Постанова № 12325947, 01.09.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2010                                                                                           № 12/125

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Телегін А. О. – представник за довіреністю № 150110/6 від 15.01.2010 року

від відповідача -не з’явились

від Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області          не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибалка»

на ухвалу Господарського суду м.Києва від 15.07.2010

за скаргою                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибалка»

на дії                              Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області

у справі № 12/125 ( .....)

за позовом                               Акціонерного комерційного банку «Імексбанк»

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибалка»

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   на дії державної виконавчої служби та про скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

15.06.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Рибалка» звернулося до господарського суду Чернігівської області зі скаргою на дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області у справі №12/125, в якій просить:

- визнати дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області незаконними;

- зобов’язати Підрозділ примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області надати додатковий строк для добровільного виконання наказу № 12/125, виданого 29.01.2010 року господарським судом Чернігівської області про стягнення з відповідача на користь позивача 219512,07 грн.;

- скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 08.06.2010 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» його не повідомлено про відкриття виконавчого провадження, що призвело до того, що відповідач був позбавлений права на добровільне виконання рішення суду.

Крім того, заявник зазначає, що відповідно до вимог законодавства України спочатку стягнення звертається на кошти боржника, а у разі відсутності таких коштів - на майно, проте 08.06.2010 року державним виконавцем одночасно винесено дві постанови, одна з яких про арешт грошових коштів, а друга про арешт майна, тобто без перевірки наявності грошових коштів на рахунках відповідача було одразу накладено арешт на майно боржника, що суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.07.2010 року у справі №12/125 у задоволенні скарги відмовлено.

Відмову у задоволенні скарги суд мотивував тим, що Підрозділ примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області при винесенні оспорюваної постанови діяв в межах наданих повноважень, з дотриманням вимог, встановлених Законом України «Про виконавче провадження»

Заявник, не погоджуючись з ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким вимоги заявника задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 19.08.2010 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя –Пашкіна С. А., судді Калатай Н. Ф., Ропій Л. М. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибалка» прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Розпорядженням в. о. Голови суду № 01–23/1/8 від 31.08.2010 року справу № 31/150 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Синиці О. Ф.

В судове засіданні представники відповідача та Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області не з’явилися.

В матеріалах справи містяться докази належного повідомлення позивача та Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

За правилами ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

З урахуванням зазначених обставин, дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія Київського апеляційного господарського суду вважає за можливе здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача та Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області.

Під час розгляду скарги представник позивача надав пояснення в яких проти її задоволення заперечив та просив залишити її без задоволення, а спірну ухвалу – без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 22.10.2009 року у справі № 12/125, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2009 року, по справі №12/125, із врахуванням ухвали господарського суду Чернігівської області від 13.05.2010 року про виправлення описки в рішенні від 22.10.2009 року у справі №12/125, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибалка», вул. Східна, 32, с. Радянська Слобода, Чернігівський район, Чернігівська область, 14039 (п/р 26000018613001 у АКБ «Імексбанк» м. Одеса, МФО 328384, код ЄДРПОУ 02801224) на користь Акціонерного комерційного банку «Імексбанк» 65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12-а (рахунок № 29091110104004 АКБ «Імексбанк», МФО 328384, код ЄДРПОУ 20971504) стягнуто 121 730 грн. 94 коп. заборгованості по кредиту, 41517 грн. 65 коп. заборгованості по відсотках, 34595 грн.42 коп. інфляційних нарахувань, 6371 грн. 27 коп. трьох процентів річних, 3990 грн. 56 коп. пені за прострочку сплати відсотків, 8853 грн. 14 коп. пені за прострочку сплати кредиту, 2 170 грн. 59 коп. державного мита та витрати в сумі 282 грн. 70 50 коп. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

29.01.2010 року на виконання рішення та постанови у справі № 12/125 видано наказ.

У добровільному порядку рішення господарського суду Чернігівської області від 22.10.2009 року у справі № 12/125 боржником виконано не було.

05.03.2010 головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області винесено постанову, якою відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду №12/125 від 29.01.2009 року та встановлено строк до 12.03.2010 для добровільного його виконання. (т. 4 а.с. 75).

У строк, встановлений державним виконавцем, наказ суду боржник не виконав.

Відповідач в скарзі просить зобов'язати підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області надати додатковий строк для добровільного виконання наказу №12/125, посилаючись на те, що про намір ДВС в ході виконавчих дій скласти акт опису і арешту майна боржника він дізнався лише в червні 2010 року.

Проте, як слідує зі змісту скарги, відповідач ще в березні 2010 року був обізнаним про те, що позивач звернувся до державної виконавчої служби з приводу виконання спірного наказу, що підтверджується самим відповідачем в абзаці 1 скарги, а тому мав можливість дізнатися про порядок і хід виконання, чого ним зроблено не було.

Крім того, як свідчать матеріали справи, Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена сторонам в тому числі і відповідачу з супровідним листом №10-26/465-2 від 05.03.210 року (т. 4 а.с. 76) за адресою, вказаною у спірному наказі.

Як слідує з доданої до матеріалів справи копії фіскального чеку № 0061 від 10.03.2010 року (т. 4 а.с. 78), Постанова про відкриття виконавчого провадження направлена відповідачу рекомендованим листом №1400010964107 10.03.2010 року.

З листа №8/10-418 від 14.07.2010 року (т. 4 а.с. 96) Чернігівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» слідує, що рекомендований лист №1400010964107 від 10.03.2010 року із Чернігова на адресу ТОВ «Рибалка», вул.Східна,32, с.Радянська Слобода, Чернігівського р-ну, повернутий 20.04.2010 року на зворотну адресу за закінченням терміну зберігання.

Тобто, відповідач у встановлені строки не отримав зазначений лист, у зв'язку з чим його було повернуто адресату.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. За умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом, витрати на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами.

Підрозділ примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області, направляючи відповідачу копію постанови про відкриття виконавчого провадження, діяв у відповідності до вимог закону, і той факт, що боржник не здійснив дій по отриманню направленої йому кореспонденції, не свідчить про наявність порушень в діях державного виконавця.

Отже, матеріалами справи спростовується твердження відповідача про те, що в порушення вимог ЗУ „Про виконавче провадження” його не було повідомлено про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду по справі № 12/125.

При цьому, колегія суддів звертає увагу заявника, на те, що обов’язок виконати судове рішення в нього виник одночасно із набранням ним законної сили, а не з пред’явленням наказу до виконання, і що відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України, а відповідно до ч. 1 ст. 4 – 5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов’язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов.

В той же час, частиною 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області з письмовою заявою про поновлення строку для добровільного виконання рішення.

Крім того, згідно п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» №14 від 26.12.2003 року суд не вправі зобов'язувати державного виконавця чи іншу посадову особу державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно із Законом можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду не викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вимог відповідача про зобов'язання підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області надати додатковий строк для добровільного виконання наказу №12/125 від 29.01.2010 року.

Щодо вимог про скасування постанови Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 08.06.2010 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, 08.06.2010 року головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області винесено постанову про арешт коштів боржника (т. 4 а. 83) в межах суми 219512,07грн., які містяться на рахунках боржника у банківських установах в філії ВАТ «Укрексімбанк» (№2600101761082, №2600101761082, №2604309761082. №2604501761082), АТ «Імексбанк» (№26000018613001), ГУДКУ України в Чернігівській області (№26000018613001), АТ «УкрСиббанк» (№26000018613001, №26049190396800).

Крім того, 08.06.2010 року головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (т. 4 а.с. 85), якою накладений арешт на все рухоме та нерухоме майно що належить відповідачу в межах суми звернення стягнення 219512,07 грн.

Проте, статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» та розділом 5 Інструкції «Про проведення виконавчих дій», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5, встановлено, що:

- стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (ч. 2 ст. 50 Закону, ч. 2 п. 5.1.1 Інструкції)

- у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. (ч. 5 ст. 50 Закону, ч. 2 п. 5.1.3 Інструкції).

- якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам (ч. 6 ст. 50 Закону та ч. 3 п. 5.1.3 Інструкції);

- якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення (ч. 7 ст. 50 Закону та ч. 4 п. 5.1.3 Інструкції).

Отже, за наявності у судовому наказі про стягнення грошових коштів певного номеру рахунку і відсутності на цьому рахунку грошових коштів державний виконавець не наділений повноваженнями самостійно звертати стягнення на майно боржника шляхом здійснення дій щодо його арешту. Для зміни способу та порядку виконання рішення суду в такому випадку потрібен судовий документ, виданий за клопотанням державного виконавця, про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника.

За правилами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», уповноважені органи і посадові особи мають здійснювати дії, спрямовані на примусове виконання рішень судів, на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом.

Враховуючи, що наказ суду по даній справі містить номер рахунку відповідача, з якого мають бути стягнуті грошові кошти (№ 26000018613001 у АКБ «Імексбанк» м. Одеса, МФО 328384), в даному випадку при відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець мав звернутись до господарського суду Чернігівської області з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника, чого ним зроблено не було.

Згідно ч. 6 п. 7 Роз’яснень Президії Вищого господарського суду України № 04-5/365 від 28.12.2003 р., за результатами розгляду скарги господарським судом виноситься ухвала, в якій суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відсутність порушень закону при прийнятті головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області постанови від 08.06.2010 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження і безпідставно відмовив заявникові у задоволенні заяви в частині її скасування.

За обставин, що склалися, виходячи з положень законодавства, постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.06.2010 року має бути визнана недійсною, і, відповідно, оспорювана ухвала в цій частині підлягає зміні.

Вимоги відповідача про визнання дій Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області незаконними задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем не визначено, які саме дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області він вважає незаконними.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 „Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно ч. 2 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Згідно п. 2) ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибалка» колегією суддів задовольняється частково, ухвала господарського суду Чернігівської області від 15.07.2010 року у справі № 12/125 підлягає зміні, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибалка» на дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101–106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибалка» задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 15.07.2010 року у справі № 12/125 змінити.

3. Викласти резолютивну частину ухвали господарського суду Чернігівської області від 15.07.2010 року у справі № 12/125 в наступній редакції:

          «1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибалка» на дії Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області задовольнити частково.

           2. Визнати постанову Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.06.2010 року недійсною.

          3. В решті вимог відмовити.»

4. Повернути до господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 12/125.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

03.09.10 (відправлено)