рекомендаціями президії Вищого господарського суду Українивід 10.12.2004 р.у N 04-5/3248, наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, крім того що прийняв поставлені за договором товари, ще й частково здійснив розрахунки за них.

Згідно з копіями накладних, які знаходяться в матеріалах справи (оригінали оглянуті в судовому засіданні), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 76.276,22 грн.

Відповідно до п. 3.5 договору № 5/1/05 від 01.05.2009 р. оплата товару, що постачається у відповідності з умовами цього договору, здійснюється покупцем на підставі видаткових накладних на товар, шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок постачальника чи шляхом внесення готівки в касу постачальника протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту поставки товару.

Разом з тим, відповідач з позивачем за поставлений товар розрахувався лише частково.

Належних і допустимих доказів того, що вказані поставки відбувались поза договором, відповідач суду не надав.

На день подання позивачем позовної заяви до суду борг відповідача перед позивачем складає 74.435,14 грн.

В судовому засіданні 31.08.2010 р. відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому зазначив, що визнає суму основного боргу перед позивачем у розмірі 74.435,14 грн.

Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 15.255,26 грн. штрафу, 7.832,99 грн. пені., 1.060, 61 грн. 3% річних та 2.501,68 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до п. 9.3 договору № 5/1/05 від 01.05.2009 р. у випадку порушення строків оплати товару покупець, на вимогу постачальника, зобов’язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки оплати.

Відповідно до п. 9.4 вказаного договору у випадку порушення строків оплати більш ніж на 5 (п’ять) календарних днів, встановлених умовами цього договору, покупець додатково (крім пені) зобов’язується сплатити постачальнику штраф в розмірі 20% від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Разом з тим, місцевим суд обґрунтовано визнав позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню лише частково в сумі 74.435,14 грн. основного боргу, 15.255,26 грн. штрафу, 7.115,24 грн. пені (позивач невірно нарахував відповідачу пеню в розмірі 7.832,99 грн.), 1.041,18 грн. 3% річних (позивач невірно нарахував відповідачу 3% річних в сумі 1.060,61 грн. ), 2.501,68 грн. збитків від інфляції.

Вказані розрахунки перевірені колегією суддів та відповідають положенням законодавства України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також колегія суддів з урахуванням вище встановлених обставин справи щодо укладення договору № 5/1/05 від 01.05.2009 р., його підписання та скріплення печатками сторін, відхиляє клопотання відповідача про призначення у справі почеркознавчої експертизи щодо того, чи належить підпис на вищевказаному договорі директору ТОВ “Юджин-Моторс” Захарову Є.В.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі щодо скасування оскаржуваного рішення у визначеному ним обсязі, не підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Всі інші доводи та заперечення сторін, надані на їх підтвердження докази колегією суддів до уваги не беруться на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для справи з урахуванням заявлених позовних вимог та визначених законодавством підстав для їх задоволення.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2010 р. у справі № 26/126 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для розгляду спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені скаржником при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодовуються та покладаються на апелянта.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Юджин-Моторс” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.05.2010 р. у справі № 26/126 без змін.

2. Матеріали справи № 26/126 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді